Постанова № 34179161, 09.10.2013, Рівненський апеляційний господарський суд

РІВНЕНСЬКИЙ АПЕЛЯЦІЙНИЙ ГОСПОДАРСЬКИЙ СУД

33001 , м. Рівне, вул. Яворницького, 59

ПОСТАНОВА

ІМЕНЕМ УКРАЇНИ

"09" жовтня 2013 р. Справа № 903/207/13-г

Рівненський апеляційний господарський суд у складі колегії:

Головуючого судді Бригинець Л.М.

суддів Павлюк І. Ю.

суддів Демидюк О.О.

при секретарі судового засідання Головченко Д.М.

розглянувши апеляційні скарги Фізичної - особи підприємця ОСОБА_1 та Товариства з обмеженою відповідальністю "Техноторг-Дон", м.Миколаїв на рішення господарського суду Волинської області від 29 травня 2013 року у справі № 903/207/13-г

за позовом Товариства з обмеженою відповідальністю "Техноторг-Дон", м.Миколаїв

до Фізичної особи-підприємця ОСОБА_1, м. Луцьк

про розірвання договору купівлі-продажу, вилучення індивідуально визначеного майна та стягнення збитків в сумі 50 025 грн.

за участю представників:

позивача - Заворотний А.В. (довіреність від 04.01.2013р.)

відповідача - ОСОБА_3 (довіреність від 16.07.2012р.)

Розпорядженням в.о. голови Рівненського апеляційного господарського суду № 903/207/13-г від 08.08.2013 року, у зв'язку із перебуванням у відпустці судді Огородніка К.М., внесено зміни до складу колегії суддів та визначено колегію суддів у cкладі: головуючий суддя Бригинець Л.М., суддя Павлюк І.Ю., суддя Демидюк О.О.

ВСТАНОВИВ:

Рішенням Господарського суду Волинської області від 29 травня 2013 року у справі № 903/207/13-г (суддя Вороняк А.С.) частково задоволено позов Товариства з обмеженою відповідальністю "Техноторг-Дон" до фізичної особи-підприємця ОСОБА_1 про розірвання договору купівлі-продажу, вилучення індивідуально визначеного майна та стягнення збитків в сумі 50025 грн., в частині розірвання договору купівлі-продажу - припинено. Вилучено у фізичної особи-підприємця ОСОБА_1 (АДРЕСА_1, код НОМЕР_1) трактор Беларус - 920, 2010 р.в., заводський номер НОМЕР_2 шляхом його передачі Товариству з обмеженою відповідальністю "Техноторг-Дон" (54001, м.Миколаїв, пр.Героїв Сталінграду, 113/1, код ЄДРПОУ 31764816). Стягнуто з фізичної особи-підприємця ОСОБА_1 (АДРЕСА_1, код НОМЕР_1) на користь товариства з обмеженою відповідальністю "Техноторг-Дон" (54001, м.Миколаїв, пр.Героїв Сталінграду, 113/1, код ЄДРПОУ 31764816). 2900 (дві тисячі дев'ятсот гривень) грн. - витрат по оплаті позивачем судового збору. Відмовлено в частині позовних вимог товариства з обмеженою відповідальністю "Техноторг-Дон" до фізичної особи-підприємця ОСОБА_1 про стягнення збитків в розмірі 50025 грн.

Не погодившись з вказаним рішення фізична - особа підприємець ОСОБА_1 (відповідач) та Товариство з обмеженою відповідальністю "Техноторг-Дон" (позивач) звернулися до Рівненського апеляційного господарського суду з апеляційними скаргами.

Відповідач (апелянт-1) в апеляційній скарзі зазначає, що суд першої інстанції без належного обгрунтування відхилив посилання відповідача на право притримання ( ст. 594 ЦК України) та просить скасувати рішення в частині задоволення вимог позивача про вилучення трактору та стягнення з відповідача судового збору, залишити без змін рішення в частині відмови у задоволенні позовних вимог щодо стягнення збитків у розмірі 50025грн.

Позивач (апелянт-2) в апеляційній скарзі зазначає, що рішення суду першої інстанції від 29.05.2013р. в частині відмови позивачу у стягненні з відповідача збитків в сумі 50025,00грн. прийняте з порушенням норм матеріального права, при невідповідності висновків, викладених у рішенні суду першої інстанції обставинам справи, а також при недоведеності обставин, що мають значення для справи, які місцевий господарський суд визнав встановленими.

Апелянт-2 просить скасувати рішення суду першої інстанції в оскаржуваній частині та прийняти в цій частині нове рішення, яким стягнути з фізичної особи-підприємця ОСОБА_1 збитки в розмірі 50025 грн.

Від відповідача надійшло клопотання по зупинення провадження у справі, мотивоване тим, що у господарському суді Миколаївської області розглядається справа №915/1585/13 за позовом фізичної особи-підприємця ОСОБА_1 до Товариства з обмеженою відповідальністю "Техноторг-Дон" про стягнення з відповідача 4871212грн. Вказану справу позивач вважає пов"язаною із справою №903/207/13-г, яка переглядається Рівненським апеляційним господарським судом.

Розглянувши подане клопотання, колегія суддів вважає, що підстави для його задоволення відсутні виходячи з наступного.

Згідно ст. 79 ГПК України господарський суд зупиняє провадження у справі в разі неможливості розгляду даної справи до вирішення пов'язаної з нею іншої справи, що розглядається іншим судом, а також у разі звернення господарського суду із судовим дорученням про надання правової допомоги до іноземного суду або іншого компетентного органу іноземної держави.

Господарський суд має право зупинити провадження у справі за клопотанням сторони, прокурора, який бере участь в судовому процесі, або за своєю ініціативою у випадках:

1) призначення господарським судом судової експертизи;

2) надсилання господарським судом матеріалів прокурору або органу досудового розслідування;

3) заміни однієї з сторін її правонаступником.

Вказаний перелік є вичерпним. Зупинення провадження у справі з інших підстав є неправомірним.

Зокрема, відповідно до частини першої статті 79 ГПК господарський суд зупиняє провадження у справі в разі неможливості розгляду даної справи до вирішення пов'язаної з нею іншої справи, що розглядається іншим судом. При цьому пов'язаною з даною справою є така інша справа, у якій інший суд встановлює обставини, що впливають чи можуть вплинути на подання і оцінку доказів у даній справі; в тому числі йдеться про факти, які мають преюдиціальне значення (частини друга - четверта статті 35 ГПК).

Під неможливістю розгляду даної справи слід розуміти неможливість для даного господарського суду самостійно встановити обставини, які встановлюються іншим судом в іншій справі, - у зв'язку з непідвідомчістю або непідсудністю іншої справи даному господарському суду, одночасністю розгляду двох пов'язаних між собою справ різними судами або з інших причин.

Іншим судом, про який йдеться у частині першій статті 79 ГПК, є будь-який орган, що входить до складу судової системи України згідно з статтею 3 та частиною другою статті 17 Закону України "Про судоустрій і статус суддів"; іншим судом може вважатися й інший склад суду (одноособовий чи колегіальний) в тому ж самому судовому органі, в якому працює суддя (судді), що вирішує (вирішують) питання про зупинення провадження у справі.

Надіслання господарським судом у передбачених законом випадках матеріалів справ до судів вищих інстанцій підпадає під дію частини першої статті 79 ГПК, оскільки відсутність у суді зазначених матеріалів унеможливлює розгляд ним справи (п. 3.16 Постанови Пленуму Вищого господарського суду України №18 "Про деякі питання практики застосування Господарського процесуального кодексу України судами першої інстанції").

Клопотання відповідача містить припущення, що рішення господарського суду Миколаївської області у справі №915/1585/13 може підтвердити чи спростувати факт існування зобов"язань ТОВ "Техноторг-Дон" перед ФОП ОСОБА_1 та зробити висновок щодо існування (або відсутності) права притримання у ФОП ОСОБА_1 Відповідач зазначає, що якщо при розгляді справи №915/1585/13 буде підтверджено факт існування зобов"язань ТОВ "Техноторг-Дон" перед ФОП ОСОБА_1, що в свою чергу буде беззаперечним доказом існування права притримання та може слугувати підставою для перегляду справи № 903/207/13-г за нововиявленими обставинами.

Колегія суддів дійшла висновку, що клопотання відповідача містить лише припущення, що встановлення обставин у справі №915/1585/13 вплине чи може вплинути на подання і оцінку доказів у даній справі (№903/207/13-г), тобто скаржником не доведено, що вказані справи є пов"язаними. Також, скаржник не вказує які саме обставини апеляційний суд не може встановити самостійно у справі №903/207/13-г до вирішення справи №915/1585/13, а тому вказане клопотання відхиляє як необгрунтоване.

Згідно статті 101 ГПК України апеляційний господарський суд не зв"язаний доводами апеляційної скарги і перевіряє законність і обґрунтованість рішення місцевого господарського суду в повному обсязі.

Обговоривши доводи апеляційної скарги, проаналізувавши правильність застосування судом першої інстанції норм матеріального та процесуального права, колегія суддів апеляційного господарського суду дійшла висновку, що апеляційні скарги не підлягають задоволенню з огляду на таке.

Як вбачається з матеріалів справи та встановлено судом першої інстанції, 23.12.2010р. між ТОВ "Техноторг-Дон" (позивач) та ФОП ОСОБА_1 (відповідач) в спрощеній формі укладено договір купівлі-продажу трактора Беларус-920.

ТОВ "Техноторг -Дон" 30.12.2010р. на виставковому майданчику у м. Луцьк по вул. Дубнівська, 18-а за видатковою накладною № ТехШ000145 передав ФОП ОСОБА_1 трактор "Беларус - 920".

Відповідач повністю оплатив рахунок-фактуру позивача №ТехШ000163 від 23.12.2010р. на суму 145000 грн. Оплата за отриманий товар проведена платіжними дорученнями №1-24/12 від 23.12.2010р., №3-24/12 від 24.12.2010р., №1-29/12 від 29.12.2010р. та №1-30/12 від 30.12.2010р.,

12.04.2011р. відповідач - ФОП ОСОБА_1 відмовився від договору, що укладався у спрощеній формі на підставі ч. 2 ст. 666 Цивільного кодексу України та вимагав повернення сплачених грошових коштів за вказаним договором.

Відмову від договору купівлі - продажу відповідач оформив у вигляді листа - вимоги від 12.04.2011р., в якому повідомлялось, що трактор готовий для передання в місці його знаходження, за адресою Волинська обл., Луцький район, с. Веселе, вул. Запусти,3 , яку відповідач отримав 21.04.2011р.

Оскільки добровільного повернення грошей позивач не здійснив, відповідач звернувся до суду з відповідним позовом .

Рішенням господарського суду Миколаївської області від 26.06.2012р. у справі № 5016/1943/2011/9940/2011(8/113), залишеним без змін постановою Одеського апеляційного господарського суду від 14.08.2012р., задоволено позов фізичної особи - підприємця ОСОБА_1 до Товариства з обмеженою відповідальністю "Техноторг-Дон" про стягнення коштів у сумі 145000 грн.

Вказаним рішенням встановлено, що укладений у спрощений спосіб договір купівлі - продажу трактору "Беларус - 920" від 23.12.2010р. між сторонами є розірваним. На час розгляду справи відповідач не повернув позивачеві вартість трактору "Беларус -920" у розмірі 145000 грн. 00 коп. та не з'явився для отримання трактору (товару) за місцем його зберігання.

Згідно ч.ч. 1-3 ст. 653 ЦК України у разі зміни договору зобов'язання сторін змінюються відповідно до змінених умов щодо предмета, місця, строків виконання тощо. У разі розірвання договору зобов'язання сторін припиняються. У разі зміни або розірвання договору зобов'язання змінюється або припиняється з моменту досягнення домовленості про зміну або розірвання договору, якщо інше не встановлено договором чи не обумовлено характером його зміни. Якщо договір змінюється або розривається у судовому порядку, зобов'язання змінюється або припиняється з моменту набрання рішенням суду про зміну або розірвання договору законної сили.

Відповідно до ч.3 ст. 615 ЦК України внаслідок односторонньої відмови від зобов'язання частково або у повному обсязі відповідно змінюються умови зобов'язання або воно припиняється.

Згідно ч.2 ст. 666 ЦК України якщо приналежності товару або документи, що стосуються товару, не передані продавцем у встановлений строк, покупець має право відмовитися від договору купівлі-продажу та повернути товар продавцеві.

Відповідно до ст. 530 ЦК України якщо строк (термін) виконання боржником обов'язку не встановлений або визначений моментом пред'явлення вимоги, кредитор має право вимагати його виконання у будь-який час. Боржник повинен виконати такий обов'язок у семиденний строк від дня пред'явлення вимоги, якщо обов'язок негайного виконання не випливає із договору або актів цивільного законодавства.

Товариство з обмеженою відповідальністю "Техноторг-Дон" платіжним дорученням №977723812 від 26.10.2012 р. повернуло фізичній особі-підприємцю ОСОБА_1 сплачені кошти за трактор "Беларус - 920" в сумі 145000 грн. та 12.11.2012 р. звернулося з вимогою до відповідача про негайне повернення ТзОВ "Техноторг-Дон" трактора "Беларус -920" заводський номер НОМЕР_2, оскільки 29.10.2012 р. ТзОВ "Техноторг-Дон" уклало договір купівлі - продажу №11 з третьою особою про відчуження зазначеного трактору, яке було вручено відповідачу 17.11.2012 р. (а.с. 21-22).

Згідно ч.2 стаття 697 ЦК України продавець має право вимагати від покупця повернення товару також у разі ненастання обставин, за яких право власності на товар мало перейти до покупця.

Позивач повторно звернувся з вимогою від 30.11.2012 р. про повернення ТзОВ "Техноторг-Дон" трактора "Беларус -920" та повідомив, що строк виконання вимоги 5 днів з моменту одержання, яка була одержана відповідачем 04.12.2012 р. (а.с. 25).

Втретє позивач звернувся з повідомленням про спричинення збитків через неповернення трактора від 19.12.2012 р. та вимагав повернути ТзОВ "Техноторг-Дон" трактор "Беларус -920", додатково повідомивши, що строк виконання вимоги 5 днів з моменту одержання, яка була одержана відповідачем 25.12.2012 р. (а.с. 28-29).

Відповідач вимоги позивача від 12.11.2012 р., 30.11.2012 р., 19.12.2012 р. не виконав та, покликаючись на ст. 594 ЦК України, свою відмову від повернення трактора обгрунтовував тим, що у позивача існує заборгованість у сумі 40507,12 грн., тому є підстава права притримання речі.

Спосіб захисту, обраний позивачем передбачено п. 6 ч. 2 ст. 16 ЦК України - примусове виконання обов'язку в натурі.

Судом першої інстанції відхилено доводи відповідача щодо застосування положень ст. 594 ЦК України, з чим погоджується апеляційний господарський суд та зазначає.

Згідно ч.1 ст. 548 ЦК України виконання зобов'язання (основного зобов'язання) забезпечується, якщо це встановлено договором або законом.

Частиною 1 ст. 594 ЦК України передбачено, що кредитор, який правомірно володіє річчю, що підлягає передачі боржникові або особі, вказаній боржником, у разі невиконання ним у строк зобов'язання щодо оплати цієї речі або відшкодування кредиторові пов'язаних з нею витрат та інших збитків має право притримати її у себе до виконання боржником зобов'язання.

Відповідно до ч. 2 ст. 594 ЦК України притриманням речі можуть забезпечуватись інші вимоги кредитора, якщо інше не встановлено договором або законом.

Притримання є специфічним способом забезпечення виконання зобов'язання, який за своєю юридичною природою виникає на підставі прямої вказівки закону, на відміну від інших способів забезпечення, передбачених ЦК України. При цьому укладання окремого договору або іншого документа між кредитором та боржником не вимагається.

Тобто, особливість притримання полягає в тому, що на відміну від більшості інших способів забезпечення виконання зобов"язання, які виникають за договором, притримання виникає безпосередньо в силу закону. Отже, для реалізації права притримання, встановленого ст. 594 ЦК України, не вимагається, щоб воно було передбачено договором. Застосування кредитором притримання речі боржника обумовлено лише наступними підставами: знаходження у кредитора речі, що належить боржнику; володіння річчю є правомірним, тобто притримувана річ знаходиться у кредитора на певних правових підставах.

Колегія суддів погоджується з висновком суду першої інстанції про відсутність сукупності юридичних фактів, які дозволяють в даному випадку вважати правомірним володіння відповідачем чужим майном, оскільки гроші за товар позивачем повернуті, договір купівлі - продажу трактору "Беларус -920" від 23.12.2010р. між сторонами є розірваним через відмову відповідача від договору відповідно до п.2 ст. 666 Цивільного кодексу України.

Враховуючи викладене, зобов'язання по договору припинилися, існування заборгованості в сумі 40507,12 грн. не підтверджено належними та допустимими доказами та фактичними обставинами справи, не доведено реальність збитків та витрат.

Згідно ст. 1212 ЦК України особа, яка набула майно або зберегла його у себе за рахунок іншої особи (потерпілого) без достатньої правової підстави (безпідставно набуте майно), зобов'язана повернути потерпілому це майно. Особа зобов'язана повернути майно і тоді, коли підстава, на якій воно було набуте, згодом відпала.

Відповідно до ст.ст. 666 ч.2, 1212 ч.1 ЦК України визначено обов'язок набувача повернути потерпілому набуте майно коли підстава, на якій воно було набуте, згодом відпала в натурі, що відповідає принципу реального виконання зобов'язання.

Виходячи з вищенаведеного, позовна вимога Товариства з обмеженою відповідальністю "Техноторг-Дон" про вилучення у фізичної особи-підприємця ОСОБА_1 трактора Беларус - 920, 2010 р.в., заводський номер НОМЕР_2 шляхом його передачі Товариству з обмеженою відповідальністю "Техноторг-Дон" є обгрунтованою, а тому задоволена судом першої правомірно.

Щодо вимог апеляційної скарги Товариства з обмеженою відповідальністю "Техноторг-Дон" про стягнення з відповідача збитків в сумі 50025 грн., колегія суддів зазначає.

Згідно ст. 610 ЦК України порушенням зобов'язання є його невиконання або виконання з порушенням умов, визначених змістом зобов'язання (неналежне виконання).

Відповідно до ст. 611 ЦК України у разі порушення зобов'язання настають правові наслідки, встановлені договором або законом, зокрема: припинення зобов'язання внаслідок односторонньої відмови від зобов'язання, якщо це встановлено договором або законом, або розірвання договору; зміна умов зобов'язання; сплата неустойки; відшкодування збитків та моральної шкоди .

Згідно частин 1, 2, 3 статті 612 ЦК України боржник вважається таким, що прострочив, якщо він не приступив до виконання зобов'язання або не виконав його у строк, встановлений договором або законом. Боржник, який прострочив виконання зобов'язання, відповідає перед кредитором за завдані простроченням збитки і за неможливість виконання, що випадково настала після прострочення. Якщо внаслідок прострочення боржника виконання зобов'язання втратило інтерес для кредитора, він може відмовитися від прийняття виконання і вимагати відшкодування збитків.

Статтею 22 Цивільного кодексу України передбачено, що особа, якій завдано збитків у результаті порушення її цивільного права, має право на їх відшкодування. Частиною другою цього кодексу визначено, що збитками є: 1) втрати, яких особа зазнала у зв'язку зі знищенням або пошкодженням речі, а також витрати, які особа зробила або мусить зробити для відновлення свого порушеного права (реальні збитки); 2) доходи, які особа могла б реально одержати за звичайних обставин, якби її право не було порушене (упущена вигода).

Отже, застосування такої відповідальності як відшкодування збитків має здійснюватись лише у випадках, коли особа, яка звернулась із позовом, понесла реальні втрати, або з витратами, які особа мусить зробити для відновлення свого порушеного права.

Відповідно до статті 224 ГК України та статті 22 ЦК України умовою задоволення позовних вимог щодо відшкодування збитків є встановлення в діях відповідача складу цивільного правопорушення, складовими частинами якого є: наявність збитків; причинний зв'язок між діями відповідача та заподіянням збитків позивачеві; протиправність поведінки відповідача як заподіювача збитків; вина відповідача. Відсутність будь-якої з зазначених ознак виключає настання цивільно-правової відповідальності відповідача у вигляді покладення на нього обов'язку з відшкодування збитків.

Предметом договору купівлі - продажу №11 від 29.10.2012 р., що укладався між Товариством з обмеженою відповідальністю "Техноторг-Дон" та Дочірнім підприємством товариством з обмеженою відповідальністю "НікЮТАС" є трактор Беларус - 920, 2010 р.в., заводський номер НОМЕР_2 (а.с18).

Згідно ч.2 ст. 596 ЦК України боржник, річ якого кредитор притримує, має право розпорядитися нею, повідомивши набувача про притримання речі і права кредитора.

Необхідність повідомити набувача притримуваної речі (ДП ТОВ "НікЮТАС") про притримання речі і права кредитора (ч. 2 ст. 596 ЦК України) являється обов'язком боржника, при невиконанні якої покупець має право розірвання договору купівлі-продажу, якщо не знав і не міг знати про права третіх осіб на товар.

Відповідно до ст. 1166 Цивільного кодексу України, відповідно до якої майнова шкода, завдана неправомірними рішеннями, діями чи бездіяльністю особистим немайновим правам юридичної особи, а також шкода, завдана її майну, відшкодовується в повному обсязі особою, яка її завдала. Особа, яка завдала шкоди, звільняється від її відшкодування, якщо вона доведе, що шкоди завдано не з її вини.

Згідно ст.659 Цивільного кодексу України продавець зобов'язаний попередити покупця про всі права третіх осіб на товар, що продається (права наймача, право застави, право довічного користування тощо). У разі невиконання цієї вимоги покупець має право вимагати зниження ціни або розірвання договору купівлі-продажу, якщо він не знав і не міг знати про права третіх осіб на товар.

Вимогу повернути трактор позивач заявив до відповідача 12.11.2012р., договір купівлі-продажу з ДП ТОВ "НікЮТАС" позивач уклав 29.10.2012р. Станом на день укладення угоди з третьою особою предмет спору (трактор) ще не був повернутий позивачу відповідачем після розірвання договору купівлі - продажу спірного трактора. Позивач уклав договір купівлі-продажу трактора Беларус - 920, 2010 р. в., заводський номер НОМЕР_2 з ДП ТОВ "НікЮТАС" за відсутності майна, яке мало б перейти у власність покупця (ТОВ "НікЮТАС"), тобто на власний ризик.

Отже, позивачем не було повідомлено ДП ТОВ "НікЮТАС" про заявлене відповідачем право притримання зазначеного трактора, що стало причиною розірвання договору купівлі-продажу №11 від 29.10.2012р.

Позивачем не доведено належними та допустимими доказами, що позивач з'являвся до відповідача - за місцезнаходженням трактора з метою його повернення та наявність сукупності умов для притягнення відповідача до цивільно-правової відповідальності. Відповідачем доведено належне виконання зобов'язань та відсутність вини у заподіянні збитків, що підтверджується дослідженими судом матеріалами справи. Тому в позові в частині стягнення з відповідача збитків в сумі 50025 грн. місцевим господарським судом відмовлено правомірно.

Згідно ст.ст. 32-34 ГПК України доказами у справі є будь-які фактичні дані, на підставі яких господарський суд у визначеному законом порядку встановлює наявність чи відсутність обставин, на яких грунтуються вимоги і заперечення сторін, а також інші обставини, які мають значення для правильного вирішення господарського спору. Кожна сторона повинна довести ті обставини, на які вона посилається як на підставу своїх вимог і заперечень. Господарський суд приймає тільки ті докази, які мають значення для справи. Обставини справи, які відповідно до законодавства повинні бути підтверджені певними засобами доказування, не можуть підтверджуватись іншими засобами доказування.

Колегія суддів вважає, що суд першої інстанції повно та всебічно дослідив обставини справи, дав їм належну правову оцінку та виніс рішення з дотриманням норм матеріального та процесуального права. Доводи апелянтів висновків суду першої інстанції не спростовують, а тому у суду апеляційної інстанції підстави для скасування чи зміни оскаржуваного рішення відсутні.

Судові витрати за розгляд апеляційних скарг у зв'язку з відмовою в їх задоволенні на підставі ст.49 ГПК України покладаються на апелянтів.

Керуючись ст.ст. 99,101,103,105 ГПК України, суд,-

ПОСТАНОВИВ:

1. Апеляційні скарги Фізичної - особи підприємця ОСОБА_1 м. Луцьк та Товариства з обмеженою відповідальністю "Техноторг-Дон", м.Миколаїв на рішення господарського суду Волинської області від 29.05.2013 р. у справі №903/207/13-г залишити без задоволення.

2. Рішення господарського суду Волинської області від 29.05.2013 р. у справі №903/207/13-г залишити без змін.

Постанова набирає законної сили з дня її прийняття і може бути оскаржена в касаційному порядку.

Головуючий суддя Бригинець Л.М.

Суддя Павлюк І. Ю.

Суддя Демидюк О.О.