Ухвала суду № 34177460, 17.10.2013, Апеляційний суд Запорізької області

Дата документу Справа №

Апеляційний суд Запорізької області

Провадження №22-ц/778/4647/13 Головуючий у 1 інстанції: Білоусова О.М.

Суддя-доповідач: Денисенко Т.С.

У Х В А Л А

ІМЕНЕМ УКРАЇНИ

16 жовтня 2013 року м. Запоріжжя

Колегія суддів судової палати у цивільних справах апеляційного суду Запорізької області у складі:

головуючого: Боєвої В.В.,

суддів: Коваленко А.І.,

Денисенко Т.С.,

при секретарі Хомяк К.В.,

розглянувши у відкритому судовому засіданні цивільну справу за апеляційною скаргою Бердянської об'єднаної державної податкової інспекції Запорізької області Державної податкової служби на рішення Бердянського міськрайонного суду Запорізької області від 21 березня 2013 року у справі за заявою Бердянської об'єднаної державної податкової інспекції Запорізької області Державної податкової служби про визнання фізичної особи ОСОБА_2 безвісно відсутнім, -

В С Т А Н О В И Л А:

У грудні 2012 року Бердянська об'єднана державна податкова інспекція Запорізької області Державної податкової служби звернулася до суду з заявою про визнання фізичної особи ОСОБА_2 безвісно відсутнім.

У заяві зазначала, що виконкомом Бердянської міської ради Запорізької області 07 липня 1999 року було проведено державну реєстрацію ОСОБА_2 у якості фізичної особи-підприємця за адресою місце проживання - АДРЕСА_1 та взято на облік в Бердянській ОДПІ у якості платника податків. Відповідно до податкового кодексу інспекцією видано наказ №1122 від 11 листопада 2012 року про проведення позапланової виїзної перевірки ОСОБА_2 та виписані направлення на перевірку. З метою проведення перевірки посадовими особами інспекції було здійснено вихід за податковою адресою платника податків, однак у зв'язку з його відсутністю за місцезнаходженням, провести перевірку виявилось не можливим, про що було складено відповідну довідку, якою підтверджено відсутність підприємця за місцезнаходженням та відібрано пояснення у осіб, які проживають за цією адресою, які повідомили, що він пішов із сім'ї та вже тривалий час за цією адресою не проживає, його місцеперебування їм не відомо. Внесення до Державного реєстру запису про припинення підприємницької діяльності фізичної особи-підприємця здійснюється у разі визнання фізичної особи безвісно відсутньою. Посилаючись на ці обставини, просили визнати ОСОБА_2 безвісно відсутнім.

Рішенням Бердянського міськрайонного суду Запорізької області від 21 березня 2013 року відмовлено у задоволенні заяви.

Не погоджуючись з рішенням суду, Бердянська ОДПІ Державної податкової служби подала апеляційну скаргу, в якій, посилаючись на порушення судом першої інстанції норм матеріального і процесуального права, просить рішення суду скасувати та ухвалити нове рішення про задоволення заяви.

Заслухавши у засіданні апеляційного суду суддю - доповідача, перевіривши законність і обґрунтованість рішення суду першої інстанції та обставини справи в межах доводів апеляційної скарги і вимог, заявлених в суді першої інстанції, колегія суддів вважає, що апеляційна скарга задоволенню не підлягає з таких підстав.

Відповідно до ст. 308 ЦПК України апеляційний суд відхиляє апеляційну скаргу і залишає рішення без змін, якщо визнає, що суд першої інстанції ухвалив рішення з додержанням норм матеріального і процесуального права.

Не може бути скасоване правильне по суті і справедливе рішення суду з одних лише формальних міркувань.

Згідно зі ст. 43 Цивільного кодексу України фізична особа може бути визнана судом безвісно відсутньою, якщо протягом одного року в місці її постійного проживання немає відомостей про місце її перебування.

Отже, обов'язковою підставою для звернення до суду щодо вирішення питання про визнання фізичної особи безвісно відсутньою є відсутність відомостей про її місце перебування.

Звертаючись до суду з вимогами про визнання ОСОБА_2 безвісно відсутнім, позивач посилався на те, що в його місці проживання тривалий час не має відомостей про його місце перебування.

Між тим, з наданих позивачем суду копій письмових пояснень ОСОБА_3, ОСОБА_4 від 10 та 13 грудня 2012 року вбачається, що за містом постійного проживання ОСОБА_2 з'являвся останній раз у листопаді 2012 року (а.с. 9, 17). Згідно з письмовими поясненнями ОСОБА_5 він в останній раз спілкувався зі своїм сином в серпні 2012 року (а.с. 11).

Відповідно до правил ч. 3 ст. 10 ЦПК України кожна сторона повинна довести ті обставини, на які вона посилається як на підстави своїх вимог або заперечень, надавши докази відповідно до вимог ст. ст. 57-60 ЦПК України.

Згідно з ч. 4 ст. 60 ЦПК України доказування не може ґрунтуватися на припущеннях. бувшої.

Суд дав належну оцінку наданим позивачем доказам у їх сукупності і дійшов до правильного висновку про відмову у задоволенні позову, оскільки позивачем не надано суду належних доказів, які б свідчили про те, що протягом одного року в місті постійного проживання ОСОБА_2 не має відомостей про місце його перебування, що прямо передбачено ч.1 ст. 43 ЦК України, як підстава для визнання особи безвісно відсутньою.

Доводи апеляційної скарги не спростовують висновків суду. Необізнаність родичів ОСОБА_2 про його місце перебування не може слугувати підставою для визнання його безвісно відсутнім.

Рішення ухвалене з судом з додержанням вимог матеріального та процесуального права. Підстав для його скасування колегія суддів не вбачає.

Керуючись ст.ст. 307, 308, 314, 315 ЦПК України, судова колегія

У Х В А Л И Л А:

Апеляційну скаргу Бердянської об'єднаної державної податкової інспекції Запорізької області Державної податкової служби відхилити.

Рішення Бердянського міськрайонного суду Запорізької області від 21 березня 2013 року у цій справі залишити без змін.

Ухвала набирає законної сили з моменту її проголошення, проте може бути оскаржена протягом двадцяти днів шляхом подачі касаційної скарги до Вищого спеціалізованого суду України з розгляду цивільних і кримінальних справ.

Головуючий:

Судді: