Ухвала суду № 34174155, 30.10.2012, Дніпропетровський апеляційний адміністративний суд

УХВАЛА

ІМЕНЕМ УКРАЇНИ

"30" жовтня 2012 р. справа № 2а-6330/10/0870

Дніпропетровський апеляційний адміністративний суд у складі колегії суддів: головуючого судді: Добродняк І.Ю

суддів: Бишевської Н.А. Семененка Я.В.

за участю секретаря судового засідання: Пасічник Т.В.

за участю представників:

позивача: - Лісовенко О. В. (дов. від 30.12.2012)

Коновалов В. М. (дов. від 30.10.2012), Омелюк А. М. (наказ від 01.08.2006)

відповідача: - не з'явився

розглянувши у відкритому судовому засіданні в місті Дніпропетровську

апеляційну скаргу Державної податкової інспекції у Хортицькому районі м. Запоріжжя

на постанову Запорізького окружного адміністративного суду від 18 жовтня 2010 року

у справі № 2а-6330/10/0870

за позовом товариства з обмеженою відповідальністю «ТРІОМ»

до Державної податкової інспекції у Хортицькому районі м. Запоріжжя

про визнання протиправними та скасування податкового повідомлення-рішення від 14.05.10 № 0000242310/0,-

встановила:

Товариство з обмеженою відповідальністю «ТРІОМ» звернулося до суду з позовом до Державної податкової інспекції у Хортицькому районі м. Запоріжжя, в якому просило визнати протиправними та скасувати податкове повідомлення-рішення № 0000242310/0 від 14.05.10 про сплату 58662,75 грн., податку на прибуток, з яких 39 108,50 грн. - основний платіж, 19554,25 грн. - штрафні (фінансові) санкції.

Позовні вимоги обґрунтовані тим, що позивачем обґрунтовано зменшена балансова вартість запасів товарів на суму вартості придбання товарів, а не на суму реалізації. Також позивач вказує, що отримані грошові кошти від ТОВ «Модуль Білд Групп» за поставлену продукцію не є безповоротною фінансовою допомогою, а отже вказана сума коштів правомірно включена до складу валових витрат, без врахування сум податку на додану вартість, нарахованого на вартість проданого товару. Договір між позивачем та ТОВ «Модуль Білд Групп» укладений відповідно до норм чинного законодавства, а поставка товарів підтверджена належним чином оформленими первинними документами.

Постановою Запорізького окружного адміністративного суду від 18.10.2010 позов задоволено. Податкове повідомлення-рішення від 14.05.10 №0000242310/0 визнано протиправним та скасовано.

Не погодившись із постановою суду, відповідач подав апеляційну скаргу, в якій, посилаючись на невірне застосування судом норм матеріального та процесуального права, просить скасувати постанову та ухвалити нове рішення, яким у задоволенні позову відмовити повністю. Апеляційна скарга мотивована тим, що позивачем занижено приріст балансової вартості запасів за рахунок використання не у господарській діяльності товарів, які були реалізовані на адресу ТОВ «Модуль Білд Групп», що призвело до заниження валового доходу в сумі 115281,00 грн. Також, позивачем не віднесено до складу валового доходу суми податку на додану вартість, зазначені у платіжних дорученнях, що призвело до заниження валового доходу. Крім того, укладений договір між позивачем та ТОВ «Модуль Білд Групп» порушує публічний порядок, суперечить моральним засадам суспільства, не створює юридичних наслідків, оскільки є нікчемним.

Представник відповідача в судове засідання не з'явився, про час та місце розгляду справи повідомлений судом належним чином.

Представники позивача проти задоволення апеляційної скарги заперечують. Зазначають, що рішення судом першої інстанції прийнято законно та обґрунтовано.

Перевіривши матеріали справи та доводи апеляційної скарги, колегія суддів дійшла висновку, що апеляційна скарга не підлягає задоволенню з огляду на наступне.

Як встановлено судом, підтверджено матеріалами справи відповідачем проведено планову виїзну перевірку позивача з питань дотримання вимог податкового законодавства за період з 01.10.2007 по 31.12.2009, валютного та іншого законодавства за період з 01.10.2007 по 31.12.2009, за результатами якої складений акт №354/2310-34535543 від 29.04.2010.

Перевіркою встановлено порушення позивачем п.п.1.22.1 п.1.22 ст.1, п.1.32 ст.1, п.п.4.1.6 п.4.1 ст.4, п.5.1 ст.5, пп.5.3.9 п.5.3 ст.5, п.5.9 ст.5, пп.11.2.1 п.11.2 ст.11 Закону України «Про оподаткування прибутку підприємств» від 28.12.1994 №334/94-ВР, внаслідок чого позивачем занижено податок на прибуток 2008 рік на 34584,25 грн., у т. ч. по періодах: І квартал 2008 року на 32391,50 грн.; півріччя 2008 року в сумі 34584,25 грн.; 3 квартали 2008 року на суму 34584,25 грн., 2008 р. на суму 34584,25 грн.

До такого висновку відповідач дійшов з огляду на те, що у період, що перевірявся, позивач мав взаємовідносини з ТОВ «Модуль Білд Групп», стосовно якого виявлено, що вказане підприємство не знаходиться за його юридичною адресою, не подає податкову звітність, підприємство створено на підставну особу, якою фінансово-господарська діяльність від імені ТОВ «Модуль Білд Групп» не здійснювалась. Також згідно з наданими позивачем до перевірки документів неможливо встановити, як позивачем надавались послуги по перевезенню та доставці на адресу ТОВ «Модуль Білд Групп» вогнетривких виробів, товарно-транспортні накладні не подані.

Виходячи з наведених обставин, податковий орган дійшов висновку про відсутність поставок товару та укладення угод з метою настання реальних правових наслідків. Як зазначено в акті перевірки, у зв'язку з тим, що угоди поставки між позивачем та ТОВ «Модуль Білд Групп» є нікчемними, в даному випадку відсутня як база, так і об'єкт оподаткування податком на прибуток.

Таким чином, в порушення п.5.9 ст.5 Закону №334/94-ВР позивачем занижено приріст балансової вартості запасів за рахунок використання не у господарській діяльності підприємства товарів, які були реалізовані на адресу ТОВ «Модуль Білд Групп», що призвело до заниження валового доходу в сумі 115281,00 грн. за півріччя 2008 року.

Посилаючись на вказані вище обставини, податковий орган також зробив висновок, що отримані позивачем кошти від ТОВ «Модуль Білд Групп» за вогнетривкі вироби в загальній сумі 138337,01 грн., в т.ч. ПДВ - 23056,18 грн. є безповоротною фінансовою допомогою, оскільки фактично товари позивачем не були продані.

Позивачем до складу валового доходу віднесено сума вартості вогнетривких виробів, проте, враховуючи факт отримання безповоротної фінансової допомоги підлягають включенню до складу валового доходу і суми податку на додану вартість в розмірі 23056,18 грн. Таким чином, позивачем в порушення пп.4.1.6 п.4.1 ст.4 Закону №334/94-ВР занижено валовий доход на суму 23056,18 грн.

Також в ході перевірки встановлено заниження позивачем валових витрат на загальну суму 18097,00 грн. за 2009 рік через те, що позивачем в порушення наведених вище правових норм віднесено до складу валових витрат витрати, отримані від ТОВ «Левіс Компані» (17472,00 грн.), ВАТ «Рассвет» (625,00 грн.), які не підтверджені відповідними первинними документами, які фіксують факт здійснення господарської діяльності (видаткові накладні).

На підставі акту перевірки відповідачем прийнято податкове повідомлення-рішення №0000242310/0 від 14.05.2010, яким визначено суму податкового зобов'язання у сумі 58662,75 грн., в тому числі 39108,50 грн. - основний платіж, 19554,24 грн. - штрафні (фінансові) санкції.

Колегія суддів, виходячи з фактичних обставин справи, норм діючого законодавства, що регулюють спірні правовідносини, погоджується з судом першої інстанції про безпідставність висновків відповідача, зважаючи на наступне.

Як вбачається з матеріалів справи, протягом періоду, що перевірявся, позивач (продавець) реалізував ТОВ «Модуль Білд Групп» (покупець) вогнетривкі вироби на загальну суму 115280,60 грн., по факту поставки позивачем виписані видаткові накладні на вказану суму. Розрахунки між підприємствами здійснено в безготівковій формі шляхом перерахування коштів на загальну суму 138337,01 грн., що підтверджено платіжними дорученнями ТОВ «Модуль Білд Групп». Вказані обставини встановлені відповідачем в ході перевірки, сторонами не спростовуються.

Відповідно до п.5.9 ст.5 Закону України №334/94-ВР від 28.12.1994 «Про оподаткування прибутку підприємств», на яку посилається відповідач, платник податку веде податковий облік приросту (убутку) балансової вартості товарів (крім тих,що підлягають амортизації, та цінних паперів), сировини, матеріалів, комплектуючих виробів, напівфабрикатів, малоцінних предметів (далі - запасів) на складах, у незавершеному виробництві та залишках готової продукції, витрати на придбання та поліпшення) перетворення, зберігання) яких включаються до складу валових витрат згідно з цим Законом.

У разі коли балансова вартість таких запасів на кінець звітного періоду перевищує їх балансову вартість на початок того ж звітного періоду, різниця включається до складу валових доходів платника податку у такому звітному періоді. У разі коли балансова вартість таких запасів на кінець звітного періоду є меншою за їх балансову вартість на початок того ж звітного періоду, різниця включається до складу валових витрат платника податку у такому звітному періоді.

Як свідчать матеріали справи, придбані позивачем вогнетривкі матеріали використані у господарській діяльності шляхом їх продажу, в тому числі ТОВ «Модуль Білд Групп», підстав для відображення реалізованої продукції у таблиці 1 додатку К1/1 до декларації з податку на прибуток підприємства в графі 4 «запаси, використані не в господарській діяльності» відсутні.

Факт продажу підтверджений видатковими накладними, податковими накладними, платіжними дорученнями, виходячи із змісту яких вони містять всі обов'язкові реквізити, що передбачені ст.9 Закону України «Про бухгалтерський облік та фінансову звітність в Україні», в розумінні вказаного Закону є первинними, такими, що підтверджують здійснення відповідної господарської операції.

На момент укладення та реалізації правочинів між позивачем та ТОВ «Модуль Білд Групп» контрагент позивача мав зареєстровані у встановленому порядку установчі документи та цивільну дієздатність згідно з чинним законодавством, було зареєстровано як платник податку на додану вартість.

Наведені в акті перевірки обставини щодо відсутності ТОВ «Модуль Білд Групп» за його місцезнаходженням, неподанням податкової звітності не свідчить про неможливість виконання ним господарських зобов'язань з купівлі товару та відсутність ознак реальності операцій щодо купівлі-продажу товару, не може бути підставою для висновку про недійсність (нікчемність) укладених правочинів з відповідними правовими наслідками.

Вказані вище правочини між позивачем та ТОВ «Модуль Білд Групп» не містять ознак фіктивності (вчинених без наміру створення правових наслідків, які обумовлювалися цими правочинами). Крім того, відповідно до ст.234 Цивільного кодексу України фіктивний правочин визнається судом недійсним.

Відповідачем вказана норма законодавства не врахована, належні докази на підтвердження викладених в акті перевірки доводів щодо відсутності фактичного здійснення господарської операції з передачі ТОВ «Модуль Білд Групп» товару відповідачем не зазначені, суду не подані. Жодний документ, який в установленому порядку встановлював би відповідні факти та був обов'язковим для застосування на всій території України, в матеріалах справи відсутній.

Посилання відповідача в обґрунтування своїх доводів на відсутність доказів транспортування товару від позивача до ТОВ «Модуль Білд Групп» колегія суддів не приймає до уваги, оскільки відповідачем не з'ясовано умови поставки товару, не встановлено, чи брав позивач на себе зобов'язання доставити товар на адресу ТОВ «Модуль Білд Групп» .

З огляду на викладене, колегія суддів вважає, що висновок відповідача про те, що позивачем порушено п.5.9 ст.5 Закону України №334/94-ВР і, як наслідок занижено валовий доход в розмірі 115281,00 грн., не відповідає дійсності.

З цих же підстав є помилковим висновок про заниження позивачем валового доходу на суму 23056,18 грн.

Згідно підпункту 1.22.1 пункту 1.22 статті 1 Закону України №334/94-ВР безповоротна фінансова допомога - це: сума коштів, передана платнику податку згідно з договорами дарування, іншими подібними договорами, які не передбачають відповідної компенсації чи повернення таких коштів (за винятком бюджетних дотацій і субсидій), або без укладання таких угод; сума безнадійної заборгованості, відшкодована кредитору позичальником після її списання, якщо така безнадійна заборгованість була попередньо включена до складу валових витрат кредитора; сума заборгованості платника податку перед іншою юридичною чи фізичною особою, що залишилася нестягнутою після закінчення строку позовної давності; основна сума кредиту або депозиту, наданих платнику податку без встановлення строків повернення такої основної суми, за винятком кредитів, наданих під безстрокові облігації, та депозитів до запитання у банківських установах, а також сума процентів, нарахованих на таку основну суму, але не сплачених (списаних); сума процентів, умовно нарахованих на суму поворотної фінансової допомоги, що залишається неповерненою на кінець звітного періоду, у розмірі облікової ставки Національного банку України, розрахованої за кожний день фактичного використання такої поворотної фінансової допомоги.

Аналіз взаємовідносин, що виникли між позивачем та ТОВ «Модуль Білд Групп», які полягають в тому, що позивач продав вогнетривкі вироби, а ТОВ «Модуль Білд Групп» придбало та сплатило за них суму грошових коштів, свідчить про те, що вказані грошові кошти не підпадають під визначення безповоротної фінансової допомоги в розумінні підпункту 1.22.1 пункту 1.22 статті 1 Закону №334/94-ВР. Відтак, доводи відповідача, що сума податку на додану вартість, зазначена в платіжних дорученнях, за вищезазначеним договором повинна бути включена до складу валового доходу є безпідставними та такими, що не ґрунтуються на нормах чинного законодавства.

Стосовно посилання відповідача на завищення позивачем валових витрат на суму вартості товарів (послуг), отриманих від ТОВ «Левіс Компані» та ВАТ «Рассвет», зважаючи на непідтвердженність операцій відповідними первинним документами, які фіксують факт здійснення господарської операції, колегія суддів вважає за необхідне зазначити наступне.

Відповідно до п. 5.1 ст. 5 Закону №334/94-ВР валові витрати виробництва та обігу - сума будь-яких витрат платника податку у грошовій, матеріальній або нематеріальній формах, здійснюваних як компенсація вартості товарів (робіт, послуг), які придбаються (виготовляються) таким платником податку для їх подальшого використання у власній господарській діяльності.

До складу валових витрат включаються суми будь-яких витрат, сплачених (нарахованих) протягом звітного періоду у зв'язку з підготовкою, організацією, веденням виробництва, продажем продукції (робіт, послуг) і охороною праці, у тому числі витрати з придбання електричної енергії (включаючи реактивну), з урахуванням обмежень, установлених пунктами 5.3-5.7 цієї статті (п.п. 5.2.1. п. 5.2. ст. 5 Закону №334/94-ВР).

Згідно п.п.11.2.1 п.11.2 ст.11 Закону №334/94-ВР датою збільшення валових витрат виробництва (обігу) вважається дата, яка припадає на податковий період, протягом якого відбувається будь-яка з подій, що сталася раніше: або дата списання коштів з банківських рахунків платника податку на оплату товарів (робіт, послуг), а в разі їх придбання за готівку - день їх видачі з каси платника податку; або дата оприбуткування платником податку товарів, а для робіт (послуг) - дата фактичного отримання платником податку результатів робіт (послуг).

Як вбачається з матеріалів справи, податних позивачем документів, позивачем отриманий від ТОВ «Левіс Компані» товар - вогнетривку продукцію, глиноземистий цемент на загальну суму 17472,00 грн., що підтверджено видатковими накладними від 24.11.2009 Ґ№ 645, від 23.12.2009 № 698. Отримана продукція оприбуткована позивачем в установленому порядку, використана у власній господарській діяльності підприємства.

Також позивачем у перевіряємий період отримані послуги оренди від ВАТ «Рассвет» на загальну суму 625,00 грн., про що свідчить підписаний вказаними особами акт № ОУ-0000193 від 31.12.2009 здачі-прийняття робіт (надання послуг) відповідно до договору № ДГ-49-11/09А від 01.11.2009.

З огляду на вказані первинні документи, колегія суддів вважає, що ці документи містять всі обов'язкові реквізити, що передбачені для оформлення первинних документів: назву товару (послуг), їх вартісне вираження, одиницю виміру, місце та дату складання, посади та підписи уповноважених осіб.

Згідно пункту 2 статті 3 Закону України «Про бухгалтерській облік та фінансову звітність в Україні» від 16.07.99 №996-XIV, фінансова, податкова, статистична та інші види звітності, що використовують грошовий вимірник, ґрунтуються на даних бухгалтерського обліку.

Частинами другою та третьою ст. 9 Закону №996-XIV передбачено, що підставою для бухгалтерського обліку господарських операцій є первинні документи, що фіксують факт здійснення господарської операції. Первинні документи повинні бути складені під час здійснення господарської операції, а якщо це неможливо - безпосередньо після її закінчення. Для контролю й упорядкування оброблених даних на підставі первинних документів можуть складатися зведені облікові документи. Первинні і зведені облікові документи можуть бути складені на паперових або машинних носіях і повинні мати обов'язкові реквізити: назва документа; дату і місце складання; назва підприємства, від імені якого складається документ; зміст і обсяг господарської операції; одиницю виміру господарської операції; посади осіб, відповідальних за здійснення господарської операції і правильність її оформлення; особистий підпис або інші дані, що мають можливість ідентифікувати особу, яка брала участь у здійсненні господарської операції.

Отже, колегією суддів встановлено, що позивачем викопано всі законодавчо встановлені вимоги для відображення означених вище операцій з придбання товару (робіт, послуг) в податковому обліку, правомірно віднесено вартість товару (робіт, послуг) до складу валових витрат відповідного податкового (звітного періоду).

З огляду на викладене, колегія суддів вважає, у відповідача відсутні правові підстави для визначення позивачем податкового зобов'язання з податку на прибуток оскаржуваним податковим повідомленням-рішенням. .

Під час розгляду даної адміністративної справи судом першої інстанції в повному обсязі з'ясовано усі обставини, які мають значення для справи, ухвалено законне та обґрунтоване рішення про задоволення позову.

Передбачених статтею 202 Кодексу адміністративного судочинства України підстав для скасування постанови суду першої інстанції та ухвалення нового судового рішення не вбачається, у зв'язку з чим колегія суддів вважає за необхідне апеляційну скаргу залишити без задоволення, а постанову суду першої інстанції без змін.

Керуючись ст.ст.198, 200, 205, 206 Кодексу адміністративного судочинства України, колегія суддів, -

УХВАЛИЛА:

Апеляційну скаргу Державної податкової інспекції у Хортицькому районі м. Запоріжжя залишити без задоволення.

Постанову Запорізького окружного адміністративного суду від 18.10.2010 у справі № 2а-6330/10/0870 залишити без змін.

Ухвала апеляційного суду набирає законної сили з моменту її проголошення та може бути оскаржена до Вищого адміністративного суду України в порядку, встановленому ст.212 Кодексу адміністративного судочинства України.

Головуючий: І.Ю. Добродняк

Суддя: Н.А. Бишевська

Суддя: Я.В. Семененко