Постанова № 34173813, 09.10.2013, Тернопільський окружний адміністративний суд

ПОСТАНОВА

ІМЕНЕМ УКРАЇНИ

Справа № 819/1635/13-a

09 жовтня 2013 року

Тернопільський окружний адміністративний суд в складі:

головуючого судді: Білоус І.О.

При секретарі судового засідання Габрилецькій С. Є.

за участі представників:

позивача -:Мазур Т. В.,

відповідача - Горуна В. З.,

розглянувши у відкритому судовому засіданні в залі суду в місті Тернополі адміністративну справу за позовною заявою Державної екологічної інспекції у Тернопільській області до Державної фінансової інспекції в Тернопільській області про скасування листа-вимоги №19-07-13-14/4175 від 10.06.2013 року, -

ВСТАНОВИВ:

Позивач - Державна екологічна інспекція у Тернопільській області (далі - ДЕЇ у Тернопільській області, Позивач) звернулась до суду із адміністративним позовом до Державної фінансової інспекції в Тернопільській області в якому просила: визнати протиправною та скасувати лист-вимогу Державної фінансової інспекції в Тернопільській області (далі - ДФІ в Тернопільській області, Відповідач) № 19-07-13-14/4175 від 10.06.2013 р.

В обґрунтування заявленого адміністративного позову позивач вказав, що Відповідачем безпідставно внесено в акт ревізії № 07-20/85 від 22.05.2013 р. відомості про наявність порушень бюджетного законодавства України та здійснення видатків бюджету без встановлених бюджетних призначень та порушень щодо ненадання платних послуг екологічного характеру. А саме, вказав, що Державна екологічна інспекція у Тернопільській області є правонаступником Державної екологічної інспекції в Тернопільській області спецпідрозділу Мінприроди, зобов'язана у разі ліквідації державного органу у поточному бюджетному році забезпечити її діяльність у наступному бюджетному періоді до завершення процедури ліквідації в межах видатків, передбачених новим державним органам. Оскільки виплати були здійснені в межах видатків, передбачених новим держаним органом, немає підстав вважати, що Державному бюджету України завдано матеріальної шкоди (збитків) на суму 113497,51 грн.

Також вважає, що Відповідачем, при формуванні оспорюваної Позивачем вимоги невірно застосовано положення законодавства, яке регулює правовідносини щодо надання ДЕЇ в Тернопільській області послуг щодо вимірювання рівня радіаційного забруднення вантажів без стягнення плати за їх проведення, внаслідок чого спеціальним фондом державного бюджету недоотримано доходів від наданих ДЕІ в Тернопільській області на суму 127,75 тис. грн.

В судовому засіданні представник позивача позовні вимоги зменшила, просила суд визнати протиправними та скасувати: п. 2 та п. 3 листа - вимоги Державної фінансової інспекції в Тернопільській області № 19-07-13-14/4175 від 10.06.2013 р. про усунення порушень фінансової дисципліни.

Пояснила, що з огляду на положення Постанови КМ України від 14.09.2011 р. № 995 « про утворення територіальних органів Державної екологічної інспекції» - Державна екологічна інспекція у Тернопільській області є правонаступником прав і обов'язків Державної екологічної інспекції у Тернопільській області спец підрозділу Мінприроди. На підставі Положення про порядок передачі об'єктів права державної власності, затвердженого Постановою Кабінету Міністрів України від 21.09.1998 р. № 1482 - ДЕІ у Тернопільській області було безоплатно передано майно на баланс Державної екологічної інспекції у Тернопільській області територіальному органу Державної екологічної інспекції України.

Внаслідок недостатності коштів для компенсації працівникам Держекоінспекції у Тернопільській області спецпідрозділу Мінприроди, яка знаходилась на той час у стадії ліквідації, шляхом переведення до ДЕІ в Тернопільській області невикористаних відпусток, та з метою недопущення порушень бюджетного законодавства в частині неможливості взяття фінансових зобов'язань у розмірі нарахованої компенсації за невикористані відпустки та відповідно - реєстрації кредиторської заборгованості в органах Державного казначейства, через відсутність кошторисних призначень на 2012 р., - Держекоіспрекцією у Тернопільській області, на підставі п. 10 ст 51 Бюджетного кодексу України, як правонаступником Державної екологічної інспекції у Тернопільській області спецпідрозділу Мін природи, було проведено зазначені виплати у лютому 2012 р. Вказані виплати здійснено з кошторисних призначень новоствореного органу ДЕЇ в Тернопільській області, в межах видатків, передбачених новому державному органу, якій визначений правонаступником, чи якому передаються функції органу що ліквідується або реорганізується. Виходячи з вищезазначеного, Позивач зазначає, що не має підстав вважати, про завдання державному бюджету збитків на суму 84,87 тис. грн. та 28,63 грн.

В обґрунтування незгоди із вимогою відповідача, щодо ненадання ДЕЇ в Тернопільській області платних послуг екологічного характеру, зазначає, що постановою Кабінету Міністрів України № 1430 від 26.10.2001 р. « Про затвердження переліку платних послуг екологічного характеру, які можуть надаватися територіальними органами Міністерства екології та природних ресурсів», які можуть надаватись територіальними органами Міністерства, відповідно до цієї Постанови, та Порядку надання платних послуг екологічного характеру територіальними органами Міністерства екології та природних ресурсів України, затвердженого наказом Міністерства екології та природних ресурсів України від 30.01.202 року № 46, - такі послуги надаються виключно за письмовим зверненням юридичних і фізичних осіб. До переліку визначеного цією постановою включено послуги екологічного характеру, які можуть надаватись територіальними органами Міністерства екології та природних ресурсів, щодо виконання робіт з визначення радіаційного забруднення металобрухту та вантажів, які за своїми природними властивостями мають рівень радіоактивності вищий за допустимі норми. Дана Постанова втратила чинність на підставі Постанови Кабінету Міністрів України № 1282 від 14.12.2011 р. Оскільки звернень юридичних чи фізичних осіб щодо завдання платних послуг екологічного характеру, протягом періоду з 01.04.2010 р. по 31.12.2011 р. для визначення радіаційного забруднення вантажів, які за своїми природними властивостями мають рівень радіоактивності вищій за допустимі норми не надходило, вважає, що поняття «плата за здійснення екологічного контролю, в тому числі радіаційного», та «платна послуга» не є тотожніми, оскільки регулюються різними нормативно-правовими актами та мають різне тлумачення і застосування. А саме, «плата за здійснення екологічного контролю, в тому числі радіаційного» включається до складу єдиного збору у пунктах пропуску через державний кордон у розмірі, встановленому законодавством, та регулюється Постановою Кабінету Міністрів України від 20.03.1995 р. № 198. На підставі вищевикладеного не має підстав вважати, що державному бюджету завдано збитки внаслідок недоотриманої плати за виконані роботи по екологічному та радіологічному контролю на суму 127 750 грн.

Представник відповідача позовні вимоги не визнав в повному обсязі, з підстав, викладених у запереченні проти позову. Вважає, що вимоги викладені у листі від 10.06.2013 р. № 19-07-13-14/4175 законними і обґрунтованими. Просив у задоволенні даного позову відмовити в повному обсязі.

Представник відповідача в судовому засіданні пояснив, що зважаючи на положення Кодексу Законів про працю України, ДЕІ у Тернопільській області, яка ліквідувалася, повинна була в повному обсязі розрахуватись із працівниками, в тому числі і по компенсаціях за невикористані відпустки. При цьому, підтвердженням наявності порушень в діях Позивача вважає те, що кошти невиплаченої грошової компенсації на рахунок новоутвореної установи не перераховувались, заборгованість по компенсаціях за невикористані відпустки на кінець 2011 року по бухгалтерському обліку ДЕІ у Тернопільській області не проведена, кредиторська заборгованість по оплаті праці працівників бюджетних установ відсутня. Вважає посилання представника позивача на норми ст. 19 Закону України « Про державний бюджет», як на підстави виплати компенсацій безпідставними. Натомість, в порушення вимог п. 1 ст. 48 Бюджетного кодексу України та ст. 19 Закону України « Про державний бюджет України на 2012 рік» Інспекцією здійснено видатки бюджету без встановлених бюджетних призначень. На підставі цього, вважає, що у новоутвореної ДЕІ у Тернопільській області не було жодних підстав і повноважень оплачувати борги ліквідованої установи.

Щодо надання Позивачем послуг щодо визначення радіаційного забруднення вантажу завантаженого у транспортні засоби, який в подальшому перетнув державний кордон України без стягнення відповідної плати за їх надання - пояснив наступне.

Вважає, що Позивачем порушено в цій частині норми Постанови Кабінету Міністрів України від 26.10.2001 р. № 1430, Наказу Мінекоресурсів від 30.01.2002 р. № 46, Спільного наказу Мінекоресурсів і Мінекономіки від 15.03.2002 р. № 110/73, наказу Державної екологічної інспекції в Тернопільській області від 02.04.2007 р. № 14, а саме, не укладено договори із відповідними лісовими господарствами, не виставлено лісовим господарствам рахунки за надані послуги та не стягнуто плати за їх проведення, внаслідок чого спецфондом державного бюджету недоотримано доходів від наданих Інспекцією послуг.

Суд, вивчивши доводи позову та заперечень проти позову, заслухавши пояснення представників сторін, дослідивши зібрані по справі докази в їх сукупності, проаналізувавши зміст норм матеріального і процесуального права, які врегульовують спірні правовідносини, при прийнятті рішення виходить з таких підстав та мотивів.

Відповідно до п.1.1.5.5 Плану контрольно-ревізійної роботи Державної фінансової інспекції в Тернопільській області на ІІ квартал 2013 р. Держфінінспекцією проведено ревізію Державної екологічної інспекції у Тернопільській області за період з 01.04.2010 р. по 31.03.2013 р. результати якої зафіксовано в акті № 07-20/85 від 22.05.2013 р. (а. с. 19-29).

Не погодившись із висновками, викладеними в акті № 07-20/85 Позивачем 29.05.2013 р. за № 1-2/2762 подано заперечення до нього ( а. с. 30-32), які Відповідачем розглянуто, та надано 05.06.2013 р. відповідні висновки № 19-07-13-14/4027, яким заперечення позивача прийняті не були (а. с. 33-40).

Ревізією дотримання законодавства при нарахуванні виплати компенсації за невикористані відпустки встановлено, що в порушення п. 1 ст. 48 Бюджетного кодексу України, ст. 19 Закону України «Про Державний бюджет України на 2012 р.», ст. 13 Закону України «Про оплату праці», постанови Кабінету Міністрів України від 14.09.2011 р. № 995 «Про утворення територіальних органів Державної екологічної інспекції» та ч. 8 п. 1 Указу Президента України від 09.12.2010 р. №1085/2010 р. «Про оптимізацію системи центральних органів державної влади», Інспекція в лютому 2012 р. на підставі наказів Інспекції від 28.02.2013 р., нарахувала та виплатила 36 працівникам компенсацію за невикористані відпустки в 2011 р., яка була нарахована працівникам у зв'язку з ліквідацією згідно наказу Міністерства охорони навколишнього природного середовища від 30.09.2011 р. № 359 Державної екологічної інспекції у Тернопільській області.

В акті зафіксовано, що відповідно до Звіту про заборгованість за бюджетними коштами на 01.01.2012 р. (форма № 7д), кредиторська заборгованість по оплаті праці працівників бюджетних установ в органах Державного казначейства відсутня, в Додатку 1 до Порядку складання фінансової та бюджетної звітності розпорядниками та одержувачами бюджетних коштів Баланс (форма № 1) на 01.01.2012 р. - заборгованість по оплаті праці працівників також відсутня, в ліквідаційному балансі Державною екологічною інспекцією у Тернопільській області заборгованість по нарахуванню компенсації за невикористані відпустки відсутня, до розрахунку кошторису новоутвореної установи не закладено видатки на погашення боргів перед кредиторами ліквідованої інспекції. Отже, за даними бухгалтерського обліку та фінансової звітності ліквідованої установи, вона не мала заборгованості перед працівниками. Зазначене призвело до здійснення видатків бюджету з Державного бюджету у вигляді виплат по зобов'язанням ліквідованої юридичної особи, зокрема до безпідставно виплаченої компенсації за невикористані відпустки в сумі 84870,04 грн., та як наслідок, зайво перерахованих внесків до державних цільових фондів на суму 28627,47 грн., без встановлених бюджетних призначень всупереч вимог Закону України «Про Державний бюджет України на 2012 р.», що вважається порушенням бюджетного законодавства.

У зв'язку з наведеним, відповідачем зроблено висновок про здійснення позивачем видатків з Державного бюджету в загальній сумі 113497,51 грн., без встановлених бюджетних призначень, та п. 3 оспорюваної вимоги зобов'язано ініціювати перед головним розпорядником бюджетних коштів - ДЕІ України, коригування в сторону зменшення фінансування по кошторису на суму 84,87 тис, та на 28,63 тис. грн.

Також, в акті ревізії від 22.05.2013 р. № 07-20/85 знайшло своє відображення те, що відповідно до Постанови Кабінету Міністрів від 26.10.2991 р. № 1430 « Про затвердження переліку платних послуг екологічного характеру, які можуть надаватись територіальними органами Міністерства екології та природних ресурсів» наказу Міністерства екології та природних ресурсів України від 30.01.2002 р. № 46 « Про затвердження Порядку надання платних послуг екологічного характеру територіальними органами Міністерства екології та природних ресурсів» зареєстрованого в Міністерстві юстиції України від 18.03.2002 р. за № 260/6548, Відповідачем зроблено висновок про те, що впродовж періоду з 01.04.2010 р. по 31.12.2011 р. Позивачем надавались послуги щодо визначення радіаційного забруднення вантажу завантаженого у транспортні засоби, який в подальшому перетнув державний кордон України.

Зокрема, зазначено, що проведеними зустрічними перевірками у ДП « Тернопільське лісове господарство» ДП « Кременецьке лісове господарство», ДП «Бучацьке лісове господарство», ДП «Чортківське лісове господарство», ДП «Бережанське лісове господарство» встановлено, що за період з 01.04.2010 р. по 31.12.2011 р. Інспекцією, всупереч вищезазначених положень законодавства, без договірних відносин надано послуги по проведенню екологічного та радіологічного контролю вантажу: 2555 вагонів та навантаженого лісодеревиною автотранспорту. Одержувачам видано відповідні екологічні декларації та акти (протоколи) радіаційного контролю. У зазначених документах вказано вид проведеної інспекторами Інспекції робіт (наданих послуг) : екологічний контроль вантажу» та «виміри потужності експозиційної дози (ПЕД) у-випромінювання та Ъ забруднення. Внаслідок допущеного порушення, у формах (№4-1д) «Звіт про надходження і використання коштів, отриманих як плата за послуги» рядок 020 «за послуги, що надаються бюджетними установами згідно з їх основною діяльністю» занижено за 2010-2011 рр. на суму 127750,0 грн., що є порушенням абз. 3 п. 4 ст. 13 Бюджетного Кодексу України та абз. 3 п. 2 Постанови Кабінету Міністрів від 26.10.2991 р. № 1430 «Про затвердження переліку платних послуг екологічного характеру, які можуть надаватись територіальними органами Міністерства екології та природних ресурсів».

З урахуванням виявлених порушень, 10.06.2013 р. Державна фінансова інспекція в Тернопільській області надіслала позивачу лист за № 19-07-13-14/4175 «Про усунення порушень фінансової дисципліни» з вимогами, в тому числі п. 2 зобов'язано позивача стягнути із замовників вартість наданих екологічних послуг в сумі 127,75 тис. грн., та перерахувати їх в дохід державного бюджету, п. 3 зобов'язано позивача ініціювати перед головним розпорядником бюджетних коштів - Державною екологічною інспекцією України коригування в сторону зменшення фінансування по кошторису на 2013 рік на видатки за КЕКВ 2110 «Оплата праці» на суму 84,87 тис. грн.. та 2120 « нарахування на оплату праці» на суму 28,63 тис. грн. Розглянути питання про відповідність займаній посаді або звільнення із займаної посади головного бухгалтера ОСОБА_4.

Водночас, звернуто увагу позивача на відповідальність керівника за невиконання вказаних вимог, передбачена п. 2 Постанови Кабінету Міністрів України від 29.11.2006 р. № 2673 « Про стан фінансово-бюджетної дисципліни, заходи щодо посилення боротьби з корупцією та контролю за використанням державного майна і фінансових ресурсів».

Інформацію про вжиті заходи та виконання цих вимог в термін до 01.07.2013 р. Позивача зобов'язано надіслати на адресу Держфінінспекції в Тернопільській області разом із копіями завірених первинних, розпорядчих та інших документів (а.с.13).

Проте, не погоджуючись із вимогою від 10.06.2013 р. № 19-07-13-14/4175 позивач звернувся до суду із вказаним позовом.

Відповідно до ч. 8 п. 1 Указу Президента України від 09.12.2010 № 1085/2010 «Про оптимізацію системи центральних органів виконавчої влади» утворено Міністерство екології та природних ресурсів України, Державну екологічну інспекцію України, Державну службу геології та надр України, реорганізувавши Міністерство охорони навколишнього природного середовища України.

Відповідно до Постанови Кабінету Міністрів України від 14.09.2011 р. № 995 «Про утворення територіальних органів Державної екологічної інспекції» - утворено як юридичні особи публічного права територіальні органи Державної екологічної інспекції України, в тому числі Державну екологічну інспекцію у Тернопільській області (код ЄДРПОУ 37977693), із внесенням відповідного запису про реєстрацію Державної екологічної інспекції у Тернопільській області в Єдиний державний реєстр юридичних осіб та фізичних осіб - підприємців 19.12.2011 р.

П. 2 цієї постанови визначено, що територіальні органи Державної екологічної інспекції, які утворюються згідно з пунктом 1 цієї постанови, є правонаступниками прав та обов'язків відповідних державних екологічних інспекцій як спеціальних підрозділів Міністерства охорони навколишнього природного середовища.

Відповідно до Положення про порядок передачі об'єктів права державної власності, затвердженого постановою Кабінету Міністрів України від 21.09.1998 р. № 1482, наказу Мінприроди України від 17.08.2012 р. № 408, наказу Державної екологічної інспекції України від 17.08.2012 р. № 149, погодження Кабінету Міністрів України від 17.08.2012 р. № 29727/1/1-12 Державною екологічною інспекцією в Тернопільській області спецпідрозділом Мінприроди було безоплатно передано майно на баланс Державної екологічної інспекції у Тернопільській області територіального органу Державної екологічної інспекції України.

Згідно наказу Міністерства охорони навколишнього природного середовища України від 30.09.2011 року № 359, спеціальними підрозділами Мінприроди України, в тому числі Державною екологічною інспекцією в Тернопільській області (код ЄДРПОУ 34905631), розпочато процедуру ліквідації юридичної особи Державної екологічної інспекції в Тернопільській області.

Представник позивача в судовому засіданні стверджувала, що при звільненні у 2011 р. співробітників Державної екологічної інспекції в Тернопільській області спецпідрозділу Мінприроди (код ЄДРПОУ 34905631), шляхом переведення для подальшої роботи до Державної екологічної інспекції у Тернопільській області (код ЄДРПОУ 37977693) у кошторисі установи, яка знаходилась у стадії ліквідації, бюджетні асигнування для компенсації працівникам невикористаної відпустки були відсутні. З метою недопущення порушення бюджетного законодавства, а саме ч. 1 ст. 48 Бюджетного кодексу України - Державна екологічна інспекція в Тернопільській області (спецпідрозділ Мінприроди) не могла взяти фінансові зобов'язання у розмірі нарахованої компенсації за невикористану відпустку, та, відповідно, зареєструвати кредиторську заборгованість в органах Державного казначейства, через відсутність кошторисних призначень. На 2012 р. кошторисні призначення на фінансування спецпідрозділу Міністерства охорони навколишнього природного середовища України не було передбачено, асигнування не доводились та відповідно не затверджувався кошторис.

У зв'язку з наведеними обставинами, Державна екологічна інспекція в Тернопільській області звернулась з листом від 12.10.2011 р. № 1-2/4278 до Міністерства охорони навколишнього природного середовища України, про виділення додаткових асигнувань для проведення розрахунку із працівниками Інспекції, що ліквідується. За результатами розгляду листа, Мінприроди надано відповідь про відсутність можливості збільшити видатки на оплату праці працівників Держекоінспекції. На підставі цього, вважає за доцільне здійснити виплату компенсації за невикористану відпустку лише при звільненні працівників взагалі. В разі призначення працівників, зазначенні невикористані відпустки рекомендовано зберігати за даними працівниками.

В судовому засіданні встановлено, що працівники, які переводилися до новоутвореної установи Державної екологічної інспекції у Тернопільській області виявили бажання перенести залишок відпусток до новоутвореної установи. Новоутворена установа - Державна екологічна інспекція у Тернопільській області, розпочала свою діяльність з січня 2012 р. Вказані обставини в судовому засіданні визнаються сторонами по справі, стосовно них відсутній спір, а відтак, з огляду на положення ст.72 КАС України, - не підлягають додатковому доказуванню при вирішенні даного адміністративного спору.

Ст. 19 Закону України «Про Державний бюджет на 2012 рік» установлено, що забезпечення діяльності державних органів, що ліквідуються або реорганізуються, до завершення процедур ліквідації або реорганізації, здійснюється в межах видатків, передбачених новоутвореним державним органам, які визначені правонаступниками, чи яким передаються функції органів, що ліквідуються або реорганізуються.

Відповідно до ч. 1 ст. 48 Бюджетного кодексу України (далі БК України) - розпорядники бюджетних коштів беруть бюджетні зобов'язання та здійснюють платежі тільки в межах бюджетних асигнувань, встановлених кошторисами, враховуючи необхідність виконання бюджетних зобов'язань минулих років, узятих на облік органами, що здійснюють казначейське обслуговування бюджетних коштів; щодо завдань (проектів) Національної програми інформатизації - після їх погодження з Генеральним державним замовником Національної програми інформатизації.

У відповідності до Закону України від 12.01.2012 р. № 4318-УІ «Про внесення змін до Бюджетного кодексу України та деяких інших законодавчих актів України» (далі - Закон № 4318-УІ) ст. 51 БК України доповнено ч. 10, де зазначено, що у разі ліквідації або реорганізації державних органів у поточному бюджетному періоді забезпечення їх діяльності у наступному бюджетному періоді до завершення процедур ліквідації або реорганізації здійснюється в межах видатків, передбачених новим державним органам, які визначені правонаступниками чи яким передаються функції органів, що ліквідуються або реорганізуються». Вказана норма набрала чинності 05.02.2012 р.

Згідно з ч. 2 ст. 2 Закону України «Про відпустки» від 15.11.1996 року N 504/96-ВР (далі Закон № 504/96-ВР) право на відпустки забезпечується гарантованим наданням відпустки визначеної тривалості із збереженням на її період місця роботи (посади), заробітної плати (допомоги) у випадках, передбачених цим Законом та забороною заміни відпустки грошовою компенсацією, крім випадків, передбачених ст. 24 цього Закону.

Відповідно до ст. 24 Закону № 504/96-ВР - у разі звільнення працівника йому виплачується грошова компенсація за всі не використані ним дні щорічної відпустки, а також додаткові відпустки працівникам, які мають дітей. У разі переведення працівника на роботу на інше підприємство грошова компенсація за не використані ним дні щорічних відпусток за його бажанням повинна бути перерахована на рахунок підприємства, на яке перейшов працівник.

Ч. 1 ст. 83 Кодексу законів про працю України (далі - КЗпП України), передбачено, що у разі звільнення працівника йому виплачується грошова компенсація за всі не використані ним дні щорічної відпустки, а також додаткової відпустки працівникам, які мають дітей.

Представником позивача, протягом судового розгляду, на підтвердження виникнення підстав застосування Позивачем приписів Постанови Кабінету Міністрів України від 14.09.2011р № 995 «Про утворення територіальних органів Державної екологічної інспекції» та ст. 19 Закону України «Про державний бюджет України на 2012 рік» щодо здійснення виплат переведеним до новоутвореної установи працівникам Державної екологічної інспекції у Тернопільській області, суду надано копії їх заяв, датовані 30.12.2011 р., в яких вони просять перерахувати грошову компенсацію за дні невикористаних відпусток, що склались на 30.12.2011 р. разом із супровідним листом від 30.12.2011 р. № 1-2/5397, за підписом Голови комісії з проведення ліквідації Держекоінспекції ( а. с. 109-145). Тому, суд ставиться критично до тверджень Відповідача, викладених у акті ревізії від 22.05.2013 р. і у запереченнях про те, що заяви, працівників ліквідованої інспекції про переведення належної їм сум компенсації до ДЕІ у Тернопільській області ними не надавались.

Враховуючи те, що працівникам які були прийняті на роботу у новоствореній установі необхідно виплатити компенсацію за невикористану раніше відпустку та зважаючи на те, що Державна екологічна інспекція у Тернопільській області є правонаступником Державної екологічної інспекції у Тернопільській області спецпідрозділу Мінприроди відповідно до Постанови Кабінету Міністрів України від 14.09.2011р № 995 «Про утворення територіальних органів Державної екологічної інспекції» судом встановлено, що позивачем проведено зазначені виплати у лютому 2012 року з кошторисних призначень новоствореного органу - Державної екологічної інспекції у Тернопільській області.

В судовому засіданні представник позивача стверджувала, що виплата компенсації за невикористані дні основної щорічної та додаткової відпустки на момент звільнення працівників з Державної екологічної інспекції в Тернопільській області передбачалася та здійснювалася в межах передбачених коштів на 2012 рік по КЕКВ 1111 «Оплата праці», оскільки в переліку, затвердженому наказом Міністерства фінансів України № 333 від 12.03.2013 р., конкретного коду економічної класифікації видатків по виплаті компенсації за невикористані дні відпустки не передбачено і такі виплати належать до оплати праці. Також звернули увагу суду, що розрахунок за невикористані дні відпусток здійснено без виходу за межі коштів на 2012 рік передбачених по КЕКВ 1111 «Оплата праці».

За результатами системного аналізу вищезазначених норм бюджетного законодавства, та враховуючи те, що Державна екологічна інспекція в Тернопільській області, як спеціальний підрозділ Мінприроди, була ліквідована 11.10.2012 р., а виплати компенсації за невикористану відпустку проведено новоутвореною установою у лютому - березні 2012 року, тобто до завершення процедури ліквідації Держекоінспекції, як спеціального підрозділу Мінприроди, суд приходить до висновку про правомірність поведінки Позивача - здійснення виплати компенсації за невикористані дні основної щорічної та додаткової відпустки - у спірних правовідносинах, та її відповідність приписам п. 10 ст. 51 БК України та ст. 19 Закону України «Про Державний бюджет на 2012 рік».

Суд звертає увагу також на те, що оскільки Державна екологічна інспекція у Тернопільській області є правонаступником Державної екологічної інспекції в Тернопільській області спецпідрозділу Мінприроди, вищезазначені дії Позивача спрямовані на виконання обов'язку, передбаченого вищезазначеними нормами бюджетного законодавства, у випадку ліквідації державного органу у поточному бюджетному періоді, щодо забезпечення його діяльності у наступному бюджетному періоді до завершення процедури ліквідації в межах видатків, передбачених новим державним органам.

З урахуванням наведених вище обставин, суд не приймає до уваги доводи відповідача щодо здійснення позивачем видатків з Державного бюджету в загальній сумі 113497,51 грн. без встановлених бюджетних призначень.

З приводу зазначених в акті ревізії № 07-20/85 від 22.05.2013 р. порушень щодо ненадання платних послуг екологічного характеру, суд зазначає наступне.

Постановою Кабінету Міністрів України № 1430 від 26.10.2001 р.(далі - Постанова № 1430) «Про затвердження переліку платних послуг екологічного характеру, які можуть надаватися територіальними органами Міністерства екології та природних ресурсів» (в редакції, діючий на момент виникнення спірних правовідносин) затверджено перелік платних послуг екологічного характеру, які можуть надаватися територіальними органами Міністерства.

У п. 1 Постанови зазначено, про затвердження переліку платних послуг екологічного характеру, які можуть надаватися територіальними органами Міністерства екології та природних ресурсів (додається), тобто право на надання таких послуг закріплено за територіальними органами Міністерства екології та природних ресурсів. Також вказано, що зазначені послуги надаються виключно за письмовим зверненням юридичних і фізичних осіб.

Відповідно до затвердженого переліку територіальним органом Міністерства екології та природних ресурсів надано право на виконання робіт визначення радіаційного стану територій, об'єктів, будівельних матеріалів, радіаційного забруднення металобрухту та вантажів, які за своїми природними властивостями мають рівень радіоактивності вищий за допустимі норми.

Відповідно до Постанови № 1430 було затверджено і розроблено Порядок надання платних послуг екологічного характеру територіальними органами Міністерства екології та природних ресурсів України, затверджений наказом Міністерства екології та природних ресурсів України від 30.01.2002 р. № 46( далі - Порядок № 46).

Приписи п. 1.4 Розділу 1 даного порядку кореспондуються із нормами п. 1 Постанови № 1430, в частині надання послуг екологічного характеру виключно за письмовим зверненням юридичних та фізичних осіб.

Як встановлено в судовому засіданні, та не заперечується сторонами, а відтак, з огляду на приписи ч. 3 ст. 72 КАС України, не підлягає додатковому доказуванню, протягом періоду з 01.04.2010 р. по 31.12.2011 року до ДЕІ в Тернопільській області не надходило письмових звернень щодо надання послуг екологічного характеру, на підставі і в порядку, визначеними Постановою № 1430, та Порядком № 46, для визначення рівня радіаційного забруднення вантажів, які за своїми природними властивостями мають рівень радіоактивності вищій за допустимі норми.

До означеного часу ДЕІ у Тернопільській області спецпідрозділ Мінприроди - керувався у своїй діяльності «Положенням про Державну екологічну інспекцію у Тернопільській області», затвердженим наказом міністерства охорони навколишнього природного середовища від 19.02.2007 р. № 55. Ч. 3 п. г ст. 1 Положення - за ДЕІ у Тернопільській області спецпідрозділ Мін природи - закріплено повноваження щодо здійсненням контролю щодо додержання вимог екологічної, та в межах своєї компетенції радіаційної безпеки, у тому числі, у пунктах пропуску через державний кордон України та в зоні діяльності митниць призначення та відправлення, та п. 19 передбачені повноваження щодо огляду в пунктах пропуску через державний кордон, на митницях призначення та відправлення усі види транспортних засобів у порядку, визначеному законодавством, з метою виявлення радіологічно небезпечних і заборонених до вивезення з України та ввезення в Україну вантажів.

Постанова № 1430 втратила чинність на підставі Постанови Кабінету Міністрів України № 1282 від 14.12.2011 р.

12.12.2011 року Наказом № 136 Державної екологічної інспекції України затверджено Положення про Державну екологічну інспекцію у Тернопільській області ( далі - Положення № 136).

Виходячи з аналізу змісту норм вищезазначеного Положення № 136 від 12.12.2011 р, суд приходить до висновку про відсутність у Позивача, у відповідності до вимог цього положення повноваження щодо надання платних послуг екологічного характеру. В той же час, даним положенням, а саме ч. 3 підп. а п. 4.2 Положення № 136, за Позивачем визначено повноваження щодо Здійснення державного нагляду (контролю) за додержанням територіальними органами центральних органів виконавчої влади, місцевими органами виконавчої влади, органами місцевого самоврядування в частині здійснення делегованих їм повноважень органів виконавчої влади, підприємствами, установами та організаціями, незалежно від форм власності і господарювання, громадянами України, іноземцями та особами без громадянства, а також юридичними особами - нерезидентами вимог щодо законодавства про екологічну та радіаційну безпеку, в тому числі, на пунктах пропуску через державний кордон і в зоні діяльності митниць призначення та відправлення під час імпорту, експорту та транзиту вантажів і транспортних засобів, та відповідно, п. 6 6. надано повноваження оглядати в пунктах пропуску через державний кордон, на митницях призначення та відправлення транспортні засоби у порядку, визначеному законодавством, з метою виявлення екологічного небезпечних і заборонених до вивезення з України та ввезення в Україну вантажів.

Тобто за Позивачем даним положенням закріплено функцію здійснення екологічного контролю в пунктах пропуску через державний кордон.

Порядок здійснення екологічного контролю в пунктах пропуску через державний кордон затверджено Постановою Кабінету Міністрів України від 20.03.1995 р. № 198 «Про здійснення екологічного контролю в пунктах пропуску через державний кордон» зі змінами і доповненнями, (далі - Постанова № 198). Відповідно до ч. 3 п. 1 Постанови № 198 плата за здійснення екологічного контролю, у тому числі радіологічного, включається до складу єдиного збору у пунктах пропуску через державний кордон у розмірі, визначеному законодавством. Забороняється вимагати від суб'єктів господарювання внесення будь-яких інших платежів, зокрема перерахування внесків до різних фондів. Екологічний контроль у пунктах пропуску через державний кордон України здійснюється державним інспектором з охорони навколишнього природного середовища (крім випадків здійснення екологічного контролю у формі попереднього документального контролю).

Відповідно до ст.1 Закону України «Про єдиний збір, який справляється у пунктах пропуску через державний кордон України» від 04.11.1999 р. № 1212-XIV у редакції, що діяла на момент спірних правовідносин (далі Закон № 1212-XIV) - єдиний збір встановлюється щодо транспортних засобів вітчизняних та іноземних власників, визначених у статті 5 цього Закону, які перетинають державний кордон України, і справляється за здійснення у пунктах пропуску через державний кордон України відповідно до законодавства України митного при транзиті вантажів і транспортних засобів, санітарного, ветеринарного, фітосанітарного, радіологічного та екологічного контролю вантажів і транспортних засобів, за проїзд транспортних засобів автомобільними дорогами України та за проїзд автомобільних транспортних засобів з перевищенням встановлених розмірів загальної маси, осьових навантажень та (або) габаритних параметрів.

Єдиний збір справляється одноразово залежно від режиму переміщення (ввезення, транзит) за єдиним платіжним документом в залежності від виду, місткості або загальної маси транспортних засобів.

Ст. 2 Закону 1212-XIV, встановлено, що порядок сплати єдиного збору визначається Кабінетом Міністрів України. Забороняється справляти у пунктах пропуску через державний кордон України збори, не передбачені цим Законом.

Порядок справляння єдиного збору у пунктах пропуску через державний кордон здійснюється відповідно до Постанови Кабінету Міністрів України від 24.10.2002 р. № 1569 (далі - Порядок № 1569). П. 2 даної Постанови встановлено, що стягнення із суб'єктів господарювання будь-яких платежів, крім передбачених зазначеним Порядком, у тому числі перерахування внесків до різних фондів забороняється.

П. п. 1-3, 6 Загальної частини Порядку № 1569 визначена процедура справляння єдиного збору у разі переміщення транспортних засобів та вантажу через державний кордон. У п. 2 Загальної частини цього Порядку передбачено справляння єдиного збору з транспортних засобів вітчизняних та іноземних власників, які перетинають державний кордон, за здійснення у пунктах пропуску відповідно до законодавства, серед інших видів контролю і радіологічного контролю вантажу і транспортного засобу.

П. 3 Порядку № 1569 встановлено, що єдиний збір справляється одноразово незалежно від режиму переміщення (ввезення, транзит), виду, місткості або загальної маси транспортних засобів за єдиним платіжним документом.

Крім того, Положенням про екологічний контроль у пунктах пропуску через державний кордон та в зоні діяльності регіональних митниць і митниць, затвердженому Наказом Міністерства охорони навколишнього природного середовища та ядерної безпеки України № 204 від 08.09.1999 р., зареєстрованого у Міністерстві юстиції України 15.11.1999 р. № 787/4080 (далі Наказ № 204), встановлюються загальні вимоги здійснення екологічного контролю. П. 1.2 цього Положення встановлюється, що його чинність поширюється на всі ті транспортні засоби і вантажі, які підлягають екологічному контролю і які переміщуються через митний кордон України залізничним, автомобільним, морським, річковим, повітряним та трубопровідним транспортом. Перелік продукції, яка підлягає екологічному контролю визначено постановою Кабінету Міністрів України від 15.06.1999 р № 1034.

П. 1.12. цього Положення за Службою екологічного контролю у пунктах пропуску через державний кордон та в зоні діяльності регіональних митниць і митниць визначено, в тому числі, і повноваження щодо нарахування та у відповідних випадках справляння зборів за здійснення екологічного контролю транспортних засобів і вантажів, розмір яких установлюється Постановою № 1034.

Розділом 5 цього Положення також встановлено порядок та процедуру екологічного контролю вантажів, в тому числі у п. 5.3. визначено перелік документів, що підлягають перевірці та у п. 5.3.1. зазначено, що до документів, перелічених у пункті 5. 3., у разі проведення екологічного контролю у країнах експортерах великих партій вантажів (у відповідності до п. 2. 5) у зоні діяльності регіональних митниць і митниць (за умови експорту) та в морських і річкових портах (крім паромних переправ, під час розвантаження суден) оформлюється Екологічна декларація (додаток 6 ).

Судом, при розгляді справи встановлено, що впродовж періоду з 01.04.2010 р. по 31.12.2011 р. Позивачем визначався рівень радіаційного забруднення вантажу завантаженого у транспортні засоби, який в подальшому перетнув державний кордон України. Встановлено, що за період з 01.04.2010 р. по 31.12.2011 р. ДЕІ в Тернопільській області визначався рівень радіаційного забруднення вантажу завантаженого у транспортні засоби - 2555 вагонів та навантаженого лісодеревиною автотранспорту. Одержувачам ДП «Тернопільське лісове господарство» ДП «Кременецьке лісове господарство», ДП «Бучацьке лісове господарство», ДП «Чортківське лісове господарство», ДП « Бережанське лісове господарство» - видано відповідні екологічні декларації та акти (протоколи) радіаційного контролю ( а. с. 149-172). У відповідних екологічних деклараціях (а. с. 155-172) - у графі 7 - вид екологічного контролю та сума зборів зазначено - екологічний контроль вантажу.

Відповідно до п. 1.13 Наказу № 204 фінансування та матеріально технічне забезпечення підрозділів територіальних органів Мінекоресурсів, що здійснюють екологічний контроль у пунктах пропуску через державний кордон та в зоні діяльності регіональних митниць і митниць на кордоні, здійснюється за рахунок державного бюджету та частини зборів з виконання робіт з надання послуг при здійсненні екологічного контролю в пунктах пропуску через державний кордон.

Радіаційний контроль усіх вантажів, що перетинають державний кордон, в тому числі й транзитних, є обов'язковим і не підлягає додатковій оплаті, про що зазначено в розділі 7 Наказу № 204. Контроль проводиться безпосередньо на кордоні до митного оформлення.

Основним завданням радіаційного контролю є виявлення фактів випадкового або навмисного несанкціонованого ввезення, вивезення та транзитного перевезення територією України радіоактивних речовин і ядерних матеріалів.

Радіаційний контроль вантажів, багажу та транспортних засобів, які перетинають державний кордон, передбачає чотири послідовних рівні:

Експрес-контроль наявності іонізуючого випромінювання, яке іде від об'єкта, що контролюється, за допомогою наявних або переносних дозі метрів;

Детальний контроль - за допомогою переносних дозиметричних приладів та шляхом візуального огляду об'єктів, з метою виявлення контейнерів або матеріалів, які призначено для екранування іонізуючого випромінювання;

Поглиблений контроль затриманих об'єктів - за допомогою пересувних лабораторій або найближчої стаціонарної лабораторії;

Комплексний контроль та ідентифікація затриманих об'єктів - за допомогою Центральної стаціонарної лабораторії.

Постановою № 1430, яка була чинною на час існування спірних правовідносин, визначено вичерпний перелік платних послуг, що можуть надаватись підрозділами Міністерства в областях. Спільним наказом Міністерства екології та природних ресурсів України, Міністерства економіки та з питань європейської інтеграції України від 15.03.2002 р. № 110/73 ( далі - наказ № 110/73), затверджено розміри плати за надання послуг територіальними органами Міністерства екології та природних ресурсів України.

Крім того, суд звертає увагу на то, що у відповідності із переліком товарів, які підлягають обов'язковому санітарному, ветеринарному, фітосанітарному, радіологічному, екологічному контролю та контролю за переміщенням культурних цінностей у пунктах пропуску через державний кордон, затвердженому спільним наказом Державної митної служби України, Адміністрації Державної прикордонної служби України, Міністерства охорони здоров'я України, Міністерства аграрної політики України, Міністерства культури і туризму України, Міністерства охорони навколишнього природного середовища України, Міністерства транспорту та зв'язку України від 27 березня 2009 р. N 265/211/191/210/14/147/326, зареєстрованого в Міністерстві юстиції України 08.04.2009 р. за N 320/16336, чинним на момент існування спірних правовідносин, - серед переліку товарів, які підлягають обов'язковому санітарному, ветеринарному фітосанітарному, радіологічному, екологічному контролю та контролю за переміщенням культурних цінностей у пунктах пропуску через державний кордон за кодом 4401 наявна - деревина паливна у вигляді колод, полін, хмизу, гілок, сучків тощо; деревна тріска або стружка; тирса, тріска, стружка, уламки та відходи деревини та скрап, агломеровані або неагломеровані, у вигляді колод, полін, брикетів, гранул тощо.

З огляду на приписи нормативно-правових актів, якими врегульовано спірні правовідносини, суд приходить до висновку, що ані перелік платних послуг, що можуть надаватись територіальними органами Міністерства екології та природних ресурсів, затвердженому Постановою № 1430, ані розміри плати, затверджені Наказом № 110/73 не передбачають надання обов'язкових послуг радіаційного контролю вантажів та транспортних засобів на платній основі. Здійснення такого контролю є обов'язковим, проводиться без звернення суб'єктів про його проведення і стягування додаткової плати за його здійснення вищезазначеними нормативно-правовими актами не передбачено.

За результатами системного аналізу вищезазначених норм законодавства, яким врегульовано повноваження і порядок їх реалізації Позивачем, щодо наявності на час виникнення спірних правовідносин повноважень на надання послуг екологічного характеру - виключно за письмовим зверненням юридичних та фізичних осіб для визначення рівня радіаційного забруднення вантажів, які за своїми природними властивостями мають рівень радіоактивності вищій за допустимі норми, враховуючи наявність протягом цього ж періоду у Позивача повноважень на здійснення екологічного контролю, - суд приходить до висновку про наявність чіткого законодавчо визначеного розмежування повноважень Позивача на момент існування спірних правовідносин щодо надання послуг екологічного характеру відповідно до Постанови № 1430, та на здійснення екологічного контролю, в порядку, встановленому Постановою № 198. Відповідно до цього, суд погоджується із висновком Позивача про невірне застосування Відповідачем законодавства що регулює спірні правовідносини, та відсутність підстав вважати, що державному бюджету завдано збитків внаслідок недоотримання плати за виконані роботи по екологічному та радіологічному контролю на суму 127750 грн.

При цьому суд звертає увагу на відсутність у абз. 3 п. 2 Постанові № 1430 позначення як платної послуги визначення радіаційного забруднення вантажу, завантаженого в транспортні одиниці (вагони, напів/вагони, автомобілі) в режимі « експорт», наявного у абз. 5 стор. 15 Акту ревізії фінансово-господарської діяльності Державного екологічної інспекції у Тернопільській області за період з 01.04.2010 р. по 31.03.2013 р.

Ст. 19 Конституції України визначено, що органи державної влади та органи місцевого самоврядування зобов'язані діяти лише на підставі, в межах повноважень та у спосіб, що передбачені Конституцією та законами України.

Оцінюючи правомірність дій та рішень відповідача, суд керується критеріями, закріпленими у ч. 3 ст. 2 КАС України, які певною мірою відображають принципи адміністративної процедури, яких повинні дотримуватися суб'єкти владних повноважень при реалізації дискреційних повноважень.

Відповідно до ч. 3 ст. 2 КАС України у справах щодо оскарження рішень, дій чи бездіяльності суб'єктів владних повноважень адміністративні суди перевіряють, чи прийняті (вчинені) вони: на підставі, у межах повноважень та у спосіб, що передбачені Конституцією та законами України; з використанням повноваження з метою, з якою це повноваження надано; обґрунтовано, тобто з урахуванням усіх обставин, що мають значення для прийняття рішення (вчинення дії); безсторонньо (неупереджено); добросовісно; розсудливо; з дотриманням принципу рівності перед законом, запобігаючи несправедливій дискримінації; пропорційно, зокрема з дотриманням необхідного балансу між будь-якими несприятливими наслідками для прав, свобод та інтересів особи і цілями, на досягнення яких спрямоване це рішення (дія); з урахуванням права особи на участь у процесі прийняття рішення; своєчасно, тобто протягом розумного строку.

Відповідно до положень, закріплених ст. 11 КАС України, розгляд і вирішення справ в адміністративних судах здійснюються на засадах змагальності сторін та свободи в наданні ними суду своїх доказів і у доведенні перед судом їх переконливості.

Як зазначено ч. 1 ст. 71 КАС України кожна сторона повинна довести ті обставини, на яких ґрунтуються її вимоги та заперечення, крім випадків, встановлених статтею 72 цього Кодексу. Згідно з ч. 2 ст. 71 КАС України в адміністративних справах про протиправність рішень, дій чи бездіяльності суб'єкта владних повноважень обов'язок щодо доказування правомірності свого рішення, дії чи бездіяльності покладається на відповідача, якщо він заперечує проти адміністративного позову.

Відтак, враховуючи вищевикладене, за результатами оцінки судом наданих сторонами доказів стосовно правомірності винесеного Відпвідачем листа-вимоги, його відповідності приписам діючого законодавства, зокрема, критеріям, встановленим ч. 2 ст. 3 КАС України, зважаючи на то, що в ході судового розгляду справи відповідачем, як суб'єктом владних повноважень, не доведено правомірність винесеного ним рішення (вимоги) - суд приходить до висновку про необхідність визнання протиправним п. 2 , 3 листа-вимоги № 19-07-13-14/4175 від 10.06.2013 р. та його скасування.

При цьому, інші доводи сторін не можуть бути прийняті до уваги судом та вплинути на висновки суду при вирішенні питання про правомірність прийняття рішення, оскільки жодного відношення до підстав, за яких відбулось його прийняття, не мають, та вищевикладених висновків суду жодним чином не спростовують.

Керуючись ст.ст. 94, 158-167 Кодексу адміністративного судочинства України, суд, -

ПОСТАНОВИВ:

1. Адміністративний позов задовольнити в повному обсязі.

2. Визнати протиправними та скасувати: п. 2 листа - вимоги Державної фінансової інспекції в Тернопільській області № 19-07-13-14/4175 від 10.06.2013 р. про усунення порушень фінансової дисципліни.

2. Визнати протиправними та скасувати: п. 3 листа - вимоги Державної фінансової інспекції в Тернопільській області № 19-07-13-14/4175 від 10.06.2013 р. про усунення порушень фінансової дисципліни.

3. Повернути з державного бюджету України на користь Державної екологічної інспекції у Тернопільській області - 34 грн. 41 коп. сплаченого судового збору.

Постанова може бути оскаржена в апеляційному порядку до Львівського апеляційного адміністративного суду через Тернопільський окружний адміністративний суд шляхом подачі апеляційної скарги в десятиденний строк з дня її проголошення та з дня отримання копії постанови, у разі проголошення постанови суду, яка містить вступну та резолютивну частини, а також прийняття постанови у письмовому провадженні. Копія апеляційної скарги одночасно надсилається особою, яка її подає, до суду апеляційної інстанції.

Постанова набирає законної сили після закінчення строків для подачі апеляційної скарги. У разі подання апеляційної скарги постанова, якщо її не скасовано, набирає законної сили після повернення апеляційної скарги, відмови у відкритті апеляційного провадження або набрання законної сили рішенням за наслідками апеляційного провадження.

Повний текст постанови виготовлено 14.10.2013 р.

Суддя Білоус І.О.

копія вірна

Суддя Білоус І.О.