Постанова № 34173586, 03.10.2013, Рівненський окружний адміністративний суд

ПОСТАНОВА

ІМЕНЕМ УКРАЇНИ

Справа № 817/3209/13-а

03 жовтня 2013 року 11год. 08хв. м. Рівне

Рівненський окружний адміністративний суд у складі судді Сало А.Б. за участю секретаря судового засідання Школяр О.І. та сторін і інших осіб, які беруть участь у справі:

позивача: представник не з'явився

відповідача: представник не з'явився

розглянувши у відкритому судовому засіданні адміністративну справу за позовом

Державної фінансової інспекції у Рівненській області доПриватного підприємця ОСОБА_1 про стягнення коштів,

ВСТАНОВИВ :

Державна фінансова інспекція в Рівненській області звернулася до Рівненського окружного адміністративного суду з позовом до Приватного підприємця ОСОБА_1 про стягнення коштів в сумі 7717,00 грн.

Представник позивача в судове засідання не прибув, до початку розгляду справи по суті подав письмове клопотання, в якому просив розгляд справи здійснити без його участі, позовні вимоги підтримує в повному розмірі.

Відповідач заперечень на адміністративний позов не подав, в судове засідання не прибув, причини неприбуття суду не повідомив. Про дату, час та місце судового розгляду справи повідомлений належним чином, у відповідності до ч.11 ст.35 КАС України.

Відповідно до ч.4 ст.128 КАС України, у разі неприбуття відповідача, належним чином повідомленого про дату, час і місце судового розгляду, без поважних причин розгляд справи може не відкладатися і справу може бути вирішено на підставі наявних у ній доказів.

За таких обставин суд вважає за можливе розглянути справу без участі представників сторін на підставі наявних доказів.

Враховуючи неявку в судове засідання всіх осіб, які беруть участь у справі, відповідно до положень ч.6 ст.12, ч.1 ст.41 КАС України, повне фіксування судового засідання за допомогою звукозаписувального технічного засобу не здійснюється.

Розглянувши позовну заяву, встановивши фактичні обставини справи, перевіривши їх доказами, дослідженими в судовому засіданні, оцінивши їх в сукупності, відповідно до вимог закону, суд приходить до висновку, що позов підлягає до задоволення з таких підстав.

Відповідно до п.1.1.1.1 Плану контрольно-ревізійної роботи Державної фінансової інспекції в Рівненській області на І квартал 2013 року проведено ревізію фінансово-господарської діяльності Вищого професійного училища №29 смт. Володимирець (далі - Училище) за період з 01.04.2011 по 01.02.2013, якою встановлено ряд порушень та недоліків, що викладені в акті ревізії від 08.04.2013 № 17-03-06/27.

Ревізією визначення вартості та обсягів виконаних ремонтно-будівельних робіт встановлено, що ВПУ № 29, як Замовником, в особі директора Боровика В.П. та приватного підприємця ОСОБА_1 як Підрядником, в особі приватного підприємця ОСОБА_1 укладено договір підряду від 03.07.2012 № 33 на виконання капітального ремонту даху навчального корпусу ВПУ № 29 з визначенням динамічної договірної ціни в сумі 299521,27 грн.

Згідно актів виконаних підрядних робіт форми № КБ-2в за серпень, вересень та листопад 2012 року приватним підприємцем ОСОБА_1 виконано ремонтно-будівельних робіт на суму 283674,00 грн. За виконані роботи з Підрядником проведено розрахунки в повному обсязі.

Для забезпечення технічного нагляду за виконанням ремонтно-будівельних робіт Володимирецьким ВПУ № 29, як Замовником, в особі директора Боровика В.П. та Приватного підприємця ОСОБА_3, як Виконавцем, в особі приватного підприємця ОСОБА_3 укладено договір від 07.08.2012 № 10 про здійснення технагляду по капітальному ремонту даху навчального корпусу ВПУ № 29 в смт. Володимирець з визначенням договірної ціни в розмірі 1,8 % БМР, що орієнтовно становить 4033,00 грн.

Технічний нагляд проведений згідно актів здачі-приймання виконаних робіт з технічного нагляду від 07.08.2012 б/н та 10.09.2012 б/н. Загальна вартість робіт становить 4033,00 грн., які оплачені в повному обсязі.

Перевіркою правильності застосування в актах форми № КБ-2в коефіцієнта 1,2 до норм витрат праці робочих, зайнятих на ремонтно-будівельних роботах, машиністів для врахування впливу умов виробництва робіт (далі коефіцієнт 1,2) встановлено порушення.

По об'єкту застосовується коефіцієнт до норм витрат праці робочих та машиністів в розмірі 1,2, що відповідає виконанню робіт в будівлях, які експлуатуються, відповідно до п. 1 Додатку 2 ДБН Д.1.1-4-2000 «Вказівки по застосуванню ресурсних елементних кошторисних норм на ремонтно-будівельні роботи», затверджених наказом Держбуду України від 06.12.2002 № 92, зі змінами (далі ДБН Д.1.1-4-2000).

Згідно з роз'ясненням Мінрегіонбуду, надрукованим в збірнику «Ціноутворення в будівництві» за лютий 2009 року, коефіцієнт 1,2 може застосовуватись тільки в тих випадках, коли будівлі під час виконання ремонтних робіт продовжують експлуатуватися по своєму основному функціональному призначенню (триває навчальний процес).

У ВПУ № 29 навчальний процес 2012-2013 навчального року відповідно до наказу Управління освіти і науки Рівненської ОДА від 01.06.2012 № 327 почався 01.09.2013 (2011- 2012 навчальний рік закінчився 01.07.2012).

Отже, ВПУ № 29 в період від укладення договору підряду № 33 03.07.2012, тобто початку виконання робіт з капітального ремонту даху навчального корпусу у липні 2012 року, до складання акту виконаних робіт за серпень 2012 року (в який ввійшли роботи, виконані в липні та серпні 2012 року) не функціонувало за своїм основним призначенням.

Тому підвищувальний коефіцієнт 1,2 підрядником приватного підприємця ОСОБА_1 по вказаному об'єкту в акті форми № КБ-2в за серпень 2012 року застосований безпідставно.

Вищезазначене призвело до порушення п. 1 Додатку 2 ДБН Д.1.1-4-2000 та завищення вартості виконаних робіт по капітальному ремонту даху навчального корпусу ВПУ № 29 на суму 7717,00 гривень.

Таким чином, оплата ВПУ № 29 для приватного підприємця ОСОБА_1 завищеної вартості ремонтно-будівельних робіт призвела до матеріальної шкоди (збитків) на суми 7717,00 грн.

Приватний підприємець ОСОБА_3 в порушення п. 2.3.4.2 договору на здійснення технічного нагляду від 07.08.2012 № 10 та п. 5.1. Порядку здійснення технічного нагляду під час будівництва об'єкта архітектури, затвердженого Постановою Кабінету міністрів України «Про авторський та технічний нагляд під час будівництва об'єкта архітектури» від 11.07.2007 № 903 (далі Порядок здійснення технічного нагляду) неналежно виконані зобов'язання щодо приймання актів виконаних робіт і їх відповідності державним будівельним нормам.

Внаслідок чого Замовником ВПУ № 29 допущено оплату завищеної вартості ремонтно-будівельних робіт, проведених Підрядником приватним підприємцем ОСОБА_1

Пунктом 6.2 договору на здійснення технічного нагляду від 07.08.2012 № 10 передбачено, що у разі порушення Виконавцем умов договору він сплачує Замовнику пеню з розрахунку облікової ставки НБУ від вартості виконуваних Виконавцем робіт та у п. 6.4 того ж договору вказано, що у разі понесення Замовником збитків після завершення капітального ремонту, які настали з винних дій чи бездіяльності Виконавця, який здійснював технагляд за об'єктом, Виконавець несе відповідальність у відшкодуванні збитків згідно з чинним законодавством.

За результатами ревізії керівнику об'єкта контролю листом інспекції від 22.04.2013 № 17-03-17/2658 направлено вимоги про усунення виявлених ревізією порушень.

Станом на день розгляду справи судом Вищим професійним училищем №29 смт. Володимирець не виконані вимоги Державної фінансової інспекції в Рівненській області, в частині вжиття заходів шляхом проведення претензійно-позовної роботи щодо повернення коштів у сумі 7717,00 грн. шляхом стягнення з приватного підприємця ОСОБА_1 до загального фонду Рівненського обласного бюджету.

Крім того, суд звертає увагу не те, що вимога Державної фінансової інспекції у Рівненській області 22.04.2013 № 17-03-17/2658 в судовому порядку не оскаржувалася, а відтак - є чинною та такою, що належить до виконання.

Надаючи правову оцінку спірним правовідносинам суд виходить з наступного.

Статтею 2 Закону України "Про основні засади здійснення державного фінансового контролю в Україні" визначено, що головними завданнями органу державного фінансового контролю є: здійснення державного фінансового контролю за використанням і збереженням державних фінансових ресурсів, необоротних та інших активів, правильністю визначення потреби в бюджетних коштах та взяттям зобов'язань.

У відповідності до ст. 15 Закону України "Про основні засади здійснення державного фінансового контролю в Україні" законні вимоги службових осіб органу державного фінансового контролю є обов'язковими для виконання службовими особами об'єктів, що контролюються.

Згідно з ч. 1 ст. 60 Кодексу адміністративного судочинства України у випадках, встановлених законом, органи державної влади можуть звертатися до адміністративного суду із адміністративними позовами про захист прав, свобод та інтересів інших осіб і брати участь у цих справах. При цьому органи державної влади повинні надати адміністративному суду докази, які підтверджують наявність поважних причин, що унеможливлюють самостійне звернення цих осіб до адміністративного суду для захисту своїх прав, свобод та інтересів.

Відповідно до п. 10 ч. 1 ст. 10 Закону України "Про основні засади здійснення державного фінансового контролю в Україні", органу державного фінансового контролю надається право звертатися до суду в інтересах держави, якщо підконтрольною установою не забезпечено виконання вимог щодо усунення виявлених під час здійснення державного фінансового контролю порушень законодавства з питань збереження і використання активів.

Крім того, згідно з абз. 3 п.п. 4 п. 4 Положення про Державну фінансову інспекцію України, затвердженого Указом Президента України від 23.04.2011 року № 499/2011, Держфінінспекція України відповідно до покладених на неї завдань вживає в установленому порядку заходів до усунення виявлених під час здійснення державного фінансового контролю порушень законодавства та притягнення до відповідальності винних осіб, а саме: звертається до суду в інтересах держави, якщо підконтрольною установою не забезпечено виконання вимог до усунення виявлених під час здійснення державного фінансового контролю порушень законодавства з питань збереження і використання активів.

Одночасно, Рішенням Конституційного суду України від 08.04.1999 року №3-рп/99 встановлено, що державні інтереси закріплюються як нормами Конституції, так і нормами інших правових актів. Інтереси держави відрізняються від інтересів решти учасників суспільних відносин. Так, інтереси держави визначено як здійснення загальнодержавних (політичних, економічних, соціальних та інших) дій, програм, спрямованих на захист суверенітету, територіальної цілісності державного кордону України, гарантування її державної, економічної, інформаційної, екологічної безпеки, охорону землі як національного багатства, захист прав усіх суб'єктів права власності та господарювання тощо.

З урахуванням того, що інтереси держави є оціночним поняттям, орган контрольно-ревізійної служби у кожному конкретному випадку самостійно визначає з посиланням на законодавство, на підставі якого подається позов, у чому саме відбулося чи може відбутися порушення матеріальних або інших інтересів держави, обґрунтовує в позовній заяві необхідність їх захисту та зазначає орган, уповноважений державою здійснювати відповідні функції у спірних відносинах (аналогічну позицію див. рішення Конституційного Суду України від 08.04.1999 № 3-рп/99 (справа про представництво прокуратурою України інтересів держави в арбітражному суді), а якщо позов пред'явлено в інтересах юридичної особи (не держави) - зазначає цю особу як позивача, вказує причини, що унеможливлюють самостійне звернення цієї особи до суду та обґрунтовує з посиланням на Закон України "Про державну контрольно-ревізійну службу в Україні" наявність повноважень здійснювати представництво інтересів такої особи в суді.

З позовної заяви вбачається, що за результатами ревізії підконтрольною установою - Вищим професійним училищем №29 смт. Володимирець - не забезпечено усунення всіх фінансових порушень, що вказані у вимогах, зокрема не забезпечено відшкодування завданої матеріальної шкоди (збитків) завданих місцевому бюджету, який, згідно ст.5 Бюджетного кодексу України, є складовою єдиної бюджетної системи України. чим порушено інтереси держави.

Враховуючи вищенаведене, позовні вимоги підтверджені належними та допустимими доказами і належать до задоволення повністю.

Судові витрати по справі згідно з ч. 4 ст. 94 КАС України з відповідача не стягуються.

Керуючись статтями 160-163 Кодексу адміністративного судочинства України, суд, -

ПОСТАНОВИВ:

Адміністративний позов задовольнити.

Стягнути з Приватного підприємця ОСОБА_1 (АДРЕСА_1, код ЄДРПОУ НОМЕР_1) на користь обласного бюджету Рівненської області у сумі 7717,00 грн.

Постанова суду першої інстанції набирає законної сили після закінчення строку подання апеляційної скарги, якщо таку скаргу не було подано.

У разі подання апеляційної скарги постанова, якщо її не скасовано, набирає законної сили після повернення апеляційної скарги, відмови у відкритті апеляційного провадження або набрання законної сили рішенням за наслідками апеляційного провадження.

Апеляційна скарга подається до Житомирського апеляційного адміністративного суду через Рівненський окружний адміністративний суд. Копія апеляційної скарги одночасно надсилається особою, яка її подає, до Житомирського апеляційного адміністративного суду.

Апеляційна скарга на постанову суду першої інстанції подається протягом десяти днів з дня її проголошення. У разі застосування судом частини третьої статті 160 КАС України, а також прийняття постанови у письмовому провадженні апеляційна скарга подається протягом десяти днів з дня отримання копії постанови.

Якщо суб'єкта владних повноважень у випадках та порядку, передбачених частиною четвертою статті 167 КАС України, було повідомлено про можливість отримання копії постанови суду безпосередньо в суді, то десятиденний строк на апеляційне оскарження постанови суду обчислюється з наступного дня після закінчення п'ятиденного строку з моменту отримання суб'єктом владних повноважень повідомлення про можливість отримання копії постанови суду.

Суддя Сало А.Б.