Постанова № 34173450, 04.10.2013, Кіровоградський окружний адміністративний суд

Копія

Україна КІРОВОГРАДСЬКИЙ ОКРУЖНИЙ АДМІНІСТРАТИВНИЙ СУД -------------------------------------------------------------------------------------------------------------------------------------------------------------------------------------------------------------------------------------------------------П О С Т А Н О В А

І М Е Н Е М У К Р А Ї Н И

(в порядку письмового провадження)

04 жовтня 2013 року Справа № 811/2799/13-а

Кіровоградський окружний адміністративний суд, у складі судді Хилько Л.І., розглянувши в порядку письмового провадження в залі суду в місті Кіровограді адміністративну справу за позовом Дочірнього підприємства «Кіровоградський облавтодор» ВАТ ДАК «Автомобільні дороги України» (надалі - позивач) до Долинської об'єднаної державної податкової інспекції Головного управління Міндоходів у Кіровоградській області (надалі - відповідач) про визнання протиправними та скасування податкових повідомлень-рішень, -

В С Т А Н О В И В:

Позивач 29.08.2013 року звернулось до Кіровоградського окружного адміністративного суду з позовом, з урахуванням уточнень /а.с.87/, про визнання протиправними та скасування податкових повідомлень-рішень відповідача від 15 квітня 2013 року за №0000161121, від 22 липня 2013 року за №0000651121.

В обґрунтування заявлених вимог позивач зазначив, що позивачем було отримано податкове повідомлення-рішення від 15.04.2013 р. №0000161121, яке винесене на підставі акту «Про результати проведення планової виїзної перевірки філії «Устинівський райавтодор» Дочірнього підприємства «Кіровоградський облавтодор» Відкритого акціонерного товариства Державної акціонерної компанії «Автомобільні дороги України» (код 26177397) з питань дотримання вимог податкового законодавства, валютного та іншого законодавства за період 01.04.2012 по 31.12.2012 р.» №239/2200/26177397 від 02 квітня 2013 року. Податковим повідомленням-рішенням було визначено суму податкового зобов'язання за податком на доходи фізичних осіб, код платежу: 11010100, у сумі 7760,04 грн., з них: основний платіж - 0 грн., штрафні (фінансові) санкції - 7573,25 грн..

Крім того, позивачем отримано податкове повідомлення рішення №0000651121 від 22 липня 2013 р., винесене на підставі акта перевірки №239/2200/26177397 від 02.04.2013р., яким визначено суму податкового зобов'язання за податком на доходи фізичних осіб, код платежу: 11010100, у сумі 13607,03 грн. з них: основний платіж - 10885,62 грн., штрафні (фінансові) санкції - 2721,41 грн..

Відповідно до ст.56 ПК України позивач звертається з позовом до суду.

Представники позивача у судовому засіданні 04.10.2013 р. позов підтримав, просив суд його задовольнити в повному обсязі. Крім того, представником заявлено клопотання про подальший розгляд справи в порядку письмового провадження.

Відповідачем подано заперечення на позов, згідно якого зазначено про таке. Так, в порушення вимог п.п.168.1.1, п.п.168.1.5 п.168.1 ст.168 Податкового кодексу України встановлено несвоєчасне перерахування позивачем податку на доходи фізичних. Перевіркою даного питання встановлено, що в перевіряємому періоді позивачем нараховано (утримано) податку на доходи фізичних осіб у сумі 54 032,72 грн., перераховано до бюджету - 41 291,36 грн.. Кінцеве кредитове сальдо на 31.12.2012 р. становить - 17 335,76 грн.. Перевіркою встановлено порушення п.п.168.1.1, п.п.168.1.5 п.168.1 ст.168 Податкового кодексу України в частині несвоєчасного перерахування податку на доходи фізичних осіб на загальну суму 30293,00 грн., в тому числі: - за березень в сумі 2297,21 грн., - за травень в сумі 4430,44 грн., - за червень в сумі 5915,74 грн., - за липень в сумі 7337,30 грн., - за серпень в сумі 5969,88 грн., - за вересень в сумі 2082,0 грн., - за жовтень в сумі 2260,43 грн..

Відтак, відповідач вважає доводи позивача такими, що не відповідають дійсним обставинам справи, а тому відсутні підстави для задоволення позовних вимог /а.с.75/.

Представник відповідача у судовому засіданні заперечення підтримав, просив суд їх врахувати та відмовити в задоволенні позову. Щодо розгляду справи в порядку письмового провадження не заперечував.

Згідно до ч.6 ст.128 КАС України, якщо немає перешкод для розгляду справи у судовому засіданні, визначених цією статтею, але прибули не всі особи, які беруть участь у справі, хоча і були належним чином повідомлені про дату, час і місце судового розгляду, суд має право розглянути справу у письмовому провадженні у разі відсутності потреби заслухати свідка чи експерта.

Відтак, згідно вимог ч.6 ст.128 КАС, справа розглянута в порядку письмового провадження.

Дослідивши подані сторонами документи і матеріали, об'єктивно оцінивши докази, що мають значення для розгляду справи і вирішення спору по суті, суд приходить до наступних висновків.

Відповідно до ч.2 ст.19 Конституції України, органи державної влади та органи місцевого самоврядування, їх посадові особи зобов'язані діяти лише на підставі, в межах повноважень та у спосіб, що передбачені Конституцією та законами України.

Згідно до ч.1 ст.2 КАС України, завданням адміністративного судочинства є захист прав, свобод та інтересів фізичних осіб, прав та інтересів юридичних осіб у сфері публічно-правових відносин від порушень з боку органів державної влади, органів місцевого самоврядування, їхніх посадових і службових осіб, інших суб'єктів при здійсненні ними владних управлінських функцій на основі законодавства, в тому числі на виконання делегованих повноважень, шляхом справедливого, неупередженого та своєчасного розгляду адміністративних справ.

Ч.3 ст.2 КАС України вказує, що у справах щодо оскарження рішень, дій чи бездіяльності суб'єктів владних повноважень адміністративні суди перевіряють, чи прийняті (вчинені) вони: на підставі, у межах повноважень та у спосіб, що передбачені Конституцією та законами України; з використанням повноваження з метою, з якою це повноваження надано; обґрунтовано, тобто з урахуванням усіх обставин, що мають значення для прийняття рішення (вчинення дії); безсторонньо (неупереджено); добросовісно; розсудливо; з дотриманням принципу рівності перед законом, запобігаючи несправедливій дискримінації; пропорційно, зокрема з дотриманням необхідного балансу між будь-якими несприятливими наслідками для прав, свобод та інтересів особи і цілями, на досягнення яких спрямоване це рішення (дія); з урахуванням права особи на участь у процесі прийняття рішення; своєчасно, тобто протягом розумного строку.

Дані положення кореспондуються з п.1 Постанови Пленуму Вищого адміністративного суду України «Про практику застосування адміністративними судами окремих положень Кодексу адміністративного судочинства України під час розгляду адміністративних справ» від 06.03.2008 р. №2. З огляду на зазначену вище норму, під час розгляду спорів щодо оскарження рішень, дій чи бездіяльності суб'єктів владних повноважень суди незалежно від підстав, наведених у позовній заяві, повинні перевіряти їх відповідність усім зазначеним вимогам. Встановлення невідповідності діяльності суб'єкта владних повноважень хоча б одному із зазначених критеріїв для оцінювання рішень, дій чи бездіяльності може бути підставою для задоволення позову за умови встановлення порушення прав, свобод та інтересів позивача.

Судом встановлено, що посадовими особами відповідача, згідно до наказу від 28.02.2013 року №156, згідно із п.77.1, п.7.4 ст.77 Податкового кодексу України проведено планову виїзну перевірку позивача з питань дотримання вимог дотримання податкового законодавства за період з 01.04.2012 року по 31.12.2012 року, іншого законодавства за період з 01.04.2012 року по 31.12.2012 року, відповідно до затвердженого плану перевірки.

За результатами перевірки складено акт за №239/2200/26177397 від 02.04.2013 року /а.с.9-27/.

Проведеною перевіркою встановлено порушення:

1. п.п.168.1.1, п.п.168.1.5 п.168.1 ст.168 Податкового кодексу України в частині несвоєчасного перерахування податку на доходи фізичних осіб на загальну суму 30 293,00 грн., в т.ч.: - за березень в сумі 2297,21 грн., - за травень в сумі 4430,44 грн., - за червень в сумі 5915,74 грн., - за липень в сумі 7337,30 грн., - за серпень в сумі 5969,88 грн., - за вересень в сумі 2082,0 грн., - за жовтень в сумі 2260,43 грн..

На підставі даних висновків, 15.04.2013 р. відповідачем винесено податкове повідомлення-рішення за №0000161121, яким позивачу визначено суму податкового зобов'язання з податку на доходи фізичних осіб в сумі 7 760,04 грн., з них: основний платіж - 0,00 грн., штрафні (фінансові) санкції - 7 573,25 грн. /а.с.34/.

Позивач оскаржив в адміністративному порядку податкове повідомлення-рішення, шляхом подання до ДПС у Кіровоградській області скарги за №34 від 30.04.2013 р. /а.с.35-37/. За результатами розгляду даної скарги податкове повідомлення-рішення від 15.04.2013 р. №0000161121 скасовано в частині збільшення суми грошового зобов'язання з податку на доходи фізичних осіб на суму 4 851,84 грн. штрафної (фінансової) санкції. Крім цього, за результатами розгляду первинної скарги позивача, останньому збільшено грошове зобов'язання на суму 10 885,62 грн. основного платежу з податку на доходи фізичних осіб /а.с.39-41/.

Позивачем направлено повторну скаргу за №54 від 16.07.2013 р. на податкове повідомлення-рішення від 15.04.2013 р. №0000161121 (з урахуванням рішення ДПС у Кіровоградській області) до Міністерства доходів і зборів України. За результатами розгляду повторної скарги Міністерство доходів і зборів України залишило податкове повідомлення-рішення 15.04.2013 р. №0000161121 (з урахуванням рішення ДПС у Кіровоградській області) без змін, а скаргу позивача - без задоволення /а.с.42-48/.

У зв'язку з цим, 22.07.2013 р. винесено податкове повідомлення-рішення №0000651121, яким збільшено суму грошового зобов'язання за платежем: податок на доходи фізичних осіб в розмірі 13 607,03 грн., з яких 10 885,62 грн. основного платежу, 2 721,41 грн. штрафної (фінансової) санкції (штрафу) /а.с.49/.

Надаючи оцінку спірним правовідносинам, суд виходить із наступних обставин справи.

Як зазначалось, перевіркою дотримання позивачем вимог податкового законодавства за період з 01.04.2012 року по 31.12.2012 року, іншого законодавства за період з 01.04.2012 року по 31.12.2012 року встановлено порушення п.п.168.1.1, 168.1.5 ст.168 Податкового кодексу України. Перевіркою даного питання встановлено, що в перевіряємому періоді позивачем нараховано (утримано) податку на доходи фізичних осіб у сумі - 54 032,72 грн., перераховано до бюджету - 41 291,36 грн.. Кінцеве кредитове сальдо на 31.12.2012 р. становить - 17 335,76 грн.. Заборгованість по виплаті заробітної плати згідно даних обліку та звітності станом на 01.01.2013р. становить - 55 343,09 грн.. Станом на 01.01.13 р. заборгованість по податку на доходи фізичних осіб складає - 10 885,31 грн..

Як пояснив позивач, вказані в акті перевірки дані не відповідають дійсності, оскільки ним нараховано, утримано податок на доходи фізичних осіб відповідно до порядку, який встановлений в податковому законодавстві, перерахування до бюджету здійснено після 01.01.2013 року. Крім того, як повідомив позивач, вказана сума заборгованості по податку на доходи фізичних осіб на момент написання акту перевірки та на момент винесення оскаржуваних податкових повідомлень-рішень, була сплачена до бюджету. Таким чином, в даному випадку має місце подвійне стягнення податку, що є протиправним.

Відповідно до розрахунку (доданого до акту перевірки) визначено, що позивачем несвоєчасно перераховано податку з доходів фізичних осіб в сумі 30 293,00 грн., у зв'язку з чим, згідно до п.127.1 статті 127 Податкового кодексу України нараховано штрафну (фінансову) санкцію в сумі 7573,25 грн. /а.с.28/.

Згідно до п.п.14.1.156 п.14.1 ст.14 Податкового кодексу України, податкове зобов'язання - сума коштів, яку платник податків, у тому числі податковий агент, повинен сплатити до відповідного бюджету як податок або збір на підставі, в порядку та строки, визначені податковим законодавством (у тому числі сума коштів, визначена платником податків у податковому векселі та не сплачена в установлений законом строк).

Відповідно до п.п.14.1.175 та 14.1.180 п.1 ст. 14 Податкового кодексу України, податковий борг - сума узгодженого грошового зобов'язання (з урахуванням штрафних санкцій за їх наявності), але не сплаченого платником податків у встановлений цим Кодексом строк, а також пеня, нарахована на суму такого грошового зобов'язання.

Стаття 18 Податкового кодексу України вказує, що податковим агентом визнається особа, на яку цим Кодексом покладається обов'язок з обчислення, утримання з доходів, що нараховуються (виплачуються, надаються) платнику, та перерахування податків до відповідного бюджету від імені та за рахунок коштів платника податків. Податкові агенти прирівнюються до платників податку і мають права та виконують обов'язки, встановлені цим Кодексом для платників податків.

Згідно до п.168.1 ст.168 Податкового кодексу України, оподаткування доходів, нарахованих (виплачених, наданих) платнику податку податковим агентом.

П.п.168.1.1 п.168.1 статті 168 Податкового кодексу України передбачає, що податковий агент, який нараховує (виплачує, надає) оподатковуваний дохід на користь платника податку, зобов'язаний утримувати податок із суми такого доходу за його рахунок, використовуючи ставку податку, визначену в статті 167 цього Кодексу.

Згідно вимог п.п.168.1.2 п.168.1 ст.168 Податкового кодексу України, податок сплачується (перераховується) до бюджету під час виплати оподатковуваного доходу єдиним платіжним документом. Банки приймають платіжні документи на виплату доходу лише за умови одночасного подання розрахункового документа на перерахування цього податку до бюджету.

На підставі статті 171, пп. "а" - "б" п.176.2 статті 176 Податкового кодексу України, особою, відповідальною за нарахування, утримання та сплату (перерахування) до бюджету податку з доходів у вигляді заробітної плати, є роботодавець, який виплачує такі доходи на користь платника податку.

Особою, відповідальною за нарахування, утримання та сплату (перерахування) до бюджету податку з інших доходів, є: а) податковий агент - для оподатковуваних доходів з джерела їх походження в Україні; б) платник податку - для іноземних доходів та доходів, джерело виплати яких належить особам, звільненим від обов'язків нарахування, утримання або сплати (перерахування) податку до бюджету.

Особи, які відповідно до цього Кодексу мають статус податкових агентів, зобов'язані: а) своєчасно та повністю нараховувати, утримувати та сплачувати (перераховувати) до бюджету податок з доходу, що виплачується на користь платника податку та оподатковується до або під час такої виплати за її рахунок; б) подавати у строки, встановлені цим Кодексом для податкового кварталу податковий розрахунок суми доходу, нарахованого (сплаченого) на користь платників податку, а також суми утриманого з них податку до органу державної податкової служби за місцем свого розташування. Такий розрахунок подається лише у разі нарахування сум зазначених доходів платнику податку податковим агентом протягом звітного періоду. Запровадження інших форм звітності з зазначених питань не допускається.

Відповідно до п.п.168.1.5 п.168.1 ст.168 Податкового кодексу України, якщо оподатковуваний дохід нараховується податковим агентом, але не виплачується (не надається) платнику податку, то податок, який підлягає утриманню з такого нарахованого доходу, підлягає перерахуванню до бюджету податковим агентом у строки, встановлені цим Кодексом для місячного податкового періоду.

В матеріалах справи наявні копії платіжних доручень, згідно до яких позивачем перераховано податок з доходів фізичних осіб: - за №192 від 16.01.2013 р. в сумі 2 217,22 грн. /а.с.66/, - за №195 від 29.01.2013 р. в сумі 3 584,57 грн. /а.с.67/, - за №197 від 07.02.2013 р. в сумі 5 093,00 грн. /а.с.68/.

Отже, визначення відповідачем грошового зобов'язання в сумі 10 885,62 грн. є протиправним, оскільки податок позивачем добровільно перераховано до бюджету.

Відповідно до п.31.1 ст.31 Податкового кодексу України, строком сплати податку та збору визнається період, що розпочинається з моменту виникнення податкового обов'язку платника податку із сплати конкретного виду податку і завершується останнім днем строку, протягом якого такий податок чи збір повинен бути сплачений у порядку, визначеному податковим законодавством. Податок чи збір, що не був сплачений у визначений строк, вважається не сплаченим своєчасно. Момент виникнення податкового обов'язку платника податків, у тому числі податкового агента, визначається календарною датою.

Строк сплати податкового зобов'язання, за якими податковий період складає один місяць, обчислюється днями (20 днів + 10 днів).

Підпунктом 54.3.2 п.54.3 ст.54 Податкового кодексу України передбачено, що контролюючий орган зобов'язаний самостійно визначити суму грошових зобов'язань, якщо дані перевірок результатів діяльності платника податків свідчать про заниження або завищення суми його податкових зобов'язань.

Як вбачається з спірного податкового повідомлення-рішення відповідачем застосовано штраф в розмірі 2721,41 грн. згідно до ч.1 п.127.1 ст.127 Податкового кодексу України.

Відповідно до ч.1 п.127.1 ст.127 Податкового кодексу України, ненарахування, неутримання та/або несплата (неперерахування) податків платником податків, у тому числі податковим агентом, до або під час виплати доходу на користь іншого платника податків,

- тягнуть за собою накладення штрафу в розмірі 25 відсотків суми податку, що підлягає нарахуванню та/або сплаті до бюджету.

Проте встановлено, що позивачем прострочено встановлений строк сплати податку на доходи фізичних осіб, утриманого із заробітної плати.

Пунктом 126.1 ст.126 Податкового кодексу України передбачено, що у разі якщо платник податків не сплачує узгоджену суму грошового зобов'язання протягом строків, визначених цим Кодексом, такий платник податків притягується до відповідальності у вигляді штрафу у таких розмірах:

- при затримці до 30 календарних днів включно, наступних за останнім днем строку сплати суми грошового зобов'язання, - у розмірі 10 відсотків погашеної суми податкового боргу;

- при затримці більше 30 календарних днів, наступних за останнім днем строку сплати суми грошового зобов'язання, - у розмірі 20 відсотків погашеної суми податкового боргу.

Таким чином, застосована відповідачем штрафна (фінансова) санкція, на підставі ч.1 п.127.1 ст.127 Податкового кодексу України, не відповідає складу правопорушення.

Відтак, суд приходить до висновку про неправомірність спірного податкового повідомлення-рішення №0000161121 від 15.04.2013 р., №0000651121 від 22.07.2013 р. в частині визначення позивачу основного платежу в сумі 10 885,62 грн. (встановлено факт сплати податку) та фінансової (штрафної) санкції в сумі 2721,41 грн. (встановлено неправильне застосування норм податкового законодавства).

Відтак, позовні вимоги позивача підлягають задоволенню в повному обсязі.

Згідно до частини 2 статті 71 КАС України, в адміністративних справах про протиправність рішень, дій чи бездіяльності суб'єкта владних повноважень обов'язок щодо доказування правомірності свого рішення, дії чи бездіяльності покладається на відповідача, якщо він заперечує проти адміністративного позову.

З огляду на зміст зазначеної норми, при розгляді судом спору щодо правомірності рішення органу державної податкової служби, яким платнику податків визначені податкові зобов'язання, презумується добросовісність платника податків, якщо зазначеним органом не доведено інше. Всупереч ст.71 КАС України відповідач не надав суду доказів в обґрунтування обставин, на яких ґрунтуються його заперечення, і не довів правомірності прийнятого податкового повідомлення-рішення. З огляду на зміст доказів в їх сукупності, а також враховуючи відсутність з боку відповідача додаткових аргументів в обґрунтування своєї правової позиції, у судовому засіданні знайшов підтвердження факт реальності господарських операцій, здійснених позивачем.

Відповідачем не доведено наявності фактів допущення позивачем, як платником податків, порушень податкового законодавства, зміст яких викладено в акті перевірки.

Відповідно до ч.1 ст.94 КАС України, якщо судове рішення ухвалене на користь сторони, яка не є суб'єктом владних повноважень, суд присуджує всі здійснені нею документально підтверджені судові витрати з Державного бюджету України (або відповідного місцевого бюджету, якщо іншою стороною був орган місцевого самоврядування, його посадова чи службова особа).

Згідно з п.п.3 п.9 розділу VI Прикінцевих та перехідних положень Бюджетного кодексу України у разі безспірного списання коштів державного бюджету (місцевих бюджетів) центральний орган виконавчої влади, що реалізує державну політику у сфері казначейського обслуговування бюджетних коштів, відображає в обліку відповідні бюджетні зобов'язання розпорядника бюджетних коштів, з вини якого виникли такі зобов'язання. Погашення таких бюджетних зобов'язань здійснюється виключно за рахунок бюджетних асигнувань цього розпорядника бюджетних коштів. Одночасно розпорядник бюджетних коштів зобов'язаний привести у відповідність з бюджетними асигнуваннями інші взяті бюджетні зобов'язання.

Враховуючи вищевикладене, керуючись ст.ст.71, 86, 94, 159-163, 167 КАС України, суд, -

П О С Т А Н О В И В:

1.Адміністративний позов задовольнити в повному обсязі.

2.Визнати протиправним та скасувати податкове повідомлення-рішення Долинської об'єднаної державної податкової інспекції Головного управління Міндоходів у Кіровоградській області від 15 квітня 2013 року №0000161121.

3.Визнати протиправним та скасувати податкове повідомлення-рішення Долинської об'єднаної державної податкової інспекції Головного управління Міндоходів у Кіровоградській області від 22 липня 2013 року №0000651121.

4.Стягнути на користь Дочірнього підприємства «Кіровоградський облавтодор» ВАТ ДАК «Автомобільні дороги України» (код ЄДРПОУ 32039992), судові витрати по справі, що складаються із судового збору в сумі 136 грн. 07 коп., шляхом їх безспірного списання із рахунка Долинської об'єднаної державної податкової інспекції Головного управління Міндоходів у Кіровоградській області.

Постанова суду набирає законної сили в порядку та строки, передбачені ст. 254 КАС України.

Постанова суду може бути оскаржена до Дніпропетровського апеляційного адміністративного суду через Кіровоградський окружний адміністративний суд шляхом подачі апеляційної скарги в 10-денний строк з дня її оголошення. У разі застосування судом частини третьої статті 160 Кодексу адміністративного судочинства України, а також прийняття постанови у письмовому провадженні, апеляційна скарга подається в 10-денний строк з дня отримання копії постанови.

Суддя Кіровоградського окружного

адміністративного суду ОСОБА_1