Рішення № 34169726, 16.10.2013, Могилів-Подільський міськрайонний суд Вінницької області

Справа №138/1276/13-ц

2/138/536/13

РІШЕННЯ

Іменем України

11 жовтня 2013 року м. Могилів-Подільський

Могилів-Подільський міськрайонний суд Вінницької області в складі:

головуючого судді: Цибульського О.Є.,

з участю: секретаря Спічко А.В.,

позивача ОСОБА_1,

представника відповідача ОСОБА_2,

розглянувши у відкритому судовому засіданні в приміщенні Могилів-Подільського міськрайонного суду цивільну справу за позовом ОСОБА_1 до ОСОБА_3 про відшкодування моральної та матеріальної шкоди, -

ВСТАНОВИВ:

Позивач звернувся в Могилів-Подільський міськрайонний суд з позовом до ОСОБА_3 про відшкодування моральної та матеріальної шкоди, мотивуючи позовні вимоги тим, що на праві особистої приватної власності його дочці ОСОБА_4 і її трьом дітям належить квартира АДРЕСА_1. Позивач систематично відвідує квартиру за проханням доньки, щоб не було розкрадань та пошкоджень її власності. Сусідом доньки та суміжним землекористувачем є ОСОБА_3. Як зазначив позивач в позовній заяві, 21 липня 2010 року о 12 годині він в черговий раз, разом зі своїм онуком ОСОБА_5, прийшов провірити чи все гаразд з власністю його доньки. Виявивши, що сусід захопив частину земельної ділянки його доньки шляхом перенесення межі, він перетягнув по землі лист шиферу, який слугував межовим знаком на попереднє місце. Однак, через 10 хвилин він та його онук почули крик та нецензурну лайку з вуст ОСОБА_3 та побачили, що він знову перетягує межовий знак - лист шиферу на попереднє місце. З приводу чого між ними виникла сварка, яка призвела до того, що ОСОБА_3 спочатку обома руками душив його за горло, а згодом в ході суперечки за межовий знак вдарив його ногою в область лівої вилиці від чого він впав та втратив на короткий час свідомість. Крім того, під час суперечки наніс йому удар в праве передпліччя. Після того як він прийшов до тями, то відчув сильний головний біль, біль в області правої кисті та правого передпліччя, головокружіння, шум в вухах, потемніння в очах. Єдиним свідком даної події був його онук - ОСОБА_5 З приводу отриманих тілесних ушкоджень позивач лікувався: амбулаторно та стаціонарно в неврологічному відділені Могилів-Подільського МТМО, витративши на лікування 3423 грн. 45 коп. А саме - з 22 липня по 26 липня 2010 року він перебував на лікуванні в поліклінічному відділенні Могилів-Подільської центральної районної лікарні, де на своє лікування витратив - 93 грн. В зв'язку з погіршенням здоров'я з 27 липня по 11 серпня 2010 року він знаходився на стаціонарному лікуванні в неврологічному відділенні Могилів-Подільської ЦРЛ, на своє лікування за цей період він витратив - 961 грн. 45 коп. З 12.08.2010 року по 22.12.2010 року він продовжував лікуватись амбулаторно і на своє лікування витратив коштів в сумі - 2369 грн. Як зазначив позивач, стан його здоров'я погіршився і він продовжує періодично лікуватися від наслідків отриманих ушкоджень. Також зазначив, що ОСОБА_3 заподіяно йому моральну шкоду, яка виразилась в стражданні від фізичного болю, він переніс сильний нервовий стрес та втратив своє здоров'я, в порушенні звичайного способу життя, оскільки він змушений був лікуватися та витрачати значну частину свого часу на ходіння по лікарнях, аптекам та іншим інстанціям, щоб захистити себе та свої права. Заподіяну йому моральну шкоду оцінює в 10000 грн.

А тому, позивач звернувся до суду з даним позовом та просить стягнути на його користь з відповідача заподіяну ним матеріальну шкоду в сумі 3423 грн. 45 коп. та моральну шкоду в сумі 10000 грн.

Позивач ОСОБА_1 в судовому засіданні підтримав позовні вимоги в повному обсязі, просив суд їх задовольнити, викладене в позовній заяві підтвердив.

Відповідача ОСОБА_3, про день, час та місце розгляду справи було повідомлено відповідно до ч.6 ст.76 ЦПК України, та було направлено йому судові документи. Відповідно до надісланих до суду ОСОБА_3 пояснень, з позовом ОСОБА_1 до нього він не згоден.

Представник відповідача ОСОБА_2, в судовому засіданні позовні вимоги не визнав та просив суд в їх задоволенні відмовити, посилаючись на те, що ОСОБА_3 тілесних ушкоджень позивачу не наносив, а він сам спіткнувшись впав під час сварки . Проте, в ході судового слідства, представник відповідача зазначив, що можливо було б відшкодувати позивачу кошти за його лікування в період його амбулаторного та стаціонарного лікування з 22 по 26 липня 2010 року, та з 27 липня по 11 серпня 2010 року, при наявності документально підтверджених чеків про оплату ліків та призначеного йому лікування.

Свідки зі сторони позивача - ОСОБА_5, ОСОБА_6, які являються онуком та онучкою позивача та були допитані в присутності представника органу опіки та піклування, служби у справах дітей Могилів-Подільської міської ради Мальованої Т.М.; ОСОБА_8, яка являється дружиною позивача дали в суді наступні пояснення.

Зокрема ОСОБА_5, пояснив, що 21.07.2010 року в першій половині дня, він зі своїм дідом ОСОБА_1, своєю бабусею ОСОБА_8, та сестрою ОСОБА_6 вирішили відвідати домоволодіння його матері АДРЕСА_1. По дорозі його бабуся з сестрою зайшли в магазин, а він з дідом пішов до будинку. Коли вони прийшли до будинку то побачили, що межовий знак (лист шиферу) між будинком його матері та будинком АДРЕСА_1, було зміщено в сторону домоволодіння його матері. Через що, його дідусь поставив даний знак на попереднє місце. Побачивши це, ОСОБА_3 почав лаятись на його діда і між ними виникла суперечка. В ході суперечки ОСОБА_3 наніс удар його дідусеві правою ногою в голову в область лівої вилиці, від чого той упав і на деякий час втратив свідомість. Після цього ОСОБА_3 пішов до себе на подвір'я. Під час нанесення тілесних ушкоджень ОСОБА_3 його дідові інших осіб, крім нього не було. Після цього, вони з дідом пішли до свого будинку. Через невеликий проміжок часу з магазину прийшла його бабуся з сестрою, яким вони розповіли, що трапилось. Після цього вони з дідом пішли до лікарні, а згодом і в міліцію.

Свідки ОСОБА_6 та ОСОБА_8, підтвердили обставини, зазначені ОСОБА_5, та зазначили, що безпосередньо під час того як ОСОБА_3 наносив тілесні ушкодження ОСОБА_1 вони не були, але після того як вони через хвилин 40 прийшли до домоволодіння АДРЕСА_1, то побачили, що у ОСОБА_1 на голові була кров, травмована права рука та кров на лікті правої руки. Після цього в той же день, він з онуком ходив до лікарні та в міліцію. Як зазначила ОСОБА_8, після нанесення травми 21.10.2010 року, її чоловік неодноразово лікувався, на лікування їхня сім'я понесла значні витрати.

Свідки зі сторони відповідача ОСОБА_9, ОСОБА_10, які являються його сусідами, пояснили в суді, що 21.07.2010 року, вони були свідками того, як між позивачем та відповідачем виникла суперечка за межу між їхніми домоволодіннями АДРЕСА_1.

Зокрема ОСОБА_9 пояснив в суді, що ОСОБА_3 являється його товаришем, того дня він на подвір'ї ОСОБА_3 АДРЕСА_1 разом з ним ремонтував мопеди. Він чув, що ОСОБА_1 сварився, кидав каміння на подвір'я ОСОБА_3 Після цього забіг на подвір'я ОСОБА_3, раз чи два вдарив його штахетиною в область тулуба та пішов з подвір'я. Свідками цього були сестра ОСОБА_3, його дівчина, ніяких тілесних ушкоджень у ОСОБА_1 він не бачив, так як і його онука під час сварки.

Свідок ОСОБА_11 пояснив в суді, що 21.07.2010 року, ідучи на обід, а згодом повертаючись, бачив ОСОБА_1 та ОСОБА_3 АДРЕСА_1 та чув сварку між ними за межу. ОСОБА_1 був з дерев'яною палицею. В подальшому ОСОБА_3 показав йому садну на своєму тілі. При цьому тілесних ушкоджень на тілі, чи голові ОСОБА_1 він не бачив. Крім зазначених осіб він також бачив онука ОСОБА_1 - ОСОБА_5

До показів ОСОБА_9, ОСОБА_11 в частині того, що ОСОБА_1 наніс тілесні ушкодження ОСОБА_3 дерев'яною палицею (штахетою), а в нього самого ніяких тілесних ушкоджень вони не бачили; що під час суперечки один із свідків бачив онука ОСОБА_1, а інший не бачив, суд відноситься критично, так як їхні покази суперечать один одному та не відповідають всім обставинам справи.

Будучи допитаним в якості експерта ОСОБА_12, ствердив, що ним дійсно було проведено судово-медичне обстеження позивача по справі, виявлені тілесні ушкодження на його тілі зазначено в акті, який ним підписано. Механізм тілесних ушкоджень на тілі ОСОБА_1, зокрема струс головного мозку, міг виникнути як від падіння на землю, так і від удару твердим предметом, якою могла бути і нога. Згідно судово-медичних документів, при правильному лікуванні струс головного мозку може бути вилікувано на протязі трьох тижнів.

Свідки по справі лікарі ОСОБА_13, ОСОБА_14 пояснили в суді, що позивач по справі - ОСОБА_1 дійсно проходив у них лікування з приводу отриманої ним закритої черепно-мозкової травми - струсу головного мозку. Лікування, яке призначалось йому зазначено в наданих йому довідках, та проходило за рахунок позивача.

Як зазначив свідок ОСОБА_13, до отриманої травми позивач до нього не звертався, подальше лікування ОСОБА_1 пов'язане з отриманою ним травмою - ЗЧМТ та її наслідками, що також пов'язане з його віковими особливостями. Щодо періоду одужання від отриманої травми - струсу головного мозку та його наслідків, то в кожної людини він індивідуальний, так як пов'язаний з фізіологічними особливостями кожної людини.

Заслухавши позивача, представника відповідача, свідків, експерта, дослідивши матеріали цивільної справи та матеріали кримінальної справи №1-250/11р., суд вважає, що позов підлягає частковому задоволенню з наступних підстав:

Покази позивача та його свідків, щодо дати, часу та місця події, механізму отримання тілесних ушкоджень, подальші дії позивача - звернення в лікарню, міліцію з приводу отриманих ушкоджень, внаслідок протиправних дій ОСОБА_3, є логічними та послідовними, підтверджуються об'єктивними обставинами справи. Натомість покази свідків відповідача є суперечливими та не відповідають об'єктивним обставинам справи.

Відповідно до ч. 2 ст. 59 ЦПК України обставини справи, які за законом мають бути підтверджені певними засобами доказування, не можуть підтверджуватись іншими засобами доказування. Крім того, ст. 60 ЦПК України, передбачає, що кожна сторона зобов'язана довести ті обставини, на які вона посилається як на підставу своїх вимог і заперечень. Докази подаються сторонами та іншими особами, які беруть участь у справі. Доказуванню підлягають обставини, які мають значення для ухвалення рішення у справі і щодо яких у сторін та інших осіб, які беруть участь у справі, виникає спір. Доказування не може ґрунтуватися на припущеннях.

В судовому засіданні встановлено, що дійсно 21.07.2010 року, приблизно о 12 год. АДРЕСА_1 на межі між домоволодіннями НОМЕР_1, НОМЕР_2 у місці розташування листа шиферу, що слугував межовим знаком, мала місце подія, під час якої виник спір між ОСОБА_1 та ОСОБА_3 щодо істинного місця розташування даного межового знаку. Даний факт не заперечують ні позивач, ні представник відповідача, що також підтверджується показами свідків.

На підставі ч.3 ст. 61 ЦПК України, обставини, встановлені судовим рішенням, що набрало законної сили, не доказуються при розгляді інших справ, у яких беруть участь ті самі особи або особа, щодо якої встановлено ці обставини.

Згідно постанови Могилів-Подільського міськрайонного суду від 06 грудня 2011 року ОСОБА_3 звільнено від кримінальної відповідальності за ч.2 ст.125 КК України в порядку і на умовах передбачених п.«в» ст.1, ст.6 Закону України «Про амністію в 2011 році» від 08.07.2011 року, кримінальну справу провадженням закрито, а цивільний позов залишено без розгляду. Як вбачається з зазначеної постанови: «суд прийшов до висновку, що дії, за якими обвинувачується ОСОБА_3 потерпілим ОСОБА_1 мали місце 21.10.2010 року».

Крім того, такий висновок суду підтверджується ухвалою Вищого спеціалізованого суду України з розгляду цивільних і кримінальних справ від 11 грудня 2012 року, де зазначено: «Встановивши, що вчинене ОСОБА_3 діяння дійсно мало місце, що воно містить ознаки злочину, а також, що підсудний на день набрання чинності вказаним Законом має на утриманні неповнолітню доньку, щодо якої не позбавлений батьківських прав, за відсутності перешкод для застосування до підсудного амністії та за наявності його клопотання і згоди на її застосування суд звільнив його від кримінальної відповідальності».

Тобто, з даних висновків вбачається, що ОСОБА_3 дійсно було вчинено протиправні дії щодо ОСОБА_1, внаслідок яких заподіяно тілесні ушкодження, з приводу чого останній перебував на лікуванні, чим спричинено йому матеріальну шкоду.

Стаття 1166 ЦК України, встановлює, що будь-яка майнова шкода, завдана неправомірними рішеннями, діями чи бездіяльністю особистим немайновим правам або майну фізичної або юридичної особи, відшкодовується особою, яка її завдала, в повному обсязі.

Згідно акту судово-медичного дослідження № 402/124 від 20.08.2010 року, складеного на основі даних акту №344 судово-медичного обстеження ОСОБА_1, судово-медичного вивчення даних записів медичної карти №3973-781 стаціонарного хворого неврологічного відділення Могилів-Подільського МТМО на його ім'я, даних записів медичної карти амбулаторного хворого Могилів-Подільського МТМО на його ім'я, у ОСОБА_1 мали місце такі тілесні ушкодження: один синець з садном в дільниці лівої вилиці, одна садна у основи третього пальця правої кисті, одна садна по зовнішній поверхні правого передпліччя та струс головного мозку, які виникли від дії тупого (тупих) предмету (предметів) або від удару до такого (таких), можливо 21.07.2010 року та належать: одна садна у основи третього пальця правої кисті та одна садна по зовнішній поверхні правого передпліччя - до категорії легких тілесних пошкоджень; а один синець з садном в дільниці лівої вилиці та струс головного мозку - до категорії легких тілесних пошкоджень, що спричинили короткочасний розлад здоров'я.

Однак, як встановлено в судовому засіданні та підтверджується медичними довідками, що містяться в матеріалах кримінальної справи, а також показами свідків ОСОБА_13 та ОСОБА_14, позивач продовжував лікування наслідків струсу головного мозку і в подальшому.

Згідно з листом №01/01-05-1795 від 08.09.2010 року, довідками: №822 від 08.09.2010 року, №904 від 28.09.2010 року, №1198 від 15.11.2010 року, №1472 від 22.12.2010 року, №1353 від 07.12.2010 року, виданими Могилів-Подільським МТМО, які знаходяться в матеріалах кримінальної справи (а.к.с.6,12,13,37,38,39), позивач дійсно знаходився на амбулаторному та стаціонарному лікуванні з приводу нанесених тілесних ушкоджень та їх наслідків та купував за власний рахунок призначені йому лікарські препарати, на придбання яких витратив суму в розмірі 3387,50 грн., що підтверджується також довідками ПМП «Геліос» від 24.09.2010 року, від 07.12.2010 року, від 22.12.2010 року, від 15.11.2010 року та доданими до них накладними та фіскальними чеками щодо вартості придбаних медичних препаратів (а.к.с.5,12,13,14,31,32,33,34,35,36,40,41). Враховуючи зазначені докази, суд вважає обґрунтованими позовні вимоги в частині відшкодування витрат позивача на лікування.

Однак, суд не бере до уваги фіскальні чеки (а.к.с.15), оскільки вони втратили свій початковий вигляд, зазначені в них суми не збігаються з накладними та довідками, а також з деяких зазначених чеків не вбачається дат їх придбання та назви препаратів, а в деяких вказано про придбання «медикаментів», а не хоча б загальні назви препаратів для лікування хвороби позивача.

Враховуючи вище викладене, суд вважає, що позовну вимогу щодо стягнення матеріальної шкоди слід задовольнити частково та стягнути з відповідача ОСОБА_3 на користь позивача ОСОБА_1 завдану матеріальну шкоду в розмірі 3387,50 грн.

Згідно зі ст. 23 ЦК України особа має право на відшкодування моральної шкоди, завданої внаслідок порушення її прав та полягає в даному випадку у фізичному болю та стражданнях, яких фізична особа зазнала у зв'язку з ушкодженням здоров'я; у душевних стражданнях, яких фізична особа зазнала у зв'язку з протиправною поведінкою щодо неї. Розмір грошового відшкодування моральної шкоди визначається судом залежно від характеру правопорушення, глибини фізичних та душевних страждань, погіршення здібностей потерпілого або позбавлення його можливості їх реалізації, ступеня вини особи, яка завдала моральної шкоди, якщо вина є підставою для відшкодування, а також з урахуванням інших обставин, які мають істотне значення. При визначенні розміру відшкодування враховуються вимоги розумності і справедливості.

Відповідно до п. 8 постанови Пленуму Верховного Суду України від 31 березня 1995 року N 4 "Про судову практику в справах про відшкодування моральної (немайнової) шкоди" розмір відшкодування моральної (немайнової) шкоди суд визначає залежно від характеру та обсягу страждань (фізичних, душевних, психічних тощо), яких зазнав позивач, характеру немайнових втрат (їх тривалості, можливості відновлення тощо) та з урахуванням інших обставин. При цьому суд має виходити із засад розумності, виваженості та справедливості.

Як встановлено в судовому засіданні, позивач внаслідок неправомірних дій відповідача переніс фізичний біль, страждання, сильний нервовий стрес, яких він зазнав внаслідок ушкодження його здоров'я та порушення звичайного способу життя. Однак, в даному випадку, суд вважає необхідним частково задовольнити позов щодо стягнення моральної шкоди, оскільки розмір моральної шкоди 10000 гривень, на думку суду, занадто великий в порівнянні із наслідками, що настали, а тому з відповідача ОСОБА_3 необхідно стягнути моральну шкоду в розмірі 2000 гривень.

Відповідно до вимог ст.88 ЦПК України та ч. 2 ст. 4 Закону України «Про судовий збір», враховуючи те, що позивач звільнений від сплати судового збору, з відповідача слід стягнути судовий збір на користь державного бюджету м. Могилева-Подільського в розмірі 229,40 грн.

Керуючись ст. 23,1166,1167 ЦК України; п. 8 постанови Пленуму Верховного Суду України від 31 березня 1995 року N 4 "Про судову практику в справах про відшкодування моральної (немайнової) шкоди"; ст. 10, 45, 60, 88, 209, 212-215 ЦПК України, ч. 2 ст. 4 Закону України «Про судовий збір», суд, -

ВИРІШИВ:

Позов задовольнити частково.

Стягнути з ОСОБА_3, ІНФОРМАЦІЯ_1, на користь ОСОБА_1, завдану шкоду в розмірі 5387 (п'ять тисяч триста вісімдесят сім) гривень 50 копійок, з яких: матеріальна шкода в сумі 3387,50 грн. та моральна шкода в сумі 2000 грн.

Стягнути з ОСОБА_3, ІНФОРМАЦІЯ_1, на користь держави судовий збір в сумі 229 (двісті двадцять дев'ять) гривень 40 копійок (банк одержувача: ГУДКСУ у Вінницькій області м. Вінниця, МФО 802015, номер рахунку 31218206700009, код ЄДРПОУ 38031302, одержувач: УДКСУ у Могилів-Подільському районі та м. Могилеві-Подільському (м. Могилів-Подільський) 22030001; призначення платежу «Судовий збір, Код ЄДРПОУ Могилів-Подільського міськрайонного суду 26423235, Пункт 1.1.»).

Апеляційна скарга на рішення суду може бути подана до апеляційного суду Вінницької області протягом десяти днів з дня його проголошення. Особи, які брали участь у справі, але не були присутні у судовому засіданні під час проголошення судового рішення, можуть подати апеляційну скаргу протягом десяти днів з дня отримання копії цього рішення.

Суддя: