Постанова № 34169587, 07.10.2013, Київський апеляційний господарський суд

КИЇВСЬКИЙ АПЕЛЯЦІЙНИЙ ГОСПОДАРСЬКИЙ СУД

04116 м.Київ, вул. Шолуденка, 1 (044) 230-06-58

ПОСТАНОВА

ІМЕНЕМ УКРАЇНИ

"07" жовтня 2013 р. Справа№ 910/12475/13

Київський апеляційний господарський суд у складі колегії суддів:

головуючого: Остапенка О.М.

суддів: Жук Г.А.

Мальченко А.О.

при секретарі судового засідання: Ликові В.В.,

за участю представників сторін:

від позивача: Солодкий РОКУВ. - довіреність № 1 від 02.01.2013 року,

від відповідача: Коваль О.С. - довіреність б/н від 27.05.2013 року,

розглянувши апеляційну скаргу Приватного підприємства „Інноваційні послуги населенню „Каскад" на рішення господарського суду міста Києва від 29.08.2013 року

у справі № 910/12475/13 (суддя Пінчук В.І.)

за позовом Товариства з обмеженою відповідальністю „Фірма „Володар-

Роз"

до Приватного підприємства „Інноваційні послуги населенню „Каскад"

про стягнення 8 186,86 грн., -

ВСТАНОВИВ:

У липні 2013 року ТОВ „Фірма „Володар-Роз" звернулося до господарського суду міста Києва з позовом до „Інноваційні послуги населенню „Каскад" про стягнення 8 186,86 грн. заборгованості за надані послуги згідно договору № 2/1834-К-12 від 28.09.2012 року про вивезення та знешкодження (захоронення ) твердих побутових відходів.

Рішенням господарського суду міста Києва від 29.08.2013 року (повний текст рішення підписано 04.09.2013 року) позов задоволено повністю.

Не погоджуючись з зазначеним рішенням місцевого господарського суду, відповідач звернувся до апеляційного господарського суду з апеляційною скаргою, в якій просить оскаржуване рішення суду скасувати та прийняте нове, яким у позові відмовити повністю, посилаючись на порушення судом першої інстанції норм процесуального права та неповне з'ясування судом обставин, що мають значення для справи.

Згідно розпорядження Заступника Голови Київського апеляційного господарського суду від 23.09.2013 року для розгляду справи № 910/12475/13 сформовано колегію суддів у складі: головуючий суддя - Остапенко О.М., судді - Жук Г.А., Мальченко А.О.

Ухвалою Київського апеляційного господарського суду від 23.09.2013 року вищезазначену апеляційну скаргу прийнято до провадження та призначено справу до розгляду у судовому засіданні за участю повноважних представників сторін на 07.10.2013 року.

До початку судового засідання через відділ документального забезпечення апеляційного господарського суду від відповідача надійшли додаткові документи, які колегією суддів долучено до матеріалів справи.

Представник відповідача в судовому засіданні 07.10.2013 року вимоги апеляційної скарги підтримав, просив суд апеляційну скаргу ПП „Інноваційні послуги населенню „Каскад" задовольнити з підстав викладених вище.

Представник позивача проти доводів відповідача викладених в апеляційній скарзі заперечував, просив суд апеляційну скаргу ПП „Інноваційні послуги населенню „Каскад" залишити без задоволення, а рішення господарського суду міста Києва від 29.08.2013 року - без змін.

У судовому засіданні, яке відбулось 07.10.2013 року, було оголошено вступну та резолютивну частини постанови Київського апеляційного господарського суду у даній справі.

Розглянувши доводи апеляційної скарги, перевіривши матеріали справи та дослідивши докази, проаналізувавши на підставі встановлених фактичних обставин справи правильність застосування судом першої інстанції норм законодавства та заслухавши пояснення представників позивача і відповідача, колегія суддів апеляційного господарського суду дійшла висновку, що у задоволенні апеляційної скарги ПП „Інноваційні послуги населенню „Каскад" слід відмовити, а рішення господарського суду міста Києва від 29.08.2013 року - залишити без змін, виходячи з наступного.

Відповідно до статті 99 ГПК України, в апеляційній інстанції справи переглядаються за правилами розгляду цих справ у першій інстанції з урахуванням особливостей, передбачених у розділі ХІІ ГПК України. Апеляційний господарський суд, переглядаючи рішення в апеляційному порядку, користується правами, наданими суду першої інстанції.

Згідно із частиною 2 статті 101 ГПК України, апеляційний господарський суд не зв'язаний доводами апеляційної скарги і перевіряє законність та обґрунтованість рішення місцевого господарського суду у повному обсязі.

Як вбачається із матеріалів справи, 28.09.2012 року між позивачем (перевізник) та відповідачем (замовник) було укладено договір № 2/1834-К-12 про вивезення та знешкодження (захоронення) твердих побутових відходів (договір), відповідно до п. 1.1. якого замовник доручає, а перевізник зобов'язується надавати послуги по вивезенню та знешкодженню (захороненню) накопичених твердих побутових відходів (ТПВ), накопичених у відповідача, а замовник зобов'язується прийняти та оплатити зазначені послуги в розмірі та на умовах визначених цим договором.

Згідно із п. 2.1. перевізник надає замовнику послуги по вивезенню та знешкодженню (захороненню) ТПВ, накопичених у замовника у власних або у наданих перевізником контейнерах, для розміщення яких відповідач відводить спеціальний майданчик (площадку) з твердим покриттям.

Пунктом 5.1. договору передбачено, що відповідно до розпорядження виконавчого органу Київської міської ради (Київської міської державної адміністрації ) від 02.06.2010 року № 397 тариф на послуги з вивезення побутових відходів з урахуванням операцій поводження з твердими побутовими відходами (збирання, зберігання, перевезення, утилізація, захоронення) що надаються підприємствами перевізниками встановлюються в розмірі: 43,78 грн. (з ПДВ) за 1 метр кубічний.

Пунктом 5.5. договору встановлено, що замовник проводить розрахунок за надані послуги в поточному місяці після підписання акту виконаних робіт, згідно рахунку - фактури не пізніше 15-го числа наступного місяця, що слідує за розрахунковим.

Як вірно встановлено місцевим господарським судом, позивачем на виконання умов договору у 2013 році були надані відповідачу послуги з перевезення та знешкодженню твердих побутових відходів на загальну суму 17 577,94 грн., а саме: у жовтні 2012 року на суму 5 682,88 грн.; у листопаді 2012 року на суму 3 708,20 грн.; у грудні 2012 року на суму 2 648,69 грн.; у січні 2012 року на суму 2 456,06 грн.; у лютому 2013 року на суму 2 311,58 грн.; у березні 2013 року на суму 770,53 грн., що підтверджуються наявними в матеріалах справі актами виконаних робіт у відповідні місяці, які підписані представниками обох сторін та скріплені печатками останніх.

В свою чергу, відповідач за надані позивачем послуги розрахувався лише частково в розмірі 9 391,08 грн., внаслідок чого у останнього виникла заборгованість в розмірі 8 186,86 грн.

З метою досудового врегулювання спору, позивач на адресу відповідача направив претензію № б/н від 14.06.2013 року з вимогою погасити вказану заборгованість.

Однак, на день звернення позивачем до суду з даним позовом заборгованість за договором в розмірі 8 186,86 грн. відповідачем не погашена.

Згідно з ч. 1 ст. 901 ЦК України, за договором про надання послуг одна сторона (виконавець) зобов'язується за завданням другої сторони (замовника) надати послугу, яка споживається в процесі вчинення певної дії або здійснення певної діяльності, а замовник зобов'язується оплатити виконавцеві зазначену послугу, якщо інше не встановлено договором.

Договір є обов'язковим для виконання сторонами (ст. 629 ЦК України).

Відповідно до ст. 193 Господарського кодексу України суб'єкти господарювання та інші учасники господарських відносин повинні виконувати господарські зобов'язання належним чином відповідно до закону, інших правових актів, договору, а за відсутності конкретних вимог щодо виконання зобов'язання - відповідно до вимог, що у певних умовах звичайно ставляться.

Згідно статей 525, 526 ЦК України, зобов'язання має виконуватися належним чином відповідно до умов договору та вимог цього Кодексу, інших актів цивільного законодавства, а за відсутності таких умов та вимог - відповідно до звичаїв ділового обороту або інших вимог, що звичайно ставляться. Одностороння відмова від зобов'язання або одностороння зміна його умов не допускається, якщо інше не встановлено договором або законом.

Відповідно до ст. 610 Цивільного кодексу України порушенням зобов'язання є його невиконання або виконання з порушенням умов, визначених змістом зобов'язання (неналежне виконання).

В силу ч. 1 ст. 530 ЦК України, якщо у зобов'язанні встановлений строк (термін) його виконання, то воно підлягає виконанню у цей строк (термін).

Враховуючи вищенаведене, колегія суддів приходить до висновку, що зібраними у справі доказами підтверджується, що відповідач, як замовник, не виконав свої зобов'язання за договором перед позивачем, як виконавцем, в частині повної та своєчасної сплати грошових коштів за надані послуги, у зв'язку з чим у відповідача виникла заборгованість перед позивачем у розмірі 8 186,86 грн.

Зважаючи на викладене, колегія суддів погоджується із висновком місцевого господарського суду, що враховуючи відсутність в матеріалах справи контррозрахунку відповідача, а також те, що відповідач будь-яких доказів щодо повної та своєчасної оплати наданих позивачем послуг на час розгляду справи не надав, то позовні вимоги про стягнення з відповідача на користь позивача 8 186,86 грн. заборгованості є обґрунтованими, підтвердженими належними доказами та підлягають задоволенню у повному обсязі.

У своїй апеляційній скарзі відповідач посилається на те, що позивачем послуги за договором надавалися з території будинку, що розташований за адресою: 02132, м. Київ, вул. Бажана, 10-а, який перебуває на балансі ОСББ „Грін хауз". 14.09.2012 року між ОСББ „Грін хауз", як замовником та відповідачем, як управителем було укладено договір № 9/12 про надання послуг з управління вищевказаного будинку.

Таким чином, за твердженням відповідача, він у відповідності до Закону України „Про житлово-комунальні послуги" є управителем об'єкту з якого позивачем надавалися послуги за договором і згідно ст. 1043 та ст. 619 ЦК України несе субсидіарну відповідальність, а основним боржником у даній справі є ОСББ „Грін хауз", на яке покладено обов'язки по оплаті житлово-комунальних послуг, які надаються будинку № 10-а по вул. Бажана у м. Києві.

Проте, відповідно до умов договору № 2/1834-К-12 від 28.09.2012 року його укладено між позивачем, як перевізником та відповідачем, як замовником, на якого покладено обов'язок прийняти та оплатити зазначені послуги в розмірі та на умовах визначених цим договором (п. 1.1. договору).

При цьому, будь-яких інших осіб на яких покладено обов'язок з оплати наданих позивачем послуг у договорі не зазначено. Договір підписано представниками сторін та скріплено печатками юридичних осіб.

З матеріалів справи та пояснень сторін вбачається, що змін до даного договору чи додаткових угод до нього не укладалося. Доказів визнання договору недійсним на час розгляду справи сторонами не надано.

Частиною 1 статті 627 ЦК України визначено, що відповідно до статті 6 цього Кодексу сторони є вільними в укладенні договору, виборі контрагента та визначенні умов договору з урахуванням вимог цього Кодексу, інших актів цивільного законодавства, звичаїв ділового обороту, вимог розумності та справедливості.

Згідно ч. 1 ст. 628 ЦК України зміст договору становлять умови (пункти), визначені на розсуд сторін і погоджені ними, та умови, які є обов'язковими відповідно до актів цивільного законодавства.

Таким чином, з огляду на вищенаведені норми чинного законодавства та умови договору, саме відповідач є особою, на яку покладено обов'язок по оплаті наданих позивачем послуг.

Приписами статей 33, 34 Господарського процесуального кодексу України передбачено, що кожна сторона повинна довести ті обставини, на які вона посилається як на підставу своїх вимог і заперечень, докази подаються сторонами та іншими учасниками судового процесу, господарський суд приймає тільки ті докази, які мають значення для справи, обставини справи, які відповідно до законодавства повинні бути підтверджені певними засобами доказування, не можуть підтверджуватись іншими засобами доказування.

Відповідачем, всупереч статей 33, 34 ГПК України не надано суду належних доказів на підтвердження своїх заперечень, викладених в апеляційній скарзі, доводи скаржника не підтверджуються наявним у справі доказами та спростовуються чинним законодавством.

Враховуючи вищенаведене, колегія суддів Київського апеляційного господарського суду дійшла висновку, що рішення господарського суду міста Києва від 29.08.2013 року прийнято відповідно до вимог чинного законодавства з правильним застосуванням норм матеріального та процесуального права, а тому підстав для його скасування чи зміни не вбачається.

Керуючись статтями 99, 101-105 ГПК України, Київський апеляційний господарський суд, -

ПОСТАНОВИВ:

1. Апеляційну скаргу Приватного підприємства „Інноваційні послуги населенню „Каскад" на рішення господарського суду міста Києва від 29.08.2013 року у справі № 910/12475/13 залишити без задоволення.

2. Рішення господарського суду міста Києва від 29.08.2013 року у справі № 910/12475/13 залишити без змін.

3. Копію постанови суду надіслати учасникам апеляційного провадження.

4. Справу № 910/12475/13 повернути до господарського суду міста Києва.

Постанова набирає законної сили з дня її прийняття.

Постанову апеляційної інстанції може бути оскаржено у касаційному порядку.

Повний текст постанови підписано 14.10.2013 року.

Головуючий суддя Остапенко О.М.

Судді Жук Г.А.

Мальченко А.О.