Постанова № 34169294, 15.10.2013, Рівненський апеляційний господарський суд

РІВНЕНСЬКИЙ АПЕЛЯЦІЙНИЙ ГОСПОДАРСЬКИЙ СУД

33001 , м. Рівне, вул. Яворницького, 59

ПОСТАНОВА

ІМЕНЕМ УКРАЇНИ

"15" жовтня 2013 р. Справа № 903/613/13

Рівненський апеляційний господарський суд у складі колегії:

Головуючий суддя Гулова А.Г.

суддя Маціщук А.В. ,

суддя Петухов М.Г.

при секретарі Яцюку В.В.

за участю представників сторін:

від позивача: Кривошея Є.В. - представника за довіреністю від 23.07.2013р. №2933/15/1

від відповідача: Сидун О.С. - представника за довіреністю від 06.07.2012р. №1746-19

від третьої особи: не з"явилася

розглянувши у відкритому судовому засіданні у приміщенні Рівненського апеляційного господарського суду апеляційну скаргу Приватного акціонерного товариства "Західінкомбанк", м.Луцьк

на рішення господарського суду Волинської області

від 28.08.13 р. у справі № 903/613/13 (суддя Вороняк А.В.)

за позовом Державної іпотечної установи, м.Київ

до Приватного акціонерного товариства "Західінкомбанк", м.Луцьк

за участю третьої особи, яка не заявляє самостійних вимог на предмет спору, на стороні відповідача- Ганейчук Катерини Михайлівни, м.Луцьк

про стягнення 530698,64 грн.

ВСТАНОВИВ:

Рішенням господарського суду Волинської області від 28.08.2013р. у справі №903/613/13 позов Державної іпотечної установи до Публічного акціонерного товариства "Західінкомбанк" про стягнення 530698,64 грн. задоволено частково.

Стягнуто з відповідача на користь позивача 448919,83 грн. боргу, 13629,80 грн. 3% річних, 34036,95 грн. пені, 9931,74 грн. витрат зі сплати судового збору.

В частині стягнення 34112,06 грн. пені в позові відмовлено.

Не погоджуючись з прийнятим рішенням, відповідач звернувся до суду з апеляційною скаргою, в якій просить оскаржене рішення скасувати та прийняти нове, яким відмовити в задоволенні позову.

Мотивуючи апеляційну скаргу, відповідач зазначає, зокрема, наступне:

- направлене позивачем повідомлення про відступлення права вимоги не відповідає встановленій законом формі, оскільки не є нотаріально посвідченим та зареєстрованим державою, як був оформлений договір про відступлення права вимоги;

- обов'язковим для будь-якого відступлення права вимоги за правочином є передача за актом прийому-передачі документів, що підтверджують право вимоги до боржника, направлення боржнику відповідного повідомлення про зворотне відступлення права вимоги, внесення відповідних змін до Державного реєстру речових прав на майно з направленням такого витягу боржнику, однак Державна іпотечна установа всі наведені дії не вчинила;

- зворотне відступлення права вимоги є самостійним правочином, він не є тією частиною договору відступлення права вимоги від банку до установи, що була посвідчена нотаріусом 12.12.2008р.

Позивач у письмовому відзиві №4287/16 від 09.10.2013р. заперечив проти доводів та вимог апеляційної скарги, вважає рішення господарського суду Волинської області від 28.08.2013р. законним та обґрунтованим, а тому просить залишити його без змін, а апеляційну скаргу - без задоволення

Третя особа не скористалася правом подачі відзиву на апеляційну скаргу, що, у відповідності до ч.2 ст.96 ГПК України, не перешкоджає перегляду рішення місцевого господарського суду.

Третя особа в засідання суду не з"явилася та свого представника не направила, про причини нез"явлення суд не повідомила.

Враховуючи норми ст.101 ГПК України про межі перегляду справ в апеляційній інстанції та той факт, що неявка в засідання суду третьої особи або її представника, належним чином та відповідно до законодавства повідомленої про дату, час та місце розгляду справи, не перешкоджає перегляду справи, судова колегія розглянула апеляційну скаргу за відсутності третьої особи або її представника.

Заслухавши пояснення представників сторін, обговоривши доводи апеляційної скарги, дослідивши матеріали справи, перевіривши повноту з'ясування та доведеність всіх обставин, що мають значення для справи, відповідність висновків, викладених у рішенні місцевого господарського суду, обставинам справи, правильність застосування господарським судом першої інстанції норм матеріального та процесуального права, судова колегія вважає, що апеляційна скарга не підлягає задоволенню, виходячи з наступного.

Як вбачається з матеріалів справи, 29.11.2007р. між Державною іпотечною установою (установа) та Товариством з обмеженою відповідальністю "Комерційний банк "Західінкомбанк" (правонаступником якого є ПАТ "Західінкомбанк" - первинний кредитор) укладено генеральний договір про рефінансування та обслуговування іпотечних кредитів №73 (далі - генеральний договір) (а.с.82-88).

29.11.2007р. сторонами також було підписано додаткову угоду №1 до генерального договору про рефінансування та обслуговування іпотечних кредитів №73 від 29.11.2007р. (а.с.90-91).

11.11.2008р. КБ "Західінкомбанк" ТзОВ (кредитор) та Ганейчук Катериною Михайлівною (позичальник) був укладений договір про іпотечний кредит №1111/08-964, згідно п.1.1 якого кредитор зобов'язується надати позичальнику на умовах цього договору грошові кошти в сумі 500000,00 грн., а позичальник зобов'язується прийняти, належним чином використати та повернути кредит в сумі 500000,00 грн., а також сплатити відсотки за користування кредитом в розмірі 14% річних в порядку, на умовах та в строки, визначені цим договором (а.с.67-70).

Пунктом 2.4 договору встановлено, що позичальник зобов"язується щомісячно до 11 числа кожного місяця, починаючи з наступного після фактичного отримання коштів, здійснювати погашення кредиту рівними частинами в сумі не менше 2083,33 грн. і сплачувати відсотки, нараховані кредитором на залишок заборгованості за кредитом відповідно до графіку погашення кредиту, а останню сплату чергового платежу здійснити не пізніше 11.11.2028р.

Додатковим договором від 11.11.2008р. до договору про іпотечний кредит №1111/08-964 від 11.11.2008р. сторони визначили детальний розпис сукупної вартості кредиту, з урахуванням процентної ставки за ним, вартості всіх сукупних послуг, а також інших фінансових зобов'язань позичальника, зокрема: дата надання кредиту - 11.11.2008р., сума кредиту - 500000,00 грн., термін користування кредитними коштами - 20 років 0 місяців, погашення основної суми кредиту - 2083,33 грн., погашення процентів - щомісячно, номінальна процентна ставка - 14% (а.с.71).

На забезпечення виконання зобов'язань за договором про іпотечний кредит, 11.11.2008р. сторонами укладено іпотечний договір (а.с.77-81), згідно п.1.1 іпотекодавець (Ганейчук К.М.) з метою забезпечення належного виконання зобов"язання, що випливає з договору про іпотечний кредит, передає, а іпотекодержатель (КБ "Західінкомбанк" ТзОВ) приймає в іпотеку в порядку і на умовах, визначених цим договором, нерухоме майно житлового призначення, а саме: двокімнатну квартиру №42 зі всіма об"єктами, функціонально пов"язаними з цим нерухомим майном, загальною площею 47,9 кв.м., житловою площею 29,7 кв.м., що знаходиться за адресою: Волинська область, м.Луцьк, пр-т.Грушевського президента (пр.Правди) у будинку №3.

Вказаний договір 11.11.2008р. посвідчено приватним нотаріусом Луцького міського нотаріального округу Зубенко Т.І. та зареєстровано в реєстрі за №2598.

12.12.2008р. Державною іпотечною установою (установа) і ТОВ "Комерційний банк "Західінкомбанк" (банк) укладено договір відступлення права вимоги №2450/08, згідно п.1.1 якого банк передає, а установа приймає всі права вимоги за договором про іпотечний кредит між банком і Ганейчук Катериною Михайлівною №1111/08-964 від 11.11.2008р., іпотечним договором від 11.11.2008р. (а.с.6-9).

Згідно з п.1.2 договору відступлення права вимоги вартість права вимоги за договором про іпотечний кредит на момент передачі прав вимоги включає заборгованість за основним боргом по кредиту та складає 497916,67 грн.

Відповідно до п.1.3 договору установа передає, а банк приймає всі права вимоги за договорами, вказаними у пункті 1.1 цього договору та у вимозі зворотного відступлення права вимоги.

Пункт 1.3 цього договору набирає чинності на наступний робочий день з дня отримання від установи вимоги.

Як передбачено п.2.3.1 договору, установа має право надіслати банку вимогу на наступний робочий день з дня прострочення позичальником сплати чергового платежу за іпотечним кредитом та відсотків, згідно кредитного договору, протягом двох місяців.

Пунктом 4.1 договору сторони погодили, що не пізніше наступного робочого дня з дня виявлення обставин, зазначених у пункті 2.3 цього договору, установа зобов"язана за допомогою державного підприємства спеціального зв"язку або електронною поштою НБУ доставити в банк вимогу, у якій наводяться підстави для набрання чинності пунктом 1.3 цього договору, визначається сума розміру зобов"язань банку по зворотному відступленню права вимоги та кінцева дата перерахування банком на користь установи усіх платежів за зворотне уступлення права вимоги.

Згідно п.5.3 договору при набранні чинності пунктом 1.3 цього договору, банк зобов"язаний у термін, зазначений у вимозі, але у будь-якому разі не пізніше трьох робочих днів з дня набрання чинності пунктом 1.3 цього договору, сплатити установі, а установа зобов"язана прийняти повну суму в оплату зобов"язань за зворотне відступлення права вимоги, яка (сума) визначена установою у вимозі відповідно до п.1.4 цього договору. Оплата здійснюється шляхом перерахування на рахунок установи за реквізитами, вказаними у вимозі.

Як вказує позивач та не заперечується відповідачем, на виконання умов договору відступлення права вимоги 17.12.2008р. Державна іпотечна установа перерахувала ТзОВ "Комерційний банк "Західінкомбанк" 497916,67 грн., що підтверджується наявним в матеріалах справи платіжним дорученням №2627 (а.с.10).

У зв"язку з несплатою позичальником - Ганейчук К.М. - чергових платежів за іпотечним кредитом, тобто з настанням передбачених п.2.3.1 договору відступлення права вимоги обставин, 17.05.2013р. Державна іпотечна установа надіслала ПАТ "Західінкомбанк" повідомлення №2086/11/2, що з 21.05.2013р. права вимоги за іпотечним договором від 11.11.2008р. вважаються відступленими ПАТ "Західінкомбанк", а тому банк має сплатити 448919,83 грн. заборгованості за відступлені права (а.с.11-12).

ПАТ "Західінкомбанк" вимог позивача не виконало і суму заборгованості не сплатило.

За вказаних обставин, Державна іпотечна установа звернулася до господарського суду Волинської області з позовом про стягнення з ПАТ "Західінкомбанк" 448919,83 грн. заборгованості, 68149,01 грн. пені та 13629,80 грн. 3% річних (а.с.2-5).

Ухвалою суду від 03.07.2013р. залучено до участі у справі в якості третьої особи на стороні відповідача - Ганейчук К.М., боржника за кредитним договором (а.с.38-39).

Як вже зазначалося, рішенням господарського суду Волинської області від 28.08.2013р. позов задоволено частково: стягнуто з відповідача на користь позивача 448919,83 грн. боргу, 13629,80 грн. 3% річних, 34036,95 грн. пені, 9931,74 грн. витрат зі сплати судового збору; в частині стягнення 34112,06 грн. пені в позові відмовлено (а.с.110-112).

Колегія суддів апеляційного господарського суду погоджується з висновком суду першої інстанції, з огляду на таке.

Як передбачено ст.193 ГК України, суб'єкти господарювання та інші учасники господарських відносин повинні виконувати господарські зобов'язання належним чином відповідно до закону, інших правових актів, договору, а за відсутності конкретних вимог щодо виконання зобов'язання - відповідно до вимог, що у певних умовах звичайно ставляться. До виконання господарських договорів застосовуються відповідні положення Цивільного кодексу України з урахуванням особливостей, передбачених цим Кодексом. Не допускаються одностороння відмова від виконання зобов'язань, крім випадків, передбачених законом, а також відмова від виконання або відстрочка виконання з мотиву, що зобов'язання другої сторони за іншим договором не було виконано належним чином.

Згідно ч.1 ст.1054 ЦК України за кредитним договором банк або інша фінансова установа (кредитодавець) зобов'язується надати грошові кошти (кредит) позичальникові у розмірі та на умовах, встановлених договором, а позичальник зобов'язується повернути кредит та сплатити проценти.

Як передбачено частиною 1 ст.1056-1 ЦК України, розмір процентів та порядок їх сплати за договором визначаються в договорі залежно від кредитного ризику, наданого забезпечення, попиту і пропозицій, які склалися на кредитному ринку, строку користування кредитом, розміру облікової ставки та інших факторів.

Відповідно до ст.1 Закону України "Про іпотечне кредитування, операції з консолідованим іпотечним боргом та іпотечні сертифікати" іпотечне кредитування - правовідносини, що виникають з приводу набуття права вимоги іпотечного боргу за правочинами та іншими документами.

У відповідності до ст. 512 ЦК України кредитор у зобов'язанні може бути замінений іншою особою, зокрема, внаслідок передання ним своїх прав іншій особі за правочином (відступлення права вимоги).

Статтею 514 ЦК України встановлено, що до нового кредитора переходять права первісного кредитора у зобов'язанні в обсязі і на умовах, що існували на момент переходу цих прав, якщо інше не встановлено договором або законом.

Як вже зазначалося, згідно договору відступлення права вимоги №2450/08 від 12.12.2008р. до Державної іпотечної установи перейшло право вимоги за договором про іпотечний кредит №111/08-964 від 11.11.2008р.

Умовами пунктів 1.3, 2.3.1 вказаного договору сторони передбачили право Державної іпотечної установи здійснити зворотне відступлення права вимоги ПАТ "Західінкомбанк", зокрема, у випадку прострочення позичальником (Ганейчук К.М.) сплати чергового платежу за іпотечним кредитом та відсотків, згідно умов кредитного договору, протягом 2 місяців.

Як вбачається з розрахунку позивача, останні платежі позичальником здійснено 11.02.2012р., відповідно, заборгованість по кредиту та відсотках складає 448919,83 грн.

У зв'язку з несплатою позичальником чергових платежів за іпотечним кредитом, права вимоги за іпотечним договором були відступлені ПАТ "Західінкомбанк".

Пунктом 5.3 договору відступлення права вимоги передбачено, що банк зобов'язаний у термін, зазначений у вимозі, але у будь-якому разі не пізніше 3 робочих днів з дня набрання чинності п.1.3 договору, сплатити установі повну суму в оплату зобов'язань за зворотне відступлення права вимоги, яка (сума) визначена установою у вимозі відповідно до п.1.4 договору.

Нормою ч.1 ст.530 ЦК України встановлено, що якщо у зобов'язанні встановлений строк (термін) його виконання, то воно підлягає виконанню у цей строк (термін).

Відповідно до ч.1 ст.612 ЦК України боржник вважається таким, що прострочив, якщо він не приступив до виконання зобов'язання або не виконав його у строк, встановлений договором або законом.

Суд встановив, повідомлення про зворотне відступлення права вимоги за іпотечним договором від 11.11.2008р. було направлене відповідачу 17.05.2013р., отримане 21.05.2013р., однак відповідач вказану вимогу не виконав і заборгованість в сумі 448919,83 грн. не сплатив.

Як відповідач, так і третя особа щодо вказаного розміру боргу не заперечили.

За вказаних обставин, суд першої інстанції дійшов правильного висновку про стягнення з відповідача на користь позивача 448919,83 грн. заборгованості за зворотне відступлення права вимоги.

Відповідно до ч.2 ст.625 ЦК України боржник, який прострочив виконання грошового зобов'язання, на вимогу кредитора зобов'язаний сплатити суму боргу з урахуванням встановленого індексу інфляції за весь час прострочення, а також три проценти річних від простроченої суми, якщо інший розмір процентів не встановлений договором або законом.

Нарахування позивачем до стягнення з відповідача 13629,80 грн. 3% річних за період з 25.05.2012р. по 29.05.2013р. проведено згідно умов чинного законодавства, а тому правильно задоволено судом першої інстанції в повному обсязі.

Відповідно до ч.1 ст.230 ГК України, штрафними санкціями у цьому Кодексі визнаються господарські санкції у вигляді грошової суми (неустойка, пеня), яку учасник господарських відносин зобов'язаний сплатити у разі порушення ним правил здійснення господарської діяльності, невиконання або неналежного виконання господарського зобов'язання.

Згідно ст.ст.1,3 Закону України "Про відповідальність за несвоєчасне виконання грошових зобов'язань" платники грошових коштів сплачують на користь одержувачів цих коштів за прострочку платежу пеню в розмірі, що встановлюється за згодою сторін; розмір пені обчислюється від суми простроченого платежу та не може перевищувати подвійної облікової ставки Національного банку України, що діяла у період, за який сплачується пеня.

Частиною 6 ст.232 ГК України передбачено, що нарахування штрафних санкцій за прострочення виконання зобов'язання, якщо інше не встановлено законом або договором, припиняється через шість місяців від дня, коли зобов'язання мало бути виконано.

Пунктом 6.5 договору відступлення права вимоги сторони погодили, що у разі невиконання банком своїх зобов"язань, передбачених пунктом 5.3 цього договору банк сплачує установі пеню у розмірі подвійної облікової ставки НБУ за кожний день прострочення від суми несплаченої заборгованості, визначеної вимогою.

Щодо нарахування пені, суд першої інстанції дійшов вірного висновку про те, що при обчисленні суми пені позивач, не врахувавши приписи ч.6 ст.232 ГК України, нарахував пеню за період з 25.05.2012р. по 29.05.2013р., що перевищує шість місяців.

З огляду на викладене суд першої інстанції правильно задовольнив позовні вимоги щодо стягнення з відповідача 34036,95 грн. пені, нарахованої за період з 25.05.2012р. по 25.11.2012р., відмовивши у стягненні 34112,06 грн. пені.

Згідно ст.33 ГПК України, кожна сторона повинна довести ті обставини, на які вона посилається як на підставу своїх вимог і заперечень.

Стосовно доводів відповідача, що повідомлення про відступлення права вимоги не відповідає встановленій законом формі, оскільки не є нотаріально посвідченим і зареєстрованим, та що обов"язковим для будь-якого відступлення права вимоги за правочином є передача за актом приймання-передачі документів, що підтверджують право вимоги до боржника, слід вказати, у розділі четвертому договору відступлення права вимоги від 12.12.2008р. №2450/08 сторони передбачили порядок зворотного відступлення прав вимоги, відповідно, позивач, виконуючи умови договору, 17.05.2012р. надіслав відповідачеві повідомлення про відступлення права вимоги, а передача документів на підтвердження права вимоги до боржника, згідно умов договору, здійснюється не пізніше наступного робочого дня з дня надходження коштів від відповідача.

Решта доводів апеляційної скарги спростовуються наведеним вище, матеріалами справи та не ґрунтуються на вимогах чинного законодавства.

Враховуючи вищевикладене, колегія суддів вважає, що рішення господарського суду Волинської області від 28.08.2013р. прийняте з дотриманням норм матеріального та процесуального права, а тому відсутні підстави для його скасування.

Керуючись ст.ст. 101,103,105 Господарського процесуального кодексу України, Рівненський апеляційний господарський суд,-

ПОСТАНОВИВ:

1. Рішення господарського суду Волинської області від 28.08.2013р. у справі №903/613/13 залишити без змін, а апеляційну скаргу ПАТ "Західінкомбанк", м.Луцьк - без задоволення.

2. Справу №903/613/13 повернути до господарського суду Волинської області.

Головуючий суддя Гулова А.Г.

Суддя Маціщук А.В.

Суддя Петухов М.Г.

Віддрук. прим.:

1 - до справи,

2 - позивачу (01133, м.Київ, бульвар Л.Українки, 34),

3 - відповідачу (43005, м.Луцьк, пр.Перемоги, 15),

4 - третій особі (43000, м.Луцьк, вул.Івана Франка,, 22 кв.1).