Рішення № 34169040, 15.10.2013, Господарський суд Донецької області

ГОСПОДАРСЬКИЙ СУД ДОНЕЦЬКОЇ ОБЛАСТІ

83048, м.Донецьк, вул.Артема, 157, тел.381-88-46

Р І Ш Е Н Н Я

іменем України

15.10.2013 Справа № 905/4890/13

Господарський суд Донецької області у складі судді Величко Н.В.

при помічнику судді Юрової Ю.С.

розглянувши у відкритому судовому засіданні матеріали

за позовом: Товариства з обмеженою відповідальністю «АСС-Харківпласт», м. Харків, ЄДРПОУ 34014330

до відповідача: Приватного акціонерного товариства «Українська акціонерна страхова компанія «АСКА», м. Донецьк, ЄДРПОУ 13490997

третя особа, яка не заявляє самостійних вимог на предмет спору на стороні позивача: Публічне акціонерне товариство «Перший український міжнародний банк», м. Донецьк, ЄДРПОУ 14282829

про: стягнення 337 996,49 грн.

за участю представників сторін:

від позивача: Тищенко А.В. - за дов. б/н від 11.02.2013р.

від відповідача: Іванова Ю.О. - за дов. № 234/17 від 14.06.2013р.

від третьої особи: не з'явився

СУТЬ СПОРУ:

Товариство з обмеженою відповідальністю «АСС-Харківпласт» звернулось до господарського суду Донецької області з позовом до Приватного акціонерного товариства «Українська акціонерна страхова компанія «АСКА», за участю третьої особи, яка не заявляє самостійних вимог на предмет спору на стороні позивача - Публічне акціонерне товариство «Перший український міжнародний банк», про стягнення суми страхового відшкодування у розмірі 337 996,49 грн. за договором страхування майна, що є предметом застави № СТД 7478607 від 28.09.2011р., на користь вигодонабувача - Публічного акціонерного товариства «Перший український міжнародний банк».

Позов мотивований тим, що за договором страхування майна, що є предметом застави № СТД 7478607 від 28.09.2011р. позивач застрахував у Приватного акціонерного товариства «Українська акціонерна страхова компанія «АСКА» майновий інтерес, що пов'язаний з володінням, користуванням та розпорядженням майном, у тому числі нежитловою будівлею літ. «Е» загальною площею 4972,7 кв.м., розташованим у м. Харків, вул. Залютинська, 4, що належить позивачу на праві власності.

Позивач зазначає, що 10.05.2012р. в результаті стихійного лиха було пошкоджене застраховане майно. Він звертався до відповідача з заявою про страховий випадок та надав всі передбачені умовами договору страхування та витребувані відповідачем документи для виплати страхового відшкодування, але отримав від Приватного акціонерного товариства «Українська акціонерна страхова компанія «АСКА» відмову у виплаті страхового відшкодування у зв'язку з тим, що розмір завданої шкоди є меншим ніж розмір франшизи, встановлений договором.

На думку позивача, відмова відповідача є необґрунтованою та не ґрунтується на положеннях договору страхування майна, що є предметом застави № СТД 7478607 від 28.09.2011р., що зумовило звернення до суду з цим позовом. При цьому, порушення своїх прав позивач вбачає в тому, що внаслідок невиплати відповідачем страхового відшкодування вигодонабувачу заявник не може погасити заборгованість перед банком за кредитним договором.

На підтвердження позовних вимог надано суду у копіях: договір страхування майна, що є предметом застави № СТД 7478607 від 28.09.2011р. з додатками та додатковими угодами, листи від 30.07.2012р. № 2534-22/19 та від 03.09.2013р. № 2771-22/19, висновок експертного економічного дослідження № 9591 від 15.10.2012р., складений Харківським науково-дослідним інститутом судових експертиз ім.. Засл. проф. М.С. Бокаріуса, сюрвейєрський звіт № 1 від 18.07.2012р. з додатками, складений Приватним підприємством «Юкрейніан Лосс Аджастер», кредитний договір № 04-1263 від 14.09.2011р., іпотечний договір № 10-1269 від 14.09.2011р., довідку банку № КНА-54/304 від 01.08.2013р. про наявність боргу за кредитним договором № 04-1263 від 14.09.2011р., свідоцтво про право власності на нерухоме майно.

Приватне акціонерне товариство «Українська акціонерна страхова компанія «АСКА» проти задоволення позову заперечує посилаючись на те, що пунктом 2.4 договору страхування встановлено, що франшиза встановлюється на кожний страховий випадок; розмір франшизи вказаний у додатку 1 до цього договору визначається у відсотках від страхової суми, абсолютною величиною або іншим чином, вказаним в договорі страхування; у додатку 1 та додатках 1.1 - 1.7 до договору міститься опис застрахованого майна з визначенням страхової суми та встановлена франшиза по договору в розмірі 5% від загальної страхової суми. На переконання відповідача, згідно наведених умов договору та сюрвейєрського звіту № 1 від 18.07.2012р. страхова сума за договором №7478607 склала 79.900.000,00 грн., франшиза у розмірі 5% від страхової суми - 3.995.000,00 грн., а розмір збитку - 401.584,10 грн. Таким чином, розмір завданої шкоди є меншим ніж розмір франшизи, встановлений договором, тому відсутні підстави для страхової виплати.

Також відповідач вважає безпідставними посилання позивача на висновок експертного економічного дослідження № 9591 від 15.10.2012р., складений Харківським науково-дослідним інститутом судових експертиз ім. Засл. проф. М.С. Бокаріуса, оскільки такий висновок судом не призначався та зроблений експертом з перебільшенням повноважень у зв'язку з тим, що до компетенції експерта не відноситься дослідження правових питань, зокрема тлумачення умов договору. Надана позивачем довідка № 320 від 21.05.2012р. Харківського регіонального центру з гідрометеорології, на думку відповідача, також не є доказом у цій справі, оскільки вказана у цій довідці інформація не відповідає вимогам вказаним у договорі страхування. (а.с.93-95)

Розгляд справи неодноразово відкладався згідно статті 77 Господарського процесуального кодексу України.

Склад суду змінювався. Розпорядженням голови господарського суду Донецької області від 17.09.2013р. справу передано на розгляд судді Величко Н.В.

В судовому засіданні, що відбулось 15.10.2013р., позивач підтримав позовні вимоги, а відповідач підтримав свої заперечення проти позову.

Суд вважає надані сторонами докази достатніми для вирішення спору, тому справа розглядається за наявними документами.

Дослідивши матеріали справи, заслухавши пояснення сторін, суд встановив наступне.

28.09.2011р. між позивачем, як страхувальником, та відповідачем, як страховиком, укладено договір страхування майна, що є предметом застави № СТД 7478607 (т.1 а.с.7). Предметом цього договору є страхування майна, що знаходиться у власності страхувальника та є предметом застави згідно з договором № 10-1269 від 14.09.2011р., укладеним між ТОВ «АСС-Харківпласт» та Публічним акціонерним товариством «Перший український міжнародний банк» як засіб забезпечення зобов'язань за кредитним договором № 04-1263 від 14.09.2011р. (а.с.142-174). Загальна страхова сума за цим договором визначена сторонами на рівні 79.900.000,00 грн. (п.ХІІ договору)

Об'єктом страхування за цим договором є майнові інтереси страхувальника, що пов'язані з володінням, користуванням та розпорядженням застрахованим майном.

Вигодонабувачем за цим договором є: в сумі, що не перебільшує заборгованість страхувальника перед банком на момент настання страхового випадку - ПАТ «ПУМБ», а в частині суми страхового відшкодування, що залишилась - страхувальник.

Відповідно до п.5.1 договору, страховик здійснює виплату страхового відшкодування безготівковим платежем протягом 15 днів після оформлення та підписання страхового акта.

Виплата страхового відшкодування здійснюється банку та страхувальнику. Банку виплачується частина страхової суми, що не перебільшує розмір фактичної заборгованості страхувальника перед банком по кредитному договору, зазначеному у п.ІV цього договору на дату виплати страхового відшкодування. Ця сума страхової виплати надходить до банку в рахунок погашення заборгованості страхувальника по відповідному кредитному договору. Частина суми страхового відшкодування, яка перебільшує суму фактичної заборгованості страхувальника перед банком, виплачується страхувальнику. Сума, яка підлягає перерахуванню на рахунок банку, повинна бути узгоджена страхувальником і банком. Признаком узгодження є відповідний лист банку, у якому може бути вказана сума фактичної заборгованості страхувальника перед банком на даний час (п.5.3 договору).

Пунктом 2.4 договору встановлена франшиза на кожний страховий випадок. Розмір франшизи зазначено у додатку №1 до договору і визначається у відсотках від страхової суми, абсолютної величини або іншим способом, зазначеним у договорі страхування. Відносно кожного об'єкта, застрахованого за цим договором, страхові ризики з числа наведених у п. VІІ договору, визначені у додатку № 1 до договору (п.2.5.1 договору), а умови страхування - у додатку 3 до договору (т.1 а.с.29).

Як вбачається, у додатку 1 до договору страхування визначено перелік застрахованого майна, для кожного з цих об'єктів страхова сума визначена окремо (т.1 а.с.21-27), у тому числі по об'єкту нежитлова будівля (склад сировини) загальною площею 4972,7 кв.м., що розташована у м. Харків, вул. Залютинська, буд. 4, страхова сума - 1.190.358,29 грн., загальна франшиза по договору - 5% (т.1 а.с.25).

Згідно пунктів 1.2, 1.3, 1.6 додатку 3 до договору (т.1 а.с.29) до страхового випадку «стихійне лихо» віднесено серед іншого й «град» - шматки льоду різної форми, ваги і розміру, які випадають на застрахований об'єкт у вигляді опадів і таким чином призводять до його деформації чи пошкодження, не пов'язаному з потраплянням вологи. Збитки від потрапляння вологи від граду підлягають відшкодуванню, якщо тільки отвори, внаслідок яких в приміщення потрапляє волога, виникли внаслідок пошкодження градом; «сильна злива» - інтенсивне випадіння опадів (дощу) кількістю більш 30 мм за період до однієї години; якщо неможливо визначити швидкість вітру чи рівень опадів на місці страхового випадку, доказом факти стихійного лиха визнається спричинення вітром чи опадами пошкоджень будівель та споруд, які знаходились поруч та були к моменту настання страхового випадку у безупречному стані та міцно закріплені на місці.

Строк дії договору з урахуванням додаткової угоди від 28.09.2011р. (т.1 а.с.33) сторонами встановлено з 28.09.2011р. до 27.09.2012р.

Відповідно до ч. 1 ст. 205 ЦК України, правочин вчиняється усно або в письмовій формі. Сторони мають право обирати форму правочину, якщо інше не встановлено законом. Згідно ст. 981 ЦК України, договір страхування укладається в письмовій формі.

За договором страхування одна сторона (страховик) зобов'язується у разі настання певної події (страхового випадку) виплатити другій стороні (страхувальникові) або іншій особі, визначеній у договорі, грошову суму (страхову виплату), а страхувальник зобов'язується сплачувати страхові платежі та виконувати інші умови договору (ст. 979 ЦК України та ст. 16 Закону України "Про страхування").

Перелік основних обов'язків, які покладаються на страховика за договором страхування передбачено частиною 1 статті 988 ЦК України. Майже такий саме перелік міститься у ст. 20 Закону України "Про страхування". Так, одним із основних обов'язків страховика відповідно до наведених норм закону, є обов'язок здійснити страхову виплату в разі настання страхового випадку. Страхові виплати здійснюються страховиком в строки, передбачені договором страхування. Згідно ст. 8 Закону України "Про страхування", страховий випадок - подія, передбачена договором страхування або законодавством, яка відбулась і з настанням якої виникає обов'язок страховика здійснити виплату страхової суми (страхового відшкодування) страхувальнику, застрахованій або іншій третій особі.

Відповідно до ст. 985 ЦК України, страхувальник має право укласти із страховиком договір на користь третьої особи, якій страховик зобов'язаний здійснити страхову виплату у разі досягнення нею певного віку або настання іншого страхового випадку. Страхувальник має право при укладенні договору страхування призначити фізичну або юридичну особу для одержання страхової виплати (вигодонабувача), а також замінювати її до настання страхового випадку, якщо інше не встановлено договором страхування. Згідно з ч.1 ст. 990 ЦК України, страховик здійснює страхову виплату відповідно до умов договору на підставі заяви страхувальника (його правонаступника) або іншої особи, визначеної договором, і страхового акта (аварійного сертифіката).

За поясненнями позивача, 10.05.2012р. в результаті дощу з градом, що супроводжувався сильними поривами вітру, постраждало застраховане майно - нежитлова будівля (склад сировини) загальною площею 4972,7 кв.м., що розташована у м. Харків, вул. Залютинська, буд. 4 (порушено крівлю будівлі, що призвело до залиття дощовою водою обладнання та товарів).

З матеріалів справи вбачається, що на підставі звернення позивача з заявою про виплату страхового відшкодування, відповідачем ініційовано проведення розслідування стосовно віднесення цієї події до страхової та визначення розміру збитку внаслідок пошкодження застрахованого майна.

У відповідь на запит Приватного акціонерного товариства «Українська акціонерна страхова компанія «АСКА» Харківським регіональним центром з гідрометеорології складено довідку № 320 від 21.05.2012р. (т.1 а.с.58), згідно з якою погодні умови 10.05.2012р. відносяться до стихійного гідрометеорологічного явища.

За даними метеостанції Харків з 15 год. 40 хв. до 16 год. 53хв. випадав дощ. Кількість опадів 8 мм. З 15 год. 30 хв. до 17 год. 20 хв. гроза. З 15 год. 49 хв. до 15 год. 54 хв. випадав град, діаметр 6 мм. Кількість опадів за даною адресою (вул. Залютинська, буд. 4) становила 30 мм та більше за годину, град в діаметрі 20 мм та більше, швидкість вітру за шкалою Бофорта для візуальної оцінки 25-30 м/с.

Зазначена довідка Харківського регіонального центру з гідрометеорології є належним і допустимим доказом у розумінні ст.ст.32,34 ГПК України, яка беззаперечно підтверджує факт настання страхового випадку. Відповідачем протилежного не доведено.

Згідно сюрвейєрського звіту № 1 від 18.07.2012р. з додатками, складеного Приватним підприємством «Юкрейніан Лосс Аджастер» (т.1 а.с.42-64) на замовлення відповідача, причиною збитку позивача стали стихійні гідрометеорологічні явища, що відбулись 10 травня 2012 року у вигляді сильного вітру та сильного ливню з градом, що призвело до порушення крівлі будівлі, проникненню води в середину приміщення і, як наслідок, залиттю дощовою водою обладнання і товарів страхувальника. Розмір збитку без вирахування зносу склав 401.584,10 грн.

Суд приймає зазначений сюрвейєрський звіт у якості доказу по справі в частині визначення розміру збитку внаслідок настання страхового випадку, оскільки між сторонами в цій частині спір відсутній і заперечень не має.

В частині визначення розміру франшизи та порядку її вирахування за договором страхування майна, що є предметом застави № СТД 7478607 від 28.09.2011р., суд не приймає до уваги сюрвейєрський звіт № 1 від 18.07.2012р., складений Приватним підприємством «Юкрейніан Лосс Аджастер», оскільки до компетенції експерта не відноситься дослідження правових питань, зокрема тлумачення умов договору.

З огляду на умови договору страхування майна, що є предметом застави № СТД 7478607 від 28.09.2011р. та надані сторонами докази (довідку Харківського регіонального центру з гідрометеорології та сюрвейєрський звіт № 1 від 18.07.2012р.) суд дійшов висновку, що у даному випадку має місце подія, яка підпадає під ознаки страхового випадку «стихійне лихо».

В матеріалах справи відсутній страховий акт, складання якого покладено договором страхування майна, що є предметом застави № СТД 7478607 від 28.09.2011р., та Законом України «Про страхування» на відповідача. За поясненнями відповідача, такий страховий акт не складався.

Матеріали справи свідчать, що у своїх відповідях від 30.07.2012р. № 2534-22/19 та від 03.09.2012р. № 2771-22/19 відповідач відмовив позивачу у виплаті страхового відшкодування, посилаючись на те, що франшиза по кожному договору страхування, включаючи договір № 7478607, перевищує вартість спричиненого збитку (т.1 а.с.35,36).

Суд вважає відмову відповідача у виплаті страхового відшкодування безпідставною з огляду на наступне

Як встановлено судом, відповідно до пункту 2.1. частини «В» договору № СТД 7478607 від 28.09.2011р. страхова сума визначена як грошова сума, в межах якої Страховик здійснює виплати при настанні страхового випадку за відповідним ризиком. Страхова сума по відношенні будь-якого з застрахованих об'єктів визначається окремо та зазначена в Додатку №1 до Договору.

Пунктом 2.4. частини «Б» Договору встановлена франшиза на кожен страховий випадок. Франшиза відповідно до положень цього пункту визначена як частина шкоди, що не відшкодовується Страховиком. Розмір франшизи зазначений в Додатку №1 до Договору та визначається в процентах від страхової суми, абсолютною величиною або іншим чином зазначеним в Договорі страхування.

Таким чином, положення пунктів 2.1. та 2.4 частини «Б» Договору вказують на окреме визначення як страхової суми для кожного з застрахованих за Договором об'єктів та її індивідуальне значення для кожного з застрахованих об'єктів, так і спосіб визначення розміру франшизи - в процентах від страхової суми, визначеної окремо для кожного з застрахованих об'єктів.

Додатком №1 до Договору, який складається з окремих частин відповідно до положень п.2.1. частини «Б» Договору (т.1 а.с.18-27), страхові суми визначені окремо для кожного з застрахованих об'єктів.

Додатком 1.5 до договору (т.1 а.с.25), який є невід'ємною складовою частиною Додатку № 1 до Договору, для об'єкта «склад сировини» площею 4972,7 кв.м., що знаходиться у м. Харків, вул. Залютинська, 4, встановлено страхову суму на рівні 1.190.358,29 грн. та загальну франшизу по договору - 5 %.

Таким чином, розмір франшизи не може визначатися від загальної страхової суми за договором, оскільки порядок визначення франшизи встановлений пунктом 2.4. частини «Б» Договору, містить посилання на страхову суму, яка у свою чергу визначається по відношенню до кожного об'єкту застрахованого майна окремо у додатку № 1, невід'ємною складовою частиною якого є додаток 1.5 до договору. Тобто, визначаючи розмір франшизи у гривневому вираженні слід застосовувати її п'ятивідсотковий розмір до страхової суми, яка визначена для кожного з об'єктів застрахованого майна окремо, у нашому спірному випадку - додатком 1.5 до договору.

За підрахунком суду, сума страхового відшкодування за страховим випадком складає 337 996,49 грн. з наступного розрахунку: 401.584,10 грн. (оцінений розмір збитку за сюрвейєрським звітом № 1 від 18.07.2012р.) мінус 59.517,91 грн. (безумовна франшиза 5% від страхової суми, передбаченої додатком 1.5 до договору, у розмірі 1.190.358,29 грн.) і саме цей розмір страхового відшкодування є обґрунтованим.

Щодо вимоги позивача про стягнення суми страхового відшкодування на користь вигодонабувача - Публічного акціонерного товариства «Перший український міжнародний банк» суд зазначає наступне.

Відповідно до ч.1 ст.1 ГПК України підприємства, установи, організації, інші юридичні особи (у тому числі іноземні), громадяни, які здійснюють підприємницьку діяльність без створення юридичної особи і в установленому порядку набули статусу суб'єкта підприємницької діяльності (далі - підприємства та організації), мають право звертатися до господарського суду згідно з встановленою підвідомчістю господарських справ за захистом своїх порушених або оспорюваних прав і охоронюваних законом інтересів, а також для вжиття передбачених цим Кодексом заходів, спрямованих на запобігання правопорушенням.

У пункті 5.3 договору страхування майна, що є предметом застави № СТД 7478607 від 28.09.2011р. сторони визначили, що виплата страхового відшкодування здійснюється банку та страхувальнику. Банку виплачується частина страхової суми, що не перебільшує розмір фактичної заборгованості страхувальника перед банком по кредитному договору, зазначеному у п.ІV цього договору на дату виплати страхового відшкодування. Ця сума страхової виплати надходить до банку в рахунок погашення заборгованості страхувальника по відповідному кредитному договору. Частина суми страхового відшкодування, яка перебільшує суму фактичної заборгованості страхувальника перед банком, виплачується страхувальнику. Сума, яка підлягає перерахуванню на рахунок банку, повинна бути узгоджена страхувальником і банком. Признаком узгодження є відповідний лист банку, у якому може бути вказана сума фактичної заборгованості страхувальника перед банком на даний час.

Відповідно до положень ч.ч.1,2 ст.636 ЦК України, договором на користь третьої особи є договір, в якому боржник зобов'язаний виконати свій обов'язок на користь третьої особи, яка встановлена або не встановлена у договорі. Виконання договору на користь третьої особи може вимагати як особа, яка уклала договір, так і третя особа, на користь якої передбачено виконання, якщо інше не встановлено договором або законом чи не випливає із суті договору.

До такого виду договорів можна віднести договір страхування, оскільки згідно зі ст.979 ЦК України за договором страхування одна сторона (страховик) зобов'язується у разі настання певної події (страхового випадку) виплатити другій стороні (страхувальникові) або іншій особі, визначеній у договорі, грошову суму (страхову виплату), а страхувальник зобов'язується сплачувати страхові платежі та виконувати інші умови договору.

Це також випливає з ч.1 ст.16 Закону України "Про страхування", відповідно до якої договір страхування - це письмова угода між страхувальником і страховиком, згідно з якою страховик бере на себе зобов'язання у разі настання страхового випадку здійснити страхову виплату страхувальнику або іншій особі, визначеній у договорі страхування страхувальником, на користь якої укладено договір страхування (подати допомогу, виконати послугу тощо), а страхувальник зобов'язується сплачувати страхові платежі у визначені строки та виконувати інші умови договору.

В силу приписів ст.ст.636,979 ЦК України та ч.1 ст.16 Закону України "Про страхування" укладений між сторонами договір страхування заставленого майна № СТД 7478607 від 28.09.2011р. дозволяє страхувальнику (позивачу) звертатися до страховика з вимогою виконати умови цього договору на користь вигодонабувача шляхом виплати страхового відшкодування, в тому числі й в судовому порядку, оскільки жодних застережень з цього приводу чинне законодавство та договір не містять.

Порушення своїх прав позивач вбачає в тому, що внаслідок невиплати відповідачем страхового відшкодування вигодонабувачу заявник не може погасити заборгованість перед банком за кредитним договором.

Як вбачається з листа Публічного акціонерного товариства «Перший Український міжнародний банк» від 01.08.2013р. № КНА-54/304 (т.1 а.с.140) станом на 01.08.2013р. ТОВ «АСС-Харківпласт» має заборгованість за кредитним договором № 04-1263 від 14.09.2011р. перед банком у розмірі 99.000,00 дол.США, що на дату прийняття рішення складає більше 800.000,00 грн. за курсом Національного банку України.

Одночасно суд враховує норми ст.ст.10, 20, 23 Закону України "Про заставу", які також поширюються на спірні правовідносини страхування заставленого майна.

Адже, відповідно до ч.1 ст.20 Закону України "Про заставу" заставодержатель набуває право звернення стягнення на предмет застави в разі, якщо в момент настання терміну виконання зобов'язання, забезпеченого заставою, воно не буде виконано, якщо інше не передбачено законом чи договором.

Водночас, ч.2 ст.10 та ст.23 цього ж Закону передбачено, що у разі настання страхового випадку предметом застави стає право вимоги до страховика. При заставі майнових прав реалізація предмета застави провадиться шляхом уступки заставодавцем заставодержателю вимоги, що випливає із заставленого права. Заставодержатель набуває право вимагати в судовому порядку переводу на нього заставленого права в момент виникнення права звернення стягнення на предмет застави.

Судом з'ясовано, що уступка заставодавцем (позивачем) банку (третій особі у цій справі) майнового права вимоги до страховика (відповідача) не мала місце. Банком не набуто права звернення стягнення на предмет застави, і як наслідок, не набуто право вимагати в судовому порядку переводу на нього заставленого права. Про такі обставини свідчать пояснення як позивача від 08.10.2013р. (т.1 а.с.201), так і пояснення від 07.10.2013р. вих. № КНА-19/45 третьої особи у цій справі - Публічного акціонерного товариства «Перший український міжнародний банк» (т.1 а.с.199).

Суд враховує, що порушення позивача, як страхувальника та заставодавця в одній особі, полягає в тому, що внаслідок невиплати відповідачем страхового відшкодування вигодонабувачу (банку) заявник (страхувальник) не може погасити заборгованість перед банком за кредитним договором від № 04-1263 від 14.09.2011р., в забезпечення виконання зобов'язань за яким між позивачем та банком укладено іпотечний договір № 10-1269 від 14.09.2011р., оскільки саме це заставлене майно (у тому числі й нежитлова будівля літ. «Е-3» загальною площею 4972,7 кв.м., розташована у м. Харків, вул. Залютинська, 4) згодом було застраховане за договором страхування № СТД 7478607 від 28.09.2011р., по якому настав страховий випадок.

З огляду на встановлені судом обставини та норми чинного законодавства суд дійшов висновку, що у даному випадку позивач має право на звернення з позовом про стягнення страхового відшкодування. При цьому обраний позивачем спосіб захисту свого права (шляхом стягнення з відповідача страхового відшкодування на рахунок вигодонабувача за договором страхування - третьої особи у цій справі) не суперечить ані нормам матеріального права, ані нормам процесуального права.

Отже, суд дійшов висновку про задоволення позовних вимог Товариства з обмеженою відповідальністю «АСС-Харківпласт» в частині стягнення з Приватного акціонерного товариства «Українська акціонерна страхова компанія «АСКА» суми страхового відшкодування у розмірі 337 996,49 грн. за договором страхування майна, що є предметом застави № СТД 7478607 від 28.09.2011р., на користь вигодонабувача - Публічного акціонерного товариства «Перший український міжнародний банк».

Суд відмовляє у задоволенні позовних вимог в частині стягнення з відповідача витрат з проведення експертного дослідження Харківським науково-дослідним інститутом судових експертиз ім.. Засл. проф. М.С. Бокаріуса № 9591 від 15.10.2012р., оскільки: по-перше, зазначений висновок не є доказом у справі в розумінні ст.ст. 33,34 ГПК України оскільки будь-які експертизи у цій справі судом не призначалися, тому й витрати на проведення такого дослідження не є судовими витратами; по-друге, до компетенції експерта не відноситься дослідження правових питань, зокрема тлумачення умов договору.

Відповідно до ст.32 ГПК України доказами у справі є будь-які фактичні дані, на підставі яких господарський суд у визначеному законом порядку встановлює наявність чи відсутність обставин, на яких ґрунтуються вимоги і заперечення сторін, а також інші обставини, які мають значення для правильного вирішення господарського спору. За змістом статей 33 і 34 Господарського процесуального кодексу України кожна сторона повинна довести ті обставини, на які вона посилається, як на підставу своїх вимог.

Відповідно до ст.43 Господарського процесуального кодексу України, господарський суд оцінює докази за своїм внутрішнім переконанням, що ґрунтується на всебічному, повному і об'єктивному розгляді в судовому процесі всіх обставин справи в їх сукупності, керуючись законом.

З огляду на встановлені судом обставини та норми чинного законодавства суд дійшов висновку про часткове задоволення позовних вимог.

Судові витрати розподіляються між сторонами пропорційно задоволених вимог у відповідності до ст.49 ГПК України.

Керуючись ст.ст. 33, 34, 38, 43, 49, 82-85 Господарського процесуального кодексу України, суд, -

В И Р I Ш И В:

Позовні вимоги Товариства з обмеженою відповідальністю «АСС-Харківпласт» про стягнення з Приватного акціонерного товариства «Українська акціонерна страхова компанія «АСКА» суми страхового відшкодування у розмірі 337.996,49 грн. за договором страхування майна, що є предметом застави № СТД 7478607 від 28.09.2011р., на користь вигодонабувача - Публічного акціонерного товариства «Перший український міжнародний банк», задовольнити.

У задоволенні позовних вимог Товариства з обмеженою відповідальністю «АСС-Харківпласт» про стягнення з Приватного акціонерного товариства «Українська акціонерна страхова компанія «АСКА» витрат з проведення експертного дослідження Харківським науково-дослідним інститутом судових експертиз ім.. Засл. проф. М.С. Бокаріуса № 9591 від 15.10.2012р. у розмірі 5.041,08 грн. - відмовити.

Стягнути з Приватного акціонерного товариства «Українська акціонерна страхова компанія «АСКА» (83052, м. Донецьк, пр.-т Ілліча, 100, ЄДРПОУ 13490997) на користь Публічного акціонерного товариства «Перший український міжнародний банк» (83001, м. Донецьк, вул. Університетська, 2а, ЄДРПОУ 14282829) 337.996,49 грн. страхового відшкодування за договором № СТД 7478607 від 28.09.2011р. страхування майна, що є предметом застави.

Стягнути з Приватного акціонерного товариства «Українська акціонерна страхова компанія «АСКА» (83052, м. Донецьк, пр.-т Ілліча, 100, ЄДРПОУ 13490997) на користь Товариства з обмеженою відповідальністю «АСС-Харківпласт» (61177, м. Харків, вул. Залютинська, 4, ЄДРПОУ 34014330) судовий збір у розмірі 6 723,24 грн.

Після набрання рішенням законної сили видати накази у встановленому порядку.

Рішення господарського суду Донецької області набирає законної сили через десять днів з дня його підписання та може бути оскаржене до Донецького апеляційного господарського суду в порядку, передбаченому розділом ХІІ Господарського процесуального кодексу України.

Повний текст рішення підписано 16.10.2013р.

Суддя Н.В. Величко

надруковано 4 прим.:

1 - у справу

1 - позивачу

1 - відповідачу

1 - третій особі

(062)381-91-20