Рішення № 34168900, 17.10.2013, Господарський суд Волинської області

ГОСПОДАРСЬКИЙ СУД ВОЛИНСЬКОЇ ОБЛАСТІ

ІМЕНЕМ УКРАЇНИ

РІШЕННЯ

15 жовтня 2013 р. Справа № 903/939/13

за позовом товариства з обмеженою відповідальністю "Рейл Карго Транс", м. Київ

до відповідача: товариства з обмеженою відповідальністю "АЙ-ЕВ", с. Іванівка, Рожищенський район, Волинська область

про стягнення 84458,54грн

Суддя Слободян П. Р.

Секретар судового засідання Ведмедюк М. П.

За участю представників сторін:

від позивача: Климов К. М. - представник (довіреність у справі)

від відповідача: Куденчук В .А. - представник (довіреність у справі)

Суть спору: позивач - товариство з обмеженою відповідальністю "Рейл Карго Транс", м. Київ звернувся в господарський суд з позовною заявою до відповідача товариства з обмеженою відповідальністю "АЙ-ЕВ", с. Іванівка, Рожищенський район, Волинська область, в якій просить стягнути 84458,54грн. в т.ч. 78401,16грн. основного боргу, 4460,10грн. пені, 1597,28грн. річних.

Представник позивача в судовому засіданні позовні вимоги підтримав з підстав викладених у позові.

Відповідачем всупереч вимогам ухвали суду 11.09.2013р. та від 01.10.2013р. не було представлено суду письмових пояснень, по суті пред'явленого позову.

До початку розгляду справи по сутті від представника відповідача надійшло повторне клопотання від 14.10.2013р. про відкладення розгляду справи, у зв'язку з тривалою відпусткою директора ТзОВ "Ай - ЕВ" - Худієва А. І., яка пов'язана із особистими сімейними проблемами, немає змоги представити суду письмові пояснення по суті заявленого позову та зібрати необхідні документи.

Представник позивача просив відхилити клопотання відповідача з тих підстав, що відповідачем повторно не подане пояснення по суті позовних вимог, до клопотання не додано доказів перебування директора у відпустці та в судовому засіданні присутній представник відповідача по довіреності.

З огляду на викладене суд вважає, що у відповідача існувало достатньо часу для підготовки та своєчасного подання до господарського суду письмових пояснень з приводу пред'явленого позову.

Суд звертає увагу, що у відповідності до п. 3.14. Постанови Пленуму Вищого господарського суду України „Про деякі питання практики застосування Господарського процесуального кодексу України судами першої інстанції" № 18 від 26.12.2011р. зловживанням процесуальними правами слід вважати також і подання учасниками судового процесу: - клопотань (заяв) про вчинення господарським судом не передбачених ГПК процесуальних дій; - подання другого і наступних клопотань (заяв) з одного й того самого питання, яке вже вирішено господарським судом; - апеляційних і касаційних скарг на процесуальні документи, дія яких на момент подання такої скарги закінчилася (вичерпана), - наприклад, на ухвалу про зупинення провадження у справі після поновлення провадження в останній. З урахуванням обставин справи господарський суд може залишити відповідне клопотання (заяву, скаргу) без задоволення, приєднавши його (її) до матеріалів справи і зазначивши про це в описовій частині рішення, прийнятого по суті справи (або в ухвалі, якою закінчується розгляд справи). Відповідна практика, спрямована на умисне затягування судового процесу, порушує права інших учасників судового процесу та суперечить вимогам статті 6 Конвенції про захист прав людини і основоположних свобод 1950 року, учасником якої є Україна, стосовно права кожного на розгляд його справи упродовж розумного строку. При цьому під затягуванням судового процесу розуміються дії або бездіяльність учасника судового процесу, спрямовані на: неможливість початку розгляду судом порушеної провадженням справи; неможливість прийняття судом рішення в даному судовому засіданні; створення інших перешкод у вирішенні спору по суті з метою недосягнення результатів такого вирішення протягом установлених законом процесуальних строків.

Враховуючи достатність у матеріалах справи доказів для розгляду спору по суті, приписи ст. 6 Конвенції про захист прав людини і основоположних свобод (ратифікована Законом України від 17.07.1997 р. № 475/97-ВР) щодо права кожного на розгляд його справи упродовж розумного строку, суд не оцінює вказану обставину як підставу для подальшого відкладення розгляду справи. Спір розглядається за наявними матеріалами відповідно до ст. 75 ГПК України.

Розглянувши матеріали справи, заслухавши пояснення представників сторін, суд встановив наступне:

Між ТзОВ "Рейл Карго Транс" /експедитор/ та ТзОВ "АЙ-ЕВ" /клієнт/ було укладено договір № 9209714 від 31.01.2012 (надалі - Договір) про організацію перевезень вантажів, за умовами якого Експедитор згідно даного договору, що діє за дорученням Клієнта, на підставі заявок Клієнта, за його рахунок та за винагороду (плату) організує перевезення вантажів в залізничному рухомому складі й пов'язані з цим послуги шляхом укладання договорів з підприємствами, уповноваженими здійснювати перевезення або організацію перевезень вантажів, підприємствами - власниками (балансоутримувачами) залізничного рухомого складу, іншими юридичними особами, а Клієнт сплачує та приймає надані Експедитором послуги на умовах даного договору.

Відповідно до п. 2.2.12 договору Клієнт проводить оплату за організацію перевезень та послуги, пов'язані з перевезенням, оплату інших затрат експедитора, та винагороду (плату) експедитору в порядку, передбаченому даним договором.

Пунктом 3.4 Договору передбачено, що не раніше одного разу на місяць Експедитор і Клієн здійснюють звірку повноти розрахунків, результати якого оформляють актами.

Договір набирає чинності з дати підписання сторонами та діє до 31.12.2012 включно. Договір вважається пролонгованим на кожен наступний рік, якщо кожна із сторін не менше, ніж за 30 днів до закінчення його дії не повідомить іншу сторону в письмовій формі про припинення дії договору (п.п 9.1., 9.2 договору).

Згідно заявок відповідача, позивач організував перевезення вантажу (щебінь гранітний):

- 11.02.2012р. по маршруту ст. Ушица (Україна) - ст. Стальной Конь (Російська Федерація) згідно залізничної накладної № 32360661 від 11.02.2012р. в 10 вагонах №№ 65082760, 65294522, 65302218, 65316127,065362709, 65757927, 66242124, 66780834, 67112854, 67674820;

- 11.02.2012р. по маршруту ст. Ушица (Україна) - ст. Стальной Конь (Російська Федерація) згідно залізничної накладної № 32365496 від 11.02.2012р. в 9 вагонах №№ 66032780, 66173204, 66377110, 66837824, 6768112, 67187633, 67197186, 67653360, 64074503;

- 29.03.2012р. по маршруту ст. Ушица (Україна) - ст. Стальной Конь (Російська Федерація) згідно залізничної накладної №32845810 від 29.03.2012р. в 10 вагонах №№ 65697336, 66196742, 66374901, 66577842, 66630120, 66962234, 67177444, 67614032, 60019726, 60415916;

- 21.08.2012р. по маршруту ст. Ушица (Україна) - ст. Лужки Орловские (Російська Федерація) згідно залізничної накладної № 34687103 від 21.08.2012р. в 9 вагонах № № 65350548, 66114927, 66199142, 66226168, 66722109, 67374108, 67379834, 60213923, 60413911.

Позивачем на виконання умов договору було надано відповідачеві послуги, за період з лютого 2012 року по вересень 2012 року, на загальну суму 238401,16грн, що підтверджується актами виконаних робіт (надання послуг): № 36710147-0212 за лютий 2012р., № 36710147-0312 за березень 2012р., № 85 від 23.04.2012р., № 9209714-0812 за серпень 2012р., № 325 від 06.09.2012р., № 348 від 18.09.2012р.,

Згідно ч.ч. 1, 3 ст. 929 ЦК України за договором транспортного експедирування одна сторона (експедитор) зобов'язується за плату і за рахунок другої сторони (клієнта) виконати або організувати виконання визначених договором послуг, пов'язаних з перевезенням вантажу. Договором транспортного експедирування може бути встановлено обов'язок експедитора організувати перевезення вантажу транспортом і за маршрутом, вибраним експедитором або клієнтом, зобов'язання експедитора укласти від свого імені або від імені клієнта договір перевезення вантажу, забезпечити відправку і одержання вантажу, а також інші зобов'язання, пов'язані з перевезенням. Договором транспортного експедирування може бути передбачено надання додаткових послуг, необхідних для доставки вантажу (перевірка кількості та стану вантажу, його завантаження та вивантаження, сплата мита, зборів і витрат, покладених на клієнта, зберігання вантажу до його одержання у пункті призначення, одержання необхідних для експорту та імпорту документів, виконання митних формальностей тощо. Умови договору транспортного експедирування визначаються за домовленістю сторін, якщо інше на встановлено законом, іншими нормативно-правовими актами.

Наявні в матеріалах справи акти виконаних робіт (наданих послуг) підтверджують факт надання позивачем відповідачу послуг з організації перевезення вантажу. Зазначені послуги були прийняті відповідачем без зауважень, тобто відповідач підтвердив, що послуги надані та погодив їх вартість. Між тим, відповідач лише частково розрахувався з позивачем на суму 159000,00грн, внаслідок чого виникла заборгованість в сумі 78401,16грн.

Згідно ч. 1 ст. 525, ч. 1 ст. 625 Цивільного кодексу України одностороння відмова від зобов'язання або одностороння зміна його умов не допускається, якщо інше не встановлено договором або законом. Боржник не звільняється від відповідальності за неможливість виконання ним грошового зобов'язання.

Враховуючи, що відповідач зобов'язання щодо оплати послуг з організації перевезення вантажу, у строк встановлений законом, належним чином не виконав, він вважається боржником, що прострочив виконання грошового зобов'язання, і у нього перед позивачем виникла заборгованість, яка підлягає стягненню.

У відповідності до п. 3 ст. 611 Цивільного кодексу України, у разі порушення зобов'язання настають правові наслідки, встановлені договором або законом, зокрема, сплата неустойки.

Відповідно до ч. ч. 1, 3 ст. 549 Цивільного кодексу України неустойкою (штрафом, пенею) є грошова сума або інше майно, які боржник повинен передати кредиторові у разі порушення боржником зобов'язання. Пенею є неустойка, що обчислюється у відсотках від суми несвоєчасно виконаного грошового зобов'язання за кожен день прострочення виконання.

Частиною другою ст. 551 ЦК України передбачено, якщо предметом неустойки є грошова сума, її розмір встановлюється договором або актом цивільного законодавства. Розмір неустойки, встановлений законом, може бути збільшений у договорі.

Згідно з ч. 6 ст. 232 Господарського кодексу України нарахування штрафних санкцій за прострочення виконання зобов'язання, якщо інше не встановлено законом або договором, припиняється через шість місяців від дня, коли зобов'язання мало бути виконано.

У зв'язку з прострочкою платежів, відповідачу відповідно до ст. 526, 546, 549 ,551, 611 ЦК України, п. 4.4. договору та за неналежне виконання договірних зобов'язань та несвоєчасне проведення обов'язкових платежів позивачем було нараховано пеню, яка у відповідності до представленого суду розрахунку становить 4460,10грн.

Відповідно до ст. 625 ЦК України, боржник, який прострочив виконання грошового зобов'язання, на вимогу кредитора зобов'язаний сплатити суму боргу з урахуванням встановленого індексу інфляції за весь час прострочення, а також три проценти річних з простроченої суми, якщо законом або договором не встановлений інший розмір процентів, що згідно розрахунку становить 1597,28грн. 3 % річних.

Згідно ст. 33 ГПК України кожна сторона повинна довести ті обставини, на які вона посилається як на підставу своїх вимог і заперечень.

Докази подаються сторонами та іншими учасниками судового процесу.

Відповідно до ст. 34 ГПК України обставини справи, які відповідно до законодавства повинні бути підтверджені певними засобами доказування, не можуть підтверджуватись іншими засобами доказування.

З врахуванням зазначеного вище, суд дійшов висновку, що відповідачем у справі не доведено належним чином та не представлено відповідних доказів для заперечень позову, а, отже позов є обґрунтованим і таким, що підлягає до задоволення.

Враховуючи викладене, суд прийшов до висновку, що позов підлягає до задоволення повністю.

Оскільки спір до суду доведений з вини відповідача, витрати по сплаті судового збору, слід віднести за рахунок останнього.

Керуючись ст.ст. 173, 193 ГК України, ст.ст. 509, 526, 530, 599, 625, 929 ЦК України, ст.ст. 44, 49, 82 - 85 ГПК України, господарський суд, -

ВИРІШИВ:

1. Позов задовольнити повністю.

2. Стягнути з товариства з обмеженою відповідальністю "АЙ-ЕВ", с. Іванівка, Рожищенський район, Волинська область, код 36710147) на користь товариства з обмеженою відповідальністю "Рейл Карго Транс", м. Київ, код 37881749) 78401,16грн. основного боргу, 4460,10грн. пені, 1597,28грн. річних, 1720,50грн. судового збору.

Повний текст рішення

складено 17.10.13

Суддя П. Р. Слободян