Ухвала суду № 34165151, 09.10.2013, Київський апеляційний адміністративний суд

КИЇВСЬКИЙ АПЕЛЯЦІЙНИЙ АДМІНІСТРАТИВНИЙ СУД Справа: № 826/3789/13-а Головуючий у 1-й інстанції: Каракашьян С.К. Суддя-доповідач: Ключкович В.Ю.

У Х В А Л А

Іменем України

09 жовтня 2013 року м. Київ

Київський апеляційний адміністративний суд у складі:

головуючого - судді Ключковича В.Ю.,

суддів Борисюк Л.П.,

Собківа Я.М.

при секретарі Шевчук К.О.,

розглянувши у відкритому судовому засіданні в м. Києві апеляційну скаргу Державної податкової інспекції у Голосіївському районі м.Києва Державної податкової служби України на постанову Окружного адміністративного суду міста Києва від 07 травня 2013 року у справі за адміністративним позовом товариства з обмеженою відповідальністю "Пріоритет Сервіс" до Державної податкової інспекції у Голосіївському районі м.Києва Державної податкової служби України про скасування податкових повідомлень - рішень, -

В С Т А Н О В И В:

Постановою Окружного адміністративного суду міста Києва від 07 травня 2013 року адміністративний позов Товариства з обмеженою відповідальністю «Пріоритет Сервіс» задоволено повністю. Визнано протиправним та скасовано податкові повідомлення - рішення Державної податкової інспекції у Голосіївському районі м. Києва Державної податкової служби від 28.09.2012р. №0004522230, №00045322230.

Не погоджуючись з прийнятим рішенням, відповідач подав апеляційну скаргу, в якій просить скасувати постанову суду першої інстанції, посилаючись на порушення судом норм матеріального та процесуального права, та прийняти нову постанову, якою відмовити у задоволенні позовних вимог в повному обсязі.

Свої вимоги апелянт обґрунтовує тим, що висновки, викладені в рішенні суду щодо порядку прийняття податкових повідомлень - рішень не відповідають фактичним обставинам справи та суперечать нормам матеріального та процесуального права, судом першої інстанції не досліджено обставини справи та надано не вірну оцінку доказам в сукупності.

Заслухавши доповідь судді-доповідача, дослідивши матеріали справи та обговоривши доводи апеляційної скарги, колегія суддів вважає, що апеляційна скарга не підлягає задоволенню, з наступних підстав:

Згідно зі ст.198 ч.1 п.1 та ст.200 КАС України, суд апеляційної інстанції залишає скаргу без задоволення, а постанову суду - без змін, якщо визнає, що суд першої інстанції правильно встановив обставини справи та ухвалив судове рішення з додержанням норм матеріального і процесуального права.

Задовольняючи позовні вимоги, суд першої інстанції виходив з того, що факт здійснення позивачем господарських операцій з його контрагентами підтверджено первинними документами бухгалтерського та податкового обліку.

З таким висновком суду першої інстанції погоджується і колегія суддів апеляційного адміністративного суду з наступних мотивів.

Як вбачається з матеріалів справи, відповідачем була проведена планова виїзна перевірка ТОВ «Пріоритет Сервіс» з питань дотримання вимог податкового законодавства за період з 01.07.2009р. по 30.06.2012р., валютного та іншого законодавства за період з 01.07.2009р. по 30.06.2012р., за результатами якої складено акт перевірки № 310/1-22-30-31065419 від 21.09.2012р.

Перевіркою встановлено порушення позивачем: пп. 5.2.1 п.5.2, п.5.1 ст. 5 Закону України «Про оподаткування прибутку підприємств», що призвело до заниження податку на прибуток на загальну суму 207177грн.; п. 198.3, п.198.6 ст.198 Податкового кодексу України, що призвело до заниження податку на додану на суму 303833,34 грн., у тому числі за березень 2011 року на суму 303833,34грн.

На підставі висновків зазначеного акту перевірки, ДПІ у Голосіївському районі м.Києва ДПС прийняті податкові повідомлення - рішення від 28.09.2012р.:

- № 0004522230, яким збільшено суму грошового зобов'язання з податку на прибуток в розмірі 207 178,00 грн., в т.ч. 207177,00 грн. - основного платежу, 1,00 грн. - штрафні (фінансові) санкцій.

- № 00045322230, яким збільшено суму грошового зобов'язання по податку на додану вартість в розмірі 303 834,00 грн., в т.ч. 303 833,00,00 грн. - основний платіж, 1,00грн. - штрафні (фінансові) санкції.

Також в акті перевірки зазначено, що ДПІ у Голосіївському районі м.Києва складено довідки від 07.04.2011 №7/15-225н, від 18.04.2011 №23/15-225н та акт від 28.07.2011 №843/3/23-40-35380415 про неможливість проведення зустрічної звірки ПП. «СКС-Буд», якими встановлено, що станом на момент перевірки підприємство має стан 7 «до ЄДР внесено запис про відсутність підтвердження відомостей», свідоцтво по реєстрацію платника ПДВ анульовано від 02.06.2011, не звітує про наявність основних фондів, відсутність транспортного та торгівельного обладнання, матеріалів (сировини), трудових ресурсів, здійснення основного виду діяльності не є можливим.

Таким чином, відповідачем зроблено висновок, що операції між контрагентом та позивачем не спричиняють реального настання правових наслідків, а отже є нікчемними.

Даючи правову оцінку обставинам справи, колегія суддів апеляційного адміністративного суду зазначає наступне.

Відповідно до п.5.1. ст.5 Закону України "Про оподаткування прибутку підприємств", в редакції, чинній на час існування спірних правовідносин, валові витрати виробництва та обігу - сума будь-яких витрат платника податку у грошовій, матеріальній або нематеріальній формах, здійснюваних як компенсація вартості товарів (робіт, послуг), які придбаваються (виготовляються) таким платником податку для їх подальшого використання у власній господарській діяльності.

Підпунктом 5.2.1. п.5.2. ст.5 Закону України "Про оподаткування прибутку підприємств" встановлено, що до складу валових витрат включаються, зокрема, суми будь-яких витрат, сплачених (нарахованих) протягом звітного періоду у зв'язку з підготовкою, організацією, веденням виробництва, продажем продукції (робіт, послуг) і охороною праці, у тому числі витрати з придбання електричної енергії (включаючи реактивну), з урахуванням обмежень, установлених пунктами 5.3 - 5.7 цієї статті.

Відповідно до п.198.1 та п.198.3 Податкового кодексу України, право на віднесення сум податку до податкового кредиту виникає, зокрема, у разі здійснення операцій з придбання або виготовлення товарів (у тому числі в разі їх ввезення на митну територію України) та послуг. Податковий кредит звітного періоду визначається виходячи з договірної (контрактної) вартості товарів/послуг, але не вище рівня звичайних цін, визначених відповідно до статті 39 цього Кодексу, та складається з сум податків, нарахованих (сплачених) платником податку за ставкою, встановленою пунктом 193.1 статті 193 цього Кодексу, протягом такого звітного періоду у зв'язку з придбанням або виготовленням товарів (у тому числі при їх імпорті) та послуг з метою їх подальшого використання в оподатковуваних операціях у межах господарської діяльності платника податку.

Пунктом 198.6 ст.198 Податкового кодексу України встановлено, що не відносяться до податкового кредиту суми податку, сплаченого (нарахованого) у зв'язку з придбанням товарів/послуг, не підтверджені податковими накладними (або підтверджені податковими накладними, оформленими з порушенням вимог статті 201 цього Кодексу) чи не підтверджені митними деклараціями, іншими документами, передбаченими пунктом 201.11 статті 201 цього Кодексу.

Зі змісту наведених положень законодавства України вбачається, що у податковому обліку податкова накладна є тим документом, який складається у момент виникнення податкових зобов'язань і визначається як розрахунковий документ, що підтверджує вчинення певної господарської операції, за якою виникають податкові зобов'язання, породжує у платника податку обов'язки та права щодо нарахування та сплати податку на додану вартість, характер яких залежить від статусу платника (продавець чи покупець), в тому числі підтверджує право покупця на нарахування податкового кредиту. Податкова накладна має силу податкового і одночасно розрахункового документа за умови її складання особою, зареєстрованою як платник податку у порядку, передбаченому статтею 201 Податкового кодексу України.

Так, судом першої інстанції встановлено і підтверджується матеріалами справи, що між ТОВ «Пріоритет Сервіс» (Замовник) в особі директора ОСОБА_3 та ПП «СКС-Буд» (Виконавець) в особі директора ОСОБА_4 укладено договір від 01.02.2011р. №97-ІІ на виконання робіт з підготовки та улаштування кабельних трас та встановлення обладнання на будівництві готельного комплексу на АДРЕСА_1

На виконання умов договору ПП «СКС-Буд» виписано податкові накладні та акти прийому - передач виконаних робіт, які містять в матеріалах справи та надавалися податковому органу під час перевірки.

Суми податку на додану вартість по зазначених податкових накладних включено позивачем до складу податкового кредиту у березні 2011 року у сумі 303 333,33 грн. відображені у Додатку № 5 «Розшифровка податкових зобов'язань та податкового кредиту в розрізі контрагентів» до податкових декларацій з ПДВ за березень 2011 року.

Суд першої інстанції вірно зазначив, що вищезазначені податкові накладні, видані позивачу його контрагентом у відповідності з порядком, встановленим ст. 201.4 Податкового кодексу України, реквізити даних податкових накладних відповідають вимогам первинних документів, які передбачено ст. 9 Законом України «Про бухгалтерський облік та фінансову звітність».

Крім того, ПП «СКС-Буд», на час вчинення правочину було зареєстровано у встановленому порядку платником податку на додану вартість, а отже мало право видавати податкові накладні.

Фактичне отримання послуг позивачем та використання позивачем його у власній господарській діяльності, підтверджується зокрема договором підряду №БК-67-ПС, де позивач виступав підрядником цього будівництва і використовував послуги ПП. «СКС Буд» для прокладання кабелю на даному об'єкті.

Як вбачається з матеріалів справи, висновок, що операції між контрагентом та позивачем не спричиняють реального настання правових наслідків, а отже є нікчемними податковим органом зроблено на підставі акту перевірки від 28.07.2011 № 843/3/23-40-35380415, однак, як вірно зазначено судом першої інстанції, акт перевірки не містить жодних посилань, з яких підстав відповідач вважає угоди, здійснені позивачем, нікчемними правочинами, в чому саме, на думку відповідача, дані угоди порушують публічний порядок.

В зв'язку з чим колегія суддів вважає за необхідне зазначити, що відповідно до ст. 215 ЦК України - підставою недійсності правочину є недодержання в момент вчинення правочину стороною (сторонами) вимог, які встановлені частинами першою - третьою, п'ятою та шостою статті 203 цього Кодексу.

Недійсним є правочин, якщо його недійсність встановлена законом (нікчемний правочин). У цьому разі визнання такого правочину недійсним судом не вимагається.

Відповідно до ст. 216 ЦК України - недійсний правочин не створює юридичних наслідків, крім тих, що пов'язані з його недійсністю.

Дії, вчинені у межах нікчемного правочину, не можна вважати господарськими операціями, оскільки зазначений правочин не створює інших юридичних наслідків, окрім пов'язаних з його недійсністю.

Як вбачається з матеріалів справи, договір від 01.02.2011р. №97-ІІ, укладений між позивачем та ПП "СКС-Буд» не визнаний судом недійсними, його недійсність прямо не встановлена законом, у зв'язку з чим існує презумпція правомірності вказаного правочину, а також наявність взаємних прав та обов'язків сторін за такими угодами.

Виходячи з вищевикладеного, колегія суддів приходить до висновку, що суд першої інстанції належним чином дослідив реальність господарських операцій та встановив наявність усіх обов'язкових підстав для формування позивачем витрат, що враховуються при обчисленні об'єкта оподаткування податку на прибуток підприємств, та податкового кредиту за результатами господарських відносин із вказаними контрагентами за спірний період, натомість, відповідачем в порушення ч.2 ст.71 КАС України не доведено правомірності винесення оскаржуванних податкових повідомлень-рішень, які є протиправними та підлягають скасуванню.

На підставі вищенаведеного, приймаючи до уваги, що судом першої інстанції правильно встановлено обставини справи, судове рішення ухвалено з додержанням норм матеріального та процесуального права, висновки суду першої інстанції доводами апелянта не спростовані, колегія суддів приходить до висновку про відсутність підстав для зміни або скасування постанови суду.

Керуючись ст.ст. 160,198,200, 205,206, 212, 254 КАС України, суд, -

У Х В А Л И В:

Апеляційну скаргу Державної податкової інспекції у Голосіївському районі м.Києва Державної податкової служби України - залишити без задоволення.

Постанову Окружного адміністративного суду міста Києва від 07 травня 2013 року - залишити без змін.

Ухвала набирає законної сили з моменту проголошення та може бути оскаржена протягом двадцяти днів з дня її складення в повному обсязі шляхом подачі касаційної скарги безпосередньо до Вищого адміністративного суду України.

Повний текст ухвали складено та підписано 10 жовтня 2013 року.

Головуючий суддя: В.Ю.Ключкович

Судді: Л.П. Борисюк

Я.М. Собків

.

Головуючий суддя Ключкович В.Ю.

Судді: Борисюк Л.П.

Собків Я.М.