Ухвала суду № 34164967, 09.10.2013, Київський апеляційний адміністративний суд

КИЇВСЬКИЙ АПЕЛЯЦІЙНИЙ АДМІНІСТРАТИВНИЙ СУД Справа: № 826/11190/13-а Головуючий у 1-й інстанції: Келеберда В.І. Суддя-доповідач: Бєлова Л.В.

У Х В А Л А

Іменем України

09 жовтня 2013 року м. Київ

Київський апеляційний адміністративний суд у складі колегії суддів:

головуючого: Бєлової Л.В.

суддів: Гром Л.М.

Міщука М.С.

при секретарі: Корінець Ю.О.

розглянувши у відкритому судовому засіданні апеляційну скаргу Державної податкової інспекції у Святошинському районі м. Києва Державної податкової служби на постанову Окружного адміністративного суду міста Києва від 29 серпня 2013 року у справі за позовом Приватного акціонерного товариства «Корпорація Укржилбуд» до Державної податкової інспекції у Святошинському районі м. Києва Державної податкової служби про визнання протиправними та скасування податкових повідомлень-рішень,

ВСТАНОВИВ:

ПрАТ «Корпорація Укржилбуд» звернулось до Окружного адміністративного суду міста Києва з позовом про визнання протиправним та скасування податкових повідомлень-рішень ДПІ у Святошинському районі м. Києва від 19.06.2013 №0003242250, №0003252250.

Постановою Окружного адміністративного суду міста Києва від 29 серпня 2013 року позов задоволено.

Не погоджуючись із зазначеною постановою, відповідачем подано апеляційну скаргу, в якій просять скасувати постанову Окружного адміністративного суду міста Києва від 29 серпня 2013 року та прийняти нову постанову, якою у задоволенні позову відмовити, мотивуючи свої вимоги тим, що судом порушено норми матеріального та процесуального права.

Заслухавши в судовому засіданні суддю-доповідача, пояснення з'явившихся учасників процесу, перевіривши матеріали справи, колегія суддів вважає, що апеляційна скарга не підлягає задоволенню з наступних підстав.

Згідно з п. 1 ч. 1 ст. 198, ст. 200 КАС України, суд апеляційної інстанції залишає скаргу без задоволення, а постанову суду - без змін, якщо визнає, що суд першої інстанції правильно встановив обставини справи та ухвалив судове рішення з додержанням норм матеріального і процесуального права.

Судом першої інстанції встановлено, що ДПІ у Святошинському районі м. Києва проведено позапланову виїзну перевірку ПрАТ «Корпорація Укржилбуд» з питань дотримання вимог податкового законодавства по податку на додану вартість по взаємовідносинах з ПАТ "Укрсоцбанк" за період з 01.11.2012 по 30.11.2012, за результатом якої складено акт від 17.05.2013 №327/22-5/22931511 (далі - акт перевірки).

Відповідач дійшов висновку про порушення позивачем вимог п. 153.6 ст. 153, п. 188.1 ст. 188, п. 185.1 ст. 185 Податкового кодексу України, що призвело до заниження суми податку на додану вартість, що підлягає нарахуванню та сплаті в бюджет (рядок 25 декларації) на загальну суму 18 288 132 грн., у тому числі за листопад 2012 року в сумі 18 288 132 грн.; завищення залишку від'ємного значення з податку на додану вартість, який включається до складу податкового кредиту наступного податкового періоду (рядок 19 декларації) на загальну суму 29179,0 грн., в тому числі за листопад 2012 року на суму 29 179,0 грн.; завищення залишку від'ємного значення, який після бюджетного відшкодування включається до складу податкового кредиту наступного податкового періоду (рядок 24 декларації) на загальну суму 16 022,0 грн. в тому числі за листопад 2012 року на суму 16022,0 грн.

На підставі акту перевірки відповідачем прийнято податкові повідомлення-рішення від 19.06.2013:

- №0003242250, яким позивачу збільшено суму грошового зобов'язання з податку на додану вартість на загальну суму 27 432 198,0 грн. (за основним платежем 18 288 132,0 грн., за штрафними (фінансовими) санкціями 9 144 066,0 грн.);

- №0003252250, яким позивачу зменшено розмір від'ємного значення суми податку на додану вартість у розмірі 16 022,0 грн.

Висновок відповідача про порушення позивачем вимог податкового законодавства вмотивовано тим, що позивачем не відображено у бухгалтерському та податковому обліку за листопад 2012 року операції по передачі права власності на адміністративний будинок (літера А) загальною площею 2263,50, що розташований за адресою м. Київ. вул. Костьольна, 13-а.

З матеріалів справи вбачається, що між ПАТ "Укрсоцбанк" (кредитор), ПрАТ «Корпорація Укржилбуд» (позичальник-1) та ТОВ «ЮАйПі Лтд.» (позичальник-2) укладено Генеральний договір про здійснення кредитування №18/107-К від 05.10.2007 (надалі також - генеральний договір, договір кредиту), відповідно до умов якого ПАТ «Укрсоцбанк» (кредитор) взяв на себе зобов'язання надавати позичальникам грошові кошти у гривнях та/або доларах США, в межах і ліміту, що дорівнює 464600000,0 або 92000000,0 доларів США за офіційним курсом Національного банку України станом на дату укладення договору на умовах, визначених цим договором та додатковими умовами до нього, а позичальники зобов'язуються повертати кредит у строки та на умовах, визначених цим Договором та додатковими умовами до нього, сплачувати проценти у розмірі 13% річних у гривні та 11,5% річних в доларах США.

Пунктом 7 генерального договору сторони передбачили, що виконання зобов'язань відповідного позичальника за цим договором забезпечується, у тому числі договором іпотеки нерухомого майна, розташованого за адресою: м. Київ, вул. Костьольна, 13-а, а також іншого нерухомого майна загальною заставною вартістю, яка співвідноситься до суми заборгованості за Кредитом, що надається на поповнення обігових коштів як 1,1 (одна ціла одна десята) до 1 (одного).

Відповідно до п.2.7 Генерального договору сплата процентів за користування грошовими коштами здійснюється позичальником у валюті кредиту щомісячно не пізніше 5 числа кожного місяця. Починаючи з наступного від місяця надання кредиту, а також одночасно з погашенням останнього платежу за кредитом, за відповідною додатковою угодою до цього Договору, або у день дострокового повернення кредиту у випадках, передбачених цим Договором.

Згідно з п.3.3.6 Генерального договору позичальники зобов'язані повертати кредитору кредит відповідно до строків/термінів. Встановлених у відповідних додаткових угодах до цього договору, але, в будь-якому разі, не пізніше останнього дня строку дії ліміту кредитування вказаного в п. 3 цього договору.

Між зазначеними вище сторонами також укладено Договір про внесення змін від 05.11.2007, Договір про внесення змін від 21.03.2008, Договір про внесення змін від 24.04.2008, Договір про внесення від 27.06.2008.

09.10.2007 між ПАТ «Укрсонбанк» (кредитор) та ПрАТ «Корпорація Укржилбуд» укладено Додаткову угоду №1-1 до генерального договору, відповідно до п.1 якої ПАТ «Укрсоцбанк» зобов'язався надати відповідачу грошові кошти у тимчасове користування на умовах забезпеченості, повернення, строковості, платності та цільового характеру використання відповідно до основних положень Генерального договору, у сумі 39642500,0 грн., що за офіційним курсом гривні, встановленим НБУ станом на дату укладення угоди становило 7850000,0 доларів США зі сплатою 13 процентів річних в гривні та комісій в розмірі та порядку, визначеному тарифами на послуги по наданню кредитів, що містяться в Додатку 1 до генерального договору.

Згідно з п.1.4 Додаткової угоди №1-1 з метою забезпечення виконання зобов'язань позичальника за Генеральним договором в частині виконання зобов'язань за цією Додатковою угодою, одночасно з договором купівлі-продажу зазначеним в п.1.3 цієї Додаткової угоди. Позичальник укладає з кредитором договір іпотеки нежилої будівлі за адресою: м. Київ, вул. Костьольна, 13-а.

23.04.2010 між ПАТ «Укрсоцбанк» (кредитор) та ПрАТ «Корпорація Укржилбуд» укладено Договір про внесення змін до Додаткової угоди №1-1 від 09.10.2007, укладеної в рамках Генерального договору на здійснення кредитування №18/107-К від 05.10.2007, за умовами якого сторони домовились, що не сплачені відповідачем проценти, які були нараховані за користування кредитом за період з березня 2009 по березень 2010 в сумі 6557530,21 грн., а також проценти, які будуть нараховані позичальнику за користування кредитом за період з квітня 2010 по травень 2010 в сумі 1007580,21 грн., підлягають сплаті не пізніше 04.06.2010.

05.11.2007 між ПАТ «Укрсоцбанк» (кредитор) та ПрАТ «Корпорація Укржилбуд» укладено Додаткову угоду №1-2 до генерального кредитного договору, якою збільшено розмір коштів, що надаються відповідачу. До суми 131300000,0 гри., що за офіційним курсом гривні, встановленим НБУ станом на дату укладення угоди, становило 26000000,0 доларів США зі сплатою 13% річних.

Відповідно до кредитного договору у ПрАТ «Корпорація Укржилбуд» виникла заборгованість перед ПАТ «Укрсоцбанк» на загальну суму 174498154,50 грн., в тому числі прострочена заборгованість по поверненню кредиту - 137514798.20 гри., строкова заборгованість по поверненню кредиту 36983356,30 грн.

З метою забезпечення виконання зобов'язань ПрАТ «Корпорація Укржилбуд» за Генеральним договором 17.01.2008 між ПАТ «Укрсоцбанк» та ПрАТ «Корпорація Укржилбуд» укладено іпотечний договір, відповідно до якого в іпотеку передано нежилий будинок (літера А) загальною площею 1881,90 кв.м., розташований за адресою м. Київ, вул. Костьольна, 13-а.

Рішенням господарського суду м. Києва від 10.09.2012 у справі № 5011-61/8461- 2012 позов ПАТ «Укрсоцбанк» було задоволено повністю. В рахунок погашення заборгованості ПрАТ «Корпорація Укржилбуд» перед ПАТ «Укрсоцбанк» за Кредитним договором звернено стягнення на предмет іпотеки згідно з Іпотечним договором - адміністративний будинок (літера А), загальною площею 2263,50 кв.м., що розташований за адресою: м. Київ, вул. Костьольна, 13-а шляхом визнання права власності на предмет іпотеки за ПАТ «Укрсоцбанк»; визнано за ПАТ «Укрсоцбанк» право власності на предмет іпотеки, а саме: адміністративний будинок (літера А), загальною площею 2263,50 кв.м., що розташований за адресою: м. Київ. вул. Костьольна, 13-а. Рішення набрало законної сили 14.11.2012 .

Станом на 09.04.2012 відповідно до звіту про незалежну оцінку вартості майна загальна ринкова вартість вказаного вище нежилого будинку становить 110 000 000 грн., в тому числі ПДВ 18 333 333, 33 грн.

Згідно оборотно-сальдової відомості по рахунку 103 балансова вартість вищевказаного жилого будинку станом на 01.11.2012 року складає 66 828 973,17 грн.

Як зазначено вище, відповідач дійшов висновку, що позивачем не відображено у бухгалтерському та податковому обліку операції по передачі права власності на адміністративний будинок (літера А) загальною площею 2263,50, що розташований за адресою м. Київ. вул. Костьольна, 13-а та, як наслідок, порушення позивачем вимог п. 153.6 ст. 153, п. 188.1 ст. 188, п. 185.1 ст. 185 Податкового кодексу України.

Колегія суддів не приймає доводи апеляційної скарги про правомірність прийняття ДПІ у Святошинському районі м. Києва спірних податкових повідомлень-рішень, з таких підстав.

Суд першої інстанції, задовольняючи позов виходив з того, що відповідно до статті 37 Закону України «Про Іпотеку» іпотекодержатель може задовольнити забезпечену іпотекою вимогу шляхом набуття права власності на предмет іпотеки. При цьому іпотекодержатель набуває предмет іпотеки у власність за вартістю, визначеною на момент такого набуття на підставі оцінки предмета іпотеки суб'єктом оціночної діяльності.

Згідно з пп. 14.1.202 п. 14.1 ст. 14 Податкового кодексу України відчуження майна - будь-які дії платника податків, унаслідок вчинення яких такий платник податків у порядку передбаченому законом, втрачає право власності на майно, що належить такому платникові податків.

Пунктом 153.6 ст. 153 Податкового кодексу України визначено, що відчуження об'єкта застави для заставодавця прирівнюється до продажу такого об'єкту у податковий період такого відчуження.

Відповідно до пункту 187.1 статті 187 Податкового кодексу України датою виникнення податкових зобов'язань з постачання товарів/послуг вважається дата, яка припадає на податковий період, протягом якого відбувається будь-яка з подій, що сталася раніше:

а) дата зарахування коштів від покупця/замовника на банківський рахунок платника податку як оплата товарів/послуг, що підлягають постачанню, а в разі постачання товарів/послуг за готівку - дата оприбуткування коштів у касі платника податку, а в разі відсутності такої - дата інкасації готівки у банківській установі, що обслуговує платника податку;

б) дата відвантаження товарів, а в разі експорту товарів - дата оформлення митної декларації, що засвідчує факт перетинання митного кордону України, оформлена відповідно до вимог митного законодавства, а для послуг - дата оформлення документа, що засвідчує факт постачання послуг платником податку.

Пунктом 201.4 статті 201 Кодексу передбачено, що податкова накладна складається у двох примірниках у день виникнення податкових зобов'язань продавця.

У листі Державної податкової адміністрації України від 02.04.2009 №3842/5/16-1516 вказано, що зважаючи на те, що первинні документи повинні бути складені під час здійснення господарської операції (або безпосередньо після її закінчення) та враховуючи те, що обов'язковими реквізитами первинного документу є, зокрема, дата складання, зміст та обсяг господарської операції, датою визначення валового доходу є дата відвантаження товарів, що визначена у первинному документі, який засвідчує здійснення операцій з продажу, в тому числі і нерухомого майна.

Статтею 182 ЦК передбачено, що право власності та інші речові права на нерухомі речі, обмеження цих прав, їх виникнення, перехід і припинення підлягають державній реєстрації.

Відповідно до вимог ч. 3 ст. 3 Закону України «Про державну реєстрацію речових прав на нерухоме майно та їх обтяжень» від 01.07.2004 №1952 (далі - Закону №1952) права на нерухоме майно та їх обтяження, які підлягають державній реєстрації відповідно до цього Закону, виникають з моменту такої реєстрації.

Згідно ст. 4 Закону №1952 обов'язковій державній реєстрації підлягають речові права та обтяження на нерухоме майно, розміщене на території України, що належить фізичним та юридичним особам, державі в особі органів, уповноважених управляти державним майном, іноземцям та особам без громадянства, іноземним юридичним особам, міжнародним організаціям, іноземним державам, а також територіальним громадам в особі органів місцевого самоврядування, а саме: право власності на нерухоме майно.

Вимогами ст. 19 Закону №1952 встановлено, що державна реєстрація права власності проводиться, зокрема, на підставі рішень судів, що набрали законної сили.

Таким чином, право власності на нерухоме майно виникає після державної реєстрації такого права відповідно до вимог Закону №1952, тобто право власності на предмет іпотеки виникає саме з моменту державної реєстрації права власності відповідно до вимог Закону №1952, а не з моменту набрання судовим рішенням чинності.

Станом на листопад 2012 року за ПАТ «Укрсоцбанк» право власності на об'єкт адміністративний будинок (літера А), загальною площею 2263,50 кв.м., що розташований за адресою: м. Київ. вул. Костьольна, 13-а відповідно до вимог Закону №1952 за ПАТ «Укрсоцбанк» не зареєстровано.

На час розгляду справи в суді першої інстанції позивач володів (розпоряджався) нежилим адміністративним будинком по вул. Костьольній 13-а (літера А), а сам будинок перебуває на балансі позивача, позивач сплачує комунальні платежі (послуги з газопостачання, послуги з водопостачання та прийняття стічних вод через приєднані мережі, послуги з водовідведення та електропостачання) та податок на землю.

Відповідно до договору оренди від 14.01.2011 зазначене вище нежиле приміщення передано в оренду, що підтверджується актами прийому передачі виконаних робіт (наданих послуг), копії яких долучено до матеріалів справи.

Враховуючи, що право власності на нежилий будинок за адресою: м. Київ. вул. Костьольна, 13-а відповідно до вимог Закону №1952 за ПАТ «Укрсоцбанк» не зареєстровано та будівля фактично перебуває у володінні позивача, є правильними висновки суду першої інстанції, що жодна з подій вказаних у пункті 187.1 статті 187 Податкового кодексу України - не відбулась, отже обов'язок нарахування податкових зобов'язань у позивача не настав.

Відповідно до ч. 1 та ч. 2 ст. 9 Закону України «Про бухгалтерський облік та фінансову звітність в Україні», підставою для бухгалтерського обліку господарських операцій є первинні документи, які фіксують факти здійснення господарських операцій. Первинні документи повинні бути складені під час здійснення господарської операції, а якщо це неможливо - безпосередньо після її закінчення. Для контролю та впорядкування оброблення даних на підставі первинних документів можуть складатися зведені облікові документи.

Первинні та зведені облікові документи можуть бути складені на паперових або машинних носіях і повинні мати такі обов'язкові реквізити: назву документа (форми); дату і місце складання; назву підприємства, від імені якого складено документ; зміст та обсяг господарської операції, одиницю виміру господарської операції; посади осіб, відповідальних за здійснення господарської операції і правильність її оформлення; особистий підпис або інші дані, що дають змогу ідентифікувати особу, яка брала участь у здійсненні господарської операції.

Колегія суддів погоджується з висновками суду першої інстанції про те, що за таких обставин у позивача були відсутні правові підстави для відображення у податковій та бухгалтерській звітності операції по передачі права власності нежилого будинку за адресою: м. Київ. вул. Костьольна, 13-а (літера А).

За вказаних обставин суд першої інстанцій дійшов обґрунтованого висновку щодо неправомірності прийняття ДПІ у Святошинському районі м. Києва податкових повідомлень-рішень від 19.06.2013 №0003242250, №0003252250

Відповідно до ч.1 ст.71 Кодексу адміністративного судочинства України кожна сторона повинна довести ті обставини, на яких ґрунтуються її вимоги та заперечення, крім випадків, встановлених статтею 72 цього Кодексу.

Згідно з ч.2 ст.71 Кодексу адміністративного судочинства України в адміністративних справах про протиправність рішень, дій чи бездіяльності суб'єкта владних повноважень обов'язок щодо доказування правомірності свого рішення, дії чи бездіяльності покладається на відповідача, якщо він заперечує проти адміністративного позову.

Відповідно до ч.1 ст.9 Кодексу адміністративного судочинства України суд при вирішенні справи керується принципом законності, відповідно до якого органи державної влади, органи місцевого самоврядування, їхні посадові і службові особи зобов'язані діяти лише на підставі, в межах повноважень та у спосіб, що передбачені Конституцією та законами України.

Відповідачем як суб'єктом владних повноважень не доведено правомірності прийнятих ним рішень.

Враховуючи викладене, колегія суддів приходить до висновку, що постанова Окружного адміністративного суду міста Києва від 29 серпня 2013 року відповідає нормам матеріального та процесуального права, доводи апеляційної скарги не спростовують висновків суду першої інстанції, викладених у зазначеній постанові, у зв'язку з чим підстав для її скасування не вбачається.

Керуючись ст. ст. 160, 198, 200, 205, 206 КАС України, суд

УХВАЛИВ:

Апеляційну скаргу Державної податкової інспекції у Святошинському районі м. Києва Державної податкової служби на постанову Окружного адміністративного суду міста Києва від 29 серпня 2013 року - залишити без задоволення.

Постанову Окружного адміністративного суду міста Києва від 29 серпня 2013 року - залишити без змін.

Ухвала набирає законної сили з моменту проголошення.

Ухвалу може бути оскаржено в касаційному поряд ку безпосередньо до Вищого адміністративного суду України шляхом подання касаційної скарги протягом двадцяти днів піс ля набрання ухвалою законної сили.

Ухвалу складено в повному обсязі - 14.10.2013 р.

Головуючий суддя Л.В. Бєлова Судді:

Головуючий суддя Бєлова Л.В.

Судді: Гром Л.М.

Міщук М.С.