Ухвала суду № 34164956, 01.10.2013, Київський апеляційний адміністративний суд

КИЇВСЬКИЙ АПЕЛЯЦІЙНИЙ АДМІНІСТРАТИВНИЙ СУД Справа: № 826/5739/13-а Головуючий у 1-й інстанції: Данилишин В.М. Суддя-доповідач: Безименна Н.В.

У Х В А Л А

Іменем України

01 жовтня 2013 року м. Київ

Колегія суддів Київського апеляційного адміністративного суду у складі:

головуючого судді: Безименної Н.В.,

суддів: Аліменка В.О. та Кучми А.Ю.,

при секретарі: Проценко А.О.,

розглянувши у відкритому судовому засіданні в м. Києві апеляційну скаргу Інспекції державного архітектурно - будівельного контролю у Київській області на постанову Окружного адміністративного суду м. Києва від 23 травня 2013 року у справі за позовом малого підприємства «Фірма ПТК» у формі товариства з обмеженою відповідальністю до Інспекції державного архітектурно - будівельного контролю у Київській області про визнання незаконними та скасування рішень відповідача, -

В С Т А Н О В И Л А :

У квітні 2013 року Мале підприємство «Фірма ПТК» звернулося в Окружний адміністративний суд м. Києва з позовом до Інспекції державного архітектурно - будівельного контролю у Київській області, в якому просило визнати незаконними та скасувати припис відповідача від 20 березня 2013 року № С-2003/9 про усунення порушення вимог законодавства у сфері містобудівної діяльності, будівельних норм, державних стандартів і правил, постанови відповідача від 04 квітня 2013 року № 3-0404/1, № 3-0404/2 про накладення штрафу за порушення у сфері містобудівної діяльності

Постановою Окружного адміністративного суду м. Києва від 23 травня 2013 року позов задоволено.

Не погоджуючись із судовим рішенням, відповідач подав апеляційну скаргу, в якій просить скасувати постанову суду першої інстанції та прийняти нову постанову, якою у задоволенні позовних вимог відмовити в повному обсязі. На думку апелянта, приймаючи оскаржуване рішення, місцевий адміністративний суд неповно з'ясував всі фактичні обставини у даній справі, в зв'язку з чим зроблені ним висновки є неправильними та помилковими, а також, на думку апелянта, судом першої інстанції не було доведено обставини, що мають значення для правильного вирішення спору у даній справі, які суд визнав встановленими, що в свою чергу призвело до неправильного застосування норм матеріального права і як наслідок винесення необґрунтованого та незаконного рішення.

Заслухавши суддю - доповідача, розглянувши доводи апеляційної скарги, перевіривши матеріали справи та дослідивши докази, проаналізувавши на підставі встановлених фактичних обставин справи правильність застосування судом першої інстанції норм законодавства, колегія суддів вважає, що апеляційна скарга підлягає залишенню без задоволення, а постанову суду - без змін з таких підстав.

Згідно з п. 1 ч. 1 ст. 198 та ст. 200 КАС України, суд апеляційної інстанції залишає апеляційну скаргу без задоволення, а постанову суду - без змін, якщо визнає, що суд першої інстанції правильно встановив обставини справи та ухвалив судове рішення з додержанням норм матеріального і процесуального права.

Суд першої інстанції всебічно, повно та об'єктивно розглянув справу, правильно встановив обставини та наданим доказам дав правильну правову оцінку і дійшов до обґрунтованого висновку про задоволення позову, виходячи з наступного.

З матеріалів справи вбачається, що 20 березня 2013 року відповідачем складено протокол № 1-Л-3-2003/369 про правопорушення у сфері містобудівної діяльності, відповідно до якого: позивачем проведено реконструкцію введеної в експлуатацію виробничо-промислової адміністративно-побутової бази шляхом зміни функціонального призначення, а саме розміщення в існуючій будівлі технологічного процесу виробництва литих алюмінієвих дисків, про які раніше позивач не заявляв та не надавав відповідачу вихідні дані; проводились будівельно-монтажні роботи з підключення об'єкту до інженерних мереж (акт перевірки системи протипожежного водогону від 03 вересня 2012 року та акт прийняття системи газопостачання від 20 грудня 2012 року); документу, що підтверджує право на виконання будівельних робіт з реконструкції виробничо-промислової адміністративно-побутової бази у виробничо-промислову адміністративно-побутову базу з виробництва литих алюмінієвих дисків, а також виконавчої документації, актів випробувань технологічного обладнання та устаткування до перевірки не надано.

Також 20 березня 2013 року, відповідачем складено протокол № 1-Л-3-2003/370 про правопорушення у сфері містобудівної діяльності, згідно з висновками якого позивачем допущено порушення, які є аналогічними порушенням, про які зазначено у протоколі № 1-Л-3-2003/369.

Того ж дня, відповідачем складено оскаржуваний припис, яким позивача зобов'язано у строк до 1 серпня 2013 року усунути допущені правопорушення та привести у відповідність до чинного законодавства будівництво та експлуатацію виробничо-промислової адміністративно-побутової бази з виробництва автомобільних легко сплавних дисків.

4 квітня 2013 року відповідачем прийнято постанови № 3-0404/1, № 3-0404/2 якими позивача визнано винним у вчиненні правопорушення, передбаченого абзацом 4 п. 4 ч. 2 ст. 2 Закону України «Про відповідальність за правопорушення у сфері містобудівної діяльності» та на позивача накладено штраф у розмірі 103230,00 грн.

На думку колегії суддів, Окружний адміністративний суд м. Києва правомірно погодився з доводами представників позивача щодо наявності підстав для визнання протиправними та скасування оскаржуваних рішень, виходячи з наступного.

Судом першої інстанції встановлено та підтверджується матеріалами справи, що між позивачем та Клавдієво-Тарасівською селищною радою 26 вересня 2008 року укладено договір оренди земельної ділянки (реєстраційний № 2794), за умовами якого Клавдієво-Тарасівська селищна рада зобов'язалась надати, а позивач - прийняти у строкове платне користування земельну ділянку несільськогосподарського призначення під виробничою базою, що знаходиться на території Клавдієво-Тарасівської селищної ради у межах населеного пункту селища Клавдієве на вулиці Гагаріна, 67 у Бородянському районі Київської області.

Згідно з п.п. 3, 4, 15, 16 договору оренди земельної ділянки, на земельній ділянці знаходиться об'єкт нерухомого майна: виробнича база. Об'єкт нерухомого майна є власністю позивача на підставі свідоцтва про придбання нерухомого майна з прилюдних торгів, виданого 25 квітня 2003 року за реєстровим № 1296 та зареєстрованого 30 червня 2003 року у Бородянському бюро технічної інвентаризації. Земельна ділянка передається в оренду для виробничої діяльності. Цільове призначення земельної ділянки - землі промисловості. Факт належності об'єкта нерухомого майна позивачу на праві власності підтверджується наявною у матеріалах справи копією рішення Господарського суду Київської області від 26 липня 2012 року у справі № 18/063-12.

27 липня 2011 року відповідачем зареєстровано декларацію позивача про початок виконання будівельних робіт, а 23 травня 2012 року - декларацію про готовність об'єкта до експлуатації.

Враховуючи вимоги ч. 1, 2 ст. 35 ч. 1 ст. 36, ч.ч. 1, 5 ст. 39 Закону України «Про регулювання містобудівної діяльності», суд першої інстанції дійшов до обґрунтованого висновку, що доводи відповідача про проведення позивачем реконструкції об'єкту нерухомості шляхом зміни функціонального призначення такого об'єкта, за переконанням суду, є безпідставними, оскільки, як вбачається із наявної у матеріалах справи копії декларації про готовність об'єкта до експлуатації, відповідачем прийнято в експлуатацію виробничо-промислову адміністративно-побутову базу. Тобто, функціональне призначення об'єкту нерухомості, введеного в експлуатацію, заздалегідь визначено як виробниче, що свідчить про правомірне розміщення позивачем у вказаному об'єкті виробничого обладнання з подальшим його використанням.

Крім того, відповідно до . 3.10 розділу 3 ДБН А.2.2-3-2012 «Склад та зміст проектної документації на будівництво» розташування на виробничій базі технологічного процесу виробництва литих алюмінієвих дисків, як наполягає відповідач, не є реконструкцією у розумінні положень чинного законодавства України, що також вірно зазначено судом першої інстанції.

Також, відповідно до ч. 9 ст. 39 Закону України «Про регулювання містобудівної діяльності», зареєстрована декларація про готовність об'єкта до експлуатації або сертифікат є підставою для укладення договорів про постачання на прийнятий в експлуатацію об'єкт необхідних для його функціонування ресурсів - води, газу, тепла, електроенергії, включення даних про такий об'єкт до державної статистичної звітності та оформлення права власності на нього. Підключення закінченого будівництвом об'єкта, прийнятого в експлуатацію, до інженерних мереж здійснюється протягом десяти днів з дня відповідного звернення замовника до осіб, які є власниками відповідних елементів інженерної інфраструктури або здійснюють їх експлуатацію.

Тобто, після реєстрації декларації про готовність об'єкта до експлуатації позивач має право на укладення договорів про постачання на прийнятий в експлуатацію об'єкт необхідних для його функціонування ресурсів.

Факт реєстрації позивачем декларації про готовність об'єкта до експлуатації, а саме об'єкта ІІІ категорії складності, як вже зазначалось раніше, підтверджується наявною у матеріалах справи копією вказаної декларації з відповідними відмітками відповідача.

Таким чином, висновки відповідача про неправомірне здійснення позивачем дій, спрямованих на підключення об'єкта нерухомого майна до інженерних мереж є безпідставними.

Доводи апеляційної скарги не спростовують висновки суду першої інстанції.

Враховуючи вищевикладене, колегія суддів дійшла до висновку, що апеляційну скаргу потрібно залишити без задоволення, а оскаржувану постанову суду без змін.

Керуючись ст.ст. 196, 198, 200, 205, 206, 212 та 254 КАС України, колегія суддів, -

У Х В А Л И Л А:

Апеляційну скаргу Інспекції державного архітектурно - будівельного контролю у Київській області - залишити без задоволення.

Постанову Окружного адміністративного суду міста Києва від 23 травня 2013 року - залишити без змін.

Ухвала набирає законної сили з моменту проголошення та може бути оскаржена протягом двадцяти днів шляхом подачі касаційної скарги безпосередньо до Вищого адміністративного суду України.

Повний текст ухвали виготовлено 8 жовтня 2013 року.

Головуючий суддя: Н.В. Безименна

Судді: В.О. Аліменко

А.Ю. Кучма

.

Головуючий суддя Безименна Н.В.

Судді: Аліменко В.О.

Кучма А.Ю.