Постанова № 34164626, 11.10.2013, Закарпатський окружний адміністративний суд

ЗАКАРПАТСЬКИЙ ОКРУЖНИЙ АДМІНІСТРАТИВНИЙ СУД

П О С Т А Н О В А

І М Е Н Е М У К Р А Ї Н И

11 жовтня 2013 рокум. Ужгород№ 807/2551/13-а

Закарпатський окружний адміністративний суд у складі:

головуючого судді Шешеня О.М.

при секретарі Неміш Т.В.

за участю:

позивача: Закарпатська обласна кредитна спілка "Бескид" в особі Чопської філії, представник - Митровцій В.І..;

відповідача: Державна податкова інспекція у м. Ужгороді Головного управління Міндоходів у Закарпатській області, представник - Бондарєва В.В.;

розглянувши у відкритому судовому засіданні адміністративну справу за уточненою позовною заявою Закарпатської обласної кредитної спілки "Бескид" в особі Чопської філії до Державної податкової інспекції у м. Ужгороді Головного управління Міндоходів у Закарпатській області про визнання протиправним та скасування податкового повідомлення-рішення, -

В С Т А Н О В И В:

Закарпатська обласна кредитна спілка "Бескид" в особі Чопської філії (далі - позивач) звернулася до Закарпатського окружного адміністративного суду з позовною заявою до Ужгородської міжрайонної державної податкової інспекції Закарпатської області ДПС про визнання протиправним та скасування податкового повідомлення - рішення №000586150143/15-01/22109660/97 від 27.06.2013 року.

В судовому засіданні було замінено відповідача - Ужгородську міжрайонну державну податкову інспекцію Закарпатської області ДПС на належного відповідача - Державну податкову інспекцію у м. Ужгороді Головного управління Міндоходів у Закарпатській області (далі - відповідач).

Представник позивача в судовому засіданні підтримав позов та просив задовольнити позовні вимоги з підстав, наведених у позовній заяві, мотивуючи наступним. На підставі проведеної камеральної перевірки податкової звітності позивача з податку на прибуток, відповідачем було складено акт від 10.06.2013 року №922/15-01/34326048. За результатами проведеної перевірки позивачу було донараховано штрафні санкції за не подання податкової декларації з податку на прибуток підприємств з 2010 року по 2012 рік на загальну суму 1191,00 грн. Позивачем було прийнято податкове повідомлення-рішення від 27.06.2013 року №000586150143/15-01/22109660/97 . Однак, позивач вважає висновки перевірки викладені в акті від 10.06.2013 року №922/15-01/34326048 безпідставними, а відтак податкове повідомлення-рішення від 27.06.2013 року №000586150143/15-01/22109660/97 підлягає скасуванню, виходячи з наступного. Позивач є структурним підрозділом юридичної особи - Закарпатської обласної кредитної спілки "Бескид", яка є неприбутковою організацією, а саме: фінансовою установою, виключним видом діяльності якої є надання фінансових послуг. Таким чином, позивач не є юридичною особою, а створений рішенням Спостережної ради кредитної спілки з метою задоволення потреб членів спілки, що проживають у географічній віддаленості від її місцезнаходження. Відтак, діяльність позивача, з погляду чинного податкового законодавства, є його основною діяльністю, а доходи, отримані кредитними спілками від здійснення основної діяльності згідно з пп. 7.11.4 п. 7.11 ст. 7 Закону України "Про оподаткування прибутку підприємств" (чинного на час виникнення спірних правовідносин), звільняються від оподаткування податком на прибуток. У зв'язку з тим, що кредитна спілка має неприбутковий статус і не є платником податку на прибуток, її філії, відділення та інші відокремлені підрозділи також не є платниками податку на прибуток. Таким чином, на позивача поширюється дія п. 157.4 ст. 157 Податкового кодексу України (далі - ПК України), а саме: від оподаткування звільняються доходи неприбуткових організацій - кредитних спілок, які отримані у вигляді передбаченому даною нормою ПК України. Отже, представник позивача наголошує на тому, що висновок відповідача щодо необхідності подачі позивачем декларації з доходу на прибуток є безпідставним та таким, що суперечить чинному законодавству України.

В судовому засіданні представник відповідача заперечив щодо задоволення позову в повному обсязі, з підстав викладених в наданих письмових запереченнях та просив відмовити в задоволенні позовних вимог, мотивуючи наступним. 10.06.2013 року відповідачем було проведено камеральну перевірку податкової звітності податку на прибуток позивача та за результатами проведеної перевірки складено акт №922/15-01/34326048 від 10.06.2013 року про порушення податкового законодавства. За наслідками проведеної перевірки та складеного акту відповідачем прийнято податкове повідомлення-рішення №000586150143/15-01/22109660/97 від 27.06.2013 року, яким позивачеві визначено зобов'язання з податку на прибуток в розмірі 1191,00 грн. штрафних санкцій. Представник відповідача в судовому засіданні вказував на те, що позивачем не було дотримано вимог п.п. 133.1.5 п. 133.1 ст. 133 та п. 157.12 ст. 157 ПК України, а також Положення про Реєстр неприбуткових установ та організацій затвердженого наказом Міністерства фінансів України від 24.01.2013 року № 37, відповідно до яких платниками податку з числа резидентів є відокремлені підрозділи платників податку, зазначених у підпункті 133.1.1 цього пункту, визначені відповідно до розділу I цього Кодексу, за винятком представництв. Однак, позивач, який є відокремленим підрозділом порушив терміни подання до відповідача податкової звітності з податку на прибуток, у зв'язку з чим йому і було нараховано штрафні санкції в розмірі 1191,00 грн. Відтак, представник відповідача наголошував на тому, що прийняте податкове повідомлення рішення є обґрунтованим та таким, що відповідає чинному законодавству України.

Розглянувши подані сторонами документи та матеріали справи, заслухавши пояснення сторін, всебічно та повно з'ясувавши всі фактичні обставини справи на яких ґрунтуються позовні вимоги, об'єктивно оцінивши докази, які мають юридичне значення для розгляду справи і вирішення спору по суті, суд приходить до висновку про те, що позовна заява підлягає до задоволення з наступних підстав.

Судом встановлено, що відповідачем було проведено камеральну перевірку податкової звітності позивача з податку на прибуток. На підставі проведеної перевірки відповідачем було складено акт від 10.06.2013 року №922/15-01/34326048 (а.с. 8-10).

У відповідності до п. 49.18 ст. 49 ПК України податкові декларації, крім випадків, передбачених цим Кодексом, подаються за базовий звітний (податковий) період, що дорівнює календарному кварталу або календарному півріччю (у тому числі в разі сплати квартальних або піврічних авансових внесків) - протягом 40 календарних днів, що настають за останнім календарним днем звітного (податкового) кварталу (півріччя).

В акті перевірки від 10.06.2013 року №922/15-01/34326048 вказано, що позивачем порушено п. 49.18 ст.49 ПК України, а саме: не подано податкові декларації з податку на прибуток приватних підприємств з 2010 року по 2012 рік за наступні податкові періоди: І півріччя 2010 року (граничний строк подання 09.08.2010 року), у зв'язку з чим донараховано штрафні санкції на суму 170,00 гривень; три квартали 2010 року (граничний строк подання 09.11.2010 року), у зв'язку з чим донараховано штрафні санкцій на суму 170,00 гривень; 2010 рік (граничний строк подання 09.02.2011 року), у зв'язку з чим донараховано штрафні санкцій на суму 170,00 гривень; І квартал 2011 року (граничний строк подання 10.05.2011 року), у зв'язку з чим донараховано штрафні санкцій на суму 1,00 гривня; II квартал 2011 року (граничний строк подання 09.08.2011 року); II-III квартали 2011 року (граничний строк подання 09.11.2011 року); ІІ-ІV квартали 2011 року (граничний строк подання 09.02.2012 року); І квартал 2012 року (граничний строк подання 10.05.2012 року), у зв'язку з чим донараховано штрафні санкцій на суму 170,00 гривень; І півріччя 2012 року (граничний строк подання 09.08.2012 року), у зв'язку з чим донараховано штрафні санкцій на суму 170,00 гривень; три квартали 2012 року (граничний строк подання 09.11.2012 року), у зв'язку з чим донараховано штрафні санкцій на суму 170,00 гривень; 2012 рік (граничний строк подання 11.02.2013 року), у зв'язку з чим донараховано штрафні санкцій на суму 170,00

гривень (а.с.8-11).

Таким чином, за результатами проведеної перевірки позивачеві було донараховано штрафні санкції за не подання податкової декларації з податку на прибуток підприємств з 2010 року по 2012 року на загальну суму 1191,00 грн.

На підставі акту перевірки від 10.06.2013 року №922/15-01/34326048 позивачем було прийнято податкове повідомлення-рішення від 27.06.2013 року №000586150143/15-01/22109660/97 (а.с. 12).

Перевіркою було зроблено висновок, що, оскільки позивачем не обрано інший спосіб оподаткування, то відповідно до законодавства він вважається таким, що перебуває на загальній системі оподаткування (а.с. 9).

Також, відповідач в акті перевірки від 10.06.2013 року №922/15-01/34326048 вказує на порушення позивачем пп. 133.1.5 п. 133.1 ст. 133 ПК України (а.с. 9), відповідно до якого платниками податку з числа резидентів є відокремлені підрозділи платників податку, зазначених у підпункті 133.1.1 цього пункту, визначені відповідно до розділу I цього Кодексу, за винятком представництв.

У відповідності до пп. 133.1.1 п. 133.1 ст. 133 ПК України суб'єкти господарювання - юридичні особи, які провадять господарську діяльність як на території України, так і за її межами.

Таким чином, з аналізу пп. 133.1.5 п. 133.1 ст. 133 ПК України вбачається, що платниками податку з числа резидентів є не будь-які відокремлені підрозділи платників податку, а тільки відокремлені підрозділи суб'єктів господарювання, а саме: юридичних осіб, які провадять господарську діяльність як на території України, так і за її межами.

Згідно до пп. 14.1.36 п. 14.1 ст. 14 ПК України господарська діяльність - діяльність особи, що пов'язана з виробництвом (виготовленням) та/або реалізацією товарів, виконанням робіт, наданням послуг, спрямована на отримання доходу і проводиться такою особою самостійно та/або через свої відокремлені підрозділи, а також через будь-яку іншу особу, що діє на користь першої особи, зокрема за договорами комісії, доручення та агентськими договорами.

Як вбачається з матеріалів адміністративної справи та встановлено в судовому засіданні, позивач є філією (відокремленим підрозділом) Закарпатської обласної кредитної спілки "Бескид", без права юридичної особи, що підтверджується Довідкою з Єдиного державного реєстру підприємств та організацій України (ЄДРПОУ) (а.с. 94) та Витягом з Єдиного державного реєстру юридичних осіб та фізичних осіб-підприємців (а.с.91-93).

Разом з тим, Закарпатська обласна кредитна спілка "Бескид" є неприбутковою організацією, що підтверджується Рішенням від 25.03.2005 року про внесення організації (установи) до Реєстру неприбуткових організацій (а.с. 28) та Статутом Закарпатської обласної кредитної спілки "Бескид" (а.с. 13-26).

Відповідно до пп. 2.1. п. 2 розділу 1 Статуту Закарпатської обласної кредитної спілки "Бескид" вона є неприбутковою організацією, заснованою фізичними особами на кооперативних засадах з метою задоволення потреб її членів у взаємному кредитуванні та наданні фінансових послуг за рахунок об'єднаних грошових внесків членів кредитної спілки (а.с. 14).

У відповідності до пп. 14.1.121 п. 14.1 ст. 14 ПК України неприбуткові підприємства, установи та організації - підприємства, установи та організації, основною метою діяльності яких є не одержання прибутку, а провадження благодійної діяльності та меценатства і іншої діяльності, передбаченої законодавством.

Згідно до Положенням, затвердженого рішенням Спостережної ради Закарпатської обласної кредитної спілки "Бескид", у відповідності до Протоколу №4б від 24.02.2006 року (далі - Положення) позивач - це філія створена з метою задоволення потреб членів Кредитної спілки, що проживають у географічній віддаленості від її офісу, взаємному кредитуванні та наданні фінансових послуг за рахунок об'єднаних грошових коштів членів кредитної спілки (а.с. 29-32).

Відповідно до Положення позивач не є юридичною особою, діє під керівництвом органів управління кредитної спілки, користується правами та виконує функції, передбачені цим положенням, здійснює бухгалтерський та оперативний облік. Дані бухгалтерського та оперативного обліку позивача були включені до звітності кредитної спілки.

У відповідності до ч. 2 ст. 3 Закону України "Про бухгалтерський облік та фінансову звітність в Україні" бухгалтерський облік є обов'язковим видом обліку лише для підприємств, тобто юридичних осіб, і саме для них відповідно до ст. 11 цього Закону є обов'язковим складання фінансової звітності і, зокрема, балансу.

Згідно до ч. 5 ст. 8 Закону України "Про бухгалтерський облік та фінансову звітність в Україні", підприємство самостійно визначає облікову політику підприємства, самостійно може виокремлювати баланс філії, представництва, відділення та інші відокремлені підрозділи, які зобов'язані вести бухгалтерський облік, долучаючи свої показники до фінансової звітності підприємства. Таким чином, можливість виокремлювати певні підрозділи й переводити їх на окремий баланс віднесено не до обов'язків юридичної особи, а до її права.

У фінансово-господарській діяльності практично не існує розподілу доходів та витрат між філіями (відділеннями), адже крім витрат на утримання філій (відділень) - оренда, зв'язок, матеріальні витрати, спілка несе витрати з нарахування заробітної плати працівникам філій (відділень), обов'язкових платежів, нарахування відсотків з пасивних операцій. Фінансування філій (відділень) з метою надання кредитів членам кредитної спілки здійснюється спілкою за рахунок додаткових пайових внесків та залучених коштів від юридичних та фізичних осіб. Виходячи з цього, усі витрати, понесені кредитною спілкою, прямо пов'язані з діяльністю філій (відділень), але не можуть обліковуватись у розрізі філій (відділень), а отримані доходи є загальними доходами кредитної спілки.

З матеріалів справи вбачається, що засновник позивача - Закарпатська обласна кредитна спілка "Бескид" за вказаний оскаржуваний період подавала відповідачеві податкові звіти про використання коштів неприбутковими установами та організаціями (а.с. 110-143).

Отже, позивач є філією (відокремленим підрозділом) юридичної особи, яка не є суб'єктом господарювання, оскільки є неприбутковою організацію та не здійснює господарської діяльності.

При цьому невнесення позивача до Реєстру неприбуткових організацій не покладає на нього обов'язок здійснювати оподаткування доходів та звітування на загальних підставах.

У відповідності до пп. 7.11.4 п. 7.11 ст. 7 Закону України "Про оподаткування прибутку підприємств" від 28.12.1994 року № 334/94-ВР (далі - Закон України № 334/94-ВР) (чинного на час виникнення спірних правовідносин) від оподаткування звільняються доходи неприбуткових організацій, визначених у абзаці "в" підпункту 7.11.1 отримані у вигляді коштів, які надходять до кредитних спілок та пенсійних фондів у вигляді внесків на недержавне пенсійне забезпечення або внесків на інші потреби, передбачені законодавством.

Відповідно до абз. "в" пп. 7.11.1 п. 7.11 ст. 7 Закону України № 334/94-ВР (чинного на час виникнення спірних правовідносин) ця стаття застосовується до неприбуткових установ і організацій, які є пенсійними фондами, кредитними спілками, створеними у порядку, визначеному законом.

Згідно до пп. "в" п. 157.1 ст. 157 ПК України ця стаття застосовується до неприбуткових установ та організацій, зареєстрованих згідно з вимогами законодавства та внесених органами державної податкової служби в установленому порядку до Реєстру неприбуткових організацій та установ, які, зокрема, є кредитними спілками, пенсійними фондами, створеними в порядку визначеному відповідними законами.

У відповідності до п. 157.12 ст. 157 ПК України право неприбуткової організації на користування пільгами в оподаткуванні податком на прибуток виникає після внесення такої організації до Реєстру неприбуткових організацій та установ органами державної податкової служби в порядку встановленому законодавством.

Державна реєстрація неприбуткових організацій здійснюється в порядку, передбаченому відповідним законодавством.

Згідно п. 157.14 ст. 157 ПК України Центральний орган державної податкової служби встановлює порядок обліку і подання звітності про використання коштів неприбуткових організацій та вирішує питання про виключення організації із Реєстру неприбуткових організацій та установ.

Суд не може погодитися із думкою відповідача про те, що до позивача має бути застосований Порядок обліку платників податків і зборів, затверджений Наказом Міністерства фінансів України від 09.12.2011 року № 1588 (а.с. 9) оскільки позивач був взятий на облік платника податків 26.04.2006 року № 264 (а.с. 33), а на той час діяв порядок, передбачений Законом України №334/94ВР в частині оподаткування податком на прибуток неприбуткових установ та організацій.

Не заслуговує на увагу те, що згідно рішення Ужгородської міжрайонної державної податкової інспекції №22/15-01 від 13.06.2013 року відповідача згідно поданої заяви внесено до Реєстру неприбуткових установ та організацій, а отже позивач визнав свою вину, оскільки така реєстрація проведена згідно ст. 157 ПК України, а як вже зазначалось вище позивач був взятий на облік платника податку 26.04.2006 року, коли ПК України ще не був прийнятий.

Згідно до п. 157.15 ст. 157 ПК України статутні документи неприбуткових організацій повинні містити вичерпний перелік видів їх діяльності, які не передбачають одержання прибутку згідно з нормами законів, що регулюють їх діяльність.

Таким чином, оскільки позивач є філією неприбуткової організації, то нарахування штрафних (фінансових) санкцій щодо нього за неподання декларацій з податку на прибуток підприємства є безпідставним, а відтак, враховуючи вище викладене суд приходить до переконання, що на позивача не може поширюватися норма пп. 133.1.5 п. 133.1 ст. 133 ПК України.

На підставі вище вказаного суд приходить до висновку, що позов підлягає задоволенню, позовні вимоги підтверджено належними та допустимими доказами.

На підставі наведеного та керуючись ст. ст. 19, 94, 104-106, 160, 163 Кодексу адміністративного судочинства України, суд, -

П О С Т А Н О В И В:

1.Позов Закарпатської обласної кредитної спілки "Бескид" в особі Чопської філії до Державної податкової інспекції у м. Ужгороді Головного управління Міндоходів у Закарпатській області - задовольнити.

2. Визнати протиправним та скасувати податкове повідомлення - рішення №000586150143/15-01/22109660/97 від 27.06.2013 року.

3. Стягнути з Державного бюджету України на користь Закарпатської обласної кредитної спілки "Бескид" в особі Чопської філії витрати зі сплати судового збору в сумі 114,71 (сто чотирнадцять гривень сімдесят одну копійку) грн.

4. Постанова суду може бути оскаржена до Львівського апеляційного адміністративного суду через Закарпатський окружний адміністративний суд. Копія апеляційної скарги одночасно надсилається особою, яка її подає, до суду апеляційної інстанції. Апеляційна скарга на постанову суду першої інстанції подається протягом десяти днів з дня її проголошення, а у разі застосування судом частини третьої статті 160 КАС України, а також прийняття постанови у письмовому провадженні апеляційна скарга подається протягом десяти днів з дня отримання копії постанови.

Постанова набирає законної сили в порядку, встановленому ст. 254 КАС України.

Суддя О.М. Шешеня

Відповідно до статті 160 частини 3 КАС України 11 жовтня 2013 року було проголошено вступну та резолютивну частини постанови. Повний текст постанови виготовлено та підписано 16 жовтня 2013 року.