Постанова № 34164374, 01.07.2013, Миколаївський окружний адміністративний суд

Миколаївський окружний адміністративний суд вул. Заводська, 11, м. Миколаїв, 54001 П О С Т А Н О В А

І М Е Н Е М У К Р А Ї Н И

м. Миколаїв

01 липня 2013 року справа № 814/1263/13-а

Суддя Миколаївського окружного адміністративного суду Марич Є. В. розглянув у порядку письмового провадження справу за

адміністративним позовомТовариства з обмеженою відповідальністю "Амальгама Люкс", вул. Громадянська, 119, оф. 109, м. Миколаїв, 54017

до Державної податкової інспекції у Заводському районі м. Миколаєва Миколаївської області Державної податкової служби, вул. Г.Петрової, 2-А, м. Миколаїв, 54029

провизнання протиправним та скасування податкового повідомлення - рішення від 03.12.2012 № 0000580225 частково на суму 157 700, 00 грн

ВСТАНОВИВ:

Позивач, Товариство з обмеженою відповідальністю "Амальгама Люкс", звернувся до суду з позовом до відповідача, Державної податкової інспекції у Заводському районі м. Миколаєва Миколаївської області Державної податкової служби, про визнання протиправним та скасування податкового повідомлення - рішення від 03.12.2012 № 0000580225 частково на суму 157 700, 00 грн.

Позов обґрунтовано тим, що висновки відповідача щодо порушення позивачем п. 9 ст.3 Закону України від 6 липня 1995 року № 265/95-ВР "Про застосування реєстраторів розрахункових операцій в сфері торгівлі, громадського харчування та послуг" щодо невиконання щоденного друкування фіскальних звітних чеків, зроблено без врахування законодавчо обґрунтованих пояснень та підтверджуючих документів.

Відповідач подав письмові заперечення проти позову, в яких просить суд відмовити в задоволенні адміністративного позову з підстав викладених в запереченні (а.с. 129-130).

Сторони подали клопотання про розгляд справи в порядку письмового провадження.

За приписами частини 4 статті 122 Кодексу адміністративного судочинства України особа, яка бере участь у справі, має право заявити клопотання про розгляд справи за її відсутності. Якщо таке клопотання заявили всі особи, які беруть участь у справі, судовий розгляд справи здійснюється в порядку письмового провадження за наявними у справі матеріалами.

Суд дослідив матеріали і обставини справи, якими обгрутовуються позовні вимоги та заперечення, і встановив наступне.

Позивач зареєстрований в якості юридичної особи виконавчим комітетом Миколаївської міської ради та перебуває на податковому обліку в органах ДПІ.

З 28.09.2012 по 08.11.2012 головними державними податковими ревізорами-інспекторами та радником податкової служби ІІІ рангу проведено документальну планову виїзну перевірку Товариства з обмеженою відповідальністю "Амальгама Люкс" (код ЄДРПОУ 32719869) з питань дотримання вимог податкового законодавства за період з 01.01.2011 по 30.06.2012, валютного та іншого законодавства за період з 01.01.2011 по 30.06.2012.

Під час перевірки було встановлено порушення позивачем п. 3,1 ст. 3, п. 5.1 п.п. 5.2.1 п. 5.2, абз. 4 п.п. 5.3.9 п. 5.3 ст. 5 Закону України від 28.12.1994 № 334/94-ВР "Про оподаткування прибутку підприємств", в результаті чого занижено податок на прибуток на загальну суму 24240 грн; п. 44.1 ст. 44, п. 138.2 ст. 138, п.п. 139.1.9, п.п. 139.1.12 п. 139.1 ст.139 Податкового кодексу України в результаті чого занижено податок на прибуток за другий-четвертий квартал 2011 року на загальну суму 234682 грн; п. 44.1 ст. 44, п. 138.2 ст. 138, п.п. 139.1.9 п. 139.1 ст.139 Податкового кодексу України в результаті чого завищено від'ємне значення об'єкта оподаткування податком на прибуток за І півріччя 2012 року на загальну суму 563855 грн; п. 198.3, п. 198.6 ст. 198, п. 200.1 ст. 200 Податкового кодексу України в результаті чого занижено податок на додану вартість всього у сумі 7089 грн; п. 9 ст. 3 Закону України від 6 липня 1995 № 265/95-ВР "Про застосування реєстраторів розрахункових операцій в сфері торгівлі, громадського харчування та послуг" не забезпечення щоденного друкування фіскальних звітних чеків у 473 випадках; п. 2.11 гл. 2, п. 3.1, п. 3.2 гл. 3 Положення № 637 проведення готівкових розрахунків без подання одержувачем коштів платіжного документа, який би підтверджував сплату покупцем готівкових коштів на суму 605, 00 грн; пп. "г" 164.2.17 п. 164.2 ст. 164 Податкового кодексу України в результаті чого встановлено заниження податку з доходів з фізичних осіб за період з 01.01.2011 по 30.06.2012 в сумі 90,69 грн, п.п а п. 176.2 ст. 176 Податкового кодексу України, а саме: неутримання та неперахування до бюджету сум податку з доходів фізичних осіб за період з 01.01.2011 по 30.06.2012 в сумі 90, 69 грн; пп.168.1.2 п. 168.1, пп. 168.4.4 п. 168.4 ст.168 Податкового кодексу України а саме: несвоєчасне перерахування до бюджету сум податку з доходів фізичних осіб, в результаті чого нарахована пеня в сумі 9, 69 грн за період з 01.01.2011 по 30.06.2012 (арк. справи 101-102).

За результатами перевірки складено Акт від 15.11.2012 № 3632/22-100/32719869 (арк. справи 12-103).

На підставі даних, отриманих за наслідками перевірки, було винесено податкове повідомлення-рішення від 03.12.2012 № 0000580225 про визначення грошового зобов'язання зі сплати штрафних (фінансових) санкцій (штрафу) у розмірі 160820, 00 (арк. справи 104).

Позивач скористався своїм правом та оскаржив в адміністративному порядку податкове повідомлення-рішення від 03.12.2012 № 0000580225, проте рішеннями Державної податкової служби України від 11.03.2013 податкове повідомлення-рішення залишено без змін (арк. справи 105).

За змістом частини 2 статті 19 Конституції України органи державної влади та органи місцевого самоврядування, їх посадові особи зобов'язані діяти лише на підставі, в межах повноважень та у спосіб, що передбачені Конституцією та законами України.

У справах щодо оскарження рішень, дій чи бездіяльності суб'єктів владних повноважень адміністративні суди перевіряють, чи прийняті (вчинені) вони відповідно до вимог статті 2 Кодексу адміністративного судочинства України.

Правові засади застосування реєстраторів розрахункових операцій у сфері торгівлі, громадського харчування та послуг визначені у Законі України "Про застосування реєстраторів розрахункових операції у сфері торгівлі, громадського харчування та послуг".

У ст.2 вказаного закону зазначено, що місцем проведення розрахунків є місце, де здійснюються розрахунки із покупцем за продані товари (надані послуги) та зберігаються отримані за реалізовані товари (надані послуги) готівкові кошти, а також місце отримання покупцем попередньо оплачених товарів (послуг) із застосуванням платіжних карток, платіжних чеків, жетонів тощо, розрахункова операція - це, приймання від покупця готівкових коштів, платіжних карток, платіжних чеків, жетонів тощо за місцем реалізації товарів (послуг), розрахунковий документ - документ встановленої форми та змісту (касовий чек, товарний чек, розрахункова квитанція, проїзний, що підтверджує факт продажу (повернення) товарів, надання послуг, отримання (повернення) коштів, купівлі-продажу іноземної валюти, надрукований у випадках, передбачених цим законом, і зареєстрований у встановленому порядку реєстратором розрахункових операції або заповнений вручну.

Згідно з п. 1 ст.3 Закону України "Про застосування реєстраторів розрахункових операції у сфері торгівлі, громадського харчування та послуг" суб'єкти підприємницької діяльності, які здійснюють розрахункові операції в готівковій та/або безготівковій формі при продажу товарів (наданні послуг) у сфері торгівлі, громадського харчування та послуг зобов'язані проводити розрахункові операції на повну суму покупки (надання послуг) через реєстратори розрахункових операції з роздрукуванням відповідних розрахункових документів, що підтверджують виконання розрахункової операцій, або у випадках, передбачених цим Законом, із застосуванням зареєстрованих у встановленому порядку розрахункових книжок.

У п. 9 ст. 3 цього Закону зафіксовано, що суб'єкти підприємницької діяльності, які здійснюють розрахункові операції в готівковій та/або безготівковій формі при продажу товарів (наданні послуг) у сфері торгівлі, громадського харчування та послуг, зобов'язані щоденно друкувати на реєстраторах розрахункових операцій контрольні стрічки і забезпечувати їх збереження протягом трьох років.

Згідно з п. 11 ст. 3 Закону України "Про застосування реєстраторів розрахункових операції у сфері торгівлі, громадського харчування та послуг" суб'єкти підприємницької діяльності, які здійснюють розрахункові операції в готівковій та/або безготівковій формі при продажу товарів (наданні послуг) у сфері торгівлі, громадського харчування та послуг зобов'язані, зокрема, проводити розрахункові операції на повну суму покупки (надання послуг) через реєстратори розрахункових операції з використанням режиму попереднього програмування найменування, цін товарів (послуг) та обліку їх кількості.

У п. 13 ст. 3 Закону України "Про застосування реєстраторів розрахункових операції у сфері торгівлі, громадського харчування та послуг" визначено, що суб'єкти підприємницької діяльності, які здійснюють розрахункові операції в готівковій та/або в безготівковій формі при продажу товарів (наданні послуг) у сфері торгівлі, громадського харчування та послуг зобов'язані забезпечувати відповідність сум готівкових коштів на місці проведення розрахунків сумі коштів, яка зазначена в денному звіті реєстратора розрахункових операцій, а у випадку використання розрахункової книжки - загальній сумі продажу за розрахунковими квитанціями, виданими з початку робочого дня.

Відповідальність за порушення вимог Закону України "Про застосування реєстраторів розрахункових операції у сфері торгівлі, громадського харчування та послуг" встановлена у ст.17, у п.1 якої вказано, що за не проведення розрахункових операцій через реєстратори розрахункових операцій до суб'єктів підприємницької діяльності за рішенням відповідних органів державної податкової служби України застосовуються штрафні санкції у п'ятикратному розмірі вартості проданих товарі (наданих послуг).

За порушення вимог щодо здійснення щоденного друку звітного чеку або його не зберігання в книзі обліку розрахункових операцій - сплачувати двадцять неоподаткованих мінімумів доходів громадян ( п. 4. ст. 17 Закону).

У матеріалах справи відсутні документи (докази), які спростовують факти порушення вимог ст. 3 Закону України "Про застосування реєстраторів розрахункових операції у сфері торгівлі, громадського харчування та послуг".

Вивчивши матеріали справи, вислухавши пояснення представників сторін, свідків, суд прийшов висновку, що матеріалами справи підтверджений факт порушення позивачем п.1, 9, 11, 13 ст. 3 Закону України "Про застосування реєстраторів розрахункових операцій у сфері торгівлі, громадського харчування та послуг". За таких обставин, суд вважає правомірним застосування відповідачем штрафних санкцій, передбачених ст. 17 та ст. 22 зазначеного Закону.

До матеріалів справи залучений розрахунок суми штрафних санкцій, які застосовані під час прийняття рішення № 0000580225 від 03.12.2012, який свідчить про те, що за недотримання позивачем вимог ст. 3 Закону України "Про застосування реєстраторів розрахункових операції у сфері торгівлі, громадського харчування та послуг" в частині забезпечення щоденного друкування на реєстраторах розрахункових операцій контрольних стрічок та забезпечення їх збереження протягом трьох років, до нього застосовані штрафні санкції у 473 рази і, передбачені п. 4 ст. 17 Закону в сумі 154700 грн. На думку суду, виходячи зі змісту зазначених вище положень Закону України "Про застосування реєстраторів розрахункових операції у сфері торгівлі, громадського харчування та послуг", відповідач, незважаючи на кількість разів не роздрукування контрольної стрічки або їх не збереження, мав застосувати за це порушення штрафну санкцію у розмірі двадцять неоподаткованих мінімумів доходів громадян, що дорівнює 340 грн. За таких обставин суд вважає необґрунтованим застосування до позивача штрафних санкцій у розмірі 160480 грн.

Дана позиція викладена в постанові Верховного Суду України від 16.04.2013 по справі № 21-89а13.

Відповідно до статті 11 Кодексу адміністративного судочинства України розгляд і вирішення справ в адміністративних судах здійснюється на засадах змагальності сторін та свободи в наданні ними суду своїх доказів і у доведенні перед судом їх переконливості.

З врахуванням частини 2 статті 11 Кодексу адміністративного судочинства України для повного захисту прав та інтересів позивача суд вважає за необхідне вийти за межі позовних вимог.

Згідно частини 2 статті 71 Кодексу адміністративного судочинства України в адміністративних справах про протиправність рішень, дій чи бездіяльності суб'єкта владних повноважень, обов'язок доказування правомірності свого рішення, дії чи бездіяльності покладається на відповідача, якщо він заперечує проти адміністративного позову.

Статтею 86 Кодексу адміністративного судочинства України встановлено, що суд оцінює докази, які є у справі, за своїм внутрішнім переконанням, що ґрунтується на їх безпосередньому, всебічному, повному та об'єктивному дослідженні.

Відповідно до статті 159 Кодексу адміністративного судочинства України судове рішення повинно бути законним і обґрунтованим. Обґрунтованим є рішення, ухвалене судом на підставі повно і всебічно з'ясованих обставин в адміністративній справі, підтверджених тими доказами, які були досліджені в судовому засіданні.

Як наслідок, відповідач не довів правомірність прийняття податкового повідомлення-рішення, тому позовні вимоги належить задовольнити.

Згідно з частиною 1 статті 94 Кодексу адміністративного судочинства України, якщо судове рішення ухвалене на користь сторони, яка не є суб'єктом владних повноважень, суд присуджує всі здійснені нею документально підтверджені судові витрати з Державного бюджету України (або відповідного місцевого бюджету, якщо іншою стороною був орган місцевого самоврядування, його посадова чи службова особа).

Керуючись статтями 11, 71, 94, 158-163, 167, 254 Кодексу адміністративного судочинства України, суд -

ПОСТАНОВИВ:

1. Позов задовольнити.

2. Визнати протиправними та скасувати податкове повідомлення-рішення Державної податкової інспекції у Заводському районі м. Миколаєва Миколаївської області Державної податкової служби від 03.12.2012 № 0000580225 про застосування до Товариства з обмеженою відповідальністю "Амальгама Люкс" штрафних (фінансових) санкцій на суму 160480, 00 грн.

3. Зобов'язати Головне управління Державної казначейської служби України у Миколаївській області стягнути на користь Товариства з обмеженою відповідальністю "Амальгама Люкс" судові витрати із Державного бюджету України в сумі 1547, 00 грн шляхом їх безспірного списання з рахунку Державної податкової інспекції у Заводському районі м. Миколаєва Миколаївської області Державної податкової служби.

Постанова суду першої інстанції, якщо інше не встановлено цим Кодексом, набирає законної сили після закінчення строку подання апеляційної скарги, встановленого цим Кодексом, якщо таку скаргу не було подано. У разі подання апеляційної скарги судове рішення, якщо його не скасовано, набирає законної сили після повернення апеляційної скарги, відмови у відкритті апеляційного провадження або набрання законної сили рішенням за наслідками апеляційного провадження. Апеляційна скарга подається до адміністративного суду апеляційної інстанції через суд першої інстанції, який ухвалив оскаржуване судове рішення. Копія апеляційної скарги одночасно надсилається особою, яка її подає, до суду апеляційної інстанції. Апеляційна скарга на постанову суду першої інстанції подається протягом десяти днів з дня її проголошення. У разі застосування судом частини третьої статті 160 цього Кодексу, а також прийняття постанови у письмовому провадженні апеляційна скарга подається протягом десяти днів з дня отримання копії постанови.

Суддя Є. В. Марич