Рішення № 34163162, 07.10.2013, Гагарінський районний суд міста Севастополя

ГАГАРІНСЬКИЙ РАЙОННИЙ СУД

МІСТА СЕВАСТОПОЛЯ

___________

перша інстанція

справа № 2702/10770/12

провадження 2/763/1501/13

РІШЕННЯ

І М Е Н ЕМ У К Р А Ї Н И

Від 07 жовтня 2013 р. Гагарінського районного суду м. Севастополя

В складі: головуючого судді Завгородньої Л.М

При секретарі Жиліної М.В.

Представника позивача ОСОБА_1

Представника відповідача ОСОБА_2

Розглянувши у відкритому судовому засіданні позовну заяву ОСОБА_3 до ОСОБА_4 , ОСОБА_5 , ОСОБА_6 про вселення , визначення порядку користування житловим приміщеням і поділ особистих рахунків , суд

Встановив

Позивач звернувся до суду з позовом на тих підставах, що відповідачі незаконно чинять йому перешкоди в мешканні в квартирі АДРЕСА_1 . Просить вселити його в дану квартиру, визначити порядок користування житловими кімнатами, виділивши в його користування житлову кімнату 11,5 кв.м., а відповідачам житлову кімнату 17,0 кв.м.и розділити особові рахунки .

Представник позивача в судовому засіданні позовні вимоги підтримав в повному об'ємі.

Представник відповідачів з позовом не згоден, пояснивши, що позивачу ніхто не перешкоджає в мешканні в спірній квартирі . Неможливо виділити позивачу житлову кімнату 11,5 кв.м., а відповідачам (колишній дружині і двом дорослим синам) житлову кімнату 17,0 кв.м.

Вислухавши всіх учасників процесу, вивчивши матеріали справи, суд вважає, що позов підлягає відхиленню.

У судовому засіданні встановлено, що позивач є власником квартири АДРЕСА_1, що підтверджується копією свідоцтва про право власності. Спірна квартира складається з 2-х житлових кімнат площею 11,5 кв.м і 17,0 кв.м., що підтверджується викапировкою. Позивач і відповідачка полягали в зареєстрованому шлюбу з 12.04.1985р. по 19.03.2012р. Від сумісного життя мають двох повнолітніх синів (відповідачі у даній справі).

Згідно ст.383 ЦК України власник житлого будинку , квартири має право використовувати помешкання для власного проживання , проживання членів своєї сім"ї , інших осіб і не має права використовувати його для промислового виробництва.

З пояснень представника відповідачів убачається, що позивач добровільно залишив спірну житлову площу і пішов. Ніяких перешкод в мешканні на спірній житловій площі позивачу не чинили.

Відповідачі на спірній житловій площі проживають як члени сім'ї позивача.

Відповідно до ст.405 ЦК України члени сім"ї власника житла , які проживають разом з ним , мають право на користування цим житлом відповідно до закону.

Доводи позивача, що відповідачі чинять перешкоди в проживанні на спірній квартирі, не знайшли свого підтвердження в ході судового засідання, оскільки ні позивач, ні його представник не представили суду ніяких доказів.

Згідно ст.60 ЦПК України кожна сторона зобов"язанка довести ті обставини , на які вона посилається як на підставу своїх вимог і заперечень.

Що стосується позовних вимог в частині визначення порядку користування житловими приміщеннями, виділивши позивачу ізольовану житлову кімнату площею 11,5 кв.м., то суд вважає, що дане вимоги не підлягає задоволенню, оскільки дорослі сини не можуть проживати в одній кімнаті з матерью.

Також суд вважає за неможливе провести розділ особових рахунків, оскільки у нього немає для цього ніяких підстав.

Аналізуючи всі обставини і докази у справі, суд вважає, що вимоги позивача не знайшли свого підтвердження в ході судового засідання.

Керуючись ст.383 , 405 ЦК України , ст.10,60,179,212 ЦПК Україні, суд

Вирішив

У позові ОСОБА_3 до ОСОБА_4 , ОСОБА_5 , ОСОБА_6 про вселення , визначення порядку користування житловим приміщеням і поділ особистих рахунків відмовити .

Рішення може бути оскаржено в апеляційному порядку до Апеляційного суду м. Севастополя через суд першої інстанції шляхом подачі в 10-денний строк з дня проголошення рішення .

Рішення віддруковано в нарадчій кімнаті.

Суддя Завгородня Л.М.