Ухвала суду № 34162726, 15.10.2013, Апеляційний суд Житомирської області

УКРАЇНА

Апеляційний суд Житомирської області

Справа №295/2076/13-ц Головуючий у 1-й інст. Кузнєцов Д.В.

Категорія 30 Доповідач Гансецька І. А.

У Х В А Л А

ІМЕНЕМ УКРАЇНИ

15 жовтня 2013 року колегія суддів судової палати з розгляду цивільних справ апеляційного суду Житомирської області в складі:

головуючого - судді: Гансецької І.А.

суддів: Микитюк О.Ю.,

Товянської О.В.

при секретарі: Дехтієвській Т.О.

розглянувши у відкритому судовому засіданні в м. Житомирі цивільну справу за позовом ОСОБА_2, ОСОБА_3 до Публічного акціонерного товариства державна акціонерна компанія «Національна мережа аукціонних центрів», заступника Гендиректора ПАТ ДАК «НМАЦ» - філія «Львівський аукціонний центр» ОСОБА_4 про визнання договорів незаконними, зобов'язання вчинити певні дії, відшкодування майнової та моральної шкоди

за апеляційною скаргою ОСОБА_2, ОСОБА_3 на рішення Богунського районного суду м.Житомира від 24 липня 2013 року,

встановила:

В лютому 2013 року ОСОБА_2 і ОСОБА_3 звернулися до суду з даним позовом. В обгрунтування позовних вимог зазначили, що приймали участь в аукціоні, організатором якого був відповідач. Під час реєстрації їх як учасників аукціону вони підписали з організатором договори, згідно яких зобов'язалися в разі перемоги в аукціоні перерахувати останньому винагороду в розмірі 15 % від суми купленого лоту. Вважають, що дані договори укладені всупереч вимогам закону, під впливом обману, тому просили їх та акти здачі-приймання наданих послуг визнати незаконними, зобов'язати організатора аукціона повернути кошти, отримані в якості винагороди та відшкодувати завдану їм майнову шкоду в розмірі 16297,26 грн., моральну шкоду в розмірі 40000,00 грн., а також вартість банківських послуг та сплачений судовий збір.

Судом до участі в справі в якості співвідповідача притягнуто ПАТ ДАК «НМАЦ» (а.с.37).

Рішенням Богунського районного суду м.Житомира від 24 липня 2013 року позивачам в позові відмовлено.

В апеляційній скарзі ОСОБА_2 і ОСОБА_3, посилаючись на порушення судом норм матеріального і процесуального права, просять скасувати рішення суду та ухвалити нове в межах позовних вимог.

Розглянувши справу в межах доводів, викладених в апеляційній скарзі, суд вважає, що апеляційна скарга задоволенню не підлягає, виходячи з наступного.

З матеріалів справи вбачається, що 11.01.2013 року ПАТ ДАК «Національна мережа аукціонних центрів» (організатор) в особі заступника Генерального директора ПАТ ДАК «НМАЦ» -директора філії «Львівський аукціонний центр» ОСОБА_4 було укладено договори з ОСОБА_2 та ОСОБА_3.(покупці) згідно яких організатор взяв на себе зобов'язання по проведенню аукціону з продажу майна, що належить на законних підставах Головному управлінню будівництва та архітектури Житомирської облдержадміністрації і є його власністю..., а покупець з метою придбати майно..., взяти участь в аукціоні, що призначений на 21.01.2013 року.

Пунктом 2.1.8. обох договорів передбачено, що в разі перемоги в аукціоні покупець зобов'язаний перерахувати організатору винагороду в розмірі 15 відсотків від суми купленого лоту.

21.01.2013 року аукціон відбувся, позивачі стали його переможцями. В цей же день ними та організатором було складено акти здачі-прийняття наданих послуг у пункті 6 якого зазначено, що сторони не мають претензій одна до одної щодо якості виконаних робіт.

Статтею 203 ЦК України передбачено вимоги, додержання яких є необхідним для чинності правочину.

Підставою недійсності правочину є недодержання в момент вчинення правочину стороною (сторонами) вимог, які встановлені частинами 1,3, 5, 6 ст. 203 ЦК України.

Правочин може бути визнаний недійсним лише з підстав і за наслідками, передбаченими законом. Тому в кожній справі про визнання правочину недійсним суд повинен встановити наявність тих обставин, з якими закон пов'язує визнання правочину недійсним і настання певних юридичних наслідків.

Відповідно до ст.230 ЦК України, якщо одна із сторін правочину навмисно ввела другу сторону в оману щодо обставин, які мають істотне значення (частина перша статті 229 цього Кодексу), такий правочин визнається судом недійсним. Обман має місце, якщо сторона заперечує наявність обставин, які можуть перешкодити вчиненню правочину, або якщо вона замовчує їх існування.

З роз'яснень, викладених у пункті 20 постанови №9 від 06 листопада 2009 року Пленуму Верховного Суду України «Про судову практику розгляду цивільних справ про визнання правочинів недійсними" вбачається, що правочин визнається вчиненим під впливом обману у випадку навмисного введення іншої сторони в оману щодо обставин, які впливають на вчинення правочину. На відміну від помилки, ознакою обману є умисел у діях однієї зі сторін правочину. Наявність умислу в діях відповідача, істотність значення обставин, щодо яких особу введено в оману, і сам факт обману повинна довести особа, яка діяла під впливом обману. Обман щодо мотивів правочину не має істотного значення.

Відповідно до вимог ст.3 ЦПК України кожна особа має право в порядку, встановленому цим Кодексом, звернутися до суду за захистом своїх порушених, невизнаних або оспорюваних прав, свобод чи інтересів.

Цивільне судочинство здійснюється на засадах змагальності сторін відповідно до вимог ст.10 ЦПК України. Сторони та інші особи, які беруть участь у справі, мають рівні права щодо подання доказів, їх дослідження та доведення перед судом їх переконливості. Кожна сторона повинна довести ті обставини, на які вона посилається як на підставу своїх вимог та заперечень, крім випадків, встановлених цим Кодексом.

У відповідності до ст.60 ЦПК України кожна сторона зобов'язана довести ті обставини, на які вона посилається як на підставу своїх вимог і заперечень, крім випадків, встановлених статтею 61 цього Кодексу. Докази подаються сторонами та іншими особами, які беруть участь у справі. Доказуванню підлягають обставини, які мають значення для ухвалення рішення у справі і щодо яких у сторін та інших осіб, які беруть участь у справі, виникає спір. Доказування не може ґрунтуватися на припущеннях.

Відповідно до вимог ст.ст.6, 627 ЦК України сторони є вільними в укладенні договору, виборі контрагента та визначенні умов договору з урахуванням вимог цього Кодексу, інших актів цивільного законодавства, звичаїв, ділового обороту, вимог розумності та справедливості.

Оскільки під час розгляду справи не встановлено та не доведено того, що при укладенні спірних договорів ОСОБА_2 та ОСОБА_3 діями ПАТ ДАК «НМАЦ» було введено в оману і що такий обман дійсно мав місце та мало місце істотність значення обставин, щодо яких особу введено в оману, суд першої інстанції обґрунтовано відмовив у задоволенні позову в частині визнання незаконними договорів від 11.01.2013 року.

Вимоги щодо визнання незаконними актів здачі-приймання відповідачем наданих послуг, зобов'язання повернути гарантійні внески та відшкодування майнової і моральної шкоди є похідними від попередньої вимоги, тому задоволенню також не підлягають.

Крім зазначеного, з оспорюваних договорів вбачається, що вони укладені між позивачами та Публічним акціонерним товариством державна акціонерна компанія «Національна мережа аукціонних центрів», однак будь-яких позовних вимог до товариства позивачі не заявляли.

Доводи апеляційної скарги не містять посилань на порушення судом норм матеріального чи процесуального права, які призвели до неправильного вирішення спору, а тому колегія суддів приходить до висновку, що підстав для скасування рішення немає.

Керуючись ст.ст.209,218,303,304,307,308,313-315,317,319,324,325 ЦПК України, колегія суддів,-

ухвалила:

Апеляційну скаргу ОСОБА_2, ОСОБА_3 відхилити.

Рішення Богунського районного суду м.Житомира від 24 липня 2013 року залишити без змін.

Ухвала набирає законної сили з моменту проголошення. Касаційна скарга на неї може бути подана безпосередньо до Вищого спеціалізованого суду України з розгляду цивільних і кримінальних справ протягом двадцяти днів з дня набрання нею законної сили.

Головуючий : Судді :