Рішення № 34161589, 14.10.2013, Микитівський районний суд м. Горлівки

Справа № 252/7799/13-ц

Р І Ш Е Н Н Я

І М Е Н Е М У К Р А Ї Н И

14 жовтня 2013 року Микитівський районний суд м. Горлівки Донецької області в складі: головуючого - судді Дубовика Р.Є., при секретарі Золкіній О.В., за участю представника позивача ОСОБА_1, розглянувши у відкритому судовому засіданні в м. Горлівці цивільну справу за позовом ОСОБА_2 до Державного підприємства «Шахта ім. Ю.О. Гагаріна»

про відшкодування моральної шкоди, завданої ушкодженням здоров'я на виробництві, -

В С Т А Н О В И В:

Звернувшись до суду з даним позовом, ОСОБА_2 просить стягнути з відповідача - Державного підприємства «Шахта ім. Ю.О. Гагаріна» на свою користь моральну шкоду в розмірі 300 000 грн., зазначивши, що він працював на шахті ім. Ю.О. Гагаріна 26 років за професією майстер-підривник. 25 грудня 1992 року під час виконання трудових обов'язків з ним стався нещасний випадок, внаслідок чого він отримав трудове каліцтво - забій головного мозку і крововилив, про що 05.03.1993 року був складений Акт № 4/69 про нещасний випадок на виробництві. Висновком МСЕК від 03.05.1993р. йому вперше було встановлено 60% втрати професійної працездатності в зв'язку з отриманим трудовим каліцтвом. Висновками МСЕК від 03.05.1994р., 23.05.1995р., 17.07.1996р., 10.07.1998р. було підтверджено 60% втрати професійної працездатності з тих же підстав. Висновком МСЕК від 27.07.1999р. йому було встановлено 40% втрати професійної працездатності з тих же підстав. Висновками МСЕК від 26.06.2000р., 01.08.2000р., 28.08.2001р., 03.10.2002р. йому було встановлено та підтверджено 50% втрати професійної працездатності з тих же підстав. Висновком МСЕК від 07.10.2004р. йому було встановлено 70% втрати професійної працездатності з тих же підстав безстроково. В зв'язку з отриманим трудовим каліцтвом йому спричинена моральна шкода, яка полягає в тому, що він переживає та морально страждає з приводу пошкодження його здоров'я, змушений регулярно проходити амбулаторне, стаціонарне, денне лікування, а стан його здоров'я не дозволяє йому перестати проходити таке лікування. Дані факти істотно вплинули і продовжують впливати на образ його життя, у нього відбулися зміни у життєвих і виробничих стосунках, він постійно переживає дискомфорт, змушений відмовитися від ряду можливостей ведення звичного для нього способу життя, прикладати великих зусиль для організації свого життя на належному рівні. Стан його здоров'я залишається незадовільним і постійно погіршується, порушені його нормальні життєві зв'язки, що вкрай негативно позначається на його душевному та психічному стані, завдає щодня йому моральні страждання, фізичні болі та психічні переживання. Вважає, що відповідно до вимог ст.237-1 КЗпП України, відповідач, як роботодавець, повинен нести відповідальність за спричинену йому моральну шкоду, яку він оцінює у 300 000 грн.

На підтвердження позовних вимог позивач надав суду копію паспорту, копію трудової книжки, копію Акту форми Н-1 про нещасний випадок на виробництві № 4/69 від 05.03.1993р., копії довідок МСЕК від 03.05.1993р., 16.05.1994р., 23.05.1995р., 17.07.1996р., 10.07.1998р., 27.07.1999р., 26.06.2000р., 01.08.2000р., 28.08.2001р., 03.10.2002р., 07.10.2004р. про встановлення ступенів втрати професійної працездатності та інвалідності, копії виписок з амбулаторної картки та історій хвороби різних лікарських установ про незадовільний стан свого здоров'я з наданням реабілітаційних рекомендацій.

Представник позивача ОСОБА_1 у судовому засіданні пред'явлені позовні вимоги підтримав з підстав, викладених у позовній заяві, просив їх задовольнити.

Відповідач - ДП «Шахта ім. Ю.О. Гагаріна», будучи належним чином повідомленим про час та місце розгляду справи, явку свого представника у судове засідання не забезпечив, причини неявки суду не повідомив, заперечень проти позову не надав, тому суд вирішує справу на підставі наявних у ній даних і доказів, у заочному порядку.

Суд, вислухавши пояснення представника позивача, дослідивши всі обставини у справі та перевіривши їх доказами, вважає, що позовні вимоги підлягають частковому задоволенню з наступних підстав:

Відповідно до ст.237-1 КЗпП України, відшкодування власником або уповноваженим ним органом моральної шкоди працівнику провадиться у разі, якщо порушення його законних прав призвели до моральних страждань, втрати нормальних життєвих зв'язків і вимагають від нього додаткових зусиль для організації свого життя.

У судовому засіданні встановлено, що з 27.12.1978р. по 17.11.2004р. ОСОБА_2 працював на шахті ім. Ю.О. Гагаріна м. Горлівки на різних роботах, в т.ч. з 18.09.1981р. по 09.07.1993р. підземним підривником. 25.12.1992 року під час виконання трудових обов'язків з ним стався нещасний випадок, внаслідок якого він отримав трудове каліцтво - забій головного мозку і крововилив, про що 05.03.1993 року був складений Акт № 4/69 про нещасний випадок на виробництві. Висновком МСЕК від 03.05.1993р. йому вперше було встановлено 60% втрати професійної працездатності в зв'язку з отриманим трудовим каліцтвом та 3 група інвалідності. Висновками МСЕК від 03.05.1994р., 23.05.1995р., 17.07.1996р., 10.07.1998р. йому було підтверджено 60% втрати професійної працездатності з тих же підстав та 3 група інвалідності. Висновком МСЕК від 27.07.1999р. йому було встановлено 40% втрати професійної працездатності з тих же підстав та 3 група інвалідності. Висновками МСЕК від 26.06.2000р., 01.08.2000р., 28.08.2001р., 03.10.2002р. йому було встановлено та підтверджено 50% втрати професійної працездатності з тих же підстав та 3 група інвалідності. Висновком МСЕК від 07.10.2004р. йому було встановлено 70% втрати професійної працездатності з тих же підстав безстроково та 2 група інвалідності.

З пояснень представника позивача йдеться, що у зв'язку з отриманим трудовим каліцтвом позвачу спричинена моральна шкода, яка полягає в тому, що він переживає та морально страждає з приводу пошкодження його здоров'я, змушений регулярно проходити амбулаторне, стаціонарне, денне лікування, а стан його здоров'я не дозволяє йому перестати проходити таке лікування. Дані факти істотно вплинули і продовжують впливати на образ його життя, у нього відбулися зміни у життєвих і виробничих стосунках, він постійно переживає дискомфорт, змушений відмовитися від ряду можливостей ведення звичного для нього способу життя, прикладати великих зусиль для організації свого життя на належному рівні. Стан його здоров'я залишається незадовільним і постійно погіршується, порушені його нормальні життєві зв'язки, що вкрай негативно позначається на його душевному та психічному стані, завдає щодня йому моральні страждання, фізичні болі та психічні переживання.

Факт заподіяння ОСОБА_2 моральної шкоди підтверджується наданими позивачем та дослідженими у судовому засіданні доказами: копією Акту № 4/69 від 05.03.1993р. про нещасний випадок на виробництві, копіями довідок МСЕК від 03.05.1993р., 16.05.1994р., 23.05.1995р., 17.07.1996р., 10.07.1998р., 27.07.1999р., 26.06.2000р., 01.08.2000р., 28.08.2001р., 03.10.2002р., 07.10.2004р. про встановлення позивачу різних ступенів втрати професійної працездатності та інвалідності, копіями виписок з амбулаторної медичної картки та історій хвороби про незадовільний стан здоров'я позивача з наданням реабілітаційних рекомендацій, з яких вбачається, що в період з 25.12.1992 року по теперішній час позивач постійно звертався та звертається до різних лікарських установ, в основному до психоневрологічних відділень та лікарень, за наданням медичної допомоги та лікування.

Зазначені докази свідчать про те, що ушкодження здоров'я, пов'язане з виконанням позивачем трудових обов'язків, заподіює йому моральні та фізичні страждання, обмежує його можливості вести активний спосіб життя, у зв'язку з чим лікарями йому встановлені відповідні обмеження, тому суд вважає доведеним факт заподіяння позивачеві ОСОБА_2 моральної шкоди.

Відповідно до п.3 Постанови Пленуму Верховного Суду України від 31.03.1995 року № 4 «Про судову практику в справах про відшкодування моральної (немайнової) шкоди» - моральна шкода може складатися, зокрема, у моральних переживаннях у зв'язку з ушкодженням здоров'я, у порушенні нормальних життєвих зв'язків через неможливість продовження активного способу життя, при настанні інших негативних наслідків.

Розглядаючи та вирішуючи питання про розмір відшкодування ОСОБА_2 моральної шкоди, суд враховує обставини нещасного випадку, що стався з позивачем 25.12.1992 року, ступінь втрати ним професійної працездатності - 70%, встановлений висновком МСЕК від 07.10.2004 року в зв'язку з отриманим трудовим каліцтвом, наявність у нього 2 групи інвалідності, тяжкість вимушених змін у його життєвих стосунках, неможливість відновити втрачене здоров'я, порушення загальновизнаних життєвих зв'язків позивача та, виходячи із засад розумності, виваженості та справедливості, приходить до висновку про часткове задоволення позову в розмірі 22 000 гривень.

Керуючись ст.ст. 209, 212-215 ЦПК України, суд

В И Р І Ш И В:

Позов задовольнити частково.

Стягнути з Державного підприємства «Шахта ім. Ю.О. Гагаріна» м. Горлівки (ідентифікаційний код 32782087) на користь ОСОБА_2, ІНФОРМАЦІЯ_1, у рахунок відшкодування моральної шкоди, завданої втратою здоров'я на виробництві, 22 000 (двадцять дві тисячі) гривень.

Стягнути з Державного підприємства «Шахта ім. Ю.О. Гагаріна» м. Горлівки (ідентифікаційний код 32782087) судовий збір у розмірі 114 грн.70 коп. на рахунок спеціального фонду Державного бюджету України.

Заяву про перегляд заочного рішення може бути подано протягом десяти днів з дня отримання його копії до Микитівського районного суду м. Горлівки Донецької області.

Рішення може бути оскаржено шляхом подачі апеляційної скарги до Апеляційного суду Донецької області через Микитівський районний суд м. Горлівки протягом 10 днів з дня його проголошення.

СУДДЯ: