Ухвала суду № 34159320, 14.10.2013, Апеляційний суд Автономної Республіки Крим (м. Сімферополь)

№ справи:121/4534/13-ц Головуючий суду першої інстанції:Цалко А.А. № провадження:22-ц/190/6041/13Доповідач суду апеляційної інстанції:Кузнєцова О. О. _______________

УХВАЛА

ІМЕНЕМ УКРАЇНИ

"14" жовтня 2013 р. колегія суддів судової палати у цивільних справах Апеляційного суду Автономної Республіки Крим у складі:

головуючого судді:Кузнєцової О.О. суддів:Берещанської І.І. Новікова Р.В. при секретарі:Таранець О.О.

розглянувши у відкритому судовому засіданні у приміщенні Апеляційного суду АР Крим цивільну справу за позовом Ялтинської міської ради до ОСОБА_6, третя особа - ОСОБА_7, про зобов'язання звільнити земельну ділянку шляхом знесення огорожі,

за апеляційною скаргою представника ОСОБА_6 - ОСОБА_8 на рішення Ялтинського міського суду АР Крим від 21.08.2013 року,

в с т а н о в и л а :

Ялтинська міська рада звернулась до суду з позовом про зобов'язання ОСОБА_6 звільнити самовільно зайняту нею земельну ділянку орієнтованою площею 0,013 га в районі будинку по АДРЕСА_1 шляхом знесення встановленої нею капітальної огорожі заввишки 2,5 м.

Рішенням Ялтинського міського суду АР Крим від 21.08.2013 року позов задоволено. Зобов'язано ОСОБА_6 звільнити земельну ділянку, орієнтованою площею 0,013 га в районі будинку по АДРЕСА_1 шляхом знесення капітальної огорожі. У разі не виконання ОСОБА_6 судового рішення у строки, встановлені на добровільне виконання, знесення огорожі здійснити у примусовому порядку із подальшим стягненням витрат на знесення з ОСОБА_6 Вирішено питання по розподілу судових витрат.

В апеляційній скарзі представник ОСОБА_6 - ОСОБА_8 просить рішення суду скасувати з підстав його незаконності і необґрунтованості, порушення норм матеріального і процесуального права, неповного з'ясування обставин, що мають істотне значення для вирішення справи по суті та невідповідності висновків суду фактичним обставинам у справі.

У запереченнях представник ОСОБА_7 просить апеляційну скаргу відхилити, вказавши на неспроможність наведених в ній доводів.

Обговоривши доводи апеляційної скарги та поданих на неї заперечень, перевіривши матеріали справи, колегія суддів вважає, що апеляційна скарга не підлягає задоволенню, а рішення суду не підлягає скасуванню, зважаючи на таке.

Задовольняючи позов, суд першої інстанції, з висновками якого погоджується колегія суддів, правильно виходив з того, що ОСОБА_6 у порушення встановленого законом порядку самовільно зайняла земельну ділянку площею близько 0,013 га в районі будинку по АДРЕСА_1, встановивши капітальну огорожу, а тому зобов'язана її звільнити.

Вирішуючи спір, суд першої інстанції правильно виходив з того, що статтею 14 Конституції України гарантовано право власності на землю, але це право має реалізовуватися виключно відповідно до закону.

Підстави та порядок набуття прав на землю із земель державної та комунальної власності визначені Розділом IV Земельного кодексу України.

Відповідно до ст. 83 ЗК України землі, які належать на праві власності територіальним громадам сіл, селищ, міст є комунальною власністю.

У комунальній власності перебувають усі землі у межах населених пунктів, крім земельних ділянок приватної та державної власності, а також земельні ділянки, на яких розташовані будівля і споруди, інші об'єкти нерухомого майна комунальної власності незалежно від місця їх розташування, а повноваження щодо розпорядження земельними ділянками територіальної громади, а також щодо здійснення контролю за додержанням земельного законодавства учасниками земельних правовідносин відповідно до Закону України "Про місцеве самоврядування в Україні" віднесено до повноважень органів місцевого самоврядування.

Особа набуває право власності чи користування земельною ділянкою виключно з моменту державної реєстрації цього права (ст. 125 ЗК України).

Самовільне, у порушення встановленого законом порядку зайняття земельних ділянок не допускається та за ст. 212 ЗК України самовільно зайняті земельні ділянки підлягають поверненню власникам землі або користувачам без відшкодування затрат, понесених за час незаконного користування ними.

Як вбачається з матеріалів справи та встановлено судом, 05.02.2013 року державними інспекторами сільського господарства в АР Крим під час перевірки дотримання вимог земельного законодавства встановлено та зафіксовано у Акті (а.с. 6-7) факт самовільного зайняття ОСОБА_6 земельної ділянки в районі будинку по АДРЕСА_1 орієнтованою площею 0,013 га, на якій розташована побудована бетонна огорожа заввишки 2,5 м (а.с. 6 зворот)

Згідно картографічних матеріалів, ситуаційному плану земельної ділянки, інших матеріалів з проекту відводу та пояснень представника міської ради в суді апеляційної інстанції огорожа встановлена від межі належної ОСОБА_6 земельної ділянки по АДРЕСА_1 та перекриває дорогу загального користування і під'їзні шляхи до будинку АДРЕСА_2.

Рішенням виконавчого комітету Ялтинської міської ради № 1429 від 08.11.2012 року ОСОБА_6 зобов'язано демонтувати встановлену нею огорожу (а.с. 9), яке відповідачем не виконано.

Враховуючи наведене, суд першої інстанції, посилаючись на приписи ст. 212 ЗК України, дійшов правильного висновку про обґрунтованість позовних вимог Ялтинської міської ради та зобов'язання ОСОБА_6 звільнити самовільно зайняту нею земельну ділянку зі знесенням встановленої нею огорожі, яка згідно зі ст. 376 ЦК України є об'єктом самочинного будівництва.

Доводи представника відповідача в суді апеляційної інстанції, що огорожа встановлена виключно по межі земельної ділянки будь-якими допустимими доказами не підтверджені.

Посилання відповідачки на те, що питання зайняття земельної ділянки та влаштування огорожі вирішені з мешканцями будинку АДРЕСА_2 зі сплатою на їх користь певної грошової компенсації є безпідставними, оскільки вирішення питань розпорядження земельними ділянками територіальної громади належить виключно до повноважень органів місцевого самоврядування.

Оцінивши доводи апеляційної скарги, колегія суддів вважає, що вони висновків суду не спростовують та на їх правильність не впливають.

За таких обставин колегія суддів вважає, що судом першої інстанції правильно встановлені обставини справи, характер спірних правовідносин, наданим та дослідженим доказам дана належна правова оцінка, на підставі чого, вирішуючи спір у межах заявлених вимог, ухвалено рішення, яке відповідає вимогам матеріального та процесуального закону, підстав для скасування якого за апеляційною скаргою немає.

Таким чином, визнавши, що судом першої інстанції ухвалено рішення із дотриманням норм матеріального та процесуального закону, колегія суддів, відповідно до ст. 308 ЦПК України, вважає за необхідне апеляційну скаргу відхилити, залишивши рішення суду без змін.

На підставі наведеного та, керуючись ст. ст. 303, 304, 307, 308, 313-315 Цивільного процесуального кодексу України, колегія суддів судової палати у цивільних справах Апеляційного суду АР Крим,

у х в а л и л а :

Апеляційну скаргу представника ОСОБА_6 - ОСОБА_8 відхилити.

Рішення Ялтинського міського суду АР Крим від 21.08.2013 року залишити без змін.

Судове рішення апеляційного суду набирає законної сили з моменту проголошення та може бути оскаржено у касаційному порядку протягом двадцяти днів безпосередньо до суду касаційної інстанції.

Судді:

Берещанська І.І. Кузнєцова О.О. Новіков Р.В.