Рішення № 34157826, 08.10.2013, Печерський районний суд міста Києва

печерський районний суд міста києва

Справа № 757/16109/13-ц

Категорія 24

Р І Ш Е Н Н Я

І М Е Н Е М У К Р А Ї Н И

(ЗАОЧНЕ)

08 жовтня 2013 року Печерський районний суд м. Києва

в складі: головуючого судді - Гладун Х.А.,

при секретарі - Пацала А. В.,

розглянувши у відкритому судовому засіданні в залі суду в м. Києві цивільну справу за позовом ОСОБА_1 до Приватного акціонерного товариства «Український страховий дім», треті особи, як не заявляють самостійних вимог щодо предмета спору: ОСОБА_2, ОСОБА_3, про відшкодування матеріальної та моральної шкоди,

В С Т А Н О В И В :

в липні 2013 року представник позивача звернувся до суду з вищевказаним позовом, в якому просив стягнути з відповідача 30240,00 грн. страхового відшкодування. В обґрунтування заявлених вимог представник позивача зазначає, що внаслідок ДТП, що сталася 28.06.2012 р. за участю автомобіля марки «Chevrolet Aveo» держаний номерний знак НОМЕР_4 під керуванням ОСОБА_4, що належить позивачу, та автомобіля «Mersedes S 350», державний номерний знак НОМЕР_2, який належить ОСОБА_3 під керуванням ОСОБА_2, належний позивачу автомобіль зазнав механічних пошкоджень. Постановою Печерського районного суду м. Києва від 27.07.2012 р. винним у вчиненні ДТП визнано ОСОБА_2 Оскільки, цивільно-правова відповідальність водіїв вказаних автомобілів була застрахована договорами обов'язкового страхування, ОСОБА_4 того ж дня в порядку, встановленому чинним законодавством, повідомив свого страховика - страхову компанію «Еталон» про настання страхового випадку, а 02.07.2012 р. звернувся до відповідача, який за полісом страхування цивільної відповідальності є страховиком винного у вчиненні ДТП водія, з повідомленням потерпілої сторони про подію. 07.07.2012 р. оцінювачем ОСОБА_5 складено протокол огляду автомобіля позивача та встановлено характер пошкодження автомобіля. 09.08.2012 р. позивач подав до відповідача всі необхідні документи для отримання страхового відшкодування. Однак, відповідач всупереч положень ст.. 36 Закону України «Про обов'язкове страхування цивільно-правової відповідальності власників наземних транспортних засобів» станом на день звернення до суду не прийняв відповідного рішення щодо виплати страхового відшкодування позивачу. Страхове відшкодування у встановлений законом 90-денний строк, який сплинув 07.11.2012 р. не виплачено. Неодноразові, як усні так і письмові звернення позивача про виплату страхового відшкодування відповідачем проігноровані. В лютому 2013 р. позивачем за власний кошт відремонтовано пошкоджений автомобіль. Вартість ремонту становить 30240,00 грн. В зв'язку з неналежним виконанням відповідачем своїх зобов'язань щодо виплати страхового відшкодування, позивач просить стягнути з відповідача пеню за період з 08.11.2012 р. по 10.06.2013 р., встановлену п. 36.5. ст. 36 Закону України «Про обов'язкове страхування цивільно-правової відповідальності власників наземних транспортних засобів» в розмірі 2921,78 грн. Також в зв'язку з порушенням відповідачем грошового зобов'язання по виплаті страхового відшкодування позивач в порядку ч. 2 ст. 625 ЦК України просить застосувати до відповідача штрафні санкції в розмірі 585,14 грн. Крім того, позивач зазначає, що неправомірними діями відповідача йому завдано моральної шкоди, яку вона оцінює в розмірі 5000 грн. та просить стягнути на свою користь. Також позивачем понесені витрати, пов'язані з оплатою адвокатських послуг у розмірі 6500 грн. та витрати пов'язані з оплатою судового збору у розмірі 387 грн. 48 коп., які позивач просить стягнути на свою користь з відповідача.

У судовому засіданні представник позивача позов підтримав, просив суд задовольнити заявлені вимоги в повному обсязі, проти ухвалення заочного рішення не заперечував.

Відповідач, треті особи в судове засідання не з'явилися, про день, час та місце проведення судового засідання повідомлялися належним чином.

За таких обставин, суд вважає за можливе розглянути справу у відсутність відповідача та третіх осіб і ухвалити заочне рішення відповідно до ст. ст. 224, 225 ЦПК України, оскільки представник позивача не заперечував проти заочного розгляду справи.

Суд, заслухавши пояснення представника позивача, дослідивши матеріали справи, дійшов наступного висновку.

Судом встановлено, що 28.06.2012 р. на перехресті вул.. Саксаганського та вул.. Шота Руставелі в м. Києві, за участю автомобіля марки «Chevrolet Aveo» держаний номерний знак НОМЕР_4 під керуванням ОСОБА_4, що належить позивачу, та автомобіля «Mersedes S 350», державний номерний знак НОМЕР_2, який належить ОСОБА_3 під керуванням ОСОБА_2 (а.с. 6, 7).

02.07.2012 р. ОСОБА_4 подав до відповідача повідомлення потерпілої особи про подію (а.с. 8).

Як вбачається з даного повідомлення, цивільно-правова відповідальність третьої особи ОСОБА_2, власника автомобіля «Mersedes S 350», державний номерний знак НОМЕР_2, застрахована відповідачем згідно поліса страхування ГО № АА0138569 від 28.10.2011 р.

07.07.2012 р. оцінювачем ОСОБА_5 складено протокол огляду автомобіля позивача та встановлено характер пошкодження автомобіля (а.с. 9).

Постановою Печерського районного суду м. Києва від 27.07.2012 р. винним у вчиненні ДТП визнано ОСОБА_2 (а.с. 10).

09.08.2013 р. позивач подав до відповідача заяву про страхове відшкодування, яка прийнята відповідачем до розгляду за вхідним номером № 223/1 (а.с. 11).

Як пояснив в судовому засіданні представник позивача, позивач неодноразово засобами телефонного зв'язку зверталася до відповідача щодо виплати страхового відшкодування. З матеріалів справи вбачається, що адвокат ОСОБА_6 в інтересах позивача звертався до відповідача з письмовими заявами щодо результатів розгляду заяви позивача про страхове відшкодування, однак доказів належного реагування з боку відповідача на такі звернення матеріали справи не містять.

Відповідно до ч.2 ст. 1187 ЦК України шкода, завдана джерелом підвищеної небезпеки, відшкодовується особою, яка на відповідній правовій підставі (право власності, інше речове право, договір підряду, оренди тощо) володіє транспортним засобом, механізмом, іншим об'єктом, використання, зберігання або утримання якого створює підвищену небезпеку.

Згідно пункту 36.2 ст. 36 Закону України «Про обов'язкове страхування цивільно-правової відповідальності власників наземних транспортних засобів», страховик протягом 15 днів з дня узгодження ним розміру страхового відшкодування з особою, яка має право на отримання відшкодування, за наявності документів, зазначених у статті 35 цього Закону, повідомлення про дорожньо-транспортну пригоду, але не пізніш як через 90 днів з дня отримання заяви про страхове відшкодування у разі визнання ним вимог заявника обґрунтованими - прийняти рішення про здійснення страхового відшкодування (регламентної виплати) та виплатити його або прийняте одне з рішень, зазначених у цьому пункті та протягом трьох робочих днів з дня прийняття відповідного рішення направити заявнику письмове повідомлення про прийняте рішення.

Оскільки, на момент ДТП цивільно-правова відповідальність третьої особи ОСОБА_2 була застрахована відповідачем згідно договору страхування (поліс) № ГО № АА0138569 від 28.10.2011 р., сума відшкодування підлягає стягненню на користь позивача з даної страхової компанії.

Відсутність у позивача даних про прийняте відповідачем рішення щодо розміру страхового відшкодування та строків його виплати чи відмову у виплаті страхового відшкодування, свідчить про правомірність заявлених позовних вимог щодо стягнення страхового відшкодування по заяві позивача про настання страхового випадку від постраждалої особи від 09.08.2012 р. в примусовому порядку.

При визначенні розміру заподіяної позивачу матеріальної шкоди суд виходить з рахунку фактури Приватного підприємця ОСОБА_7 від 12.02.2013 р. про вартість ремонтних робіт по автомобілю марки «Chevrolet Aveo» держаний номерний знак НОМЕР_4 на суму 30240,00 грн. та квитанції до прибуткового касового ордеру № 58 про сплату позивачем вищевказаної суми (а.с. 52, 53).

Статтею 526 ЦК України передбачено, що зобов'язання має виконуватися належним чином відповідно до умов договору та вимог цього Кодексу, інших актів цивільного законодавства, а за відсутності таких умов та вимог - відповідно до звичаїв ділового обороту або інших вимог, що звичайно ставляться.

Відповідно до п. 36.5. ст. 36 Закону України «Про обов'язкове страхування цивільно-правової відповідальності власників наземних транспортних засобів» за кожен день прострочення виплати страхового відшкодування з вини страховика або МТСБУ особі, яка має право на отримання такого відшкодування, сплачується пеня з розрахунку подвійної облікової ставки Національного банку України, яка діє у період, за який нараховується пеня.

Відповідно до Постанови правління Національного банку України «Про регулювання грошово-кредитного ринку» № 102 від 21.03.2012 року розмір облікової ставки Національного банку України становить 7,5 % річних, а з 10.06.2013 р. - 7% згідно Постанови правління Національного банку України № 209 від 06.06.2013 року.

Оскільки страховий випадок стався 28.06.2012 року, з заявою про виплату страхового відшкодування та необхідними документами позивачка звернулася до відповідача 09.08.2012 р., то кінцевий строк прийняття рішення про виплату страхового відшкодування, враховуючи максимальний термін, встановлений пунктом 36.2 ст. 36 Закону України «Про обов'язкове страхування цивільно-правової відповідальності власників наземних транспортних засобів» припадає на 07 листопада 2012 року.

Таким чином пеня з розрахунку подвійної облікової ставки Національного банку України за 236 днів прострочення виплати страхового відшкодування за період з 08 листопада 2012 року по 02 липня 2013 р. складає 2921 гривень 78 копійок.

Також суд дійшов до висновку про задоволення позову в частині стягнення 3% річних за прострочення виплати страхового відшкодування в розмірі 585 грн. 14 коп., виходячи з наступного.

Оскільки зобов'язання страховиків у разі настання страхового випадку зводиться до здійснення страхової виплати, то таке зобов'язання є грошовим і в разі прострочення його виконання настає відповідальність, передбачена ч. 2 ст. 625 ЦК України, зокрема сплата боргу з урахуванням встановленого індексу інфляції за весь час прострочення. Проценти річних, так само як і інфляційні втрати на суму боргу, входять до складу грошового зобов'язання і на відміну від пені не є санкцією за порушення грошового зобов'язання, а виступають способом захисту майнового права та інтересу, який полягає у відшкодуванні матеріальних витрат кредитора від знецінення грошових коштів унаслідок інфляційних процентів і отриманні компенсації (плати) від боржника за користування отриманими ним грошовими коштами, належними до сплати кредиторові, а тому ці кошти нараховуються незалежно від вини боржника та незалежно від сплати ним неустойки (пені) за порушення виконання зобов'язання. Таким чином, інфляційні нарахування на суму боргу та три проценти річних є наслідком невиконання грошового зобов'язання.

Щодо позовних вимог про стягнення судових витрат, пов'язаних з оплатою витрат на правову допомогу, то суд виходить з наступного.

Відповідно до ст. 84 ЦПК України граничний розмір компенсації витрат на правову допомогу встановлюється законом.

Представництво як форма правової допомоги в суді є способом реалізації суб'єктом його прав та обов'язків у разі, якщо він з певних причин не має можливості безпосередньо взаємодіяти з іншими учасниками правових відносин. Одним із видів представництва є представництво за договором, тобто письмовою угодою, якою суб'єкт права уповноважує фізичну або юридичну особу представляти його інтереси у правових стосунках з судом і учасниками судового провадження.

В даному випадку інтереси позивача представляв адвокат ОСОБА_6 на підставі угоди про надання юридичних (адвокатських) послуг від 14.01.2013 року (а.с. 18), що є формою правової допомоги.

Згідно з Законом України «Про граничний розмір компенсації витрат на правову допомогу у цивільних та адміністративних справах» від 20 грудня 2011 року розмір компенсації витрат на правову допомогу у цивільних справах, в яких така компенсація виплачується стороні, на користь якої ухвалено судове рішення, іншою стороною, не може перевищувати 40 % встановленої законом мінімальної заробітної плати у місячному розмірі за годину участі особи, яка надавала правову допомогу, у судовому засіданні, під час вчинення окремих процесуальних дій поза судовим засіданням та під час ознайомлення з матеріалами справи в суді, що визначається у відповідному судовому рішенні.

Станом на 08 жовтня 2013 року мінімальний розмір заробітної плати становить 1 215 грн. відповідно до Закону України «Про Державний бюджет України на 2013 рік»; 40% від даного розміру зарплати становить 486 грн.

Представник позивача ОСОБА_6 згідно свідоцтва на право заняття адвокатською діяльністю № 2932/10, виданого на підставі рішення Київської обласної кваліфікаційно-дисциплінарної комісії від 22.09.2005 р. № 128, має право на надання правової допомоги (а.с. 18), та відповідно до обґрунтування розрахунку гонорару адвоката від 24.09.203 р. (а.с. 51) вчиняв дії щодо претензійного та досудового врегулювання, попередньої консультації щодо характеру спірних правовідносин, розроблення правової позиції, складання позовної заяви і підготовки процесуальних документів, представлення інтересів позивача в суді. На вчинення зазначених дій представником позивача було витрачено 14,5 годин. З врахуванням Закону України «Про граничний розмір компенсації витрат на правову допомогу у цивільних та адміністративних справах», Закону України «Про державний бюджет на 2013 рік» позивачу підлягали б відшкодуванню витрати по оплаті правової допомоги в розмірі 7 047 грн.

Проте, оскільки позивачем було сплачено 6 500 грн. на правову допомогу, то зазначена сума підлягає стягненню з відповідача на його користь (а.с. 19).

Відповідно до ст. 1167 ЦК України, виходячи з засад розумності та справедливості, позовні вимоги про стягнення з відповідача моральної шкоди підлягають задоволенню частково в розмірі 2000 грн. 00 коп. в узагальненому вигляді моральних страждань, оскільки в судовому засіданні встановлено, що внаслідок неправомірних дій відповідача позивач зазнав вимушені зміни в своїх життєвих стосунках. Доказів та розрахунків в обґрунтування моральної шкоди в розмірі 5000 грн. позивачем не надано.

Згідно з вимогами ст. 88 ЦПК України суд покладає на відповідача обов'язок відшкодувати позивачеві понесені судові витрати.

На підставі викладеного та керуючись ст.ст. 988, 625, 1167 ЦК України, ст. 22, 36 Закону України «Про обов'язкове страхування цивільно-правової відповідальності власників наземних транспортних засобів», Законом України «Про граничний розмір компенсації витрат на правову допомогу у цивільних та адміністративних справах» та ст.ст. 10, 11, 57, 60, 61, 88, 215, 224-226 ЦПК України, суд

В И Р І Ш И В :

Позов ОСОБА_1 до Приватного акціонерного товариства «Український страховий дім», треті особи, як не заявляють самостійних вимог щодо предмета спору: ОСОБА_2, ОСОБА_3, про відшкодування матеріальної та моральної шкоди - задовольнити частково.

Стягнути з Приватного акціонерного товариства «Український страховий дім» (м. Київ, пл. Спортивна, 3, код ЄДРПОУ 32556540) на користь ОСОБА_1 (АДРЕСА_1 ідентифікаційний код НОМЕР_3) суму страхового відшкодування в розмірі 30240 (тридцять тисяч вісі сорок) грн. 00 коп., суму пені в розмірі 2921 грн. 78 коп., та відсотки за порушення грошового зобов'язання по виплаті страхового відшкодування у розмірі 585,14 грн.

Стягнути з Приватного акціонерного товариства «Український страховий дім» (м. Київ, пл. Спортивна, 3, код ЄДРПОУ 32556540) на користь ОСОБА_1 (АДРЕСА_1 ідентифікаційний код НОМЕР_3) витрати, пов'язані з оплатою адвокатських послуг в сумі 6500,00 грн.

Стягнути з Приватного акціонерного товариства «Український страховий дім» (м. Київ, пл. Спортивна, 3, код ЄДРПОУ 32556540) на користь ОСОБА_1 (АДРЕСА_1 ідентифікаційний код НОМЕР_3) грошову суму в розмірі 2000 (дві тисячі) грн. у відшкодування моральної шкоди.

Стягнути з Приватного акціонерного товариства «Український страховий дім» (м. Київ, пл. Спортивна, 3, код ЄДРПОУ 32556540) на користь ОСОБА_1 (АДРЕСА_1 ідентифікаційний код НОМЕР_3) суму судового збору в розмірі 387 грн. 48 коп..

В задоволенні іншої частини заявлених вимог - відмовити.

Заочне рішення суду може бути переглянуто судом, що його ухвалив, за письмовою заявою відповідача. Заяву про перегляд заочного рішення може бути подано протягом десяти днів з дня отримання його копії.

Рішення суду набирає законної сили після закінчення строку подання апеляційної скарги, якщо апеляційну скаргу не було подано у строк, встановлений ст. 294 ЦПК України. У разі подання апеляційної скарги рішення, якщо його не скасовано, набирає законної сили після розгляду справи апеляційним судом.

Апеляційна скарга на рішення суду подається до Апеляційного суду м. Києва через Печерський районний суд м. Києва протягом десяти днів з дня його проголошення.

Суддя Х.А. Гладун