Рішення № 34157667, 16.10.2013, Апеляційний суд Луганської області

Головуючий суду 1 інстанції - Філіпенко Л.П.

Доповідач - Фарятьєв С.О.

Справа № 407/1016/13-ц

Провадження № 22ц/782/3182/13

РІШЕННЯ

ІМЕНЕМ УКРАЇНИ

16 жовтня 2013 року колегія суддів судової палати з цивільних справ апеляційного суду Луганської області в складі:

головуючого - Фарятьєва С.О.

суддів - Украінцевої Л.Д., Іванової І.П.

при секретарі - Вербицькому І.А.,

розглянувши у відкритому судовому засіданні у місті Луганську цивільну справу по апеляційній скарзі Публічного акціонерного товариства «Комерційний банк «Акцент-Банк» на рішення Антрацитівського міськрайонного суду Луганської області від 25 червня 2013 року за позовом Публічного акціонерного товариства «Комерційний банк «Акцент-Банк» до ОСОБА_2 про стягнення заборгованості за кредитним договором,-

В С Т А Н О В И Л А :

В лютому 2013 року позивач в особі Публічного акціонерного товариства «Комерційний банк (далі ПАТ КБ) «Акцент-Банк» звернувся до суду з позовом до відповідачки ОСОБА_2, обґрунтовуючи його тим, що 06.06.2008 року між ними було укладено договір про надання їй кредиту на загальну суму 15840 грн. зі сплатою відсотків за користування ним у розмірі 12.00% на рік на суму залишку заборгованості за кредитом з кінцевим терміном повернення 06.06.2011 року.

Однак відповідачка умови укладеного між ними договору порушила і свої зобов'язання належним чином не виконала, в зв'язку з чим утворилась заборгованість, яка станом на 06.02.2013 року склала 95055 грн. 34 коп.

Посилаючись на зазначене позивач просив суд стягнути з відповідачки вищезазначену суму та судові витрати у вигляді судового збору в розмірі 950,55 грн.

Рішенням Антрацитівського міськрайонного суду Луганської області від 25 червня 2013 року у задоволенні позовних вимог позивача було відмовлено за необґрунтованістю.

Не погодившись з таким рішенням суду першої інстанції позивач подав на нього апеляційну скаргу, в якій просить його скасувати, в зв'язку з порушенням судом норм процесуального і матеріального права, що призвело до неправильного вирішення справи, та ухвалити нове рішення, яким його позовні вимоги задовольнити у повному обсязі.

Заперечень на апеляційну скаргу до матеріалів справи не надійшло.

Заслухавши суддю-доповідача, дослідивши матеріали справи, перевіривши законність і обгрунтованість рішення суду в межах доводів апеляційної скарги та обговоривши доводи апеляційної скарги, судова колегія приходить до наступного.

В силу ст.124 Конституції України юрисдикція судів поширюється на всі правовідносини, що виникають у державі.

У відповідності із вимогами ст.4 ЦПК України, здійснюючи правосуддя, суд захищає права, свободи та інтереси фізичних осіб, права та інтереси юридичних осіб, державні та суспільні інтереси у спосіб, визначений законами України.

Згідно з вимогами ст.303 ч.1 ЦПК України, під час розгляду справи в апеляційному порядку апеляційний суд перевіряє законність і обгрунтованість рішення суду першої інстанції в межах доводів апеляційної скарги та вимог, заявлених в суді першої інстанції.

Відповідно до вимог ст.10 ЦПК України обставини цивільних справ встановлюються судом за принципом змагальності. Суд же, зберігаючи об'єктивність та неупередженість, лише створює необхідні умови для всебічного і повного дослідження обставин справи. Згідно ст.11 ЦПК України суд розглядає цивільні справи в межах заявлених вимог і на підставі наданих сторонами доказів.

Крім того, вимогами ст.ст.213,214 ЦПК України передбачено, що рішення суду повинно бути законним та обґрунтованим. Обґрунтованим є рішення, ухвалене на основі повно і всебічно з'ясованих обставин, на які сторони посилаються як на підставу своїх вимог і заперечень, підтверджених тими доказами, які були досліджені в судовому засіданні.

Під час ухвалення рішення суд вирішує такі питання:

Чи мали місце обставини, якими обґрунтовувались вимоги і заперечення, та якими доказами вони підтверджуються, які правовідносини сторін випливають із встановлених обставин, яка правова норма підлягає застосуванню до цих правовідносин та інше.

З матеріалів справи вбачається, що вказані вимоги закону судом першої інстанції виконано було не в повному обсязі.

Судом встановлено, що 06.06.2008 року вищевказаним банком, тобто позивачем, було надано відповідачу споживчий кредит у сумі 15840,00 грн. зі сплатою відсотків за користування ним у розмірі 12.00% на рік на суму залишку заборгованості за кредитом з кінцевим терміном повернення 06.06.2011 року, про що було укладено кредитний договір №ACLARC20910201, шляхом підписання ним заяви позичальника, підтвердивши, таким чином, що підписана ним заява, разом з «Умовами надання споживчого кредиту фізичним особам», складає між ним та банком договір.

Відповідно до вимог ч.ч.1 і 2 ст.639 ЦК України, договір може бути укладений у будь-якій формі, якщо вимоги щодо форми договору не встановлені законом.

Якщо сторони домовилися укласти договір у певній формі, він вважається укладеним з моменту надання йому цієї форми, навіть якщо законом ця форма для даного виду договорів не вимагалася.

Згідно з вимогами ст.1055 ЦК України, кредитний договір укладається у письмовій формі. Кредитний договір, укладений з недодержанням письмової форми, є нікчемним.

У відповідності із вимогами ч.ч.1 і 2 ст.207 Цивільного Кодексу, правочин вважається таким, що вчинений у письмовій формі, якщо його зміст зафіксований в одному або кількох документах, у листах, телеграмах, якими обмінялися сторони. Правочин вважається таким, що вчинений у письмовій формі, якщо воля сторін виражена за допомогою телетайпного, електронного або іншого технічного засобу зв`язку.

Правочин вважається таким, що вчинений у письмовій формі, якщо він підписаний його стороною (сторонами).

Як вбачається з матеріалів справи договір між сторонами було укладено 6 червня 2006 року у письмовій формі. Даний договір складається із Заяви позичальника і «Умов надання споживчого кредиту фізичним особам» та Тарифів банку (а.с.3-7).

Свою згоду на укладення кредитного договору відповідач висловив саме в такій формі, про що свідчить його підпис на вказаній заяві, в якій зазначено, що «Я ознайомився та згодний із Умовами (Розстрочка) (СТАНДАРТ), які були надані мені у письмовій формі. Своїм підписом я підтверджую факт надання мені повної інформації про умови кредитування А-Банку... . Я згоден, що ця Заява разом з запропонованими А-Банком Умовами надання споживчого кредиту фізичним особам(Розстрочка) (СТАНДАРТ), Тарифами складає між мною та банком кредитно-заставний договір. Я підтверджую, що вся надана інформація є достовірною. Зобов`язуюсь про всі зміни повідомляти банк не пізніше 15 днів від моменту їх виникнення».

Крім того, статтею 627 ЦК України передбачено, що сторони є вільними в укладенні договорів та визначенні умов з урахуванням вимог цього кодексу, інших актів цивільного законодавства, вимог розумності та справедливості. А у ч.1 ст.638 ЦК України зазначено, що договір є укладеним, якщо сторони в належній формі досягли згоди з усіх істотних умов договору.

Істотними умовами договору є умови про предмет договору, умови, що визначені законом як істотні або є необхідними для договорів даного виду, а також усі ті умови, щодо яких за заявою хоча б однієї із сторін має бути досягнуто згоди.

Таким чином, договір укладений між сторонами по справі містить всі істотні умови необхідні для його укладання, зміст умов договору є чітким та зрозумілим для сторін і підписаний ними.

Посилання відповідачки на те, що вся інформація в анкеті позичальника, крім її паспортних даних, не відповідає дійсності відносно місця її роботи, наявності у неї домашнього телефону, ідентифікаційного коду та іншого, судова колегія до уваги не приймає оскільки банк, перед укладанням з позичальником договору, всю інформацію про нього отримує з його слів і її не перевіряє. Не заслуговують на увагу судової колегії і твердження відповідачки стосовно того, що підписи на договорі їй не належать і є підробленими, оскільки ухвала, з приводу проведення почеркознавчої експертизи для встановлення факту підробки її підпису, судом першої інстанції не виносилась і така експертиза не провидилась.

З вимогами про визнання зазначеного кредитного договору недійсним відповідач до суду не звертався, в зв`язку з чим кредитний договір укладений між сторонами по справі слід вважати укладеним.

Положеннями ст.599 ЦК України передбачено, що зобов'язання припиняється виконанням, проведеним належними чином.

За таких обставин, оскільки відповідачка взятих на себе зобов'язань перед позивачем належним чином не виконала, суд першої інстанції дійшов помилкового висновку про те, що позивач не надав суду доказів стосовно того, що кредитний договір від 6 червня 2008 року, з приводу якого він звернувся до суду, було укладено ним саме із відповідачкою та про відмовлення йому у позові.

Згідно із ст.309 ЦПК України, підставами для скасування рішення суду першої інстанції і ухвалення нового рішення або зміни рішення є: недоведеність обставин, що мають значення для справи, які суд вважав встановленими; невідповідність висновків суду обставинам справи; порушення або неправильне застосування норм матеріального або процесуального права.

Порушення норм процесуального права можуть бути підставою для скасування або зміни рішення, якщо це порушення призвело до неправильного вирішення справи.

Відповідно до роз'яснень у п.42 Постанови Пленуму Вищого спеціалізованого суду України з розгляду цивільних і кримінальних справ № 5 від 3 березня 2012 року «Про практику застосування судами законодавства при вирішенні спорів, що виникають із кредитних правовідносин», у резолютивній частині рішення суду в разі задоволення позовних вимог в обов'язковому порядку має зазначатись загальний розмір вимог та всі його складові, що підлягають сплаті.

Тому судова колегія приходить до висновку, що рішення суду 1-ої інстанції підлягає скасуванню, з ухваленням по справі нового рішення про стягнення з ОСОБА_2 на користь Публічного акціонерного товариства «Комерційний банк «Акцент-Банк» заборгованості за кредитним договором в сумі 95055, 34грн.

Керуючись ст.ст.303, 304, 309, 316, 317, 319 ЦПК України, колегія суддів,-

В И Р І Ш И Л А :

Апеляційну скаргу Публічного акціонерного товариства «Комерційний банк «Акцент-Банк» задовольнити.

Рішення Антрацитівського міськрайонного суду Луганської області від 25 червня 2013 року скасувати та ухвалити по справі нове рішення, яким стягнути з ОСОБА_2 на користь Публічного акціонерного товариства «Комерційний банк «Акцент-Банк» заборгованість за кредитним договором №ACLARC20910201 від 06.06.2008 року в сумі 95055 (дев`яносто п`ять тисяч п`ятдесят п`ять) грн. 34 коп., з яких 15840 (п`ятнадцять тисяч вісімсот сорок) грн. - заборгованість за кредитом, 2373 (дві тисячі триста сімдесят три) грн. 34 коп. - заборгованість по процентам за користування кредитом, 5132 (п`ять тисяч сто тридцять дві) грн. 16 коп. - заборгованість по комісії за користування кредитом, 66707 (шістдесят тисяч сімсот сім) грн. 20 коп. - пеня за несвоєчасність виконання зобов`язання за договором, 500 (п`ятсот) грн. - штраф (фіксована частина) і 4502 (чотири тисячі п`ятсот дві) грн. 64 коп. - штраф (процентна ставка).

Стягнути з ОСОБА_2 на користь Публічного акціонерного товариства «Комерційний банк «Акцент-Банк» судові витрати в загальній сумі 1425 (одна тисяча чотириста двадцять п`ять) грн. 85 коп.

Рішення набирає чинності негайно, але може бути оскаржене у касаційному порядку до Вищого спеціалізованого суду України з розгляду цивільних і кримінальних справ протягом 20-ти днів після його проголошення.

Головуючий:

Судді: