Ухвала суду № 34151583, 14.10.2013, Житомирський апеляційний адміністративний суд

ЖИТОМИРСЬКИЙ АПЕЛЯЦІЙНИЙ АДМІНІСТРАТИВНИЙ СУД

__________

10002, м-н Путятинський, 3/65, телефон/факс: (0412) 481-602, 481-637 e-mail: inbox@apladm.zt.court.gov.ua

Головуючий у 1-й інстанції: Чорноус Л.І.

Суддя-доповідач:Бучик А.Ю.

УХВАЛА

іменем України

"14" жовтня 2013 р. Справа № 1703/1219/2012

Житомирський апеляційний адміністративний суд у складі колегії:

головуючого судді Бучик А.Ю.

суддів: Одемчука Є.В.

Шевчук С.М.,

при секретарі Самченко В.М. ,

за участю позивача Грицовець М.Г.

розглянувши у відкритому судовому засіданні апеляційну скаргу Грицовець Марії Григорівни, як Красносільського сільського голови 3-го скликання на ухвалу Гощанського районного суду Рівненської області від "18" липня 2013 р. у справі за позовом Грицовець Марії Григорівни, як Красносільського сільського голови 3-го скликання до Красносільського сільського голови Гощанського району Рівненської області - Гуменюк Надії Миколаївни про спростування поширеної недостовірної інформації в засобах масової інформації ,

ВСТАНОВИВ:

Ухвалою Гощанського районного суду Рівненської області від 18 липня 2013 року провадження у справі за адміністративним позовом Грицовець Марії Григорівни - Красносільського сільського голови 3-го скликання в частині до Красносільського сільського голови Гощанського району Рівненської області - Гуменюк Надії Миколаївни про спростування поширеної недостовірної інформації в засобах масової інформації, відшкодування моральної та матеріальної шкоди - закрито через те, що вказаний спір слід розглядати в порядку цивільного судочинства.

Цим же рішенням, адміністративний позов Грицовець Марії Григорівни - Красносільського сільського голови 3-го скликання в частині до Красносільського сільського голови Гощанського району Рівненської області - Гуменюк Надії Миколаївни про визнання дій сільського голови протиправними залишено без руху із наданням строку для усунення зазначених в ухвалі недоліків.

Не погоджуючись із зазначеним судовим рішенням, Грицовець М.Г. подала апеляційну скаргу, в якій просить скасувати вказану ухвалу, а справу направити до суду першої інстанції для продовження розгляду. Зокрема зазначає, що судом порушені норми матеріального та процесуального права, а висновки суду не відповідають обставинам справи.

Заслухавши суддю-доповідача, перевіривши матеріали справи та доводи апеляційної скарги, колегія суддів приходить до висновку, що апеляційна скарга не підлягає задоволенню, виходячи з наступного.

Грицовець И.Г. звернулась до суду з позовною заявою до Красносільського сільського голови Гощанського району Рівненської області - Гуменюк Н.М. про:

- визнання незаконними та протиправними дії Красносільського сільського голови Гощанського району Рівненської області - Гуменюк Н.М.;

- зобов'язання Красносільського сільського голови Гощанського району Рівненської області - Гуменюк Н.М. спростувати поширену неправдиву інформацію щодо позивача в газеті "Рідний край", газеті "Вісті Рівненщини" та по телебаченню "Сфера-ТВ";

- стягнення з посадової особи Гуменюк Н.М. матеріальної та моральної шкоди в розмірі 50000,00 грн.

Щодо закриття провадження у справі в частині позовних вимог, а саме спростування поширеної недостовірної інформації в засобах масової інформації, відшкодування моральної та матеріальної шкоди, колегія суддів зазначає наступне.

Відповідно до ст. 2 КАС України завданням адміністративного судочинства є захист прав, свобод та інтересів фізичних осіб, прав та інтересів юридичних осіб у сфері публічно-правових відносин від порушень з боку органів державної влади, органів місцевого самоврядування, їхніх посадових і службових осіб, інших суб'єктів при здійсненні ними владних управлінських функцій на основі законодавства, в тому числі на виконання делегованих повноважень, шляхом справедливого, неупередженого та своєчасного розгляду адміністративних справ.

Згідно ч.1 ст.9 Кодексу адміністративного судочинства України, суд при вирішенні справи керується принципом законності, відповідно до якого:

1) суд вирішує справи відповідно до Конституції та законів України, а також міжнародних договорів, згода на обов'язковість яких надана Верховною Радою України;

2) суд застосовує інші нормативно-правові акти, прийняті відповідним органом на підставі, у межах повноважень та у спосіб, передбачені Конституцією та законами України.

Згідно ч. 2 ст. 4 Кодексу адміністративного судочинства України юрисдикція адміністративних судів поширюється на всі публічно-правові спори, крім спорів, для яких законом встановлений інший порядок судового вирішення..

Статтею 19 Конституції України встановлено, що правовий порядок в Україні ґрунтується на засадах, відповідно до яких ніхто не може бути примушений робити те, що не передбачено законодавством. Органи державної влади та органи місцевого самоврядування, їх посадові особи зобов'язані діяти лише на підставі, в межах повноважень та у спосіб, що передбачені Конституцією та законами України.

Згідно з вимогами ч. 1 ст. 3 КАС України - справа адміністративної юрисдикції - це переданий на вирішення адміністративного суду публічно-правовий спір, у якому хоча б однією зі сторін є орган виконавчої влади, орган місцевого самоврядування, їхня посадова чи службова особа або інший суб'єкт, який здійснює владні управлінські функції на основі законодавства, в тому числі на виконання делегованих повноважень;

Вказані норми права встановлюють, що в порядку адміністративного судочинства захищаються права та інтереси осіб у сфері публічно-правових відносин. Публічно-правові відносини є складовою частиною правових відносин, які виникають у суспільстві. Змістом будь-яких правових відносин є врегульованих правом взаємні права, інтереси, обов'язки та заборони суб'єктів суспільства у цих правовідносинах. Відповідно, зміст публічно-правових відносин складається з взаємних публічних прав, інтересів, обов'язків та заборон суб'єктів суспільства у певних публічно-правових відносинах.

У публічно-правових відносинах одна особа має та реалізує певні публічні права чи інтереси, а інша особа відповідно виконує певні публічні обов'язки або дотримується публічних заборон. У разі невиконання останньою особою своїх публічних обов'язків або недотримання публічних заборон вона порушує публічні права чи інтереси першої особи, яка не в змозі їх належним чином реалізувати. За цих обставин ця особа має право подати до суду адміністративний позов на захист своїх порушених публічних прав, свобод та інтересів у публічно-правових відносинах.

Згідно з частиною 1 статті 17 Кодексу адміністративного судочинства України юрисдикція адміністративних судів поширюється на правовідносини, що виникають у зв'язку з здійсненням суб'єктом владних повноважень владних управлінських функцій, а також у зв'язку з публічним формуванням суб'єкта владних повноважень шляхом виборів або референдуму.

Відповідно до п. 1 ч. 2 ст. 17 Кодексу адміністративного судочинства України юрисдикція адміністративних судів поширюється на публічно-правові спори, зокрема спори фізичних чи юридичних осіб із суб'єктом владних повноважень щодо оскарження його рішень (нормативно-правових актів чи правових актів індивідуальної дії), дій чи бездіяльності

Згідно з ст. 15 Цивільно-процесуального Кодексу України суди розглядають у порядку цивільного судочинства справи щодо:

1) захисту порушених, невизнаних або оспорюваних прав, свобод чи інтересів, що виникають із цивільних, житлових, земельних, сімейних, трудових відносин;

2) інших правовідносин, крім випадків, коли розгляд таких справ проводиться за правилами іншого судочинства.

Пунктами 1 -3 Постанови Пленуму Верховного Суду України № 1 від 27.02.2009 року «Про судову практику у справах про захист гідності та честі фізичної особи, а також ділової репутації фізичної та юридичної особи» передбачено, що Конституцією України кожному гарантується право на свободу думки і слова, на вільне вираження своїх поглядів і переконань (стаття 34).

Разом з тим, відповідно до статті 68 Конституції України кожен зобов'язаний неухильно додержуватися Конституції та законів України, не посягати на права і свободи, честь і гідність інших людей. Праву на свободу думки і слова, на вільне вираження своїх поглядів і переконань відповідає обов'язок не поширювати про особу недостовірну інформацію та таку, що ганьбить її гідність, честь чи ділову репутацію.

У зв'язку з цим, статтею 32 Конституції України передбачено судовий захист права спростовувати недостовірну інформацію про себе і членів своєї сім'ї. Ніхто не може зазнавати втручання в його особисте і сімейне життя, крім випадків, передбачених Конституцією. Не допускається збирання, зберігання, використання та поширення конфіденційної інформації про особу без її згоди, крім випадків, визначених законом, і лише в інтересах національної безпеки, економічного добробуту та прав людини.

Беручи до уваги зазначені конституційні положення, суди при вирішенні справ про захист гідності, честі та ділової репутації повинні забезпечувати баланс між конституційним правом на свободу думки і слова, правом на вільне вираження своїх поглядів та переконань, з одного боку, та правом на повагу до людської гідності, конституційними гарантіями невтручання в особисте і сімейне життя, судовим захистом права на спростування недостовірної інформації про особу, з іншого боку.

При розгляді справ про захист гідності, честі фізичної особи, а також ділової репутації фізичної та юридичної особи суди повинні точно і неухильно застосувати положення Конституції України, Цивільного кодексу України (далі - ЦК), законів України: від 16 листопада 1992 року № 2782-XII «Про друковані засоби масової інформації (пресу) в Україні» (далі - Закон про пресу), від 2 жовтня 1992 року № 2657-XII «Про інформацію», від 21 грудня 1993 року № 3759-XII «Про телебачення і радіомовлення» (у редакції Закону від 12 січня 2006 року № 3317-IV), від 23 вересня 1997 року № 540/97-ВР «Про державну підтримку засобів масової інформації та соціальний захист журналістів» - та інших нормативно-правових актів, що регулюють вказані суспільні відносини.

Крім того, враховуючи положення статті 9 Конституції України та беручи до уваги ратифікацію Законом України від 17 липня 1997 року № 475/97-ВР Конвенції про захист прав людини і основоположних свобод 1950 року і Першого протоколу та протоколів № 2, 4, 7, 11 до Конвенції та прийняття Закону України від 23 лютого 2006 року № 3477-IV «Про виконання рішень та застосування практики Європейського суду з прав людини», суди також повинні застосовувати Конвенцію про захист прав людини і основоположних свобод (Рим, 4 листопада 1950 року; далі - Конвенція) та рішення Європейського суду з прав людини як джерело права, а також враховувати роз'яснення постанови Пленуму Верховного Суду України від 1 листопада 1996 року № 9 «Про застосування Конституції України при здійсненні правосуддя».

Вибір способу захисту особистого немайнового права, зокрема права на повагу до гідності та честі, права на недоторканість ділової репутації, належить позивачеві. Разом із тим, особа, право якої порушено, може обрати як загальний, так і спеціальний способи захисту свого права, визначені законом, який регламентує конкретні цивільні правовідносини. У зв'язку з цим суди повинні брати до уваги, що відповідно до статті 275 ЦК захист особистого немайнового права здійснюється у спосіб, встановлений главою 3 цього Кодексу, а також іншими способами відповідно до змісту цього права, способу його поширення та наслідків, що їх спричинило це порушення. До таких спеціальних способів захисту відносяться, наприклад, спростування недостовірної інформації та/або право на відповідь (стаття 277 ЦК), заборона поширення інформації, якою порушуються особисті немайнові права (стаття 278 ЦК) тощо.

Як передбачено п. 7 Пленуму, відкриваючи провадження у справі, суд має з'ясувати, за правилами якого судочинства підлягає розгляду заява. При цьому слід виходити з компетенції суду щодо розгляду цивільних справ, зазначеної в статті 15 ЦПК, та враховувати положення статей 1, 12 Господарського процесуального кодексу України (далі - ГПК). Оскільки характер спірних правовідносин є цивільно-правовим (незалежно від суб'єктного складу), то всі справи зазначеної категорії підлягають розгляду в порядку цивільного судочинства, за винятком справ про захист ділової репутації між юридичними особами та іншими суб'єктами підприємницької діяльності у сфері господарювання та іншої підприємницької діяльності, що розглядаються в порядку господарського судочинства.

У Пленумі Вищого спеціалізованого суду України з розгляду цивільних і кримінальних справ від 01.03.2013 №3 "Про деякі питання юрисдикції загальних судів та визначення підсудності цивільних справ", а саме в пункті 4 визначено, що справи про захист гідності, честі та ділової репутації розглядаються в порядку цивільного судочинства і в тому випадку, коли стороною є органи державної влади та/або органи місцевого самоврядування (суб'єкт владних повноважень).

Аналізуючи наведене законодавство та нормативні акти, які врегульовують спірні правовідносини та встановлені обставини справи, колегія суддів погоджується з висновком суду першої інстанції, що вказаний спір не підлягає розгляду в порядку, передбаченому КАС України, а є цивільно-правовим спором та повинна розглядатися місцевим судом в порядку цивільного провадження.

Щодо залишення без руху адміністративного позову Грицовець М.Г. в частині визнання протиправними дій Красносільського сільського голови Гощанського району Рівненської області - Гуменюк Н.М., колегія суддів вважає за необхідне зазначити наступне.

Пунктом 6 частини першої статті 3 КАС України передбачено, що адміністративний позов - звернення до адміністративного суду про захист прав, свобод та інтересів у публічно-правових відносинах.

Відповідно до пункту 4 частини першої статті 106 КАС України у позовній заяві зазначаються зміст позовних вимог згідно з частинами четвертою і п'ятою статті 105 цього Кодексу і виклад обставин, якими позивач обґрунтовує свої вимоги, а в разі подання позову до декількох відповідачів, - зміст позовних вимог щодо кожного з відповідачів.

Під змістом позовних вимог розуміється визначення способу захисту свого права, свободи чи інтересу згідно з частиною четвертою статті 105 КАС України, який має формулюватися максимально чітко і зрозуміло.

Обставини, якими позивач обґрунтовує свої вимоги - це конкретні юридичні факти, з настанням яких суб'єкти публічного права вступають між собою у спірні правовідносини.

Частиною другою статті 106 КАС України передбачено, що на підтвердження обставин, якими обґрунтовуються позовні вимоги, позивач надає докази, а в разі неможливості - зазначає докази, які не може самостійно надати, із зазначенням причин неможливості подання таких доказів.

У позовній заяві Грицовець М.Г. не зазначено зміст позовних вимог згідно з частинами четвертою і п'ятою статті 105 КАС України і виклад обставин, якими позивач обґрунтовує свої вимоги до відповідача, не наведено правового обґрунтування на підтвердження протиправності бездіяльності відповідача, відсутні будь-які доводи стосовно допущення суб'єктом владних повноважень порушень закону під час здійснення владних управлінських функцій щодо них, не зазначено у чому полягає порушення їх прав, свобод та інтересів відповідним суб'єктом.

Позивачем не надано докази (або не зазначено причини неможливості їх подання) на підтвердження порушених їх прав з боку відповідача, саме при здійсненні ним владних управлінських функцій.

Слід звернути увагу позивача на те, що захисту підлягає фактично порушене право особи у публічно-правових відносинах з відповідачем і саме при здійсненні ним чітко визначених чинним законодавством владних управлінських функцій.

Частиною третьою статті 106 КАС України встановлено, що до позовної заяви додаються її копії та копії всіх документів, що приєднуються до неї, відповідно до кількості відповідачів і третіх осіб. До позовної заяви додається також документ про сплату судового збору, крім випадків, коли його не належить сплачувати.

Відповідно до частини другої статті 4 Закону України «Про судовий збір» від 8 липня 2011 року № 3674-VI, який набрав чинності 1 листопада 2011 року, за подання до адміністративного суду адміністративного позову немайнового характеру судовий збір справляється у розмірі 0,03 розміру мінімальної заробітної плати (34 грн. 41 коп.).

Стаття 5 Закону України «Про судовий збір» встановлює пільги щодо сплати судового збору.

Між тим, до позовної заяви Грицовець М.Г. не додано документ про сплату судового збору чи документ, який би підтверджував наявність пільг щодо сплати судового збору, доказів на підтвердження майнового стану, який не дає можливості його оплатити.

Відповідно до частини першої статті 108 КАС України суддя, встановивши, що позовну заяву подано без додержання вимог, встановлених статтею 106 цього Кодексу, постановляє ухвалу про залишення позовної заяви без руху, у якій зазначаються недоліки позовної заяви, спосіб їх усунення і встановлюється строк, достатній для усунення недоліків.

Враховуючи викладене, суд першої інстанції дійшов вірного висновку, що позовна заява подано без додержання вимог, встановлених статтею 106 КАС України та як наслідок правомірно залишив її без руху.

Доводи апеляційної скарги не спростовують висновків суду і не впливають на правильність прийнятого рішення, яке постановлено з додержанням вимог матеріального та процесуального права, підстави для його скасування відсутні.

Керуючись ст.ст. 195, 196, 199, 200, 205, 206, 212, 254 Кодексу адміністративного судочинства України, суд

УХВАЛИВ:

Апеляційну скаргу Грицовець Марії Григорівни, як Красносільського сільського голови 3-го скликання залишити без задоволення, а ухвалу Гощанського районного суду Рівненської області від "18" липня 2013 р. - без змін.

Ухвала набирає законної сили з моменту проголошення та може бути оскаржена протягом двадцяти днів з дня складання її в повному обсязі шляхом подачі касаційної скарги безпосередньо до Вищого адміністративного суду України.

Головуючий суддя: судді: (підпис) (підпис) (підпис) А.Ю.Бучик Є.В.Одемчук С.М. Шевчук

З оригіналом згідно: суддя _______ А.Ю.Бучик

Повний текст cудового рішення виготовлено "14" жовтня 2013 р.

Роздруковано та надіслано:

1- в справу:

2 - позивачу Грицовець Марія Григорівна - Красносільський сільський голова 3-го скликання АДРЕСА_1

3- відповідачу Красносільський сільський голова Гощанського району Рівненської області - Гуменюк Надія Миколаївна с.Красносілля,Гощанський район, Рівненська область,35425