КИЇВСЬКИЙ АПЕЛЯЦІЙНИЙ ГОСПОДАРСЬКИЙ СУД
04116 м.Київ, вул. Шолуденка, 1 (044) 230-06-58
ПОСТАНОВА
ІМЕНЕМ УКРАЇНИ
"09" жовтня 2013 р. Справа№ 910/3056/13
Київський апеляційний господарський суд у складі колегії суддів:
головуючого: Чорної Л.В.
суддів: Гончарова С.А.
Мартюк А.І.
при секретаріГромак В.О.
за участю представників сторін: від позивача - Чеботарьова І.Г. (представник за довіреністю);
від відповідача - Святюк С.П. (представник за довіреністю);
розглянувши апеляційну скаргу Публічного акціонерного товариства «Національна акціонерна компанія «Нафтогаз України»
на рішення Господарського суду
міста Києва від 20.03.2013 р.
по справі № 910/3056/13 (суддя - Паламар П.І.)
за позовом Публічного акціонерного товариства «Національна акціонерна компанія «Нафтогаз України»
до Публічного акціонерного товариства «Київенерго»
про стягнення 537 115,74 грн.
ВСТАНОВИВ:
Рішенням Господарського суду міста Києва від 20.03.2013 р. позовні вимоги Публічного акціонерного товариства «Національна акціонерна компанія «Нафтогаз України» задоволені частково. Стягнуто з Публічного акціонерного товариства «Київенерго» на користь Публічного акціонерного товариства «Національна акціонерна компанія «Нафтогаз України» 64 831,99 грн. три проценти річних з простроченої суми, 30 000 грн. пені, 7 889,70 грн. витрат по оплаті судового збору. У позові в іншій частині відмовлено.
Не погоджуючись із прийнятим рішенням, Публічне акціонерне товариство «Національна акціонерна компанія «Нафтогаз Україна» звернулось до Київського апеляційного господарського суду із апеляційною скаргою, в якій просить скасувати рішення Господарського суду міста Києва від 20.03.2013 р. у справі № 910/3056/13 в частині відмови у стягненні пені 299 652,55 грн. та прийняти в цій частині нове рішення, яким стягнути за ПАТ «Київенерго» на користь ПАТ «НАК «Нафтогаз Україна» пеню у розмірі 299 652,55 грн., в іншій частині рішення залишити без змін.
Ухвалою Київського апеляційного господарського суду від 23.05.2013 р. апеляційну скаргу Публічного акціонерного товариства «Національна акціонерна компанія «Нафтогаз Україна» прийнято до провадження.
Публічне акціонерне товариство «Київенерго» заперечує проти апеляційної скарги та просить залишити рішення Господарського суду міста Києва від 20.03.2013 р. у справі № 910/3056/13 без змін, посилаючись на те, що суд першої інстанції дійшов вірного та обґрунтованого висновку про можливість зменшення розміру пені, яка підлягає стягненню з відповідача до 30 000,00 грн., оскільки позивачем не було доведено факт наявності збитків у зв'язку із невиконанням відповідачем умов Договору.
Розпорядженням Секретаря судової палати Київського апеляційного господарського суду від 12.06.2013 р. змінено склад колегії суддів, у зв'язку із перебуванням судді Тищенко О.В. у відпустці.
Розпорядженнями Голови Київського апеляційного господарського суду від 03.07.2013 р., 28.08.2013 р. змінювався склад колегії суддів, у зв'язку із перебуванням суддів Чорної Л.В та Смірнової Л.Г. у відпустці.
Ухвалою Київського апеляційного господарського суду від 03.07.2013 р. апеляційну скаргу Публічного акціонерного товариства «Національна акціонерна компанія «Нафтогаз України» прийнято до провадження, у визначеному за розпорядженням Голови Київського апеляційного господарського суду складі суду.
Ухвалою Київського апеляційного господарського суду від 14.08.2013 р. апеляційну скаргу Публічного акціонерного товариства «Національна акціонерна компанія «Нафтогаз України» прийнято до провадження, у визначеному за розпорядженням Голови Київського апеляційного господарського суду складі суду.
12.06.2013 р., 14.08.2013 р., 28.08.2013 р. у судових засіданнях оголошувалась перерва.
Відповідно до ст. 99 Господарського процесуального кодексу України в апеляційній інстанції справи переглядаються за правилами розгляду цих справ у першій інстанції з урахуванням особливостей, передбачених у цьому розділі. Апеляційний господарський суд, переглядаючи рішення в апеляційному порядку, користується правами, наданими суду першої інстанції.
Відповідно до ч. 2 ст. 101 Господарського процесуального кодексу України апеляційний господарський суд не зв'язаний доводами апеляційної скарги і перевіряє законність і обґрунтованість рішення місцевого господарського суду у повному обсязі.
Розглянувши матеріали справи, заслухавши пояснення, всебічно і повно з'ясувавши всі фактичні обставини, на яких ґрунтуються доводи та заперечення сторін, об'єктивно оцінивши докази, які мають юридичне значення для розгляду справи і вирішення спору по суті, апеляційний господарський суд встановив наступне.
Як встановлено судом першої інстанції і зазначене підтверджується матеріалами справи, 31 січня 2012 р. між сторонами по справі укладено договір № 134-12-БО про закупівлю природного газу, згідно з яким позивач зобов'язався передати відповідачу протягом 2012 року імпортований природний газ в обсязі до 160000000 м3 згідно наведеного графіку, а останній - прийняти та оплатити вартість одержаного газу та послуг з його транспортування. /а.с. 6-10/.
Згідно умов п. 3.1. договору ціна 1000 м3 природного газу з урахуванням збору у вигляді цільової надбавки до затвердженого тарифу на природний газ, тарифів на транспортування, розподіл і постачання природного газу становить 3945,90 грн. з ПДВ.
Згідно п. 4.1. договору оплата за газ здійснюється покупцем шляхом 100 % поточної оплати протягом місяця поставки газу. Остаточний розрахунок за фактично переданий газ здійснюється до 14-го числа наступного за місяцем поставки.
Строк дії договору відповідно до п. 10.1 договору встановлений з моменту його підписання сторонами і в частині поставки газу до 31 грудня 2012 р., в частині проведення розрахунків - до їх повного здійснення.
За актами приймання-передачі природного газу від 31 січня 2012 р., 29 лютого 2012 р., 31 березня 2012 р., 30 квітня 2012 р., 31 травня 2012 р., 30 червня 2012 р., 31 липня 2012 р., банківськими виписками з рахунку позивача за січень-грудень 2012 року, реєстрами прийнятих платежів на користь НАК «Нафтогаз України» від Київенерго ПАТ з 30 вересня 2011 до 26 вересня 2012 років, актом звіряння розрахунків станом на 12 березня 2013 р. підтверджується факт передачі позивачем відповідачу протягом січня-липня 2012 року 97293226 м3 природного газу вартістю 385 882 291,15 грн., а також оплати останнім одержаного товару у повному обсязі з порушенням строків, встановлених договором. /а.с. 14-22/.
Відповідно до статті 525 Цивільного кодексу України одностороння відмова від зобов'язання або одностороння зміна його умов не допускається, якщо інше не встановлено договором або законом.
Відповідно до статті 526 Цивільного кодексу України зобов'язання має виконуватися належним чином відповідно до умов договору та вимог цього Кодексу, інших актів цивільного законодавства, а за відсутності таких умов та вимог - відповідно до звичаїв ділового обороту або інших вимог, що звичайно ставляться.
Відповідно до статті 193 Господарського кодексу України суб'єкти господарювання та інші учасники господарських відносин повинні виконувати господарські зобов'язання належним чином відповідно до закону, інших правових актів, договору, а за відсутності конкретних вимог щодо виконання зобов'язання - відповідно до вимог, що у певних умовах звичайно ставляться.
Кожна сторона повинна вжити усіх заходів, необхідних для належного виконання нею зобов'язання, враховуючи інтереси другої сторони та забезпечення загальногосподарського інтересу.
За статтею 625 Цивільного кодексу України боржник не звільняється від відповідальності за неможливість виконання ним грошового зобов'язання.
Боржник, який прострочив виконання грошового зобов'язання, на вимогу кредитора зобов'язаний сплатити суму боргу з урахуванням встановленого індексу інфляції за весь час прострочення, а також три проценти річних від простроченої суми, якщо інший розмір процентів не встановлений договором або законом.
За таких обставин, колегія суддів Київського апеляційного господарського суду погоджується із висновком суду першої інстанції про стягнення з відповідача на користь позивача відповідно до вимог ст. 625 Цивільного кодексу України 64 831,99 грн. три проценти річних з простроченої суми.
Разом з цим, відповідно до статті 216 Господарського кодексу України встановлено що, учасники господарських відносин несуть господарсько-правову відповідальність за правопорушення у сфері господарювання шляхом застосування до правопорушників господарських санкцій на підставах і в порядку, передбачених цим Кодексом, іншими законами та договором.
Згідно з пунктом 1 статті 218 Господарського кодексу України підставою господарсько-правової відповідальності учасника господарських відносин є вчинене ним правопорушення у сфері господарювання.
Відповідно до статті 230 Господарського кодексу України штрафними санкціями у цьому Кодексі визнаються господарські санкції у вигляді грошової суми (неустойка, штраф, пеня), яку учасник господарських відносин зобов'язаний сплатити у разі порушення ним правил здійснення господарської діяльності, невиконання або неналежного виконання господарського зобов'язання.
Відповідно до статті 549 Цивільного кодексу України неустойкою (штрафом, пенею) є грошова сума або інше майно, які боржник повинен передати кредиторові у разі порушення боржником зобов'язання.
Частиною 1 статті 550 Цивільного кодексу України встановлюється загальне правило про те, що кредитор має право на стягнення неустойки у всіх випадках порушення боржником зобов'язання, незалежно від того, виникли чи ні у зв'язку з цим порушенням збитки на стороні кредитора.
Пунктом 7.3. Договору сторони передбачили, що у разі порушення Покупцем умов п. 4.1. цього Договору, Покупець зобов'язується (крім суми заборгованості) сплатити пеню у розмірі подвійної облікової ставки НБУ, що діяла в період, за який сплачується пеня, від суми простроченого платежу за кожен день прострочення платежу.
Проте, частина 3 статті 551 Цивільного кодексу України передбачає можливість зменшення за рішенням суду розміру неустойки, що стягується з боржника за порушення зобов'язання, якщо розмір неустойки значно перевищує розмір збитків. При цьому відсутність чи невисокий розмір збитків може бути підставою для зменшення судом розміру неустойки, що стягується з боржника.
Пунктом 1 статті 233 Господарського кодексу України визначено, що суд має право зменшити розмір санкцій, якщо належні до сплати штрафні санкції надмірно великі порівняно із збитками кредитора. При цьому повинно бути взято до уваги: ступінь виконання зобов'язання боржником; майновий стан сторін, які беруть участь у зобов'язанні; не лише майнові, але й інші інтереси сторін, що заслуговують на увагу.
Якщо порушення зобов'язання не завдало збитків іншим учасникам господарських відносин, суд може з урахуванням інтересів боржника зменшити розмір належних до сплати штрафних санкцій (частина 2 статті 233 Господарського кодексу України).
Відповідно до статті 83 Господарського процесуального кодексу України господарський суд, приймаючи рішення, має право зменшувати у виняткових випадках розмір неустойки (штрафу, пені), яка підлягає стягненню зі сторони, що порушила зобов'язання.
Отже, якщо порушення зобов'язання учасника господарських відносин не потягло за собою значні збитки для іншого господарюючого суб'єкта, то суд може з урахуванням інтересів боржника зменшити розмір належних до сплати штрафних санкцій.
За статтею 20 Закону України «Про теплопостачання» збитки теплоенергогенеруючих та теплопостачальних організацій внаслідок надання пільг з оплати за спожиту теплову енергію окремим категоріям споживачів повністю відшкодовуються за рахунок джерел фінансування, визначених законами України, які передбачають відповідні пільги.
Таким чином, своєчасність проведення розрахунків за Договором купівлі-продажу природного газу від 31.01.2012 р. № 134-12-БО напряму залежить від своєчасності та повноти виділення з державного бюджету субвенцій, відповідно до статті 20 Закону України «Про теплопостачання», на погашення різниці в тарифах на теплову енергію, внаслідок невідповідності фактичної вартості теплової енергії, що затверджені НКРЕ.
Враховуючи викладене, Київський апеляційний господарський суд погоджується із висновком Господарського суду міста Києва, при винесені оскаржуваного рішення, про відсутності даних про розмір заподіяних позивачу збитків внаслідок неналежного виконання відповідачем спірного зобов'язання, інтересів сторін, у т.ч. щодо забезпечення сталих поставок природного газу для виробництва теплової енергії для потреб споживачів міста Києва, а тому суд відповідно до вимог ст. 233 ГК України зменшив розмір належної з відповідача на користь позивача відповідно до умов п. 7.3. договору пені до 30 000,00 грн.
Крім того, вимоги про стягнення 142 631,21 грн. збитків внаслідок інфляції за час прострочення задоволенню не підлягають, оскільки протягом заявлених позивачем періодів (16 січня-15 лютого 2012 р. щодо природного газу, поставленого у січні 2012 року, та 16 лютого-15 березня 2012 р. -, поставленого у лютому 2012 року) прострочення оплати природного газу не існувало, оскільки строк оплати за газ за договором встановлений до 14-го числа наступного за місяцем поставки.
Дослідивши матеріали справи, заслухавши пояснення сторін, колегія суддів приходить до висновку, що господарським судом першої інстанції правильно застосовано норми матеріального та процесуального права, повно з'ясовано та доведено обставини, що мають значення для справи, зроблені висновки відповідають дійсним обставинам справи.
Доводи наведені в апеляційній скарзі колегією суддів до уваги не приймаються з огляду на те, що вони є необґрунтованими та такими, що спростовуються матеріалами справи.
За наведених у даній постанові обставин, колегія суддів дійшла висновку, що відсутні підстави для зміни чи скасування рішення Господарського суду міста Києва від 20.03.2013 року у справі № 910/3056/13.
На підставі викладеного та керуючись ст. ст. 99, 101 - 105 Господарського процесуального кодексу України, суд, -
ПОСТАНОВИВ:
1. Рішення Господарського суду міста Києва від 20.03.2013 року у справі № 910/3056/13 залишити без змін, а апеляційну скаргу - без задоволення.
2. Матеріали справи № 910/3056/13 повернути до Господарського суду міста Києва.
3. Копію постанови надіслати сторонам у справі.
Головуючий суддя Чорна Л.В.
Судді Гончаров С.А.
Мартюк А.І.
Судове рішення № 34151317, Київський апеляційний господарський суд було прийнято 09.10.2013. Форма судочинства - Господарське, форма рішення - Постанова. На цій сторінці ви зможете знайти корисні дані про це судове рішення. Ми забезпечуємо зручний та швидкий доступ до актуальних судових рішень, щоб ви могли бути в курсі недавніх судових прецедентів. Наша база даних включає повний спектр необхідної інформації, дозволяючи вам зручно знаходити корисні дані.
Це рішення відноситься до справи № 910/3056/13. Фірми, які зазначені в тексті цього судового документа: