Постанова № 34150829, 03.10.2013, Окружний адміністративний суд міста Києва

ОКРУЖНИЙ АДМІНІСТРАТИВНИЙ СУД міста КИЄВА 01601, м. Київ, вул. Командарма Каменєва 8, корпус 1П О С Т А Н О В А

І М Е Н Е М У К Р А Ї Н И

м. Київ

03 жовтня 2013 року 11:15 № 826/9873/13-а

Окружний адміністративний суд міста Києва у складі судді Амельохіна В.В., при секретарі Грабовському В.А., розглянувши у відкритому судовому засіданні адміністративну справу

за позовомДержавного підприємства «Український транспортно-логістичний центр» до Державної податкової інспекції у Печерському районі Головного управління Міндоходів у м. Києвіпровизнання протиправними та скасування податкових повідомлень - рішень від 12.06.2013р.,за участю:

представників позивача - Міщенко О.В., Філозоп О.В.

представника відповідача - Іващенко О.С.

На підставі частини третьої статті 160 Кодексу адміністративного судочинства України в судовому засіданні 3 жовтня 2013 року проголошено вступну та резолютивну частини постанови.

ОБСТАВИНИ СПРАВИ:

Державне підприємство «Український транспортно-логістичний центр» (далі по тексту - позивач) звернулось з позовом до Державної податкової інспекції у Печерському районі Головного управління Міндоходів у м. Києві (далі по тексту - відповідач) про визнання протиправними та скасування податкових повідомлень - рішень від 12.06.2013р. №0008292202 та №0008302202.

В обґрунтування позовних вимог позивач пояснив, що оскаржувані податкові повідомлення - рішення прийняті відповідачем протиправно та з порушення норм законодавства.

В судовому засіданні представник позивача позовні вимоги підтримав.

Відповідач проти заявленого позову заперечив, посилаючись на те, що оскаржувані податкові повідомлення-рішення прийняті відповідачем правомірно та з врахування всіх обставин.

Розглянувши подані документи і матеріали, заслухавши пояснення представників сторін, всебічно і повно з'ясувавши всі фактичні обставини, на яких ґрунтується позов, об'єктивно оцінивши докази, які мають юридичне значення для розгляду справи і вирішення спору по суті, Окружний адміністративний суд міста Києва, -

ВСТАНОВИВ:

Державною податковою інспекцією у Печерському районі м. Києва Державної податкової служби України проведено перевірку за результатами якої складено акт №513/22.2/34619229 від 28.05.2013р. про результати документальної виїзної планової перевірки ДП «Український транспортно-логістичний центр» з питань дотримання вимог податкового законодавства за період з 01.01.2010р. по 31.12.2012р., валютного та іншого законодавства за період з 01.01.2010р. по 31.12.2012р.

Актом перевірки встановлено порушення п. 198.6 статті 198 ПК України, п. 201.1 ст. 201, абз. 11 п. 201.10 статті 201 ПК України, що призвело до заниження податку на додану вартість всього у сумі 4 390 462грн., в тому числі за квітень 2012 року в сумі 465 932грн., за жовтень 2012 року в сумі 1 397 822грн., за листопад 2012 року в сумі 1 362 313грн., за грудень 2012 року в сумі 1 164 395грн. та встановлено завищення залишку невід'ємного значення, який після бюджетного відшкодування включається до складу податкового кредиту наступного звітного (податкового) періоду (р.24 Декларації) всього в сумі 1 609 259грн., в т.ч. за грудень 2012 року в сумі 1 609 259грн.

На підставі встановлених порушень 12.06.2013р. прийняті податкові повідомлення-рішення №0008292202, яким за порушення п. 198.6 статті 198 ПК України, п. 201.1 ст. 201, абз. 11 п. 201.10 статті 201 ПК України позивачу збільшено суму грошового зобов'язання з податку на додану вартість на суму 5 488 078грн., в тому числі основний платіж - 4 390 462грн. та штрафні санкції - 1 097 616грн.; №0008302202, яким за порушення п. 198.6 статті 198 ПК України, п. 201.1 ст. 201, абз. 11 п. 201.10 статті 201 ПК України зменшено від'ємне значення суми податку на додану вартість у розмірі 1 609 259грн.

Частиною другою статті 19 Конституції України передбачено, що органи державної влади та органи місцевого самоврядування, їх посадові особи зобов'язані діяти лише на підставі, в межах повноважень та у спосіб, що передбачені Конституцією та законами України.

Відповідно до частини третьої статті 2 Кодексу адміністративного судочинства України у справах щодо оскарження рішень, дій чи бездіяльності суб'єктів владних повноважень адміністративні суди перевіряють, чи прийняті (вчинені) вони: на підставі, у межах повноважень та у спосіб, що передбачені Конституцією та законами України; з використанням повноваження з метою, з якою це повноваження надано; обґрунтовано, тобто з урахуванням усіх обставин, що мають значення для прийняття рішення (вчинення дії); безсторонньо (неупереджено); добросовісно; розсудливо; з дотриманням принципу рівності перед законом, запобігаючи несправедливій дискримінації; пропорційно, зокрема з дотриманням необхідного балансу між будь-якими несприятливими наслідками для прав, свобод та інтересів особи і цілями, на досягнення яких спрямоване це рішення (дія); з урахуванням права особи на участь у процесі прийняття рішення; своєчасно, тобто протягом розумного строку.

Судом встановлено, що між позивачем (Основний виконавець), ДП «Укрспецвагон», ДП «Дарницький вагоноремонтний завод» (Співвиконавці) та ТОВ «Транспортно-експедиційна компанія «Ененрготранс» (Замовник) укладені договори №010-2011, №012-2011 від 07.12.2011р. про організацію перевезень вантажів у власних вагонах та проведення розрахунків надані послуги, пов'язані з цим перевезенням, відповідно до яких сторони зобов'язані виконувати всі умови даних Договорів та мають право на взаємне отримання інформації, необхідної для виконання ними своїх обов'язків за цими Договорами.

Між позивачем (Основний виконавець) ДП «Укрспецвагон», ДП «Дарницький вагоноремонтний завод» (Співвиконавці) та ТОВ «Транспортно-експедиційна компанія «Ененрготранс» (Замовник) укладено договір №1009/013-2012 від 03.02.2012р. про організацію перевезень солі та галіту у власних напіввагонах та проведення розрахунків за надані послуги, пов'язані з цими перевезеннями, відповідно до якого Основний виконавець та Співвиконавці зобов'язуються за плату і за рахунок Замовника виконати або організувати виконання визначених цим Договором послуг, пов'язаних з організацією внутрішньодержавних та експортно-імпортних перевезень вантажів у напіввагонах.

Пунктом 3.5.4 вказаних Договорів передбачено обов'язок Співвиконавців (ДП «Укрспецвагон», ДП «Дарницький вагоноремонтний завод») не пізніше 5-го числа місяця, наступного за звітним надавати Основному виконавцю (позивачу) податкові накладні.

Порядок розрахунків між підприємствами, підпорядкованими Укрзалізниці встановлено на підставі Порядку економічних взаємовідносин на залізничному транспорті України, що затверджений наказом Укрзалізниці від 03.07.2000 №251-Ц (далі - Порядок). Відповідно до порядку повідомлення (авізо) - офіційне сповіщення, яке надсилається одним підприємством іншому про зміни статусу взаєморозрахунків, пов'язаних з наданням послуг, відвантаженням товарно-матеріальних розрахунків, пов'язаних з наданням послуг, відвантаженням товарно-матеріальних цінностей, розподілом доходів від перевезень та іншими господарськими операціями.

На виконання умов вказаних договорів контрагентом ДП «Укрспецвагон» виписані податкові накладні 12.05.2012р. №162 на загальну суму 3 142 875,51грн. в тому числі ПДВ 523 812,58грн., №164 на загальну суму 26 883 647,94грн. в тому числі ПДВ 4 480 607,99грн., №167 на загальну суму 449 396,04грн. в тому числі ПДВ 74 899,34грн.

Суми ПДВ включені позивачем до податкового кредиту.

Податковий орган дійшов висновку про порушення позивачем п. 198.6 статті 198 ПК України, п. 201.1 ст. 201, абз. 11 п. 201.10 статті 201 ПК України, який включив до податкового кредиту за червень 2012 року суми ПДВ по податковим накладним, виписаним ДП «Укрспецвагон» в лютому 2012 року, у зв'язку з чим призвело до заниження податку на додану вартість всього у сумі 4 390 462грн., в тому числі за квітень 2012 року в сумі 465 932грн., за жовтень 2012 року в сумі 1 397 822грн., за листопад 2012 року в сумі 1 362 313грн., за грудень 2012 року в сумі 1 164 395грн. та встановлено завищення залишка невід'ємного значення, який після бюджетного відшкодування включається до складу податкового кредиту наступного звітного (податкового) періоду (р.24 Декларації) всього в сумі 1 609 259грн., в т.ч. за грудень 2012 року в сумі 1 609 259грн.

Як вбачається з матеріалів справи, позивач подав до податкового органу декларацію за червень 2012 року, в якій включив суму ПДВ в розмірі 5 079 320грн. по податковим накладним, виписаним в лютому 2012 року та заяву про відмову постачальника надати податкову накладну до декларації за червень 2012 року.

Згідно пояснень позивача, податкові накладні надавались контрагентом (ДП «Укрспецвагон») з відміткою про включення до ЄРПН і він їх прийняв та включив суми, зазначені у накладних до податкового кредиту. Як стало відомо позивачу, накладні ДП «Укрспецвагон» не були зареєстровані у порядку передбаченим ПК України у зв'язку з чим подав до податкового органу податкову декларацію з податку на додану вартість за червень 2012 року із включеною до неї суми податкового кредиту за накладними, отриманими в лютому 2012 року.

В ході судового розгляду, відповідачем долучено до матеріалів справи запит від 26.03.2013р. №5881/7/22.211, який направлявся на адресу СДПІ з ОВП у м. Харкові МГУ Міндоходів щодо проведення перевірки ДП «Укрспецвагон» з питань реєстрації податкових накладних в Єдиному реєстрі податкових накладних, виписаних в лютому 2012 року.

СДПІ з ОВП у м. Харкові МГУ Міндоходів надано відповідь від 24.04.2013р. №6255/7/40.0-24, що було проведено зустрічну звірку ДП «Укрспецвагон» за результатами складено довідку від 24.04.2012р. №329/40.0-14/01056362, в якій зазначено, що податкові накладні №162, №164 та №167 від 29.02.2012р. не зареєстровані в Єдиному реєстрі податкових накладних.

Суд критично ставиться до доводів позивача, з огляду на наступне.

У відповідності до «Порядку заповнення податкової накладної» затвердженого Наказом гожавної податкової адміністрації України від 21.12.2010р. № 969 (чинного на момент виникнення спірних правовідносин), зареєстрованого в Міністерстві юстиції України 29 грудня 2010р. за № 1401/18696 (далі - Наказ № 969) податкова накладна складається у двох примірниках оригінал і копія) у день виникнення податкових зобов'язань. При цьому у верхній лівій частині податкової накладної робляться відповідні відмітки (потрібне виділяється поміткою "X"). Оригінал податкової накладної надається покупцю (отримувачу) товарів/послуг на його вимогу. Податкова накладна, яка відповідно до пункту 11 підрозділу 2 розділу XX Кодексу підлягає реєстрації у Єдиному реєстрі податкових накладних, надається покупцю тільки після такої реєстрації. При цьому у верхній лівій частині податкової накладної робляться відповідні відмітки (виділяється поміткою "X").

Згідно п. 11 підрозділу 2 розділу XX Перехідних положень Податкового кодексу реєстрація податкових накладних платниками податку на додану вартість - продавцями в Єдиному реєстрі податкових накладних запроваджується для платників цього податку, у яких сума податку на додану вартість в одній податковій накладній становить понад 1 мільйон гривень - з 1 січня 2011 року.

Згідно з п. 198.2 ст. 198 ПК України датою виникнення права платника на віднесення сум податку до податкового кредиту вважається дата тієї події, що відбулася раніше: або дата списання коштів з банківського рахунку платника податку на оплату товарів/послуг, або дата отримання платником податку товарів/послуг, що підтверджено податковою накладною.

Згідно з пунктами 198.3, 198.6 статті 198 ПК України податковий кредит звітного періоду визначається виходячи з договірної (контрактної) вартості товарів/послуг, але не вище рівня звичайних цін, визначених відповідно до статті 39 цього Кодексу, та складається з сум податків, нарахованих (сплачених) платником податку за ставкою, встановленою пунктом 193.1 статті 193 цього Кодексу, протягом такого звітного періоду у зв'язку з придбанням або виготовленням товарів (у тому числі при їх імпорті) та послуг з метою їх подальшого використання в оподатковуваних операціях у межах господарської діяльності платника податку.

Не відносяться до податкового кредиту суми податку, сплаченого (нарахованого) у зв'язку з придбанням товарів/послуг, не підтверджені податковими накладними (або підтверджені податковими накладними, оформленими з порушенням вимог статті 201 цього Кодексу) чи не підтверджені митними деклараціями, іншими документами, передбаченими пунктом 201.11 статті 201 цього Кодексу.

З 01.01.2011р., відповідно до п. 201.10 ПК України при здійсненні дій з постачання товарів/послуг платник податку - продавець товарів/послуг зобов'язаний надати покупцю податкову накладну після реєстрації в Єдиному реєстрі податкових накладних. Якщо платник ПДВ - продавець не реєструє податкову накладну в Єдиному реєстрі податкових накладних, то як покупець, так і продавець, відповідно до абз. 8 - 9 п. 201.10 ПКУ, матимуть такі наслідки:

покупець не отримує права на включення сум податку на додану вартість до податкового кредиту;

така навмисна/ненавмисна дія не звільняє продавця від обов'язку включення суми податку на додану вартість, вказаної в податковій накладній, до суми податкових зобов'язань за відповідний звітний період;

виявлення розбіжностей даних податкової накладної та Єдиного реєстру податкових накладних є підставою для проведення органами державної податкової служби документальної позапланової виїзної перевірки продавця та у відповідних випадках - покупця товарів/послуг.

Порядок ведення Єдиного реєстру податкових накладних, затверджений постановою Кабінету Міністрів України від 29.12.2010 р. N 1246 (далі - Порядок N 1246), визначає механізм внесення відомостей, що містяться у податковій накладній та/або розрахунку коригування кількісних і вартісних показників до неї, до Єдиного реєстру податкових накладних платників податку на додану вартість - продавців товарів (послуг), звіряння даних, що містяться у виданих платникам такого податку - покупцям товарів (послуг) податковій накладній та розрахунку коригування з відомостями, які містяться у Реєстрі.

Відповідно до п.201.12 ст. 201 ПК України податкова накладна видається платником податку, який здійснює операції з постачання товарів/послуг, на вимогу покупця та є підставою для нарахування сум податку, що відносяться до податкового кредиту.

При здійсненні операцій з постачання товарів/послуг платник податку - продавець товарів/послуг зобов'язаний надати покупцю податкову накладну після реєстрації в Єдиному реєстрі податкових накладних.

Датою та часом надання податкової накладної та/або розрахунку коригування в електронному вигляді до Державної податкової адміністрації України є дата та час, зафіксовані у квитанції.

Якщо надіслані податкові накладні та/або розрахунки коригування сформовано з порушенням вимог, передбачених відповідно пунктом 201.1 статті 201 та/або пунктом 192.1 статті 192 цього Кодексу, протягом операційного дня продавцю надсилається квитанція в електронному вигляді у текстовому форматі про неприйняття їх в електронному вигляді із зазначенням причин.

Реєстрація податкових накладних та/або розрахунків коригування до податкових накладних у Єдиному реєстрі податкових накладних здійснюється не пізніше двадцяти календарних днів, наступних за датою їх виписки.

Порядок ведення Єдиного реєстру податкових накладних встановлюється Кабінетом Міністрів України. Покупець має право звіряти дані отриманої податкової накладної на відповідність із даними Єдиного реєстру податкових накладних.

Відсутність факту реєстрації платником податку - продавцем товарів/послуг податкових накладних в Єдиному реєстрі податкових накладних та порушення порядку заповнення податкової накладної не дає права покупцю на включення сум податку на додану вартість до податкового кредиту та не звільняє продавця від обов'язку включення суми податку на додану вартість, вказаної в податковій накладній, до суми податкових зобов'язань за відповідний звітний період. Виявлення розбіжностей даних податкової накладної та Єдиного реєстру податкових накладних є підставою для проведення органами державної податкової служби документальної позапланової виїзної перевірки продавця та у відповідних випадках покупця товарів/послуг.

Згідно абз.11 п.201.10 ст.201 ПК України у разі відмови продавця товарів/послуг надати податкову накладну або в разі порушення ним порядку її заповнення та/або порядку реєстрації в Єдиному реєстрі покупець таких товарів/послуг має право додати до податкової декларації за звітний додатковий період заяву із скаргою на такого постачальника, яка є підставою для включення сум податку до складу податкового кредиту. До заяви додаються копії товарних чеків або інших розрахункових документів, що засвідчують факт сплати податку у зв'язку з придбанням таких товарів/послуг або копії первинних документів, складених відповідно до Закону України «Про бухгалтерський облік та фінансову звітність в Україні», що підтверджують факт отримання таких товарів/послуг.

Відповідно до абз. 3 п. 198.6 ст. 198 ПК України у разі якщо платник податку не включив у відповідному звітному періоді до податкового кредиту суму податку на додану вартість на підставі отриманих податкових накладних, таке право зберігається за ним протягом 365 календарних днів з дати виписки податкової накладної.

Однак, абз.11 п.201.10 статі 201 ПК України є спеціальною нормою по відношенню до абз. 3 п. 198.6 ст. 198 ПК України, оскільки законодавець замість строку 365 днів встановив інший, скорочений строк.

Згідно листа Державної податкової служби України від 16.01.2013р. №721/6/15-3115 у разі відмови продавця товарів/послуг надати податкову накладну або в разі порушення ним порядку її заповнення та/або порядку реєстрації в ЄРПН платник податку - покупець може скористатись правом на віднесення сум податку до податкового кредиту на підставі Заяви про відмову постачальника надати податкову накладну (порушення ним порядку заповнення та/або порядку реєстрації в ЄРПН) у випадку подання такої Заяви за встановленою формою разом з податковою декларацією за звітний (податковий) період, в якому така накладна була складена (мала бути складена).

Відповідно до абз. 2 п. 201.15 ст. 201 ПК України платники податку щомісяця в терміни, що передбачені для подання податкової звітності (календарний місяць), у тому числі для яких цим розділом встановлено звітний податковий період - квартал, подають органу державної податкової служби копії записів у реєстрах виданих та отриманих податкових накладних за такий період в електронному вигляді.

Отже, з урахуванням позиції, яка викладена в листі ДПС України від 16.01.2013р. №721/6/15-3115 та законодавчих норм ПК України, суд робить висновок, позивач мав право задекларувати податковий кредит лише в тому місяці, коли ним було отримано податкову накладну від контрагента ДП «Укрспецвагон», а саме в лютому місяці 2012 року.

На підставі вищевикладеного, суд приходить до висновку, що право щодо включення суми податку на додану вартість до складу податкового кредиту в іншому періоді законом не передбачено, у зв'язку з чим позивач не мав права на включення сум податку на додану вартість за лютий 2012р., до податкового кредиту за червень 2012 року.

Згідно з частиною першою статті 71 Кодексу адміністративного судочинства України кожна сторона повинна довести ті обставини, на яких ґрунтуються її вимоги та заперечення, крім випадків, встановлених статтею 72 цього Кодексу.

Відповідно до частини другої статті 71 Кодексу адміністративного судочинства України в адміністративних справах про протиправність рішень, дій чи бездіяльності суб'єкта владних повноважень обов'язок щодо доказування правомірності свого рішення, дії чи бездіяльності покладається на відповідача, якщо він заперечує проти адміністративного позову.

Суді дійшов висновку, відповідач виконав покладений на нього обов'язок щодо доказування правомірності прийнятих ним податкових повідомлень-рішень від 12.06.2013р. №0008292202 та №0008302202, а тому адміністративний позов Державного підприємства «Український транспортно-логістичний центр» вважається таким, що не підлягає задоволенню.

Оскільки судове рішення ухвалене на користь суб'єкта владних повноважень, судові витрати, відповідно з частини другої статті 94 Кодексу адміністративного судочинства України, відсутні.

На підставі викладеного, керуючись статтями 7, 8, 9, 10, 11, 71, 160-163 Кодексу адміністративного судочинства України, -

ПОСТАНОВИВ:

В задоволенні позову Державному підприємству «Український транпспортно - логістичний центр» відмовити повністю.

Постанова може бути оскаржена до суду апеляційної інстанції протягом десяти днів за правилами, встановленими ст. ст. 185-187 Кодексу адміністративного судочинства України, шляхом подання через суд першої інстанції апеляційної скарги.

Повний текст постанови виготовлений 09.10.2013р.

Суддя В.В. Амельохін