Постанова № 34150799, 11.10.2013, Херсонський окружний адміністративний суд

ХЕРСОНСЬКИЙ ОКРУЖНИЙ АДМІНІСТРАТИВНИЙ СУД

73027, м. Херсон, вул. Робоча, 66, тел. 48-51-90

____________

ПОСТАНОВА

ІМЕНЕМ УКРАЇНИ

11 жовтня 2013 р.

Справа № 821/3358/13-а

Херсонський окружний адміністративний суд у складі головуючого судді Пекного А.С., розглянувши в порядку письмового провадження адміністративну справу за позовом Територіального управління Держгірпромнагляду у Херсонській області до Акціонерного товариства "Завод крупних електричних машин" про застосування заходів державного нагляду (контролю) у сфері господарської діяльності,

встановив:

Територіальне управління Державної служби гірничого нагляду та промислової безпеки України у Херсонській області (далі-позивач) звернулося до Херсонського окружного адміністративного суду з позовом до АТ «Завод крупних електричних машин» (далі-відповідач) в якому просить застосувати заходи реагування державного нагляду (контролю).

Позов мотивований тим, що в ході проведення планової перевірки стану промислової безпеки та охорони праці виробничих об’єктів АТ «Завод крупних електричних машин», в результаті якої було виявлено порушення нормативно-правових актів з охорони праці, які створюють загрозу життю та здоров’ю працюючих, що зафіксовані в акті перевірки від 28.08.2013 р. № 34-27. Виходячи з наведеного позивач просить застосувати заходи реагування в сфері державного нагляду до АТ «Завод крупних електричних машин».

Представник позивача надала заяву про розгяляд справи в порядку письмового провадження.

Відповідач явку свого представника в судове засідання не забезпечив, про час та місце розгляду справи повідомлений належним чином.

Згідно ч. 6 ст. 128 КАС України якщо немає перешкод для розгляду справи у судовому засіданні, визначених цією статтею, але прибули не всі особи, які беруть участь у справі, хоча і були належним чином повідомлені про дату, час і місце судового розгляду, суд має право розглянути справу у письмовому провадженні у разі відсутності потреби заслухати свідка чи експерта.

Виходячи з викладеного, суд вважає за можливе розглянути адміністративну справу в порядку письмового провадження.

Дослідивши матеріали справи, оцінивши наявні докази у їх сукупності, суд дійшов висновку, що позовні вимоги не підлягають задоволенню з наступних підстав.

Правові та організаційні засади, основні принципи і порядок здійснення державного нагляду (контролю) у сфері господарської діяльності, повноваження органів державного нагляду (контролю), їх посадових осіб і права, обов'язки та відповідальність суб'єктів господарювання під час здійснення державного нагляду (контролю) визначені Законом України “Про основні засади державного нагляду (контролю) у сфері господарської діяльності” від 05.04.2007 р.

Відповідно до Положення про Державну службу гірничого нагляду та промислової безпеки України, затвердженого Указом Президента України від 06.04.2011 р. №408/2011, Державна служба гірничого нагляду та промислової безпеки України (Держгірпромнагляд України) є центральним органом виконавчої влади, діяльність якого спрямовується і координується Кабінетом Міністрів України через Міністра надзвичайних ситуацій України. Держгірпромнагляд України входить до системи органів виконавчої влади та забезпечує реалізацію державної політики з промислової безпеки, охорони праці, державного гірничого нагляду, охорони надр та державного регулювання у сфері безпечного поводження з вибуховими матеріалами промислового призначення.

Основні завдання Держгірпромнагляду України закріплені пунктом 3 зазначеного Положення.

Відповідно до підпункту 2.26 Положення про організацію та здійснення державного гірничого нагляду, державного нагляду (контролю) у сфері промислової безпеки та охорони праці в системі Держгірпромнагляду України, затвердженого Наказом Міністерства надзвичайних ситуацій України від 11.08.2011р. №826 та зареєстрованого зареєстровано в Міністерстві юстиції України 27 грудня 2011 р. за №1531/20269 (далі - Положення), право заборони виконання робіт, виробництва виникає у разі виявлення під час перевірки: порушень вимог законодавства з охорони праці та промислової безпеки, що створюють загрозу життю працівників; порушень вимог Кодексу України про надра; відсутності дозволу на виконання робіт підвищеної небезпеки та на експлуатацію (застосування) машин, механізмів, устаткування підвищеної небезпеки; непроведення у встановленому порядку та в терміни технічного огляду, випробування або експертного обстеження машин, механізмів та устаткування підвищеної небезпеки; виникнення нещасного випадку зі смертельним або тяжким наслідком, групового нещасного випадку.

У відповідності із п.1.4 вказаного Положення:

заборона виконання робіт - зупинення або недопущення виконання певних видів робіт, які здійснюються суб'єктом господарювання на стадії будівництва, експлуатації, реконструкції або ліквідації; виготовлення, застосування або реалізації продукції, небезпечних речовин; користування надрами шляхом видачі розпорядчого документа Держгірпромнагляду України (розпорядження);

заборона виробництва - зупинення виробництва суб'єкта господарювання (у тому числі експлуатації підприємства, виробничого об'єкта, окремого виробництва, робочого місця, будівлі, споруди, приміщення, машин і механізмів) шляхом видачі розпорядчого документа Держгірпромнагляду України (розпорядження);

загроза життю та здоров'ю працівників - виникнення умов, за яких подальше продовження виконання робіт або експлуатація об'єкта, машин і механізмів несе ризик спричинення внаслідок цих умов фізичної шкоди працівникові, в тому числі такої, яка може призвести до смертельних наслідків.

Згідно з частиною 1 статті 13 Закону України “Про охорону праці”, роботодавець зобов'язаний створити на робочому місці в кожному структурному підрозділі умови праці відповідно до нормативно-правових актів, а також забезпечити додержання вимог законодавства щодо прав працівників у галузі охорони праці. З цією метою роботодавець забезпечує функціонування системи управління охороною праці, а саме: створює відповідні служби і призначає посадових осіб, які забезпечують вирішення конкретних питань охорони праці, затверджує інструкції про їх обов'язки, права та відповідальність за виконання покладених на них функцій, а також контролює їх додержання; розробляє за участю сторін колективного договору і реалізує комплексні заходи для досягнення встановлених нормативів та підвищення існуючого рівня охорони праці; забезпечує виконання необхідних профілактичних заходів відповідно до обставин, що змінюються; впроваджує прогресивні технології, досягнення науки і техніки, засоби механізації та автоматизації виробництва, вимоги ергономіки, позитивний досвід з охорони праці тощо; забезпечує належне утримання будівель і споруд, виробничого обладнання та устаткування, моніторинг за їх технічним станом; забезпечує усунення причин, що призводять до нещасних випадків, професійних захворювань, та здійснення профілактичних заходів, визначених комісіями за підсумками розслідування цих причин; організовує проведення аудиту охорони праці, лабораторних досліджень умов праці, оцінку технічного стану виробничого обладнання та устаткування, атестацій робочих місць на відповідність нормативно-правовим актам з охорони праці в порядку і строки, що визначаються законодавством, та за їх підсумками вживає заходів до усунення небезпечних і шкідливих для здоров'я виробничих факторів; розробляє і затверджує положення, інструкції, інші акти з охорони праці, що діють у межах підприємства (далі - акти підприємства), та встановлюють правила виконання робіт і поведінки працівників на території підприємства, у виробничих приміщеннях, на будівельних майданчиках, робочих місцях відповідно до нормативно-правових актів з охорони праці, забезпечує безоплатно працівників нормативно-правовими актами та актами підприємства з охорони праці; здійснює контроль за додержанням працівником технологічних процесів, правил поводження з машинами, механізмами, устаткуванням та іншими засобами виробництва, використанням засобів колективного та індивідуального захисту, виконанням робіт відповідно до вимог з охорони праці; організовує пропаганду безпечних методів праці та співробітництво з працівниками у галузі охорони праці; вживає термінових заходів для допомоги потерпілим, залучає за необхідності професійні аварійно-рятувальні формування у разі виникнення на підприємстві аварій та нещасних випадків.

Положенням про організацію та здійснення державного гірничого нагляду, державного нагляду (контролю) у сфері промислової безпеки та охорони праці в системі Держгірпромнагляду України визначено процедуру проведення перевірок під час здійснення державного нагляду (контролю) за додержанням законів та інших нормативно-правових актів з питань: промислової безпеки, охорони праці, безпечного ведення робіт юридичними та фізичними особами, які відповідно до законодавства використовують найману працю; геологічного вивчення надр, їх використання та охорони, а також використання і переробки мінеральної сировини; безпеки робіт у сфері поводження з вибуховими матеріалами промислового призначення; безпечного проведення робіт з утилізації звичайних видів боєприпасів, ракетного палива та вибухових матеріалів військового призначення; трубопровідного транспорту, функціонування ринку природного газу та діяльності, пов'язаної з об'єктами підвищеної небезпеки та потенційно небезпечними об'єктами.

З матеріалів справи вбачається, що позивачем відповідно до наказу від 22.07.2013 р. № 513 у період з 20 по 28 серпня 2013р. проведено планову перевірку стану промислової безпеки та охорони праці виробничих об’єктів АТ «Завод крупних електричних машин» за адресою: Херсонська область, м. Нова Каховка, вул.. Першотравнева, 35а.

За наслідками перевірки позивачем складено акт від 28.08.2013р. №34-27, яким зафіксовані наступні порушення вимог законодавства:P>

Працівники зайняті на роботах з підвищеної небезпекою в цехах не проходять щорічне навчання та перевірку знань з питань охорони праці;

Планшайби карусельних верстатів, ТВ 542, ЗК 55,ПК 28, ТК 46,ТК 49 цеху механічної обробки крупних виробів не має знімних щитків Г-подібної форми;

Пневматичний інструмент цехів, незалежно від умов його роботи, не рідше 1 разу на 6 міс.,не розбирається, не промивається, не змащуваються його деталі,не перевіряється на холостому ходу;

Заточувальні верстати АЗ-1, А 5 цеху механічної обробки крупних виробів не мають підручників зліва під час обробки шліфувальними кругами. Не проведено повне і часткове опосвідчення крана мостового дільниці лиття, рег.№30730;

Кран укосина, рег.№ 768, біля випробувального стенду цеху механічної обробки крупних виробів, не має справного блокування верхнього положення;

Гартувальні машини зварювального цеху (2 од), без інв. номеру, не мають блокіровку яка автоматично вимикає верстат при відкритій кришці (підвищеної небезпеки травмування);

Редуктора (газовий, кисневий) для газополуменевої обробки металу зварювального цеху не проходять випробування;

Рукава для газового зварювання та різання металу зварювального цеху не проходять 1 раз на З міс. гідравлічне (пневматичне) випробування на міцність тиском, що становить 1,25Р;

Не проводиться перевірка різаків та пальників обладнання для газополуменевої обробки металу (пересувний газоразборний пост) на газонепроникність та горіння (не рідше 1 разу на місяць);

Управління листозгинальним верстатом МГ 17 зварювального цеху здійснюється педаллю при відсутності запобіжних огороджень на приймальному пристрої (повинно застосовуватися дворуке управління);

Кран укосина 2 дільниці зварювального цеху, рег.№632 не пройшла ЧТО, ПТО (технічне посвідчення);

Балони з газами (кисень) зберігаються в приміщенні цеху сумісно з порожніми, відсутні спеціальні складські приміщення.

Вирішуючи даний спір, суд виходить з наступного.

Законом України “Про внесення змін до деяких законодавчих актів України у зв'язку з прийняттям Кодексу цивільного захисту України” від 2 жовтня 2012 року N 5404-VI викладено у новій редакції частину п'яту статті 4 Закону України “Про основні засади державного нагляду (контролю) у сфері господарської діяльності” та внесено зміни до частини 2 статті 18, статті 1832 та частини 1 статті 256 Кодексу адміністративного судочинства України.

Законом України “Про внесення змін до деяких законодавчих актів України щодо усунення обмежень у провадженні господарської діяльності” від 20 червня 2013 року N353-VII внесені зміни до частини 2 статті 18 КАС України, доповнено його статтею 1836, а також внесені зміни до частини 5 статті 4, статті 7 Закону України "Про основні засади державного нагляду (контролю) у сфері господарської діяльності".

Зазначені Закони набрали чинності 27 червня та 01 липня 2013 року.

У відповідності до внесених змін, повне або часткове зупинення виробництва (виготовлення) або реалізації продукції, виконання робіт, надання послуг допускається за постановою адміністративного суду, ухваленою за результатами розгляду позову органу державного нагляду (контролю) щодо застосування заходів реагування.

Вжиття інших заходів реагування, передбачених законом, допускається за вмотивованим письмовим рішенням керівника органу державного нагляду (контролю) чи його заступника, а у випадках, передбачених законом, - із наступним підтвердженням обґрунтованості вжиття таких заходів адміністративним судом.

Стосовно позовних вимог щодо застосування заходів реагування у сфері державного нагляду відносно відповідача шляхом заборони виконання функціональних обов’язків працівниками цехів, зайнятими на роботах з підвищеною небезпекою, без навчання та перевірки знань охорони праці; заборони експлуатації карусельних верстатів, ТВ 542, ЗК 55,ПК 28, ТК 46,ТК 49; заборони експлуатації пневматичного інструменту цехів (9од.); заборони експлуатації заточувальних верстатів АЗ-1, А 5; заборони експлуатації крану укосини, рег.№ 768, біля випробувального стенду цеху механічної обробки крупних виробів; заборони експлуатації гартувальних машини зварювального цеху (2 од), без інв.. номеру; заборони виконання газополуменевих робіт на пересувних газорозбірних постах зварювального цеху; заборони експлуатації листозгинального верстата МГ 17 зварювального цеху; заборони експлуатації крану укосини 2 дільниці зварювального цеху, рег.№632; заборони зберігання балонів з газами в приміщенні зварювального цеху до усунення зазначених вище порушень та отримання у встановленому порядку рішення на підновлення роботи, суд зазначає наступне.

Прикінцевими та перехідними положеннями Закону України “Про внесення змін до деяких законодавчих актів України щодо усунення обмежень у провадженні господарської діяльності” від 20 червня 2013 року N353-VII на Кабінет Міністрів України покладено обов’язок у тримісячний строк з дня набрання чинності цим Законом розробити та внести на розгляд Верховної Ради України проекти законів про внесення змін до деяких законодавчих актів України щодо застосування заходів реагування у вигляді повного або часткового зупинення виробництва (виготовлення) або реалізації продукції, виконання робіт (надання послуг) відповідно до постанови адміністративного суду, а також щодо визначення випадків, коли обґрунтованість вжиття інших заходів реагування підлягає підтвердженню адміністративним судом.

У зв’язку з цим слід зазначити, що спеціальним законодавством, яке регулює спірні правовідносини щодо здійснення державного нагляду, зокрема, Законом України “Про охорону праці”, Положенням про організацію та здійснення державного гірничого нагляду, державного нагляду (контролю) у сфері промислової безпеки та охорони праці в системі Держгірпромнагляду України, затвердженого Наказом Міністерства надзвичайних ситуацій України від 11.08.2011р. №826 та зареєстрованого зареєстровано в Міністерстві юстиції України 27 грудня 2011 р. за №1531/20269, Положенням про Державну службу гірничого нагляду та промислової безпеки України, затвердженим Указом Президента України від 6 квітня 2011 року за №408/2011, Положенням про організацію та здійснення державного гірничого нагляду, державного нагляду (контролю) у сфері промислової безпеки та охорони праці в системі Держгірпромнагляду України, затвердженим наказом Міністерства надзвичайних ситуацій України від 11 серпня 2011 року №826, зареєстрованим в Міністерстві юстиції України 27 грудня 2011 року за №1531/20269, які наразі є діючими, передбачені повноваження органів державного нагляду щодо вжиття заходів реагування, в тому числі і таких, як повне або часткове зупинення виробництва (виготовлення) або реалізації продукції, виконання робіт, надання послуг.

Системно аналізуючи положення вказаних правових норм, суд приходить до висновку, що заходи реагування у сфері державного нагляду застосовуються за постановою адміністративного суду виключно у випадках, коли застосування таких заходів обов’язково передбачає повне або часткове зупинення виробництва (виготовлення) або реалізації продукції, виконання робіт, надання послуг.

В усіх інших випадках орган державного нагляду не позбавлений повноважень самостійно застосувати заходи реагування відповідно до спеціального законодавства, яке є діючим.

Оцінюючи доводи позивача, суд вважає, що заходи реагування, які позивач просить застосувати, не пов’язані із повним або частковим зупиненням виробництва (виготовлення) або реалізації продукції, виконання робіт, надання послуг.

При цьому, суд звертає увагу на те, що виконання робіт (у цивільному праві) — це дії, результат яких не споживається в процесі їх виконання (на відміну від послуг), а утворює самостійний об'єкт матеріального світу. Результати робіт є об'єктами цивільних прав. Особливість робіт як об'єкта цивільних правовідносин полягає в тому, що до виконання робіт їх результат існує у нематеріальній формі та переходить (об'єктивується) в матеріальну форму після їх виконання. Відповідно до чинного законодавства України фізичні особи можуть залучатися до роботи не лише на підставі трудового договору, а й на іншій юридичній підставі, зокрема, за цивільно-правовим договором.

Порушивши питання про заборону виконання функціональних обов'язків працівниками цехів, зайнятими на роботах з підвищеною небезпекою без навчання та перевірки знань з охорони праці та заборони виконання газополуменевих робіт пересувних газорозбірних постах зварювального цеху, позивач не вказав і належним чином не обгрунтував, чи є такі роботи виготовленням (виробництвом) продукції чи виконанням робіт як результат господарської діяльності відповідача та чи призведе їх заборона до повного або часткового зупинення виробництва продукції або виконання робіт.

За таких обставин позивач вправі самостійно обрати захід реагування у сфері державного нагляду, який не пов’язаний із повним або частковим зупиненням виробництва (виготовлення) або реалізації продукції, виконання робіт, надання послуг (в даному випадку – заборона експлуатації конкретного механізму чи обладнання) та за власним рішенням застосувати його до відповідача.

Враховуючи наведене, суд не знаходить підстав для застосування обраних позивачем заходів реагування саме за постановою суду, оскільки прийняття рішень про застосування саме таких заходів є компетенцією Територіального управління держгірпромнагляду у Херсонській області.

Підсумовуючи викладене, суд приходить до висновку про відмову у задоволенні позову через відсутність підстав для застосування за постановою адміністративного суду тих заходів реагування, які просить застосувати позивач.

Керуючись ст. ст. 158, 161-163, 183-2 КАС України, суд-

постановив:

У задоволенні адміністративного позову відмовити в повному обсязі.

Стягнути з Територіального управління держгірпромнагладу у Херсонській області (ідентифікаційний код юридичної особи 37959852) на користь державного бюджету судовий збір в сумі 34,41 грн. (тридцять чотири гривні 41 копійка) .

Постанова може бути оскаржена в апеляційному порядку до Одеського апеляційного адміністративного суду через суд першої інстанції шляхом подачі апеляційної скарги в 10-денний строк з дня її проголошення. В разі складення постанови у повному обсязі відповідно до ст. 160 КАС України, а також прийняття постанови у письмовому провадженні апеляційна скарга подається протягом десяти днів з дня отримання копії постанови.

Копія апеляційної скарги одночасно надсилається особою, яка її подає, до суду апеляційної інстанції.

Постанова набирає законної сили після закінчення строку подання апеляційної скарги, якщо вона не була подана у встановлений строк. У разі подання апеляційної скарги постанова, якщо її не скасовано, набирає законної сили після закінчення апеляційного розгляду справи.

Суддя Пекний А.С.

кат. 5.1.2