Рішення № 34149676, 14.10.2013, Вінницький міський суд Вінницької області

14.10.2013 року

Справа № 127/19505/13-ц

Р І Ш Е Н Н Я

І М Е Н Е М У К Р А Ї Н И

(заочне)

14.10.2013 року м. Вінниця

Вінницький міський суд Вінницької області в складі

Головуючого судді Борисюк І.Е.,

За участю: секретаря Пророк О.С.,

представника позивача ОСОБА_1,

розглянувши у відкритому судовому засіданні в м. Вінниці цивільну справу за позовом ПАТ «Акцент-Банк» до ОСОБА_2 про стягнення заборгованості, -

В С Т А Н О В И В:

До Вінницького міського суду Вінницької області звернулося ПАТ «Акцент-Банк» з позовом до ОСОБА_2 про стягнення заборгованості.

Позовні вимоги мотивовані тим, що між позивачем та відповідачем 04.02.2011 року було укладено кредитний договір № А349СС9FMY0382, відповідно до якого відповідач отримав кредит у розмірі 19 900, 00 гривень зі сплатою відсотків за користування кредитом у розмірі 0,12 % на рік на суму залишку заборгованості за кредитом. Відповідач підтвердив свою згоду на те, що підписана заява разом з умовами надання кредиту фізичним особам «Розстрочка», тарифами складає між ним та банком кредитно-заставний договір, про що свідчить підпис відповідача у заяві. Станом на 27.06.2013 року відповідач має заборгованість - 76 209, 57 гривень, з яких: заборгованість за кредитом - 16 058, 30 гривень, заборгованість по процентах за користування кредитом - 22, 86 гривень, комісія за користування кредитом - 6 766, 00 гривень, пеня за несвоєчасність виконання зобов'язань за договором - 49 257, 19 гривень, штраф - 500, 00 гривень (фіксована частина), штраф - 3 605, 22 гривень (процентна складова).

Вище викладене й стало підставою для звернення до суду позивача із вимогою про стягнення з відповідача на користь позивача заборгованості за кредитним договором № А349СС9FMY0382 від 04.02.2011 року в розмірі 76 209, 57 гривень.

Представник позивача в судовому засіданні позовні вимоги підтримала в повному обсязі, аргументуючи мотивами викладеними у позовній заяві та просила їх задовольнити.

Відповідач в судове засідання повторно не з'явився, хоча належним чином був повідомлений про час і місце розгляду справи. Від відповідача не надійшло заяви про розгляд справи у його відсутність, не повідомлено причини неявки.

Суд, враховуючи думку представника позивача, ухвалив провести заочний розгляд справи.

При розгляді справи судом встановлені наступні факти та відповідні їм правовідносини.

04.02.2011 року між ПАТ «Акцент-Банк» та ОСОБА_2 було укладено кредитний договір № А349СС9FMY0382, відповідно до якого відповідач отримав кредит у розмірі 19 900, 00 гривень на строк до 03.02.2014 року включно на споживчі цілі зі сплатою відсотків за користування кредитом у розмірі 0,01 % на місяць на суму залишку заборгованості за кредитом, єдиноразової винагороди за надання фінансового інструменту у розмірі 199, 00 гривень, якщо інше не встановлено в умовах та правилах надання банківських послуг, та щомісячної винагороди за надання фінансового інструменту у розмірі 398, 00 гривень, якщо інше не встановлено в умовах та правилах надання банківських послуг, в обмін на зобов'язання позичальника з повернення кредиту, сплати відсотків, винагороди, а також сплати комісії, яка зазначена в заяві, умовах та правилах надання банківських послуг строки. Погашення заборгованості здійснюється у наступному порядку: починаючи з 4 по 9 число кожного місяця позичальник повинен надавати банку грошові кошти (щомісячний платіж) в сумі 951, 82 гривень для погашення заборгованості за кредитом, яка складається із заборгованості за кредитом, відсотків, винагороди, комісії, а також інших витрат згідно умовами. (а.с. 5-13)

Судом встановлено, що позивачем на виконання умов кредитного договору 04.02.2011 року відповідачу було видано кредитну картку. (а.с. 5)

Станом на 27.06.2013 року відповідач має заборгованість перед позивачем за кредитом - 16 058, 30 гривень, по процентах за користування кредитом - 22, 86 гривень, по комісії - 6 766, 00 гривень, що підтверджується розрахунком заборгованості та випискою по особовому рахунку відповідача. (а.с. 3-4, 34-36)

Судом встановлено, що відповідач належним чином умови кредитного договору не виконує.

Пунктом 5.1. умов надання споживчого кредиту фізичним особам передбачено право банку нарахування пені в розмірі 1,25 % від суми простроченого платежу, в зв'язку з невиконанням позичальником зобов'язань, передбачених Заявою та п. 3.2.2 та п. 3.2.3. даних умов.

Позивачем у відповідності до умов надання споживчого кредиту фізичним особам нараховано пеню на суму заборгованості відповідача перед позивачем, яка становить 49 257, 19 гривень.

Відповідно до п. 5.3 умов надання споживчого кредиту фізичним особам при порушенні позичальником строків платежів по будь-якому з грошових зобов'язань, передбачених договором більш ніж на 30 днів, позичальник зобов'язаний сплатити банку штраф у розмірі 500 гривень + 5% від суми заборгованості.

Позивачем на підставі п. 5.3. умов надання споживчого кредиту фізичним особам нараховано штраф, який становить: 500, 00 гривень - фіксована частина та 3 605, 22 гривень - процентна складова.

Згідно розрахунку, наданого позивачем, загальна сума заборгованості відповідача перед позивачем за кредитним договором № А349СС9FMY0382 від 04.02.2011 року станом на 27.06.2013 року становить 76 209, 57 гривень, з яких: заборгованість за кредитом - 16 058, 30 гривень, заборгованість по процентах за користування кредитом - 22, 86 гривень, заборгованість по комісії за користування кредитом - 6 766, 00 гривень, пеня за несвоєчасність виконання зобов'язань за договором - 49 257, 19 гривень, штраф - 500, 00 гривень (фіксована частина), штраф - 3 605, 22 гривень (процентна складова). (а.с. 3-4)

Судом перевірено розрахунок заборгованості відповідача перед позивачем і встановленого його часткову невідповідність умовам кредитного договору № А349СС9FMY0382 від 04.02.2011 року, а саме в частині нарахування штрафу в сумі 3 605, 22 гривень, решта розрахунку відповідає умовам договору.

Однією із загальних засад цивільного законодавства, зокрема, є свобода договору, що стверджується п. 3. ч. 1 ст. 3 ЦК України.

Статтею 627 ЦК України закріплений принцип свободи договору, згідно якого сторони вільні в укладені договору, виборі контрагента та визначені умов договору з урахуванням вимог цього Кодексу, інших актів цивільного законодавства, звичаїв ділового обороту, вимог розумності і справедливості.

Згідно ст. 525 ЦК України, одностороння відмова від зобов'язання або одностороння зміна його умов не допускається, якщо інше не встановлено договором або законом.

Згідно ст. 526 ЦК України, зобов'язання має виконуватися належним чином відповідно до умов договору та вимог цього Кодексу, інших актів цивільного законодавства, а за відсутності таких умов та вимог - відповідно до звичаїв ділового обороту або інших вимог, що звичайно ставляться.

Згідно ч. 1 ст. 530 ЦК України, якщо у зобов'язанні встановлений строк (термін) його виконання, то воно підлягає виконанню у цей строк (термін).

Відповідно до ст. 1049 ЦК України, позичальник зобов'язаний повернути позикодавцеві позику (грошові кошти у такій самій сумі або речі, визначені родовими ознаками, у такій самій кількості, такого самого роду та такої самої якості, що були передані йому позикодавцем) у строк та в порядку, що встановлені договором.

Згідно ч. 2 ст. 1050 ЦК України, якщо договором встановлений обов'язок позичальника повернути позику частинами (з розстроченням), то в разі прострочення повернення чергової частини позикодавець має право вимагати дострокового повернення частини позики, що залишилася, та сплати процентів, належних йому відповідно до статті 1048 цього Кодексу.

Відповідно до ч. 1 ст. 1054 ЦК України, за кредитним договором банк або інша фінансова установа (кредитодавець) зобов'язується надати грошові кошти (кредит) позичальникові у розмірі та на умовах, встановлених договором, а позичальник зобов'язується повернути кредит та сплатити проценти.

Відповідно до ч. 1 ст. 612 ЦК України, боржник вважається таким, що прострочив, якщо він не приступив до виконання зобов'язання або не виконав його у строк, встановлений договором або законом.

Порушенням зобов'язання є його невиконання або виконання з порушенням умов, визначених змістом зобов'язання (неналежне виконання), відповідно до ст. 610 ЦК України.

У разі порушення зобов'язання настають правові наслідки, встановлені договором або законом, відповідно до ст. 611 ЦК України.

Відповідно до ст. 536 ЦК України за користування чужими грошовими коштами боржник зобов'язаний сплачувати проценти. Розмір процентів встановлюється договором, законом або іншим актом цивільного законодавства.

Враховуючи вище викладене суд прийшов до висновку про задоволення позовних вимог про стягнення з відповідача на користь позивача заборгованості в сумі 22 847, 16 гривень (заборгованість по кредиту, відсотках та комісії).

Згідно ст.ст. 546, 549, 550 ЦК України виконання зобов'язання може забезпечуватися неустойкою. Пенею є неустойка, що обчислюється у відсотках від суми несвоєчасного виконання грошового зобов'язання за кожен день прострочення виконання. Штрафом є неустойка, що обчислюється у відсотках від суми невиконаного або неналежно виконаного зобов'язання.

Враховуючи вище викладене суд прийшов до висновку про часткове задоволення позовних вимог в частині стягнення з відповідача на користь позивача неустойки. Так з відповідача на користь позивача підлягає стягненню пеня в сумі 49 257, 19 гривень та штраф в сумі 500, 00 гривень. Однак, суд не погоджується з нарахуванням штрафу в розмірі 3 605, 22 гривень, враховуючи наступне. Пунктом 5.3 умов надання споживчого кредиту фізичним особам передбачено нарахування штрафу в розмірі 5 % від суми заборгованості. Позивачем нараховано даний штраф, в тому числі, й на пеню, що є неприпустимим, оскільки штраф та пеня є різновидом неустойки як юридичної відповідальності. Судом прийнято до уваги, що пеня і штраф застосовані позивачем до боржника за різні правопорушення договірного зобов'язання, що не суперечить ч. 1 т. 61 Конституції України та ч. 3 ст. 503 ЦК України. Сума заборгованості становить - 22 847, 16 гривень (заборгованість по кредиту, відсотках та комісії), а 5 % від цієї суми - 1 142, 36 гривень. Тому, суд прийшов до висновку про часткове задоволення позовних вимог в частині стягнення штрафу. З відповідача на користь позивача підлягає стягненню штраф (процентна складова) в сумі - 1 142, 36 гривень, в стягненні 2 462, 86 гривень - слід відмовити.

Відповідно до ст. 629 ЦК України договір є обов'язковим для виконання сторонами.

Згідно ч. 3 ст. 10 ЦПК України, кожна сторона повинна довести ті обставини, на які вона посилається як на підставу своїх вимог або заперечень, крім випадків встановлених цим Кодексом.

Згідно ч. 1 ст. 11 ЦПК України, суд розглядає цивільні справи не інакше як за зверненням фізичних чи юридичних осіб, поданим відповідно до цього Кодексу, в межах заявлених ними вимог і на підставі доказів сторін та інших осіб, які беруть участь у справі.

Кожна сторона зобов'язана довести ті обставини, на які вона посилається як на підставу своїх вимог і заперечень, крім випадків встановлених ст. 61 ЦПК України, відповідно до ст. 60 ЦПК України. Доказуванню підлягають обставини, які мають значення для ухвалення рішення у справі і щодо яких у сторін та інших осіб, які беруть участь у справі, виникає спір. Докази не можуть ґрунтуватися на припущеннях.

Відповідно до ст. 58 ЦПК України, належними є докази, які містять інформацію щодо предмета доказування. Сторони мають право обґрунтовувати належність конкретного доказу для підтвердження їхніх вимог або заперечень. Суд не бере до розгляду докази, які не стосуються предмета доказування.

Заслухавши пояснення представника позивача, дослідивши матеріали справи, оцінивши належність, допустимість, достовірність кожного доказу окремо, а також достатність і взаємний зв'язок доказів у їх сукупності, суд прийшов до переконання в тому, що позов підлягає частковому задоволенню.

В ході розгляду справи судом встановлено, що 04.02.2011 року між ПАТ «Акцент-Банк» та ОСОБА_2 було укладено кредитний договір № А349СС9FMY0382, відповідно до якого відповідач отримав кредит, зобов'язався повернути його, сплатити проценти, на умовах визначених договором, але взяті на себе зобов'язання не виконав що підтверджується доказами, наданими позивачем.

Предметом виконання як невід'ємним елементом виконання договору є ті конкретні суб'єктивні права і конкретні юридичні обов'язки для набуття, здійснення і виконання яких конкретні суб'єкти права вступають в конкретні правовідносини і, відповідно, до вимог норми права, що реалізується, вчиняються належні правомірні дії.

Таким чином, суд вважає, що відповідачем порушено вимоги ст. 526 ЦК України, згідно якої зобов'язання має виконуватися належним чином відповідно до умов договору, а також вимоги ст. 1049 ЦК України, яка вказує, що позичальник зобов'язаний повернути позикодавцю позику в строк та в порядку, встановленому договором, оскільки, відповідно до ст. 629 ЦК України, договір є обов'язковим для виконання сторонами. Добровільно провести розрахунок по заборгованості за кредитним договором № А349СС9FMY0382 від 04.02.2011 року відповідач не бажає, тому сума боргу підлягає стягненню в примусовому порядку.

Враховуючи вище викладене, а також ст. 16 ЦК України, згідно якої суд може захистити цивільне право або інтерес у спосіб, що встановлений договором або законом, суд приходить до висновку, що в даному випадку існують підстави та необхідність для захисту прав позивача, шляхом стягнення з відповідача на користь позивача, згідно кредитного договору № А349СС9FMY0382 від 04.02.2011 року загальної суми заборгованості в розмірі 73 746 (сімдесят три тисячі сімсот сорок шість) гривень 71 копійка, з яких: заборгованість за кредитом - 16 058, 30 гривень, заборгованість по процентах за користування кредитом - 22, 86 гривень, заборгованості по комісії - 6 766, 00 гривень, пеня за несвоєчасність виконання зобов'язань за договором - 49 257, 19 гривень, штраф - 500, 00 гривень (фіксована частина), штраф - 1 142, 36 гривень (процентна складова). В задоволення позовних вимог про стягнення з ОСОБА_2 на користь публічного акціонерного товариства «Акцент-Банк» штрафу в сумі 2 462, 86 гривень слід відмовити, оскільки така вимога є необгрунтованою.

Згідно ч. 1 ст. 88 ЦПК України стороні, на користь якої ухвалено рішення, суд присуджує з другої сторони понесені нею і документально підтверджені судові витрати. Якщо позов задоволено частково, судові витрати присуджуються позивачеві пропорційно до розміру задоволених позовних вимог, а відповідачеві - пропорційно до тієї частини позовних вимог, у задоволенні яких позивачеві відмовлено.

Враховуючи положення ч. 1 ст. 88 ЦПК України з відповідача на користь позивача підлягає стягненню судовий збір в сумі 737, 47 гривень пропорційно до розміру задоволених позовних вимог. Решту судового збору в сумі 24,63 гривень слід залишити за позивачем.

Враховуючи наведене, керуючись ст.ст. 3, 525, 526, 530, 536, 546, 549, 550, 610, 611, ч. 1 ст. 612, ст.ст. 627, 629, ч. 1 ст. 1046, ст. 1049, ч. 2 ст. 1050, ч. 1 та ч. 2 ст. 1054 ЦК України, ст.ст. 2, 10, 11, 58-60, 88, 212-215, 218, 224-226 ЦПК України, суд -

ВИРІШИВ :

Позов задовольнити частково.

Стягнути з ОСОБА_2, ІНФОРМАЦІЯ_1, ідентифікаційний номер НОМЕР_1, зареєстрованого за адресою: АДРЕСА_1 на користь публічного акціонерного товариства «Акцент-Банк» (місцезнаходження: м. Дніпропетровськ, вул. Батумська, буд. 11, код ЄДРПОУ 14360080) заборгованість по кредитному договору № A349CC9FMY0382 від 04.02.2011 року в розмірі 73 746 (сімдесят три тисячі сімсот сорок шість) гривень 71 копійка.

В задоволенні позовних вимог в частині стягнення з ОСОБА_2 на користь ПАТ «Акцент-Банк» штрафу в сумі 2 462, 86 гривень - відмовити.

Стягнути з ОСОБА_2 на користь публічного акціонерного товариства «Акцент-Банк» 737 (сімсот тридцять сім) гривень 47 копійок судового збору. Судовий збір в сумі 24, 63 гривень залишити за публічним акціонерним товариством «Акцент-Банк».

Заочне рішення може бути переглянуте судом, що його ухвалив, за письмовою заявою відповідача. Заяву про перегляд заочного рішення може бути подано протягом десяти днів з дня отримання його копії.

Позивач має право оскаржити заочне рішення в загальному порядку, встановленому ЦПК України.

Суддя: