Рішення № 34148822, 26.09.2013, Господарський суд м. Києва

ГОСПОДАРСЬКИЙ СУД міста КИЄВА 01030, м.Київ, вул.Б.Хмельницького,44-Б тел. 284-18-98

РІШЕННЯ

ІМЕНЕМ УКРАЇНИ

Справа № 910/4959/13 26.09.13

за позовом приватного акціонерного товариства «Страхова група «ТАС»

до приватного акціонерного товариства «Українська охоронно-страхова компанія»

про відшкодування шкоди в порядку регресу в розмірі 6 330,14 грн.

Суддя Удалова О.Г.

представники сторін:

від позивача Карась В.В. (за довіреністю)

від відповідача не з'явились

ОБСТАВИНИ СПРАВИ:

Приватне акціонерне товариство «Страхова група «ТАС» (далі - ПрАТ «СГ «ТАС») звернулося до Господарського суду міста Києва з позовом до приватного акціонерного товариства «Страхова компанія «Провідна» про стягнення суми сплаченого страхового відшкодування в розмірі 6 330,14 грн.

Позовні вимоги мотивовані тим, що ПрАТ «СГ «ТАС» на підставі договору добровільного страхування наземного транспорту № ДТЗ/21 від 05.09.2011 р., внаслідок настання страхової події - дорожньо-транспортної пригоди, виплачено страхове відшкодування, а тому позивачем, відповідно до положень ст. 27 Закону України «Про страхування» та ст.ст. 993, 1191 ЦК України, отримано право зворотної вимоги до особи, відповідальної за завдану шкоду. Оскільки цивільна відповідальність власника транспортного засобу, з вини якого трапилось ДТП, що підтверджується постановою суду, була застрахована ПрАТ «УОСК», позивач просить стягнути з відповідача збитки в розмірі 6 330,14 грн. в судовому порядку.

Ухвалою Господарського суду міста Києва від 19.03.2013р. порушено провадження у справі № 910/4959/13 та призначено її розгляд на 04.04.2013 р.

19.03.2013 р. судом було направлено судовий запит до Моторного (транспортного) страхового бюро України щодо надання інформації.

29.03.2013 р. через канцелярію суду представник відповідача подав відзив на позовну заяву та клопотання про розгляд справи за його відсутністю. Заперечуючи проти позову відповідач зазначив, що на дату ДТП, автомобіль особи винної у ДТП не було у нього застраховано.

02.04.2013 р. від Моторного (транспортного) страхового бюро України надійшла відповідь на судовий запит.

У судовому засіданні 04.04.2013 р. представник позивача заявив клопотання про заміну відповідача на належного. Представник відповідача в судове засідання не з'явився.

Клопотання про заміну відповідача на належного мотивоване тим, що станом на 08.02.2012 р. (дата скоєння ДТП) цивільно-правова відповідальність винної особи - ОСОБА_2 була застрахована приватним акціонерним товариством «Українська охоронно-страхова компанія» (далі - ПрАТ «УОСК»). Даний факт підтверджується витягом з Єдиної централізованої бази даних МТСБУ.

Ухвалою Господарського суду міста Києва від 04.04.2013 р. було замінено первісного відповідача - приватне акціонерне товариство «Страхова компанія «Провідна» на належного - приватне акціонерне товариство «Українська охоронно-страхова компанія» (03056, м. Київ, вул. Борщагівська, 145, код 23510137) та відкладено розгляд справи на 25.04.2013 р.

12.04.2013 р. від позивача надійшли письмові пояснення до позовної заяви та додаткові документи.

24.04.2012 р. від відповідача надійшов відзив на позовну заяву, в якому відповідач просив у позові відмовити з підстав недотримання порядку звернення з регресною вимогою, порушення застрахованою особою порядку повідомлення про ДТП, відсутністю доказів оцінки завданих збитків, неврахуванням франшизи та неналежною сплатою відшкодування.

У судовому засіданні 25.04.2013 р. було оголошено перерву до 21.05.2013 р. відповідно до ст. 77 ГПК України.

30.04.2013 р. від позивача надійшли письмові пояснення до відзиву відповідача на позовну заяву.

У судовому засіданні 21.05.2013 р. представник позивача позовні вимоги підтримав повністю.

У судовому засіданні 21.05.2013 р. представник відповідача позовні вимоги відхилив. Зокрема, представник відповідача посилався на відсутність висновку про оцінку майна та невідповідність рахунку-фактури № СМУ00002585 від 10.02.2012 р. вимогам Закону України «Про оцінку майна, майнових прав та професійну оціночну діяльність».

Ухвалою Господарського суду м. Києва від 21.05.2013 р. провадження у справі № 910/4959/13 зупинено та призначено проведення судової експертизи.

На адресу суду надійшли матеріали справи разом з висновком експерта за результатами проведення судової експертизи.

Ухвалою Господарського суду м. Києва від 12.09.2013 р. було поновлено провадження у справі № 910/4959/13 та призначено її до розгляду на 26.09.2013 р.

У судовому засіданні представник позивача підтримав позовні вимоги в повному обсязі.

Представник відповідача проти позову заперечив та надав заяву про збільшення судових витрат, яка фактично є заявою про покладення на відповідача судових витрат, в тому числі на проведення експертизи.

Розглянувши подані документи та наявні матеріали, заслухавши пояснення представника позивача, з'ясувавши фактичні обставини, на яких ґрунтуються позовні вимоги, суд

ВСТАНОВИВ:

05.09.2011 р. між ПрАТ «СГ «ТАС» та ОСОБА_3 (далі - страхувальник) було укладено договір № ДТЗ/21 добровільного страхування наземного транспорту. Вищевказаним договором застраховано майнові інтереси страхувальника з володіння, користування, розпорядження транспортним засобом Toyota Corolla, державний номерний знак НОМЕР_2.

08.02.2012 р. ОСОБА_2, керуючи автомобілем Mitsubishi Lancer, державний номерний знак НОМЕР_1, на перехресті вул. Тургенівська - Павлівська, у м. Київ, скоїла зіткнення з автомобілем Toyota Corolla, державний номерний знак НОМЕР_2. Внаслідок ДТП автомобілі отримали механічні пошкодження.

Постановою Шевченківського районного суду м. Києва від 28.02.2012 р. у справі № 2610/3875/2012 ОСОБА_2 визнано винною у вчиненні правопорушення, передбаченого ст. 124 КУпАП, та накладено адміністративне стягнення у вигляді усного зауваження.

Позивачем було складено та підписано страховий акт № 4971В/40/2012 від 01.03.2012 р., згідно з яким пошкодження транспортного засобу Toyota Corolla, державний номерний знак НОМЕР_2, внаслідок ДТП, яка сталася 08.02.2012 р., визнано позивачем страховим випадком та призначено до виплати страхове відшкодування в розмірі 6 330,14 грн.

03.03.2012 р. позивач сплатив страхове відшкодування в розмірі 6 330,14 грн., що підтверджується платіжним дорученням № 22110.

Згідно зі статтею 993 Цивільного кодексу України та статтею 27 Закону України «Про страхування» до страховика, який виплатив страхове відшкодування за договором майнового страхування, у межах фактичних витрат переходить право вимоги, яке страхувальник або інша особа, що одержала страхове відшкодування, має до особи, відповідальної за завдані збитки.

Позивач, здійснивши виплату страхового відшкодування, набув право вимоги до відповідальної за заподіяні збитки особи.

Як вбачається з матеріалів справи, цивільно-правова відповідальність винної особи на момент скоєння ДТП була застрахована у ПрАТ «УОСК», згідно з полісом обов'язкового страхування цивільно-правової відповідальності власників наземних транспортних засобів № АВ/1220395.

Пунктом 22.1 ст. 22 Закону України «Про обов'язкове страхування цивільно-правової відповідальності власників наземних транспортних засобів» передбачено, що при настанні страхового випадку страховик відповідно до лімітів відповідальності страховика відшкодовує у встановленому цим Законом порядку оцінену шкоду, яка була заподіяна у результаті дорожньо-транспортної пригоди життю, здоров'ю, майну третьої особи.

Таким чином, на підставі вищезазначених норм та у зв'язку з укладенням полісу № АВ/1220395 відповідач прийняв на себе обов'язок відшкодовувати шкоду, заподіяну страхувальником майну третіх осіб внаслідок експлуатації автомобіля Mitsubishi Lancer, державний номерний знак НОМЕР_1.

Позивач звернувся до приватного акціонерного товариства «Страхова компанія «Провідна» з регресною вимогою (вих. 0800/3341 від 22.03.2012 р.) та до відповідача з регресною вимогою (вих. 0502/2280 від 28.03.2013 р.) про виплату шкоди в порядку регресу, але на даний час спір не врегульовано.

Суд погоджується з позовними вимогами частково з огляду на наступне.

Позивачем заявлено до відшкодування матеріальну шкоду у розмірі 6 330,14 грн. Відповідно до ст. 29 Закону України «Про обов'язкове страхування цивільно-правової відповідальності власників наземних транспортних засобів» у зв'язку з пошкодженням транспортного засобу відшкодовуються витрати, пов'язані з відновлювальним ремонтом транспортного засобу з урахуванням зносу, розрахованого у порядку, встановленому законодавством, включаючи витрати на усунення пошкоджень, зроблених навмисно з метою порятунку потерпілих внаслідок дорожньо-транспортної пригоди, з евакуацією транспортного засобу з місця дорожньо-транспортної пригоди до місця проживання того власника чи законного користувача транспортного засобу, який керував транспортним засобом у момент дорожньо-транспортної пригоди, чи до місця здійснення ремонту на території України. Якщо транспортний засіб необхідно, з поважних причин, помістити на стоянку, до розміру шкоди додаються також витрати на евакуацію транспортного засобу до стоянки та плата за послуги стоянки.

Згідно з п. 4 ч. 2 ст. 3 Закону України «Про оцінку майна, майнових прав та професійну оціночну діяльність в Україні» процедури оцінки майна встановлюються нормативно-правовими актами з оцінки майна. У випадках проведення незалежної оцінки майна складається звіт про оцінку майна. У випадках самостійного проведення оцінки майна органом державної влади або органом місцевого самоврядування складається акт оцінки майна. Вимоги до звітів про оцінку майна та актів оцінки майна встановлюються статтею 12 цього Закону.

Відповідно до ч. 1 ст. 7 Закону України «Про оцінку майна, майнових прав та професійну оціночну діяльність в Україні» оцінка майна проводиться у випадках, встановлених законодавством України, міжнародними угодами, на підставі договору, а також на вимогу однієї з сторін угоди та за згодою сторін.

Згідно з п. 9 ч. 2 ст. 7 Закону України «Про оцінку майна, майнових прав та професійну оціночну діяльність в Україні» проведення оцінки майна є обов'язковим у випадках необхідності визначення збитків або розміру відшкодування у випадках, встановлених законом.

Враховуючи, що між сторонами виник спір щодо об'єктивності результатів оцінки вартості застрахованого транспортного засобу, судом було призначено судову автотоварознавчу експертизу для визначення його вартості.

Відповідно до висновку судової автотоварознавчої експертизи № 6857/13-54 від 03.09.2013 р. розмір витрат, пов'язаних з відновлювальним ремонтом (з урахуванням зносу), транспортного засобу «Toyota Corolla», державний номерний знак НОМЕР_2, внаслідок пошкодження в ДТП, яка сталася 08.02.2012 р. у м. Києві на перехресті вул. Тургенівська -Павлівська становить 6 449,46 грн.

Статтею 12 Закону України «Про обов'язкове страхування цивільно-правової відповідальності власників наземних транспортних засобів» встановлюється, що розмір франшизи при відшкодуванні шкоди, заподіяної майну потерпілих, встановлюється при укладанні договору обов'язкового страхування цивільно-правової відповідальності і не може перевищувати 2 відсотки від ліміту відповідальності страховика, в межах якого відшкодовується збиток, заподіяний майну потерпілих.

Згідно з полісом АВ/1220395 франшиза дорівнює 1 000 грн. Як вбачається з позовної заяви, позивач, при визначенні ціни позову, не врахував франшизу, передбачену полісом відповідача.

Відповідно до абз. 2 п. 12.1 ст. 12 Закону України «Про обов'язкове страхування цивільно-правової відповідальності власників наземних транспортних засобів» страхове відшкодування завжди зменшується на суму франшизи, розрахованої за правилами цього пункту.

Таким чином, суд не погоджується з позовними вимогами в частині стягнення з відповідача страхового відшкодування в порядку регресу в розмірі 1 000 грн., тобто франшизи, передбаченої полісом № АВ/1220395.

Суд не враховує твердження відповідача про пропущення строку звернення з регресною вимогою, оскільки ст. 37.4 Закону України «Про обов'язкове страхування цивільно-правової відповідальності власників наземних транспортних засобів» регулюються відносини страхувальника та страховика щодо виплати страхового відшкодування, а не особи що здійснила виплату та винної особи (її страховика). Також не є підставою для відмови у виплаті порушення страхувальником (винною особою) порядку повідомлення страхувальника про скоєння ДТП. При цьому страховик не позбавлений можливості звернутися до страхувальник в порядку регресу про стягнення сплачених коштів.

Оцінивши подані докази за своїм внутрішнім переконанням, що ґрунтується на повному, всебічному та об'єктивному розгляді в судовому засіданні всіх обставин в їх сукупності, та враховуючи, що кожна сторона повинна довести ті обставини, на які вона посилається, як на підставу своїх вимог і заперечень, суд дійшов висновку, що заявлені позивачем вимоги в частині стягнення з відповідача шкоди в порядку регресу в розмірі 5 330,14 грн. підлягають задоволенню. В іншій частині позовних вимог необхідно відмовити.

Відповідно до ст. 49 ГПК України судовий збір покладається на сторони пропорційно задоволеним вимогам. Зокрема, з відповідача підлягає стягненню 1 448,71 грн. судового збору та 2 061,28 грн. витрат на проведення експертизи.

Враховуючи викладене, керуючись статтями 4, 49, 82-85 ГПК України, суд

ВИРІШИВ:

1. Позов задовольнити частково.

2. Стягнути з приватного акціонерного товариства «Українська охоронно-страхова компанія» (03056, м. Київ, вул. Борщагівська, 145, код 23734213) з будь-якого рахунку, виявленого державним виконавцем під час виконання рішення, на користь приватного акціонерного товариства «Страхова група «ТАС» (03062, м. Київ, пр-т. Перемоги, 65, код 30115243) 5 330 (п'ять тисяч триста тридцять) грн. 14 коп. шкоди в порядку регресу, 2 061 (дві тисячі шістдесят одну) грн. 28 коп. витрат на проведення експертизи та 1 448 (одну тисячу чотириста сорок вісім) грн. 71 коп. витрат по сплаті судового збору.

3. В іншій частині позову відмовити.

Повне рішення складено 16.10.2013 р.

Суддя О.Г. Удалова