Постанова № 34148703, 17.09.2013, Запорізький окружний адміністративний суд

ЗАПОРІЗЬКИЙ ОКРУЖНИЙ АДМІНІСТРАТИВНИЙ СУД

ПОСТАНОВА

ІМЕНЕМ УКРАЇНИ

17 вересня 2013 року Справа № 808/6588/13-а м.ЗапоріжжяЗапорізький окружний адміністративний суд у складі головуючого - судді Артоуз О.О., при секретарі судового засідання Філоненко Ю.М. розглянув у порядку письмового провадження адміністративну справу

за позовною заявою: фізичної особи-підприємця ОСОБА_1

до: Мелітопольської об'єднаної державної податкової інспекції

Головного управління Міндоходів у Запорізькій області

про: визнання протиправними та скасування

податкових повідомлень-рішень

ВСТАНОВИВ:

29 липня 2013 року до Запорізького окружного адміністративного суду надійшов адміністративний позов фізичної особи-підприємця ОСОБА_1 до Мелітопольської об'єднаної державної податкової інспекції Головного управління Міндоходів у Запорізькій області про визнання протиправними та скасування податкових повідомлень-рішень від 15.05.2013 №0000362213, №0000372213, №0000382213.

В позовній заяві зазначено, працівниками ДПС у Запорізькій області було проведено фактичну перевірку кафе «ІНФОРМАЦІЯ_1», в приміщенні якого здійснює свою діяльність ФОП ОСОБА_1 за результатами перевірки Мелітопольською ОДПІ було прийнято податкові повідомлення рішення №№0000362213, 0000372213, 0000382213 від 15.05.2013. Позивач вважає застосування відповідачем штрафних санкцій безпідставним, оскільки працівниками податкової не в повній мірі було досліджено документи, які підтверджують переміщення товару та його облік.

Позивач надав заяву про розгляд справи в порядку письмового провадження, в якій підтримав в повному обсязі з підстав зазначених в позовній заяві. Просить позов задовольнити.

Представник відповідача двічі у судове засідання не з'явився, письмові заперечення на позов не направив, про причини неявки до суду не повідомив. Про дату та час судового засідання був повідомлений належним чином, про що свідчить поштове повідомлення про вручення судової повістки.

Відповідно до ч. 4 ст. 128 КАС України у разі неприбуття відповідача, належним чином повідомленого про дату, час і місце судового розгляду, без поважних причин розгляд справи може не відкладатися і справу може бути вирішено на підставі наявних у ній доказів.

Частиною 6 ст. 128 КАС України визначено, що якщо немає перешкод для розгляду справи у судовому засіданні, визначених цією статтею, але прибули не всі особи, які беруть участь у справі, хоча і були належним чином повідомлені про дату, час і місце судового розгляду, суд має право розглянути справу у письмовому провадженні у разі відсутності потреби заслухати свідка чи експерта.

Згідно з ч. 1 ст.41 КАС України суд під час судового розгляду адміністративної справи здійснює повне фіксування судового засідання за допомогою звукозаписувального технічного засобу. У разі неявки у судове засідання всіх осіб, які беруть участь у справі, чи якщо відповідно до положень цього Кодексу розгляд справи здійснюється за відсутності осіб, які беруть участь у справі (у тому числі при розгляді справи в порядку письмового провадження), фіксування судового засідання за допомогою звукозаписувального технічного засобу не здійснюється.

Керуючись приписами ст. 41 КАС України суд розглянув справу на підставі наявних доказів, фіксування судового засідання за допомогою звукозаписувального технічного засобу не здійснювалось.

З'ясувавши обставини справи та перевіривши їх доказами, суд приходить до наступного висновку.

Фізична особа - підприємець ОСОБА_1 зареєстрована як суб'єкт підприємницької діяльності Виконавчим комітетом Мелітопольської міської ради Запорізької області 11.04.2012, про що свідчить Витяг з ЄДР юридичних осіб та фізичних осіб-підприємців №16056535 від 13.03.2013.

Як встановлено матеріалами справи, фахівцями ДПС у Запорізькій області 18.04.2013 відповідно до направлень від 17.04.2013 №№ 312, 313 та наказу від 17.04.2013 №257 проведено фактичну перевірку за дотриманням ФОП ОСОБА_1 (код РНОКПП - НОМЕР_3) порядку проведення розрахунків у кафе «ІНФОРМАЦІЯ_1», яке розташовано за адресою: АДРЕСА_1.

За результатами перевірки складено акт від 22.04.2013 за № 0124/08/00/22/НОМЕР_3. В ході перевірки встановлено порушення позивачем:

- п.1, 2 ст. 3 Закону України «Про застосування реєстраторів розрахункових операцій у сфері торгівлі, громадського харчування та послуг», а саме проведення розрахункової операції на повну суму покупки без застосування РРО;

- п. 12 ст. 3 Закону України «Про застосування реєстраторів розрахункових операцій у сфері торгівлі, громадського харчування та послуг», а саме порушено встановленого порядку ведення обліку товарних запасів за місцем їх реалізації та зберігання на суму 13821, 50 грн.;

- п. 13 ст. 3 Закону України «Про застосування реєстраторів розрахункових операцій у сфері торгівлі, громадського харчування та послуг», а саме невідповідність суми готівкових коштів на місці проведення розрахунків, сумі, яка зазначена в денному звіті РРО, на суму 136, 85 грн.

- п. 2.6 «Положення про ведення касових операцій у національній валюті в Україні», а саме не оприбуткування готівки у повній сумі їх фактичних надходжень у книзі обліку розрахункових операцій №0832004514р/1 від 08.04.2013 на підставі фіскальних звітних чеків РРО на загальну суму 1616, 20 грн.

- п. 6.1. ст.. 267 Податкового кодексу України, а саме порушення порядку використання торгового патенту.

За результатами розгляду матеріалів перевірки Мелітопольською об'єднаною державною податковою інспекцією Головного управління Міндоходів у Запорізькій області прийняті податкові повідомлення-рішення №0000372213, 0000362213, 0000382213 від 15.05.2013.

Вказані рішення були отримане позивачем 17.05.2013 відповідно до повідомлень про вручення поштових відправлень №№01749084, 01749092, 01749106.

Відповідно до положень Закону України «Про застосування реєстраторів розрахункових операцій у сфері торгівлі, громадського харчування та послуг» контроль за застосуванням РРО здійснюється податковими органами у вигляді планових і позапланових перевірок згідно із законодавством України.

Щодо висновків викладених в акті перевірки в частині порушення позивачем п. 12 ст. 3 Закону України «Про застосування реєстраторів розрахункових операцій у сфері торгівлі, громадського харчування та послуг», на підставі чого до позивача застосовані штрафні санкцій у розмірі 6 004 грн. не відповідають фактичним обставинам , у зв'язку з чим не може бути визнано законним та обґрунтованим виходячи з наступного.

Відповідно до п. 12 ст. 3 Закону України «Про застосування реєстраторів розрахункових операцій у сфері торгівлі, громадського харчування та послуг» суб'єкти підприємницької діяльності, які здійснюють розрахункові операції в готівковій та/або в безготівковій формі (із застосуванням платіжних карток, платіжних чеків, жетонів тощо) при продажу товарів (наданні послуг) у сфері торгівлі, громадського харчування та послуг зобов'язані вести у порядку, встановленому законодавством, облік товарних запасів на складах та/або за місцем їх реалізації, здійснювати продаж лише тих товарів, які відображені в такому обліку, за винятком продажу товарів особами, які відповідно до законодавства оподатковуються за правилами, що не передбачають ведення обліку обсягів реалізованих товарів (наданих послуг)

Статтею 6 Закону України «Про застосування реєстраторів розрахункових операцій у сфері торгівлі, громадського харчування та послуг» передбачено, що облік товарних запасів фізичною особою - суб'єктом підприємницької діяльності ведеться у порядку, визначеному чинним законодавством, а юридичною особою (її філією, відділенням, іншим відокремленим підрозділом) - у порядку, визначеному відповідним національним положенням (стандартом) бухгалтерського обліку. Облік ведеться з урахуванням особливостей, встановлених для суб'єктів малого підприємництва. Обов'язок із ведення обліку товарних запасів не застосовується до осіб, які відповідно до законодавства оподатковуються за правилами, що не передбачають ведення обліку придбаних або проданих товарів.

На даний час жодним нормативно-правовим актом України не передбачений порядок ведення обліку товарних запасів фізичною особою - підприємцем.

Відповідно до ст.21 Закону України «Про застосування реєстраторів розрахункових операцій у сфері торгівлі, громадського харчування та послуг», якою керувався відповідач при прийнятті рішення, фінансова санкція застосовується до суб'єктів підприємницької діяльності, що не ведуть або ведуть з порушенням встановленого порядку облік товарів за місцем реалізації та зберігання. При цьому фінансова санкція застосовується у розмірі подвійної вартості не облікованих товарів за цінами реалізації.

Таким чином, обов'язковою умовою притягнення до юридичної відповідальності є порушення встановленого законодавством порядку обліку товарів, в результаті якого виявлено не обліковані (не оприбутковані) товари.

На виконання ст.9 Закону України «Про застосування реєстраторів розрахункових операцій у сфері торгівлі, громадського харчування та послуг» Постановою Кабінету Міністрів України №1269 від 26.09.2001 «Про затвердження Порядку ведення книги обліку доходів і витрат» затверджено Порядок ведення книги обліку доходів і витрат.

Згідно з п.5 Порядку форми Книги обліку доходів і витрат, яку ведуть фізичні особи - суб'єкти підприємницької діяльності протягом календарного року суб'єктом підприємницької діяльності до книги заносяться такі відомості: порядковий номер запису; дата здійснення операції, пов'язаної з проведеними витратами і/або отриманим доходом; сума витрат за фактом їх здійснення, в тому числі заробітна плата найманого працівника; сума вартості товарів, отриманих для продажу (надання послуг); сума виручки від продажу товарів (надання послуг).

Тобто, форма Книги обліку доходів і витрат не передбачає ведення обліку товарних запасів.

Таким чином, законодавством України визначено порядок ведення доходів і витрат суб'єктами малого підприємництва-фізичними особами, але не обліку товарів і тому Книга обліку доходів і витрат до Закону про РРО відношення не має.

Крім того, визначальною підставою для застосування фінансових санкцій, згідно ст.21 Закону про РРО, є встановлення контролюючим органом не облікованого товару.

Між тим, акт перевірки не містить в собі відомостей про встановлення посадовими особами податкового органу не облікованого товару, що є підставою для визначення фінансових санкцій у порядку, передбаченому ст.21 Закону України «Про застосування реєстраторів розрахункових операцій у сфері торгівлі, громадського харчування та послуг».

Щодо порушення п. 2.6 «Положення про ведення касових операцій у національній валюті в Україні», а саме не оприбуткування готівки у повній сумі їх фактичних надходжень у книзі обліку розрахункових операцій №0832004514р/1 від 08.04.2013 на підставі фіскальних звітних чеків РРО на загальну суму 1616, 20 грн. суд зазначає наступне.

Перевіркою встановлено наявність в розділі «фіскальні звітні чеки» КОРО №0832004514р/1 від 08.04.2013 «Z» звітів №0001 від 09.04.2013 на суму 2,7 грн., №0002 від 11.04.2013 на суму 965 грн., №0003 від 12.04.2013 на суму 433 грн., №0004 від 13.04.2013 на суму 8,50 грн., №0005 від 17.04.2013 на суму 54 грн., №0006 від 17.04.2013 на суму 153 грн. та відсутність записів про рух коштів в розділі 2 «Облік руху готівки» вказаної коро на загальну суму 1616, 2 грн. на підставі вказаних звітів.

Підпункт 2.6 п.2 «Положення про ведення касових операцій у національній валюті в Україні» передбачає, що уся готівка, що надходить до кас, має своєчасно та в повній сумі оприбутковуватися. Оприбуткуванням готівки в касах підприємств, які проводять готівкові розрахунки з оформленням їх касовими ордерами і веденням касової книги відповідно до вимог глави 4 цього Положення, є здійснення обліку готівки в повній сумі її фактичних надходжень у касовій книзі на підставі прибуткових касових ордерів.

У разі проведення готівкових розрахунків із застосуванням РРО або використанням розрахункових книг оприбуткуванням готівки є здійснення обліку зазначених готівкових коштів у повній сумі їх фактичних надходжень у книзі обліку розрахункових операцій на підставі фіскальних звітних чеків РРО (даних розрахункових книг).

Згідно з п.п. 2.1. п. 1 Положення про ведення касових операцій у національній валюті в Україні» оприбуткування готівки - проведення підприємствами і підприємцями обліку готівки в касі на повну суму її фактичних надходжень у касовій книзі, книзі обліку доходів і витрат, книзі обліку розрахункових операцій.

Враховуючи зміст наведених положень у їх системному зв'язку суд приходить до висновку, що відсутність однієї з формальних умов оприбуткування готівкових коштів, але здійснення оприбуткування фактично, не відповідає меті законодавства про РРО у частині застосування штрафних санкцій. Відсутність запису у КОРО не доводить факту наявності в касі не оприбуткованих коштів, а свідчить про порушення порядку ведення КОРО.

Стосовно порушення позивачем вимог п. 6.1. ст.. 267 Податкового кодексу України, а саме порушення порядку використання торгового патенту, п. 13 ст. 3 Закону України «Про застосування реєстраторів розрахункових операцій у сфері торгівлі, громадського харчування та послуг», а саме невідповідність суми готівкових коштів на місці проведення розрахунків, сумі, яка зазначена в денному звіті РРО, на суму 136, 85 грн. позивачем не надано достатньо доказів, які б спростовували висновки контролюючого органу щодо вчинення вищезазначених порушень. Крім того, суд позбавлений можливості встановлювати факт наявності або відсутності належним чином оформленого торгового патенту на час проведення перевірки. Також, проти такту факт невидачі розрахункового документа та невідповідності грошей у касі зазначено в письмових поясненнях стажера бармена ОСОБА_2

Частиною першою статті 9 КАС України передбачено, що суд при вирішенні справи керується принципом законності, відповідно до якого органи державної влади, органи місцевого самоврядування, їхні посадові і службові особи зобов'язані діяти лише на підставі, в межах повноважень та у спосіб, що передбачені Конституцією та законами України.

Відповідно до вимог ч.3 ст.2 КАС України у справах щодо оскарження рішень, дій чи бездіяльності суб'єктів владних повноважень адміністративні суди перевіряють, чи прийняті (вчинені) вони обґрунтовано, тобто з урахуванням усіх обставин, що мають значення для прийняття рішення (вчинення дії). Цей критерій вимагає від суб'єкта владних повноважень враховувати як обставини, на обов'язковість урахування яких прямо вказує закон, так і інші обставини, що мають значення у конкретній ситуації

Відповідно до ч.2 ст.71 КАС України в адміністративних справах про протиправність рішень, дій чи бездіяльності суб'єкта владних повноважень обов'язок щодо доказування правомірності свого рішення, дії чи бездіяльності покладається на відповідача, якщо він заперечує проти адміністративного позову.

Відповідно до ст.162 КАС України у разі задоволення адміністративного позову суд може прийняти постанову про визнання протиправним рішення суб'єкта владних повноважень чи окремих його положень, дій чи бездіяльності і про скасування або визнання нечинним рішення чи окремих його положень.

Керуючись ст.ст. 161, 162, 163, 167 КАС України, суд,

ПОСТАНОВИВ:

Адміністративний позов ОСОБА_1 до Мелітопольської об'єднаної державної податкової інспекції Головного управління Міндоходів у Запорізькій області про визнання протиправними та скасування податкових повідомлень-рішень - задовольнити частково.

Визнати протиправним та скасувати податкове повідомлення-рішення Мелітопольської об'єднаної державної податкової інспекції Головного управління Міндоходів у Запорізькій області №0000372213 від 15.05.2013 в частині застосування штрафних санкцій у розмірі 27641 грн. за порушення п.12 ст.3 Закону України «Про застосування реєстраторів розрахункових операцій у сфері торгівлі, громадського харчування та послуг».

Визнати протиправним та скасувати податкове повідомлення-рішення Мелітопольської об'єднаної державної податкової інспекції Головного управління Міндоходів у Запорізькій області №0000362213 від 15.05.2013 у розмірі 8081 грн.

В іншій частині позовних вимог відмовити повністю.

Постанова набирає законної сили після закінчення строку подання апеляційної скарги, якщо вона не була подана у встановлені строки. У разі подання апеляційної скарги судове рішення, якщо його не скасовано, набирає законної сили після повернення апеляційної скарги, відмови у відкритті апеляційного провадження або набрання законної сили рішенням за наслідками апеляційного провадження.

Постанова може бути оскаржена в апеляційному порядку до Дніпропетровського апеляційного адміністративного суду через Запорізький окружний адміністративний суд шляхом подачі в 10-денний строк з дня її проголошення, а в разі складення постанови у повному обсязі відповідно до статті 160 КАС України, або прийняття постанови у письмовому провадженні - з дня отримання копії постанови, апеляційної скарги, з подачею її копії відповідно до кількості осіб, які беруть участь у справі.

Якщо суб'єкта владних повноважень у випадках та порядку, передбачених частиною четвертою статті 167 КАС України, було повідомлено про можливість отримання копії постанови суду безпосередньо в суді, то десятиденний строк на апеляційне оскарження постанови суду обчислюється з наступного дня після закінчення п'ятиденного строку з моменту отримання суб'єктом владних повноважень повідомлення про можливість отримання копії постанови суду.

Копія апеляційної скарги одночасно надсилається особою, яка її подає, до суду апеляційної інстанції.

Постанова складена у повному обсязі у строк, визначений ч. 3 ст. 160 КАС України.

Суддя О.О. Артоуз