Ухвала суду № 34148551, 07.10.2013, Касаційний адміністративний суд Верховного Суду (до 15.12.2027 - Вищий адміністративний суд України)

ВИЩИЙ АДМІНІСТРАТИВНИЙ СУД УКРАЇНИ

У Х В А Л А

І М Е Н Е М У К Р А Ї Н И

"07" жовтня 2013 р. м. Київ К/800/27203/13

Вищий адміністративний суд України у складі колегії суддів:

Головуючого Кошіля В.В.

Суддів Борисенко І.В.

Моторного О.А.

розглянувши в порядку письмового провадження касаційні скарги Приватного акціонерного товариства «Шкіряник» та Долинської об'єднаної державної податкової інспекції в Івано-Франківській області Державної податкової служби

на постанову Львівського апеляційного адміністративного суду від 25.04.2013

у справі № 2а-1442/12/0970 (158528/12)

за позовом Приватного акціонерного товариства «Шкіряник»

до Долинської об'єднаної державної податкової інспекції в Івано-Франківській області Державної податкової служби

про скасування податкового повідомлення-рішення

ВСТАНОВИВ:

Приватне акціонерне товариство «Шкіряник» звернулось з позовом до суду про скасування податкового повідомлення-рішення Долинської об'єднаної державної податкової інспекції в Івано-Франківській області Державної податкової служби № 000002232/0 від 01.03.2011.

Постановою Івано-Франківського окружного адміністративного суду від 29.08.2012 позов задоволено; скасовано спірне податкове повідомлення-рішення, з підстав обґрунтованості позовних вимог.

Постановою Львівського апеляційного адміністративного суду від 25.04.2013 скасовано рішення суду першої інстанції та прийнято нове, яким позов задоволено частково; податкове повідомлення-рішення № 000002232/0 від 01.03.2011 скасовано в частині нарахування 63 529,63 грн.

Позивач в касаційній скарзі просить скасувати рішення суду апеляційної інстанцій та залишити в силі рішення суду першої інстанції, як таке, що прийняте з правильним застосуванням норм матеріального та процесуального права.

В касаційній скарзі відповідач просить скасувати рішення суду апеляційної інстанції в частині задоволення позовних вимог; прийняти нове рішення про відмову у задоволенні позовних вимог, посилаючись на порушення судом апеляційної інстанції норм матеріального та процесуального права.

Перевіривши правильність застосування судами попередніх інстанцій норм матеріального та процесуального права, юридичної оцінки обставин справи, колегія суддів Вищого адміністративного суду України приходить до висновку, що касаційна скарга позивача підлягає задоволенню, а касаційна скарга відповідача - частковому задоволенню, з огляду на наступне.

Як встановлено судами попередніх інстанцій, за результатами проведеної позапланової виїзної перевірки ВАТ «Шкіряник» з питань достовірності нарахування суми бюджетного відшкодування податку на додану вартість на розрахунковий рахунок за листопад 2010 року, яка виникла за рахунок від'ємного значення ПДВ, що декларувалось в період з 01.10 по 30.11.2010, складено акт № 401/234/22173327 від 18.02.2011, в якому встановлено порушення: пп. 7.4.1 п. 7.4, пп. 7.7.2 п. 7.7 ст. 7 та п. 1.8 ст. 1 Закону України «Про податок на додану вартість», що призвело до завищення заявленої суми бюджетного відшкодування податку на додану вартість за листопад 2010 року в розмірі 1 087 255 грн., заниження залишку від'ємного значення, який після бюджетного відшкодування включається до складу податкового кредиту наступного податкового періоду на суму 103 137 грн. та заниження суми податку на додану вартість, яка підлягає нарахуванню до сплати в бюджет в розмірі 60 184 грн.

На підставі результатів вказаної перевірки, 01.03.2011 відповідачем прийняте податкове повідомлення-рішення № 0000022320/0 про зменшення суми бюджетного відшкодування податку на додану вартість в розмірі 1 087 255 грн.

Приймаючи спірне податкове повідомлення-рішення, податковий орган виходив з того, що суб'єкти господарювання (ПП «ПРИМАТЕХ», ТОВ «ГАЗТОРГ УКРАЇНА», ТОВ «ЛУКСОР», ТОВ «Ледер-Плюс», ТОВ «ЄВРОТРЕЙД-ХОЛДІНГ»), які мали взаємовідносини з ВАТ «Шкіряник» мають ознаки сумнівності, тобто не є добросовісними платниками податків; надмірної сплати податку на додану вартість до бюджету при проведенні перевірок як юридичного факту не встановлено.

Задовольняючи позовні вимоги, суд першої інстанції виходив з того, що позивачем правомірно включено до складу податкового кредиту податок на додану вартість на підставі реально вчинених операцій та фактично наданих послуг.

Скасовуючи рішення суду першої інстанції та задовольняючи позовні вимоги частково, апеляційний адміністративний суд мотивував своє рішення тим, що реальні правовідносини були лише між позивачем та ТОВ «ЛУКСОР».

Однак, суд касаційної інстанції не може погодитись з таким висновком апеляційного адміністративного суду, з огляду на наступне.

Згідно з п. 1.8. ст. 1 Закону України «Про податок на додану вартість» бюджетне відшкодування - сума, що підлягає поверненню платнику податку з бюджету у зв'язку з надмірною сплатою податку у випадках, визначених цим Законом.

Відповідно до п. 1.7. ст. 1, абз. 1 пп. 7.4.1. п. 7.4., пп. 7.5.1. п. 7.5. ст. 7 вказаного Закону податковий кредит - сума, на яку платник податку має право зменшити податкове зобов'язання звітного періоду, визначена згідно з цим законом; податковий кредит звітного періоду складається із сум податків, нарахованих (сплачених) платником податку за ставкою, встановленою пунктом 6.1 статті 6 та статтею 81 цього закону, протягом такого звітного періоду у зв'язку з: придбанням або виготовленням товарів (у тому числі при їх імпорті) та послуг з метою їх подальшого використання в оподатковуваних операціях у межах господарської діяльності платника податку; датою виникнення права платника податку на податковий кредит вважається: або дата списання коштів з банківського рахунку платника податку в оплату товарів (робіт, послуг), дата виписки відповідного рахунку (товарного чека) - в разі розрахунків з використанням кредитних дебетових карток або комерційних чеків; або дата отримання податкової накладної, що засвідчує факт придбання платником податку товарів (робіт, послуг).

Згідно з пп. 7.7.1. п. 7.7. ст. 7 цього Закону сума податку, що підлягає сплаті (перерахуванню) до бюджету або бюджетному відшкодуванню, визначається як різниця між сумою податкового зобов'язання звітного податкового періоду та сумою податкового кредиту такого звітного податкового періоду.

При позитивному значенні суми, розрахованої згідно з підпунктом 7.7.1. цього пункту, така сума підлягає сплаті (перерахуванню) до бюджету у строки, встановлені законом для відповідного податкового періоду.

При від'ємному значенні суми, розрахованої згідно з підпунктом 7.7.1. цього пункту, така сума враховується у зменшення суми податкового боргу з цього податку, що виник за попередні податкові періоди (у тому числі розстроченого або відстроченого відповідно до закону), а при його відсутності - зараховується до складу податкового кредиту наступного податкового періоду.

Відповідно до пп. 7.7.2. п. 7.2. ст. 7 вказаного Закону якщо у наступному податковому періоді сума, розрахована згідно з підпунктом 7.7.1. цього пункту, має від'ємне значення, то: бюджетному відшкодуванню підлягає частина такого від'ємного значення, яка дорівнює сумі податку, фактично сплаченій отримувачем товарів (послуг) у попередніх податкових періодах постачальникам таких товарів (послуг); залишок від'ємного значення після бюджетного відшкодування включається до складу податкового кредиту кожного наступного податкового періоду лише в частині суми податку фактично сплаченої отримувачем постачальникам товарів (послуг) та при імпорті і включається до розрахунку бюджетного відшкодування наступного звітного періоду.

Посилання відповідача на те, що суми сплаченого та зарахованого до Державного бюджету України податку на додану вартість в першу чергу використовуються для бюджетного відшкодування, а тому обов'язковою підставою включення до складу податкового кредиту з податку на додану вартість є сплата таких сум до бюджету на підставі вимог п. 1.8 ст. 1 Закону України «Про податок на додану вартість» є помилковими.

Таким чином, визначальним фактом права платника на бюджетне відшкодування податку на додану вартість в даному випадку є фактична оплата ним сум такого податку контрагентам у попередніх податкових періодах, яка позивачем здійснена, що не заперечується відповідачем. При цьому будь-які порушення такими контрагентами вимог податкового законодавства стосовно податку на додану вартість не впливають на право платника податку - покупця отримати бюджетне відшкодування, за умови дотримання останнім цих вимог.

На основі викладеного, суд першої інстанції дійшов вірного висновку щодо неправомірного зменшення суми бюджетного відшкодування податку на додану вартість позивачу спірним податковим повідомленням-рішенням.

Відповідно до ст. 226 Кодексу адміністративного судочинства України суд касаційної інстанції скасовує судове рішення суду апеляційної інстанції та залишає в силі рішення суду першої інстанції, яке ухвалено відповідно до закону і скасоване або змінене помилково.

За таких обставин, касаційна скарга Приватного акціонерного товариства «Шкіряник» підлягає задоволенню, касаційна скарга Долинської об'єднаної державної податкової інспекції в Івано-Франківській області Державної податкової служби підлягає частковому задоволенню, постанова Львівського апеляційного адміністративного суду від 25.04.2013 - скасуванню, а постанова Івано-Франківського окружного адміністративного суду від 29.08.2012 - залишенню в силі.

На підставі викладеного, керуючись ст. ст. 222, 223, 226, 230, 231 Кодексу адміністративного судочинства України, суд -

УХВАЛИВ:

Касаційну скаргу Приватного акціонерного товариства «Шкіряник» задовольнити.

Касаційну скаргу Долинської об'єднаної державної податкової інспекції в Івано-Франківській області Державної податкової служби задовольнити частково.

Постанову Львівського апеляційного адміністративного суду від 25.04.2013 скасувати та залишити в силі постанову Івано-Франківського окружного адміністративного суду від 29.08.2012.

Ухвала набирає законної сили через п'ять днів після направлення її копій особам, які беруть участь у справі, та може бути переглянута Верховним Судом України у випадках, встановлених Кодексом адміністративного судочинства України.

Головуючий(підпис)В.В. Кошіль Судді(підпис)І.В. Борисенко (підпис)О.А. Моторний