Постанова № 34147892, 14.10.2013, Касаційний господарський суд Верховного Суду (до 15.12.2027 - Вищий господарський суд України)

ВИЩИЙ ГОСПОДАРСЬКИЙ СУД УКРАЇНИ

ПОСТАНОВА

ІМЕНЕМ УКРАЇНИ

14 жовтня 2013 року Справа № 908/1597/13 Вищий господарський суд України у складі колегії суддів:

головуючого судді: судді:Прокопанич Г.К., Алєєва І.В. (доповідач), Євсіков О.О.за участю представників: від кредитора:ОСОБА_4, дов. б/н від 20.05.2013р.;від боржника:Кошова В.І., дов. №21/3 від 17.04.2012р.розглянувши у відкритому судовому засіданнікасаційну скаргуФізичної особи ОСОБА_6на постанову Донецького апеляційного господарського суду від 24.07.2013р.у справі господарського суду№908/1597/13 Запорізької областіза заявоюФізичної особи ОСОБА_6до Фермерського господарства "Вікторія"пробанкрутствоВ С Т А Н О В И В:

Ухвалою господарського суду Запорізької області від 25.05.2013р. у справі №908/1597/13 порушено справу про банкрутство Фермерського господарства "Вікторія". Визнані грошові вимоги ОСОБА_6 в загальній сумі 600000грн. Введено мораторій на задоволення вимог кредиторів. Введено процедуру розпорядження майном. Призначено розпорядника майна та встановлено розмір його грошової винагороди. Розпорядником майна призначено арбітражного керуючого Прудку Н.С. Вжиті заходи щодо забезпечення вимог кредиторів шляхом встановлення заборони боржнику та власнику майна (органу, уповноваженому управляти майном ) боржника приймати рішення щодо ліквідації, реорганізації боржника, а також відчужувати основні засоби та предмети застави, які перелічені в резолютивній частині ухвали.

Постановою Донецького апеляційного господарського суду від 24.07.2013р. у справі №908/1597/13 вищезазначену ухвалу місцевого господарського суду скасовано та припинено провадження у справі про банкрутство Фермерського господарства "Вікторія".

Фізична особа ОСОБА_6 з прийнятою постановою апеляційної інстанції не погодилась та звернулась до Вищого господарського суду України з касаційною скаргою, в якій просить скасувати постанову Донецького апеляційного господарського суду від 24.07.2013р. у справі №908/1597/13, а ухвалу господарського суду Запорізької області від 25.05.2013р. у справі №908/1597/13 - залишити без змін.

Обґрунтовуючи підстави звернення до Вищого господарського суду України з касаційною скаргою, скаржник посилається на порушення господарським судом апеляційної інстанції норм матеріального та процесуального права.

Ухвалою Вищого господарського суду України від 04.10.2013р. зазначена касаційна скарга прийнята до провадження та призначена до розгляду.

У зв'язку з виходом з відпустки судді Прокопанич Г.К. та завантаженістю судді Акулової Н.В., розпорядженням заступника секретаря першої судової палати від 10.10.2013р. №02-05/815 сформовано колегію суддів для розгляду справи №908/1597/13 у наступному складі: головуючий суддя - Прокопанич Г.К., судді: Алєєва І.В. (доповідач), Євсіков О.О.

У письмовому відзиві на касаційну скаргу Фермерське господарство "Вікторія" просило залишити оскаржувану постанову апеляційної інстанції без змін, а касаційну скаргу - без задоволення.

В призначеному судовому засіданні касаційної інстанції 14.10.2013р. представник ОСОБА_6 підтримав вимоги касаційної скарги, представник Фермерського господарства "Вікторія" - заперечував проти її задоволення.

Перевіривши правильність застосування господарськими судами попередніх інстанцій норм матеріального та процесуального права, проаналізувавши доводи з цього приводу, викладені в касаційній скарзі, Вищий господарський суд України дійшов до висновку про відсутність підстав для задоволення касаційної скарги Фізичної особи ОСОБА_6.

Відповідно до ст. 1 Закону України "Про відновлення платоспроможності боржника або визнання його банкрутом" неплатоспроможність - це неспроможність суб'єкта підприємницької діяльності виконати після настання встановленого строку грошові зобов'язання перед кредиторами не інакше, як через відновлення платоспроможності.

Статтею 10 Закону України "Про відновлення платоспроможності боржника або визнання його банкрутом" встановлено, що справа про банкрутство порушується господарським судом, якщо безспірні вимоги кредитора (кредиторів) до боржника сукупно становлять не менше трьохсот мінімальних розмірів заробітної плати, які не були задоволені боржником протягом трьох місяців після встановленого для їх погашення строку, якщо інше не передбачено цим Законом.

При цьому, цією ж статтею Закону визначено, що безспірні вимоги кредиторів - це грошові вимоги кредиторів, підтверджені судовим рішенням, що набрало законної сили, і постановою про відкриття виконавчого провадження, згідно з яким відповідно до законодавства здійснюється списання коштів з рахунків боржника.

Відповідно до ч. 1 ст. 93 Закону України "Про відновлення платоспроможності боржника або визнання його банкрутом" підставою для визнання фермерського господарства банкрутом є його неспроможність задовольнити протягом шести місяців після закінчення відповідного періоду сільськогосподарських робіт вимоги кредиторів за грошовими зобов'язаннями та/або зобов'язання, щодо сплати податків і зборів (обов'язкових платежів), страхових внесків на загальнообов'язкове державне пенсійне та інше соціальне страхування, повернення невиконаних коштів Фонду соціального страхування з тимчасової втрати працездатності.

За Законом факт безспірності вимог кредитора виникає з моменту, коли грошові вимоги кредитора підтверджуються документами, за якими відповідно до законодавства здійснюється списання коштів з рахунків боржника, зокрема виконавчими.

Так, апеляційним господарським судом встановлено, що виконавче провадження відкрито 10.09.2012р. та здійснювалось у сукупності 64 дні, заява про порушення справи про банкрутство була подана до суду 30.04.2013р., а 23.05.2013р. порушена справа про банкрутство.

Беручи до уваги вищевикладене, апеляційна інстанція вірно визначилась, що на момент порушення справи про банкрутство у даній справі, термін неспроможності виконання своїх грошових вимог боржником не сплив, а відтак дійшла до обґрунтованого висновку про наявність правових підстав для скасування оскаржуваної ухвали та припинення провадження у справі про банкрутство, а відтак підстави для скасування постанови Донецького апеляційного господарського суду від 24.07.2013р. у справі №908/1597/13 відсутні.

В силу приписів ст. 1117 ГПК України, касаційна інстанція не має права сама встановлювати або вважати доведеними обставини, що не були встановлені у рішенні або постанові місцевого чи апеляційного господарського суду чи відхилені ним, вирішувати питання про достовірність того чи іншого доказу, про перевагу одних доказів над іншими, збирати нові докази або додатково перевіряти докази.

Таким чином, у касаційної інстанції відсутні процесуальні повноваження щодо переоцінки фактичних обставин справи, встановлених під час розгляду справи місцевим господарським судом та під час здійснення апеляційного провадження.

З огляду на приписи ст. 49 ГПК України, судові витрати за подання касаційної скарги покладаються на скаржника.

Керуючись Законом України "Про відновлення платоспроможності боржника або визнання його банкрутом", ст.ст. 1115, 1117, 1119-11112 Господарського процесуального кодексу України, Вищий господарський суд України, -

П О С Т А Н О В И В:

Постанову Донецького апеляційного господарського суду від 24.07.2013р. у справі №908/1597/13 - залишити без змін, а касаційну скаргу Фізичної особи ОСОБА_6 - без задоволення.

Головуючий суддя Г.К. Прокопанич Суддя (доповідач) І.В. Алєєва Суддя О.О. Євсіков