Ухвала суду № 34143658, 16.10.2013, Апеляційний суд Київської області

Справа № 367/5556/13-ц Головуючий у І інстанції Пархоменко О.В. Провадження № 22-ц/780/5551/13 Доповідач у 2 інстанції БілоконьКатегорія 56 16.10.2013

УХВАЛА

Іменем України

14 жовтня 2013 року колегія суддів судової палати в цивільних справах Апеляційного суду Київської області у складі:

Головуючого судді: Білоконь О.В.

суддів: Коцюрби О.П., Сержанюка А.С.

при секретарі :Антіпову Я.А.

розглянувши матеріали апеляційної скарги товариства з обмеженою відповідальністю "Ірпіньнафтопродукт" на ухвалу Ірпінського міського суду Київської області від 30 серпня 2013 року за поданням відділу державної виконавчої служби Ірпінського міського управління юстиції про затвердження мирової угоди між сторонами виконавчого провадження у справі за позовом ОСОБА_1 до товариства з обмеженою відповідальністю "Ірпіньнафтопродукт", третя особа - товариство з обмеженою відповідальністю "Торговий дім "Білоруські нафтопродукти", про стягнення коштів, -

в с т а н о в и л а :

В 2013 році позивач ОСОБА_1 звернувся з позовом до ТОВ "Ірпіньнафтопродукт", третя особа - ТОВ "Торговий дім "Білоруські нафтопродукти" про стягнення коштів за договором поворотної фінансової допомоги в розмірі 2 212 246,0 грн.

Рішенням Ірпінського міського суду Київської області від 30 травня 2013 року позов задоволено. Стягнуто з ТОВ "Ірпіньнафтопродукт" на користь ОСОБА_1 2 212 246,0 грн. та судові витрати по справі.

16.07.2013 року Ірпінським міським судом Київської області був виданий виконавчий лист у даній справі, за яким 17.07.2013 року державним виконавцем відділу ДВС Ірпінського міського управління юстиції винесено постанову про відкриття виконавчого провадження ВП № 38919502 про стягнення з Товариства з обмеженою відповідальністю "Ірпіньнафтопродукт" на користь ОСОБА_1 боргу у розмірі 2 212 246,0 гривен та судових витрат у розмірі 3 219,0 гривен.

В процесі виконання рішення сторони дійшли мирової угоди, згідно умов якої боржник погоджується передати стягувачеві майно, а стягувач прийняти майно в рахунок часткового погашення боргу та боржник на виконання рішення суду та з метою часткового погашення боргу передає у власність стягувачеві, а стягувач приймає майно, а саме паливо-цистерни, напівпричепи, автомобіль МАМ д.н. НОМЕР_1, автозаправну станцію, що розташована за адресою АДРЕСА_1 .

Ухвалою Ірпінського міського суду Київської області від 30 серпня 2013 року у задоволенні подання ВДВС Ірпінського МУЮ про затвердження мирової угоди відмовлено.

На вказану ухвалу ТОВ "Ірпіньнафтопродукт" подало апеляційну скаргу, в якій просить скасувати ухвалу суду першої інстанції і постановити нову, якою задовольнити подання ВДВС Ірпінського МУЮ про визнання мирової угоди, посилаючись на порушення судом норм процесуального права.

Заслухавши доповідь судді апеляційного суду, перевіривши законність та обґрунтованість ухвали суду першої інстанції в межах доводів апеляційної скарги та вимог, заявлених у суді першої інстанції, колегія суддів вважає, що апеляційна скарга не підлягає до задоволення з таких підстав.

Відмовляючи у задоволенні подання ВДВС Ірпінського МУЮ, суд першої інстанції виходив з того, що укладенням такої мирової угоди вирішується питання про відчуження рухомого та нерухомого майна , що виходить за межі предмету спору між сторонами по даній справі, а тому мирова угода суперечить ч.1 ст.175 ЦПК України, відповідно до якої мирова угода може стосуватися лише прав і обов'язків сторін та предмета спору, яким у даному випадку були гроші, а не майно .

Такі висновки суду є правильними і такими, що відповідають обставинам справи і вимогам закону.

Відповідно до ст.372 ЦПК України, мирова угода, укладена між сторонами, або відмова стягувача від примусового виконання в процесі виконання рішення подається у письмовій формі державному виконавцеві, який не пізніше триденного строку передає її до суду за місцем виконання рішення для визнання. Суд має право перевірити і не визнати мирову угоду або не прийняти відмови стягувача від примусового виконання, якщо це суперечить закону або порушує права чи свободи інших осіб.

Відповідно до вимог ч.1 ст.175 ЦПК України мирова угода укладається сторонами з метою врегулювання спору на основі взаємних поступок і може стосуватися лише прав та обов'язків сторін та предмета спору.

Таким чином мирова угода між стягувачем ОСОБА_1 та боржником ТОВ "Ірпіньнафтопродукт" укладена на виконання рішення суду про стягнення суми боргу за договором поворотної фінансової допомоги, тобто предметом спору були грошові кошти, а не рухоме та нерухоме майно, відносно якого укладено мирову угоду.

Враховуючи наведене, суд першої інстанції правомірно відмовив у задоволенні подання ВДВС Ірпінського МУЮ про затвердження мирової угоди. При цьому колегія суддів бере до уваги, що сторони шляхом укладення мирової угоди намагаються здійснити відчуження рухомого та 6ерухомого майна, разом з тим такий порядок укладення угод щодо відчуження та набуття у власність майна суперечить чинному законодавству, крім того, матеріали справи не містять доказів належності вказаного майна боржнику.

Доводи апелянта про те, що норма ст.372 ЦПК України не передбачає, що мирова угода в процесі виконання судового рішення може стосуватись лише прав та обов'язків сторін та предмета спору, не приймаються судом до уваги, оскільки дана стаття також передбачає, що суд має право не визнати мирову угоду, якщо це суперечить закону, а у даному випадку мирова угода суперечить процесуальному закону, а саме ч.1 ст.175 ЦПК України.

За таких обставин колегія суддів приходить до висновку, що ухвала суду першої інстанції відповідає обставинам справи, ухвалена з дотриманням норм матеріального і процесуального права і не може бути скасована з підстав, викладених в апеляційній скарзі.

Керуючись ст.ст. 303, 307, 311, 312, 314, 315 ЦПК України, колегія судів, -

у х в а л и л а :

Апеляційну скаргу товариства з обмеженою відповідальністю "Ірпіньнафтопродукт" відхилити.

Ухвалу Ірпінського міського суду Київської області від 30 серпня 2013 року залишити без змін.

Ухвала апеляційного суду набирає законної сили з моменту її проголошення та може бути оскаржена в касаційному порядку до Вищого спеціалізованого суду України з розгляду цивільних і кримінальних справ протягом двадцяти днів.

Головуючий :

Судді: