Рішення № 34143281, 15.10.2013, Кегичівський районний суд Харківської області

Кегичівський районний суд Харківської області

Справа № 624/457/13-ц

№ провадження 2/624/165/13

Р І Ш Е Н Н Я

Іменем України

смт. Кегичівка 15 жовтня 2013 року

Кегичівський районний суд Харківської області у складі головуючого судді Криворотова С.В., при секретарі Михальчук В.В., з участю позивача ОСОБА_1, його представників ОСОБА_2 (довіреність дійсна до 20.03.2016 року), ОСОБА_3 (договір про надання правових послуг адвоката від 16.04.2013 року), а також відповідача ОСОБА_4, розглянувши у відкритому судовому засіданні у приміщенні суду позов ОСОБА_1 до ОСОБА_4 (відповідач-1), Новопарафіївської сільської ради Кегичівського району Харківської області (відповідач-2), Кегичівської районної державної адміністрації Харківської області (відповідач-3) про тлумачення змісту заповіту,-

В С Т А Н О В И В:

ОСОБА_1 звернувсь із позовом до суду, змінивши вимоги якого просить розтлумачити зміст заповіту ОСОБА_5 на його користь, визначивши, що волевиявлення заповідача при його складанні було спрямоване на заповідання саме земельної ділянки розміром 6,7068 гектарів, яка знаходиться на території Новопарафіївської сільської ради та належала заповідачу на підставі Державного акта на право приватної власності на землю серії Р1 за №700225 від 06.06.2001 року, виданого Новопарафіївською сільською радою.

У судовому засіданні позивач та його представники позов підтримали, відповідач ОСОБА_4 проти тлумачення заповіту не заперечила. Представники відповідача-2 та відповідача-3, належним чином повідомлені про час і місце розгляду справи, у судове засідання не з'явилися, подали заяви про розгляд справи без їх участі, проти задоволення позову не заперечують.

Під час розгляду справи представник позивача ОСОБА_3 пояснив про підтримання останньої редакції позову в клопотанні про зменшення розміру позовних вимог, просить розтлумачити зміст заповіту щодо волевиявлення заповідача ОСОБА_5 У заповіті помилково зазначено про розпорядження земельним паєм, з посиланням на Державний акт. Волевиявлення заповідача було спрямоване на заповідання саме земельної ділянки розміром 6,7068 гектарів, яка знаходиться на території Новопарафіївської сільської ради та належала заповідачу на підставі Державного акта на право приватної власності на землю серії Р1 за №700225 від 06.06.2001 року, виданого Новопарафіївською сільською радою. Судові витрати в розмірі 114,70грн. просить залишити за позивачем, а 975грн. повернути позивачу у зв'язку зі зменшенням розміру позовних вимог.

Позивач уточнив, що він та його сестра (відповідач ОСОБА_4) - єдині спадкоємці після смерті батька. Раніше вони домовлялись між собою і розподілили, що земельна ділянка матері, яка померла раніше, відійде сестрі, тому, він відмовився від цієї спадщини на її користь. Земельна ділянка, що належала батькові, мала дістатись йому, і батько сам склав заповіт. Решту майна - будинок - батько заповів їм обом.

Відповідач ОСОБА_4 заявила, пояснила, що не розуміє, як це могло статись, і чому земельна ділянка батька не поділена на них обох: на неї і брата. При цьому, заявила, що з позовом про тлумачення заповіту згодна.

У судовому засіданні досліджені: копія паспорта позивача (а.с.4-5); копія свідоцтва про смерть ОСОБА_6, який помер ІНФОРМАЦІЯ_2 (а.с.6); копія свідоцтва про народження ОСОБА_1, батьком якого є ОСОБА_6 (а.с.7); копія державного акту на право приватної власності на землю серії Р1 №700225 на ім'я ОСОБА_6 (а.с.8); копія довідки про те, що вартість земельної ділянки площею 6,7068га - 97487,33грн. (а.с.9); копія витягу з Державного земельного кадастру про земельну (а.с.10-12); копія інформаційної довідки зі Спадкового реєстру (а.с.13-14); копія витягу про реєстрацію в Спадковому реєстрі (а.с.15);копія заповіту ОСОБА_6, за яким ОСОБА_1 успадковує земельну частку (пай) на підставі державного акту на право приватної власності на землю серії Р1 №700225 та майновий пай розміром 46222 майнових гривень (а.с.16); роз'яснення нотаріуса Кегичівської державної нотаріальної контори, за яким зміст заповіту не дає можливості визначити волевиявлення заповідача, стосовно якого саме майна складено заповіт, земельної частки (пай), чи земельної ділянки, 25.06.2011 року спадкоємцем ОСОБА_4 до Кегичівської ДНК подано заяву про порушення її прав щодо розміру частини спадкового майна (а.с.17); копія довідки про те, що ОСОБА_6 дійсно на день смерті був зареєстрований та проживав в АДРЕСА_1, проживав один (а.с.18); постанова про відмову у вчиненні нотаріальної дії ОСОБА_1 (а.с.76).

Судом витребувано копію спадкової справи ОСОБА_6, за якою спадкоємцями є ОСОБА_1, ОСОБА_4 . Згідно з ним, 04.03.2004 року спадкодавцем було укладено два заповіти , за якими земельну частку (пай), згідно з державним актом, та майновий пай спадкує ОСОБА_1, а житловий будинок - ОСОБА_1 та ОСОБА_4

Суд виходить із того, що правовідносини між сторонами регулюються Відповідно до ст. 1256 ЦК України спадкоємці вправі здійснити тлумачення заповіту з дотриманням правил тлумачення правочинів, встановлених ст. 213 ЦК України. За відсутності згоди між спадкоємцями тлумачення заповіту здійснюється судом відповідно до ст. 213 ЦК України.

Виходячи з аналізу положень норм ст. ст. 213, 1256 ЦК України тлумачення заповіту здійснюється з метою встановлення точної волі заповідача і може мати місце, якщо заповіт викликає питання у спадкоємців, має суперечливий характер, у зв'язку з чим необхідно уточнити його зміст. При цьому ч. 2 ст. 213 ЦК України не допускає, щоб при тлумаченні правочину здійснювався пошук волі учасника правочину, який не знайшов відображення у тексті самого правочину. Таким чином, при тлумаченні заповіту не допускається внесення змін у сам зміст заповіту, ураховуючи також, що заповіт - це особисте розпорядження фізичної особи щодо належного їй майна, майнових прав і обов'язків на випадок своєї смерті ( ст. 1233 ЦК України).

Заслухавши пояснення та дослідивши письмові докази, суд доходить висновку, що позов підлягає задоволенню. Визнано доведеним, що батько позивача, складаючи заповіт, самостійно та вільно виявив волю щодо настання реальних наслідків вчиненого ним правочину, що в разі його смерті син успадкує не земельну частку (пай), а саме земельну ділянку. Це підтверджується тим, що у заповіті від 04.03.2004р. є безпосереднє посилання на Державний акт, реквізити якого повністю відповідають тому, який встановлює право власності на земельну ділянку (серія Р1 та №700225, виданий 06.06.2001 року Новопарафіївською сільською радою Кегичівського району Харківської області в ПСП імені Щорса для ведення товарного сільськогосподарського виробництва), а також посиланням саме на цю земельну ділянку, площа якої визначена 6,7068 га, а не в умовних одиницях, якими вимірюється земельна частка (пай). Таким чином, на час складання заповіту земельної частки (паю) у заповідача не існувало, згідно з Державним актом, за ним закріплено право приватної власності на земельну ділянку.

Виходячи з цього, суд доходить висновку, що запис в тексті заповіту про земельну частку (пай) зроблено помилково, і дійсне волевиявлення заповідача було спрямоване на розпорядження саме земельною ділянкою.

Відповідно до п.1ч.1 ст.7 Закону України «Про судовий збір», у разі зменшення позовних вимог, сплачена сума судового збору підлягає поверненню. Тому, визнається правильним повернути позивачу сплачену суму судового збору у розмірі 975грн., сплачену 08.04.2013року.

Керуючись ст.ст. 213-215 ЦПК України, ст.ст. ст. ст. 213, 1233, 1256 ЦК України, п.1ч.1 ст.7 Закону України «Про судовий збір», суд

В И Р І Ш И В:

Позов задовольнити повністю.

Витлумачити зміст заповіту ОСОБА_6 від 04.03.2004 року, посвідченого секретарем Новопарафіївської сільської ради Кегичівського району Харківської області, зареєстрованого в реєстрі за № 23, про те, що ОСОБА_6 зробив розпорядження на випадок своєї смерті і заповів ОСОБА_1 належну йому на праві приватної власності земельну ділянку розміром 6,7068 га, на підставі Державного акта на право приватної власності на землю серії Р1 за №700225, виданого 06.06.2001 року Новопарафіївською сільською радою Кегичівського району Харківської області в ПСП імені Щорса для ведення товарного сільськогосподарського виробництва.

Повернути ОСОБА_1 частину витрат по сплаті судового збору в сумі 975 грн. за квитанцією №115/136 від 08.04.2013р. з р/р 31217206700277, код банку 851011 ГУДКУС у Харківській області, одержувач УДКСУ в Кегичівському районі, на особовий рахунок НОМЕР_2 у ТВБВ №10020/0442 філії ХОУ АТ «Державний Ощадний банк України», МФО 351823, код ОКПО 09351600, р/р 29093009442 на ім'я ОСОБА_1, ІНФОРМАЦІЯ_3, ІПН НОМЕР_1.

Рішення може бути оскаржене до апеляційного суду Харківської області, через районний суд, протягом 10 днів, з дня отримання його копії.

Повний текст рішення виготовлено 16 жовтня 2013 року.

Суддя С.В. Криворотов