Постанова № 34141553, 20.03.2013, Миколаївський окружний адміністративний суд

Миколаївський окружний адміністративний суд

вул. Заводська, 11, м. Миколаїв, 54001

П О С Т А Н О В А

І М Е Н Е М У К Р А Ї Н И

20 березня 2013 року Справа № 2а - 1135/09/1470

м. Миколаїв.

Суддя Миколаївського окружного адміністративного суду Середа О.Ф., розглянувши в порядку письмового провадження адміністративну справуNT>

за позовом>: Публічного акціонерного товариства ”Суднобудівний завод ”Лиман”, м. Миколаїв

до відповідача: Спеціалізованої державної податкової інспекції по роботі з великими платниками податків у м. Миколаєві, м. Миколаїв

Суть спору: про визнання неправомірними дій.

Публічне акціонерне товариство ”Суднобудівний завод ”Лиман” (надалі - позивач) звернулось до суду із позовом, зміненим заявою від 06.07.09 р., про визнання неправомірними дій Спеціалізованої державної податкової інспекції у м. Миколаєві (надалі - відповідач) по призначенню та проведенню невиїзної документальної позапланової перевірки підприємства позивача з питань достовірності нарахування податкових зобов’язань з податку на прибуток в декларації з податку на прибуток за I півріччя 2008 р., результати якої оформлені актом від 23.10.08 р. № 936/36/01373890.

Позивач вважає, що перевірка була проведена не правомірно, відсутні підстави для її призначення та проведення, а крім того існують питання щодо обізнаності посадових осіб підприємства про призначення і проведення перевірки.

Відповідач позовні вимоги не визнає повністю з підстав викладених у запереченні і зазначає, що проведення перевірки проводилось у відповідності із статтею 11 Закону України ”Про державну податкову службу в Україні” від 04.12. 90 р. № 509-XII.

Крім того, відповідач зазначає, що оскаржене податкове повідомлення-рішення від 10.11.08 р. № 00013136/0 є відкликаним у зв’язку з рішенням ДПА у Миколаївській області про результати розгляду скарги від 24.03.09 р. № 722/10/25-014 та частковим скасуванням податкового повідомлення-рішення в частині застосування штрафних (фінансових) санкцій у розмірі 2564,6 грн.

Від представників сторін надійшли клопотання про розгляд справи у порядку письмового провадження.

На підставі частини 3 статті 122 КАС України судовий розгляд справи здійснюється в порядку письмового провадження.

Розглянувши матеріали справи суд встановив наступне.

15.10.08 р. службовими особами відповідача була проведена невиїзна документальна позапланова перевірка підприємства позивача з питань достовірності нарахування податкових зобов’язань з податку на прибуток в декларації з податку на прибуток за I півріччя 2008 р., про що склав Акт від 23.10.08 р. № 934/36/01373890 (надалі - Акт перевірки № 934/36/01373890).

3">Зокрема, в Акті перевірки № 934/36/01373890 перевіряючими вказано про порушення пункту 6.1 статті 6 Закону України ”Про оподаткування прибутку підприємств” від 28.12.94 р. № 334/94-ВР, в результаті чого позивачем було занижено податок на прибуток за I півріччя 2008 р. на 51292 грн.

За наслідками перевірки та складеного Акту перевірки № 934/36/01373890 відповідач прийняв податкове повідомлення-рішення від 10.11.08 р. № 00013136/0, яким визначив позивачу суму податкового зобов’язання з податку на прибуток за основним платежем 51292 грн. та застосував штрафну (фінансову) санкцію у розмірі 5129,2 грн.

Приймаючи оскаржене податкове повідомлення-рішення відповідач виходив з того, що при перевірці податкової декларації з податку на прибуток за I квартал 2008 р. від 31.07.08 р. № 4063 при заповненні рядку 04.9 декларації ”Від’ємне значення об’єкту оподаткування попереднього податкового року” підприємство віднесло до валових витрат суму 205168 грн., що призвело до завищення валових витрат та заниження об’єкту оподаткування податком на прибуток на 205168 грн. як наслідок до заниження податкового зобов’язання з податку на прибуток підприємства за I півріччя на суму 51292 грн. (205168 грн. х 25% = 51292 грн.)

Враховуючи надані сторонами докази та заперечення, суд вважає позовні вимоги доведеними, виходячи з наступного.

Перевіряючи питання правомірності призначення та проведення перевірки та відповідно на питанні обізнаності посадових осіб підприємства позивача про призначення і проведення перевірки, на чому наполягає в Акті перевірки № 934/36/01373890 відповідач, суд з’ясував, що відсутні докази належного повідомлення посадових осіб підприємства щодо перевірки та підстави проведення самої перевірки, передбачені законом.

Позивач зазначає, що запрошенням від 30.09.08 р. № 27833/10/36-016 його посадовим особам було запропоновано о 10.00 год. 15.10.08 р. з’явитися до Спеціалізованої державної податкової інспекції по роботі з великими платниками податків у м. Миколаєві для отримання та підписання Акту невиїзної документальної перевірки стосовно достовірності нарахування податкових зобов’язань по податку на прибуток по декларації за І півріччя 2008 р., з чого випливає висновок про те, що станом на 15.10.08 р. зазначений Акт перевірки вже був написаний та оформлений. Тобто, посадових осіб підприємства позивача не запрошували прийняти участь у проведенні перевірки або бути присутніми при її проведенні, не повідомляли ніяким чином про її призначення та підстави проведення.

15.10.08 р. представник позивача прибув до Спеціалізованої державної податкової інспекції по роботі з великими платниками податків у м. Миколаєві для отримання та подальшого підписання Акту невиїзної документальної перевірки стосовно достовірності нарахування податкових зобов’язань по податку на прибуток по декларації за І півріччя 2008 р.. та попросив видати його для ознайомлення, та подальшого підписання посадовими особами платника податків, але отримав немотивовану відмову.

Ці обставини підтверджуються також листом Спеціалізованої державної податкової інспекції по роботі з великими платниками податків у м. Миколаєві від 21.10.08 р. № 29923/10/36-016, який свідчить про те, що Акт перевірки № 934/36/01373890 був складений без повідомлення платника податків, без його участі ще 15.10.08 р., хоча відомості його отримання датовані 23.10.08 р.

Відповідно до вимог підпунктів 4.1, 4.2 Порядку оформлення результатів невиїзних документальних, виїзних планових та позапланових перевірок з питань дотримання податкового, валютного та іншого законодавства до підписання акта невиїзної документальної, виїзної планової чи позапланової перевірок враховуються пояснення та зауваження, надані посадовими особами в ході перевірки.

При виникненні спірних питань та зауважень щодо встановлених порушень під час здійснення перевірки такі питання та заперечення виносяться на розгляд постійних комісій при обласних державних податкових адміністраціях (державних податкових інспекціях, спеціалізованих державних податкових інспекціях по роботі з великими платниками податків).

3">Акт невиїзної документальної, виїзної планової чи позапланової перевірок складається у двох примірниках та підписується протягом 5-ти робочих днів з дня, наступного за днем закінчення установленого для проведення перевірки строку (для суб'єктів малого підприємництва - протягом 3-х робочих днів, а для суб'єктів господарювання, які мають філії та перебувають на консолідованій сплаті, - протягом 10-ти робочих днів).

Строк складання акта перевірки не зараховується до строку проведення перевірки з урахуванням його продовження, встановленого законом.

Як вбачається з матеріалів справи, цих прав підприємство було позбавлено.

Більш того, Законом України ”Про державну податкову службу в Україні” не передбачено такого виду перевірки як позапланова невиїзна.

Суд зазначає, що якщо це була позапланова перевірка, вона могла проводитись не інакше, як на підставі рішення суду та виключно за наявності підстав, передбачених законом, з огляду на вимоги статті 111 Закону України ”Про державну податкову службу в Україні”.

Крім того, позивач зазначив, що посадовою особою відповідача не було вручено ніякого направлення, передбаченого у цих випадках як обов’язкова передумова для допуску до перевірки у відповідності із статтею 112 Закону України ”Про державну податкову службу в Україні”.

Пунктом 6.3 статті 6 Закону України ”Про оподаткування прибутку підприємств” від 28.12.94 р. № 334/94-ВР передбачено, що у разі коли від’ємне значення об’єкта оподаткування декларується платником податку протягом чотирьох послідовних податкових періодів, податковий орган має право провести позачергову перевірку правильності визначення об’єкта оподаткування. В інших випадках наявність від’ємного значення об’єкта оподаткування не є достатньою підставою для проведення такої позачергової перевірки.

Як вбачається з матеріалів справи, на підприємстві позивача вже проводилась планова документальна перевірка, яка охоплювала І квартал 2008 р. (Акт перевірки від 11.07.08 р. № 934/36/01373890 ”Про результати планової документальної перевірки Відкритого акціонерного товариства ”Суднобудівний завод ”Лиман” (код за ЄДРПОУ 01373890) з питань дотримання вимог податкового, валютного та іншого законодавства за період з 01.01.07 р. по 31.03.08 р.”), то ж ІІ квартал поточного року є тільки першим періодом, в якому відображено від’ємне значення після планової перевірки, якою попередні періоди перевірені.

Отже, суд вважає, що перевірка проведена всупереч пункту 6.3 статті 6 Закону України ”Про оподаткування прибутку підприємств” від 28.12.94 р. № 334/94-ВР.

Стосовно встановлення відповідачем в Акті перевірки № 934/36/01373890З окремих порушень, відображених перевіряючими.

Відповідач зазначає в Акті перевірки № 934/36/01373890 на порушення пункту 6.1 статті 6 Закону України ”Про оподаткування прибутку підприємств” від 28.12.94 р. №334/94-ВР, зі змінами та доповненнями, в результаті чого підприємством занижено податок на прибуток за І півріччя 2008 р. на 51292 грн. Такий висновок відповідача базується на тому, що згідно уточнюючого розрахунку податкових зобов’язань у зв’язку з виправленням самостійно виявлених помилок по податку на прибуток за 2007 р. від 29.05.08 р. № 1615/10 підприємством ВАТ ”Суднобудівний завод ”Лиман” визначено від’ємне значення об’єкта оподаткування податком на прибуток за 2007 р. в сумі 205186 грн.

Згідно пункту 1 висновку Акту перевірки № 934/36/01373890 встановлено, що підприємством позивача було завищено від’ємне значення об’єкта оподаткування податком на прибуток за 2007 рік на суму 205186 грн. За результатами перевірки підприємству зменшено від’ємне значення об’єкта оподаткування податком на прибуток на 205186 грн.

При перевірці податкової декларації з податку на прибуток ВАТ ”Суднобудівний завод ”Лиман” за І півріччя 2008 р. від 31.07.08 р. № 4063 встановлено, що в порушення пункту 6.1 статті 6 Закону України ”Про оподаткування прибутку підприємств” від 28.12.94 р. № 334/94-ВР, зі змінами та доповненнями, підприємством заповнено рядок 04.9 декларації ”від’ємне значення об’єкту оподаткування попереднього податкового року”.

Іншими словами, перевіряючі за основу брали не саму декларацію або іншу обов’язкову звітність, не первинні документи підприємства, а дані своєї ж перевірки, за якою висновки і прийняті податкові повідомлення-рішення оскаржувались позивачем.

Суд вважає. що матеріали іншої перевірки не можуть слугувати об’єктом перевірки, оскільки це суперечить самій суті невиїзної перевірки, передбаченій пунктом 1.2. Порядку оформлення результатів невиїзних документальних, виїзних планових та позапланових перевірок з питань дотримання податкового, валютного та іншого законодавства, яким визначено, що невиїзною документальною перевіркою вважається перевірка, яка проводиться в приміщенні органу державної податкової служби на підставі поданих податкових декларацій, звітів та інших документів, пов’язаних з нарахуванням і сплатою податків та зборів (обов’язкових платежів), незалежно від способу їх подачі.

Іншими словами, Порядок передбачає, що можуть перевірятися виключно подані податкові декларації, звіти та інші документи, подані самим платником, незалежно від способу їх подачі до податкового органу.

Суми, що були визначені податковою інспекцією як податкове зобов’язання і за якими прийняті податкові повідомлення-рішення, у т.ч. і з податку на прибуток, за наслідками планової перевірки, на яку є посилання в цьому Акті перевірки № 934/36/01373890 та результати якої покладено в обгрунтування наявності порушень, були оскаржені позивачем у судовому порядку та відповідно до підпунктів 5.2.5, 5.2.6 статті 5 Закону України ”Про порядок погашення зобов’язань платників податків перед бюджетами та державними цільовими фондами” результати планової документальної перевірки, а відповідно і наявність порушень, є неузгодженими і не можуть бути покладені в основу інших перевірок до закінчення судового розгляду.

Враховуючи вищевикладене, суд встановив, що дії відповідача вчинені поза за межами законодавства, тому позовні вимоги підлягають задоволенню.

Керуючись статтями 158, 160-163 Кодексу адміністративного судочинства України, адміністративний суд, -

П О С Т А Н О В И В:

Позов Публічного акціонерного товариства ”Суднобудівний завод ”Лиман” - задовольнити в повному обсязі.

Визнання протиправними дії Спеціалізованої державної податкової інспекції у м. Миколаєві по призначенню та проведенню невиїзної документальної позапланової перевірки Публічного акціонерного товариства ”Суднобудівний завод ”Лиман” з питань достовірності нарахування податкових зобов’язань з податку на прибуток в декларації з податку на прибуток за I півріччя 2008 р., результати якої оформлені Актом перевірки від 23.10.08 р. № 936/36/01373890.

Стягнути з Державного бюджету України на користь Публічного акціонерного товариства “Суднобудівний завод “Лиман” судовий збір в сумі 3,40 грн.

Постанова набирає законної сили після закінчення 10-денного строку з дня проголошення/отримання постанови, якщо протягом цього часу не буде подано апеляційної скарги.

У разі подання апеляційної скарги постанова, якщо її не скасовано, набирає законної сили після повернення апеляційної скарги, відмови у відкритті апеляційного провадження або набрання законної сили постанови за наслідками апеляційного провадження.

Порядок та строки апеляційного оскарження визначені ст. 186 КАС України.

Апеляційна скарга подається до Одеського апеляційного адміністративного суду через Миколаївський окружний адміністративний суд. Копія апеляційної скарги одночасно надсилається особою, яка її подає, до Одеського апеляційного адміністративного суду.

Апеляційна скарга на постанову суду першої інстанції подається протягом десяти днів з дня її проголошення. У разі застосування судом частини третьої статті 160 цього Кодексу, а також прийняття постанови у письмовому провадженні апеляційна скарга подається протягом десяти днів з дня отримання копії постанови.

Якщо суб'єкта владних повноважень у випадках та порядку, передбачених частиною четвертою статті 167 цього Кодексу, було повідомлено про можливість отримання копії постанови суду безпосередньо в суді, то десятиденний строк на апеляційне оскарження постанови суду обчислюється з наступного дня після закінчення п'ятиденного строку з моменту отримання суб'єктом владних повноважень повідомлення про можливість отримання копії постанови суду.

Апеляційна скарга, подана після закінчення встановлених строків залишається без розгляду, якщо суд апеляційної інстанції за заявою особи, яка її подала, не знайде підстав для поновлення строку.

Головуючий суддя О. Ф. Середа