Постанова № 34141293, 04.10.2013, Закарпатський окружний адміністративний суд

ЗАКАРПАТСЬКИЙ ОКРУЖНИЙ АДМІНІСТРАТИВНИЙ СУД

П О С Т А Н О В А

І М Е Н Е М У К Р А Ї Н И

04 жовтня 2013 рокум. Ужгород№ 807/3002/13-а Закарпатський окружний адміністративний суд у складі:

головуючого - судді Гаврилка С.Є.

з участю секретаря судового засідання - Петричкович К.І.

за участі:

представника позивача - Мацоли Михайла Івановича;

представника відповідача - Борсенка Олександра Вікторовича;

розглянувши у відкритому судовому засіданні в приміщення Закарпатського окружного адміністративного суду адміністративну справу за зміненою позовною заявою Товариства з обмеженою відповідальністю "Фаворит-М" до Державної податкової інспекції у Тячівському районі Головного управління Міндоходів у Закарпатській області про визнання протиправним та скасування податкового повідомлення-рішення, -

в с т а н о в и в:

Відповідно до статті 160 частини 3 КАС України 04 жовтня 2013 року було проголошено вступну та резолютивну частини постанови. Повний текст постанови виготовлено та підписано 08 жовтня 2013 року.

Позивач - Товариство з обмеженою відповідальністю "Фаворит-М" звернулося до Закарпатського окружного адміністративного суду з позовною заявою до Державної податкової інспекції у Тячівському районі Головного управління Міндоходів у Закарпатській області та, зменшивши розмір позовних вимог, остаточно просив суд визнати протиправним та скасувати податкове повідомлення-рішення від 22 серпня 2013 року за № 80/0001392200/590.

Позовні вимоги обґрунтовані наступним. За результатами позапланової виїзної перевірки позивача з питань викладених у запереченні № 1 від 17 липня 2013 року дотримання вимог податкового законодавства за період з 01 січня 2012 року по 31 грудня 2012 року, валютного законодавства за цей же період, встановлено, що собівартість придбаних (виготовлених) та реалізованих товарів (робіт, послуг), відображених у податковій декларації з податку на прибуток складає 5422026 грн., однак згідно бухгалтерського обліку документально підтверджено тільки 5296036 грн. або на 125990 грн. менше ніж заявлено в податковій звітності. На підприємстві відсутні оригінали первинних документів, а є лише копії накладних на постачання пиломатеріалів на загальну суму 125990 грн. (накладні: № 47 від 24 липня 2012 року на суму 46970 грн.; № 42 від 04 липня 2012 року на суму 46970 грн. та № 68 від 17 жовтня 2012 року на суму 32050 грн., що виписані ПП "Лісовик"). У зв'язку з цим відповідачем зроблено висновок про порушення позивачем статті 138 пункту 138.2 ПК України та завищено витрат у сумі 125990 грн..

У судовому засіданні представник позивача змінені позовні вимоги за обставин, викладених у позовній заяві, підтримав повністю, дав аналогічні пояснення та просив суд задовольнити позов повністю.

Представник відповідача під час судового розгляду позовні вимоги не визнав з мотивів, викладених у запереченнях проти позову. Зокрема представник відповідача пояснив наступне. Перевіркою достовірності відображених показників у поданих Деклараціях з податку на прибуток підприємства за період з 01 січня 2012 року по 31 грудня 2012 року у рядку 0.51 Декларації "Собівартість придбаних (виготовлених) та реалізованих товарів (робіт, послуг)" у загальній сумі 5422026 грн. встановлено, що на формування даного показника мали вплив операції з придбання ПММ, пиломатеріалів обрізних, половника-кругляка, придбання запасних частин. Зокрема як встановлено перевіркою, собівартість придбаних (виготовлених) та реалізованих товарів (робіт, послуг), відображених у податковій декларації з податку на прибуток складає 5422026 грн., однак згідно даних бухгалтерського обліку документально підтверджено тільки 5296036 грн. або на 125990 грн. менше як заявлено в податковій звітності. На підприємстві відсутні оригінали первинних документів, а саме для перевірки представлено копії накладних на постачання пиломатеріалів на загальну суму 125990 грн. (накладна № 47 від 24 липня 2012 року на суму 46970 грн., постачальник ПП "Лісовик"; накладна № 42 від 04 липня 2012 року на суму 46970 грн., постачальник ПП "Лісовик" та накладна № 68 від 17 жовтня 2012 року на суму 32050 грн., постачальник ПП "Лісовик"). Представник відповідача вказав на те, що на порушення статті 138 пункту 138.2 ПК України позивачем не було надано оригіналів вказаних накладних та у зв'язку з цим просив відмовити в задоволені позову повністю.

З'ясувавши всі обставини у справі та перевіривши їх належними та допустимими доказами суд дійшов висновку, що змінений адміністративний позов підлягає задоволенню з огляду на наступне.

В судовому засіданні встановлено, що відповідачем проведено позапланову виїзну перевірку позивача з питань викладених у запереченні № 1 від 17 липня 2013 року дотримання вимог податкового законодавства за період з 01 січня 2012 року по 31 грудня 2012 року, валютного законодавства за цей же період. За результатами цієї перевірки 12 серпня 2013 року був складений акт № 73/2232/32922702 (а.с.а.с. 16-41).

Відповідно до вищевказаного акту перевірки встановлено, що собівартість придбаних (виготовлених) та реалізованих товарів (робіт, послуг), відображених у податковій декларації з податку на прибуток, складає 5422026 грн., однак згідно даних бухгалтерського обліку документально підтверджено тільки 5296036 грн. або на 125990 грн. менше як заявлено в податковій звітності. На підприємстві відсутні оригінали первинних документів, а саме для перевірки представлено копії накладних на постачання пиломатеріалів на загальну суму 125990 грн. (накладна № 47 від 24 липня 2012 року на суму 46970 грн., постачальник ПП "Лісовик"; накладна № 42 від 04 липня 2012 року на суму 46970 грн., постачальник ПП "Лісовик" та накладна № 68 від 17 жовтня 2012 року на суму 32050 грн., постачальник ПП "Лісовик").

На підставі вищевказаного акту перевірки 22 серпня 2013 року відповідачем було прийняте податкове повідомлення-рішення № 80/0001392200/590, яким збільшено суму грошового зобов'язання по податку на додану вартість за основним платежем у розмірі 26458 грн. та 13229 грн. за штрафними (фінансовими) санкціями (штрафами) (а.с. 15).

Статтею 1 Закону України "Про бухгалтерський облік та фінансову звітність в Україні" встановлено, що первинний документ - документ, який містить відомості про господарську операцію та підтверджує її здійснення.

Згідно зі статтею 9 Закону України "Про бухгалтерський облік та фінансову звітність в Україні" підставою для бухгалтерського обліку господарських операцій є первинні документи, які фіксують факти здійснення господарських операцій. Первинні документи повинні бути складені під час здійснення господарської операції, а якщо це неможливо - безпосередньо після її закінчення. Для контролю та впорядкування оброблення даних на підставі первинних документів можуть складатися зведені облікові документи. Такі первинні документи повинні мати обов'язкові реквізити: назву документа (форми); дату і місце складання; назву підприємства, від імені якого складено документ; зміст та обсяг господарської операції, одиницю виміру господарської операції; посади осіб, відповідальних за здійснення господарської операції і правильність її оформлення; особистий підпис або інші дані, що дають змогу ідентифікувати особу, яка брала участь у здійсненні господарської операції.

Відповідно до статті 71 частини 2 КАС України, в адміністративних справах про протиправність рішень, дій чи бездіяльності суб'єкта владних повноважень обов'язок щодо доказування правомірності свого рішення, дії чи бездіяльності покладається на відповідача, якщо він заперечує проти адміністративного позову.

Відповідно до статті 85 пункту 85.2. ПК України, платник податків зобов'язаний надати посадовим (службовим) особам контролюючих органів у повному обсязі всі документи, що належать або пов'язані з предметом перевірки. Такий обов'язок виникає у платника податків після початку перевірки.

Контролюючим органом в акті перевірки (а.с. 24) констатовано, що: "… на підприємстві відсутні оригінали первинних документів, а саме для перевірки представлено ксерокопії накладних на постачання пиломатеріалів на загальну суму - 125990 грн. (накладна № 47 від 24 липня 2012 року на суму 46970 грн., постачальник ПП "Лісовик"; накладна № 42 від 04 липня 2012 року на суму 46970 грн., постачальник ПП "Лісовик" та накладна № 68 від 17 жовтня 2012 року на суму 32050 грн., постачальник ПП "Лісовик")". Однак відповідачем не надано суду належних та допустимих доказів, які б свідчили про відсутність таких оригіналів на підприємстві.

Крім того, за клопотанням представника відповідача, відповідно до статті 69 частини 2 КАС України судом було витребувано у позивача оригінали спірних накладних. На вимогу суду позивачем було надано суду оригінали накладних на загальну суму 125990 грн., а саме: накладної № 42 від 04 липня 2012 року на суму 46970 грн., постачальник ПП "Лісовик"; накладної № 47 від 24 липня 2012 року на суму 46970 грн., постачальник ПП "Лісовик" та накладної № 68 від 17 жовтня 2012 року на суму 32050 грн., постачальник ПП "Лісовик" (а.с.а.с. 69, 70).

Під час судового розгляду у представника відповідача не виникло сумніву щодо часу складання цих накладних, а також щодо того, що саме з цих накладних були зроблені фотокопії.

Також відповідачем не надано суду доказів того, що після отримання під час перевірки фотокопій спірних накладних, контролюючий орган звертався до позивача з метою отримання оригіналів вищевказаних накладних.

Крім того, за клопотанням представника відповідача в судовому засіданні були приєднані надані представником належним чином завірені копії: накладної № 42 від 04 липня 2012 року на суму 46970 грн., постачальник ПП "Лісовик"; накладної № 47 від 24 липня 2012 року на суму 46970 грн., постачальник ПП "Лісовик" та накладної № 68 від 17 жовтня 2012 року на суму 32050 грн., постачальник ПП "Лісовик". На цих копіях наявний відтиск штампу: "Копія вірна", а також підпис уповноваженої особи відповідача. У зв'язку з цим можна зробити висновок, що вказані копії відповідачем були зроблені з оригіналів відповідних накладних.

Відповідно до статті 138 пункту 138.2. ПК України, витрати, які враховуються для визначення об'єкта оподаткування, визнаються на підставі первинних документів, що підтверджують здійснення платником податку витрат, обов'язковість ведення і зберігання яких передбачено правилами ведення бухгалтерського обліку, та інших документів, встановлених розділом II цього Кодексу.

Відповідно до статті 139 пункту 139.1 підпункту 139.1.9. ПК України, не включаються до складу витрат, зокрема, витрати, не підтверджені відповідними розрахунковими, платіжними та іншими первинними документами, обов'язковість ведення і зберігання яких передбачена правилами ведення бухгалтерського обліку та нарахування податку.

При визначенні об'єкта оподаткування позивачем правильно враховано витрати з придбання пиломатеріалів відповідно до накладних за №№ 42, 47 та 68 від 04 липня 2012 року, 24 липня 2012 року та 17 жовтня 2012 року на суму 125990 грн..

Відповідачем, як суб'єктом владних повноважень, належними та допустимими доказами в розумінні статті 70 КАС України не доведено правомірності оскаржуваного податкового повідомлення-рішення.

Оскільки у позивача наявні оригінали накладних за №№ 42, 47 та 68 від 04 липня 2012 року, 24 липня 2012 року та 17 жовтня 2012 року на суму 125990 грн., у відповідача були належним чином завірені представником копії цих накладних, то у відповідача не було правових підстав щодо висновку про завищення позивачем витрат на суму 125990 грн..

За наведених обставин суд констатує, що права та інтереси позивача порушені та потребують судового захисту, а відтак оскаржене податкове повідомлення-рішення підлягає визнанню протиправним та скасуванню.

Згідно зі статтею 94 частиною 1 КАС України, якщо судове рішення ухвалене на користь сторони, яка не є суб'єктом владних повноважень, суд присуджує всі здійснені нею документально підтверджені судові витрати з Державного бюджету України, а відтак слід присудити понесені позивачем документально підтверджені судові витрати, у вигляді сплати судового збору.

Керуючись статтями 9, 11, 70, 71, 86, 94, 160-163 КАС України, суд,-

п о с т а н о в и в:

Змінену позовну заяву Товариства з обмеженою відповідальністю "Фаворит-М" до Державної податкової інспекції у Тячівському районі Головного управління Міндоходів у Закарпатській області - задовольнити.

Визнати протиправним та скасувати податкове повідомлення-рішення від 22 серпня 2013 року за № 80/0001392200/590.

Присудити з Державного бюджету України на користь Товариства з обмеженою відповідальністю "Фаворит-М" витрати зі сплати судового збору у розмірі 3790 грн., що сплачені 30 серпня 2013 року відповідно до платіжного доручення за № 295.

Постанова суду може бути оскаржена до Львівського апеляційного адміністративного суду протягом десяти днів з дня її проголошення, а у разі застосування судом частини третьої статті 160 КАС України, а також прийняття постанови у письмовому провадженні апеляційна скарга подається протягом десяти днів з дня отримання копії постанови. Апеляційна скарга подається через Закарпатський окружний адміністративний суд з одночасним надсиланням її копії до суду апеляційної інстанції. У випадках, встановлених статтею 167 частиною 4 цього Кодексу десятиденний строк на апеляційне оскарження постанови суду обчислюється з наступного дня після закінчення п'ятиденного строку з моменту отримання суб'єктом владних повноважень повідомлення про можливість отримання копії постанови суду. У разі подання апеляційної скарги судове рішення, якщо його не скасовано, набирає законної сили після повернення апеляційної скарги, відмови у відкритті апеляційного провадження або набрання законної сили рішенням за наслідками апеляційного провадження.

Суддя С.Є. Гаврилко