Постанова № 34139938, 14.10.2013, Харківський апеляційний господарський суд

ХАРКІВСЬКИЙ АПЕЛЯЦІЙНИЙ ГОСПОДАРСЬКИЙ СУД

ПОСТАНОВА

ІМЕНЕМ УКРАЇНИ

"09" жовтня 2013 р. Справа № 922/3261/13

Колегія суддів у складі:

головуючий суддя Сіверін В. І., суддя Терещенко О.І. , суддя Медуниця О.Є.

при секретарі Новіковій Ю.В.

за участю представників сторін:

прокурора - Маматов М.О.,

позивача - Полухін А.В.,

відповідача - Шевченко В.Л., Гордієнко М.П.

розглянувши у відкритому судовому засіданні у приміщенні Харківського апеляційного господарського суду апеляційну скаргу прокурора (вх. № 2825 Х/1-7) на рішення господарського суду Харківської області від 28.08.13 у справі

за позовом Прокурора Жовтневого району м. Харкова в інтересах держави в особі Державної екологічної інспекції, м. Харків

до ТОВ Виробничо-комерційне підприємство "Нордік", м. Харків,

про стягнення 32735,85 грн.

ВСТАНОВИЛА:

Прокурор Жовтневого району міста Харкова звернувся до господарського суду Харківської області з позовом в інтересах держави в особі позивача - Державної екологічної інспекції у Харківській області, в якому просить стягнути з відповідача - ВКП "Нордік" у формі ТОВ збитки по відшкодуванню шкоди завданої державі внаслідок засмічення земельної ділянки в сумі 32735,85 грн. та судові витрати по справі.

Рішенням господарського суду Харківської області від 28.08.2013 року у задоволенні позову відмовлено.

Прокурор із вказаним рішенням місцевого господарського суду не погодився, звернувся до Харківського апеляційного господарського суду з апеляційною скаргою, в якій просить вищенаведене рішення скасувати, прийняти нове рішення, яким позов задовольнити.

В судовому засіданні прокурор апеляційну скаргу підтримав, просив її задовольнити.

Представник позивача в судовому засіданні підтримав апеляційну скаргу прокурора.

Представники відповідача у відзиві та в судовому засіданні проти доводів апеляційної скарги заперечували, просили залишити її без задоволення, а оскаржуване рішення місцевого господарського суду - без змін.

На думку суду обставини справи свідчать про наявність у справі матеріалів достатніх для її розгляду та ухвалення законного і обґрунтованого рішення. Крім того, суд приймає до уваги, що судом сторонам були створені належні умови для надання усіх необхідних доказів (надано достатньо часу для підготовки до судового засідання, ознайомитись із матеріалами справи, зняти з них копії, надати нові докази тощо).

Дослідивши матеріали справи, проаналізувавши доводи апеляційної скарги, вислухавши пояснення представників сторін та перевіривши правильність застосування місцевим господарським судом норм матеріального та процесуального права, колегія суддів встановила наступне.

Відповідно до договору оренди землі від 01.08.2011 Харківська міська рада на підставі рішення 43 сесії 5 скликання від 29.04.2010 № 62/10 "Про продовження строків будівництва об'єктів" надала ТОВ ВКП "Нордік" земельну ділянку несільськогосподарського призначення, землі промисловості, загальною площею 1,0775 га, з яких під забудовою 0,0990 га, інших угідь - 0,9785 га, за адресою: м. Харків, вул.. Текстильна, 4а, - терміном до 31.12.2012.

Основною діяльністю ТОВ ВКП "Нордік" є виробництво інших машин та устаткування загального призначення.

Державна екологічна інспекція у Харківській області провела перевірку щодо дотримання вимог природоохоронного законодавства ТОВ ВКП "Нордік", в ході якої було складено акт № 799/09-18.

За даними перевірки встановлено, що на балансі підприємства знаходиться артезіанська свердловина, яка розташована за адресою: Текстильна, 4а. ТОВ ВКП "Нордік" було надано паспорт артсвердловини, який розроблений в 2005 році КП "Південукрекологія", глибина свердловини складає 70 м. Також в ході перевірки встановлено, що ТОВ ВКП "Нордік" в період з 02 10.2010 по 05.12.2010 здійснював забір води з артезіанської свердловини за відсутності дозволу на спеціальне водокористування, що є порушенням ст.ст. 44, 49 Водного кодексу України.

В акті № 799/09-18 зазначено, що в ході здійснення діяльності ТОВ ВКП "Нордік" здійснюються викиди забруднюючих речовин в атмосферне повітря. Встановлено, що джерелами утворення викидів забруднюючих речовин на підприємстві являються:

- заготівельна ділянка (приміщення);

- механічний цех (приміщення);

- Топкова № 1. Котельна, а саме котел "Pegasus F2 85 Т";

- Топкова № 1. Котельна, а саме котел "Pegasus F2 102 Т";

- Топкова № 2. Котельна, а саме котел "Pegasus F2 85 Т";

- Топкова № 2. Котельна, а саме котел "Pegasus F2 102Т";

- відкрита гостьова автостоянка на 10 машиномісць.

Перевіркою також було встановлено, що паспорт установки очистки газу (ГОУ) відсутній, реєстрація установки в Державній екологічній інспекції у Харківській області не проведено, що не відповідає правилам технічної експлуатації установки очистки газу затверджені наказом міністерства охорони навколишнього природного середовища України від 06.02.2009 № 52, зареєстрованим в Міністерстві Юстиції України від 13.04.2009 № 327/16343 і є порушенням ст. 10 Закону України "Про охорону атмосферного повітря".

Державна екологічна інспекція у Харківській області встановила, що ТОВ ВКП "Нордік" до 01.02.2011 здійснювало викиди забруднюючих речовин в атмосферне повітря стаціонарними джерелами без відповідного дозволу, що є порушенням ст. 11 Закону України "Про охорону атмосферного повітря".

При натурному обстеженні території підприємства було виявлено факт засмічення земельної ділянки площею 10,5 кв.м. та об'ємом 15,75 куб. м., а саме розміщення будівельних відходів та відходів деревини на відкритій земельній ділянці без твердого покриття, що зафіксовано відповідним актом обстеження засміченої земельної ділянки від 11.10.2012 № 799/09-18-засм. 1(а.с. 21) і є порушенням ст.17 Закону України "Про відходи", ст. 35 Закону України "Про охорону земель".

Держекоінспекцією за результатами перевірки ТОВ ВКП "Нордік" пред'явлена претензія № 44 про відшкодування шкоди завданої державі внаслідок засмічення земельної ділянки в розмірі 32735,85 грн. Розмір шкоди розрахований відповідно до "Методики визначення розмірів шкоди, зумовленої забрудненням і засміченням земельних ресурсів через порушення природоохоронного законодавства".

Вирішуючи питання про наявність або відсутність правових підстав для задоволення позову, колегія суддів звертає увагу на наступне.

Відповідно до ст.1166 ЦК України майнова шкода, завдана неправомірними рішеннями, діями чи бездіяльністю особистим немайновим правом фізичної або юридичної особи, а також шкода, завдана майну фізичної або юридичної особи, відшкодовується в повному обсязі особою, яка її завдала.

Для застосування такої міри відповідальності, як відшкодування шкоди, потрібна наявність усіх елементів складу цивільного правопорушення:

1)протиправної поведінки;

2)шкоди;

3)причинного зв'язку між протиправною поведінкою заподіювача та шкодою;

4)вини.

За відсутності хоча б одного з цих елементів цивільна відповідальність не настає.

Важливим елементом доказування наявності шкоди є встановлення причинного зв'язку між протиправною поведінкою заподіювача та шкодою потерпілої сторони. Слід довести, що протиправна дія чи бездіяльність заподіювача є причиною, а шкода, яка завдана особі, - наслідком такої протиправної поведінки.

Відповідно до ст. 19 Конституції України органи державної влади та органи місцевого самоврядування, їх посадові особи зобов'язані діяти лише на підставі, в межах повноважень та у спосіб, що передбачені Конституцією та законами України.

Згідно з п. 2 Положення про Державну екологічну інспекцію України, затвердженого Указом Президента України від 13 квітня 2011 року N 454/2011, Держекоінспекція України у своїй діяльності керується Конституцією та законами України, актами Президента України і Кабінету Міністрів України, наказами Міністерства екології та природних ресурсів України, іншими актами законодавства України, дорученнями Президента України і Міністра, а також цим Положенням.

Листом від 01.01.2009 р. "Про результати вивчення та узагальнення судової практики вирішення господарськими судами спорів, пов'язаних з охороною навколишнього природного середовища" Вищий господарський суд України роз'яснив, що факти забруднення (засмічення) земель встановлюються уповноваженими особами, які здійснюють державний контроль за додержанням вимог природоохоронного законодавства шляхом оформлення актів перевірок, протоколів про адміністративне правопорушення та інших матеріалів, що підтверджують факт забруднення та засмічення земель. Такий висновок обґрунтовано пунктом 3.3 Методики визначення розмірів шкоди, зумовленої забрудненням і засміченням земельних ресурсів через порушення природоохоронного законодавства, затвердженої наказом Міністерства охорони навколишнього природного середовища 27.10.97 N 171 (у редакції наказу Міністерства природи від 04.04.2007 N149).

Порядком організації та проведення перевірок суб'єктів господарювання щодо дотримання вимог природоохоронного законодавства, затвердженим наказом Міністерства охорони навколишнього природного середовища України від 10 вересня 2008 р. N 464, зареєстрованим в Міністерстві юстиції України від 15 січня 2009 р. за N 18/16034, (далі - Порядок), визначено процедуру проведення перевірок з питань здійснення державного контролю у сфері охорони навколишнього природного середовища та оформлення їх результатів.

Відповідно до п. 4.17. Порядку, у разі виявлення під час проведення перевірки порушення вимог природоохоронного законодавства, державні інспектори складають протокол про адміністративне правопорушення відповідно до наказу Мінприроди України від 05.07.2004 N 264 "Про затвердження Інструкції з оформлення органами Міністерства охорони навколишнього природного середовища України матеріалів про адміністративні правопорушення", зареєстрованого в Міністерстві юстиції України 27.07.2004 за N 934/9533.

Згідно з п. 2.3. Інструкції з оформлення органами Міністерства охорони навколишнього природного середовища України матеріалів про адміністративні правопорушення, Протокол складається на місці виявлення правопорушення.

Тобто, при виявлені порушення вимог природоохоронного законодавства державний інспектор повинен був скласти адміністративний протокол на місці виявлення порушення, який є засобом фіксації правопорушення.

Згідно зі ст. 254 КУпАП про вчинення адміністративного правопорушення протокол складається уповноваженими на те посадовою особою або представником громадської організації чи органу громадської самодіяльності. Протокол про адміністративне правопорушення, у разі його оформлення, складається у двох екземплярах, один з яких під розписку вручається особі, яка притягається до адміністративної відповідальності.

Однак, Позивачем протокол про адміністративне правопорушення складено не було.

Крім того, згідно з п. 1.4 Порядку, акт перевірки - документ, який фіксує факт проведення планових, позапланових перевірок суб'єктів господарювання і є носієм доказової інформації про виявлені порушення вимог законодавства у сфері охорони навколишнього природного середовища та його дотримання.

Частиною 6 ст. 7 Закону України "Про основні засади державного нагляду (контролю) у сфері господарської діяльності" визначено які саме відомості повинен містити акт, що складається за результатами перевірки у разі виявлення порушень вимог законодавства.

Згідно з п. 4.14. Порядку, не допускається включення до акта перевірки інформації або висновків, які не підтверджені документально.

Акт перевірки від № 799/09-18 від 28.09,01-05,08-12,15-18.10.2012 р. (а.с. 18-20) та акт обстеження земельної ділянки від 11.10.2012 р. № 799/09-18 засм. 1 не містять зазначення предмету державного нагляду (контролю); детального та документально підтвердженого опису виявленого порушення з посиланням на відповідну вимогу законодавства, документально підтверджених зроблених в акті висновків.

Висновки Державної екологічної інспекції зроблені в Акті перевірки № 799/08-18 щодо забору води без відповідного дозволу, викидів в атмосферу забруднюючих речовин, засмічення території ґрунтуються лише на припущеннях державної екологічної інспекції та не підтверджені жодними протоколами лабораторних досліджень та іншими матеріалами справи.

Крім того, пунктом 4.9 Порядку передбачено, що державні інспектори проводять перевірки об'єкта в присутності керівника суб'єкта господарювання або уповноважених ним осіб.

Слід зазначити, що наявний в матеріалах справи Акт перевірки від № 799/09-18 від 28.09,01-05,08-12,15-18.10.2012 р., підпису керівника суб'єкта господарювання або уповноважених ним осіб не містить.

Згідно з п. 4.19 Порядку, в останній день перевірки два примірники акта перевірки підписуються державними інспекторами, які проводили перевірку, і всіма членами комісії (якщо перевірка проводилася комісією), керівником або уповноваженою особою суб'єкта господарювання. Якщо суб'єкт господарювання не погоджується з актом, він підписує акт із зауваженнями. Зауваження суб'єкта господарювання щодо здійснення державного нагляду (контролю) є невід'ємною частиною акта перевірки. У разі відмови суб'єкта господарювання підписати акт, про це зазначається в акті перевірки. Один примірник акта перевірки (з відповідними додатками) передається керівнику (уповноваженій ним особі) суб'єкта господарювання, про що на останній сторінці примірників акта перевірки робиться відповідна відмітка за підписом особи, яка отримала акт перевірки, із зазначенням посади, прізвища та ініціалів, а також дати одержання акта. Другий примірник акта перевірки зберігається в органі Держекоінспекції (п. 4.20 Порядку).

Викладене ставить під сумнів складання акту на території та в присутності представника відповідача.

В пункті 4.21 Порядку зазначено, що у разі, якщо посадова особа або уповноважений нею представник суб'єкта господарювання відмовляється від отримання акта перевірки особисто, то такий акт передається через канцелярію суб'єкта господарювання (із зазначенням вхідного реєстраційного номера) або відправляється рекомендованим листом.

Докази направлення акту перевірки на адресу відповідача листом № 4931/01-21/02-09 від 18.10.12 р. (а.с. 17) позивачем до господарського суду не надано.

Пунктом 4.23 Порядку встановлено, що припис щодо усунення порушень природоохоронного законодавства складається у двох примірниках, один з яких не пізніше п'яти робочих днів з дня складення акта надається керівнику суб'єкта господарювання чи уповноваженій ним особі для виконання, другий з підписом такої особи залишається в органі Держекоінспекції, який здійснював перевірку.

Жодних доказів в підтвердження направлення припису на адресу відповідача, позивачем не надано.

За таких обставин, акт перевірки від 28.09,1-5,8-12,15-18.10.2012р. №799/09-18, акт обстеження земельної ділянки від 11.10.2012 р. № 799/09-18 засм.1 та припис від 24.10.12 р. № 02-25-106, не є належними доказами обґрунтування заявлених позовних вимог про стягнення 32735,85 грн. збитків по відшкодуванню шкоди завданої державі внаслідок засмічення земельної ділянки.

Згідно з ст. 32 Господарського процесуального кодексу України, доказами у справі є будь-які фактичні дані, на підставі яких у визначеному законом порядку встановлюється наявність чи відсутність обставин, на яких ґрунтуються вимоги і заперечення сторін, а також інші обставини, які мають значення для правильного вирішення господарського спору. Ці дані встановлюються такими засобами як письмові і речові докази, висновки судових експертів тощо.

Відповідно до ст. 34 Господарського процесуального кодексу України обставини справи, які відповідно до законодавства повинні бути підтверджені певними засобами доказування, не можуть підтверджуватись іншими засобами доказування.

Судом встановлено та позивачем не спростовано недоведеність встановлення належними доказами факту завдання відповідачем шкоди державі внаслідок засмічення земельної ділянки, оскільки з матеріалів справи вбачається порушення порядку складання акту перевірки вимог природоохоронного законодавства та припису відповідачу про усунення порушень вимог законодавства про охорону навколишнього природного середовища.

З урахуванням наведених правових положень та встановлених обставин справи в їх сукупності, господарський суд вважає, що доводи, викладені прокуратурою в позовній заяві, є необґрунтованими, оскільки вони спростовуються зібраними по справі доказами і не відповідають вимогам закону.

Таким чином, колегія суддів вважає, що місцевий господарський суд дійшов вірного та обґрунтованого висновку про відмову в задоволенні позову.

Беручи до уваги всі наведені обставини в їх сукупності, судова колегія дійшла висновку, що під час розгляду справи господарським судом першої інстанції фактичні обставини справи встановлені на основі всебічного, повного і об'єктивного дослідження поданих доказів, висновки суду відповідають обставинам справи та їм надана правильна юридична оцінка, прийняте рішення відповідає нормам чинного законодавства та підстав для його скасування не вбачається.

Враховуючи викладене, керуючись статтями 99, 101, 103, 105 Господарського процесуального кодексу України, колегія суддів Харківського апеляційного господарського суду

ПОСТАНОВИЛА:

Апеляційну скаргу залишити без задоволення.

Рішення господарського суду Харківської області від 28.08.2013 року залишити без змін.

Дана постанова набирає законної сили з дня її підписання і може бути оскаржена протягом 20 днів до Вищого господарського суду України.

Повний текст постанови складено 14.10.2013 року

Головуючий суддя Сіверін В. І.

Суддя Терещенко О.І.

Суддя Медуниця О.Є.