Постанова № 34139935, 11.10.2013, Харківський апеляційний господарський суд

ХАРКІВСЬКИЙ АПЕЛЯЦІЙНИЙ ГОСПОДАРСЬКИЙ СУД

ПОСТАНОВА

ІМЕНЕМ УКРАЇНИ

"09" жовтня 2013 р. Справа № 922/602/13-г

Колегія суддів у складі:

головуючий суддя Сіверін В. І., суддя Терещенко О.І. , суддя Медуниця О.Є.

при секретарі Новіковій Ю.В.

за участю :

прокурора - Кондратюк Н.А., посв. № 009093 від 12 .10.2012 року

представників сторін:

позивача - Машлякевич В.М., дов. № 08-11/1479/2-13 від 27.03. 2013 року

відповідача - Капустюк А.С., дов. від 10.07. 2013 року

розглянувши у відкритому судовому засіданні у приміщенні Харківського апеляційного господарського суду апеляційну скаргу відповідача (вх. №2786 Х/1-18) на рішення господарського суду Харківської області від 15.03.2013 р. у справі

№ 922/602/13-г

за позовом Першого заступника прокурора м. Харкова в інтересах держави в особі Харківської міської ради, м. Харків

до Товариства з обмеженою відповідальністю фірми «Шафран» ЛТД, м. Харків

про стягнення 480 995,46 грн.

ВСТАНОВИЛА:

Перший заступник прокурора міста Харкова (надалі - прокурор) звернувся в інтересах держави в особі Харківської міської ради (надалі - позивач), до господарського суду Харківської області з позовом до Товариства з обмеженою відповідальністю фірми "Шафран" ЛТД (надалі - відповідач), про стягнення 480 995,46 грн. збитків, спричинених користуванням з 21.12.2010 р. по 01.10.2012 р. без правовстановлюючих документів земельною ділянкою, що належить територіальній громаді міста Харкова, розташованою за адресою: вул. Єнакіївська, 19 у м. Харкові.

Рішенням господарського суду Харківської області від 15.03.2013 р. у справі № 922/602/13-г (суддя Жигалкін І.П.), з урахуванням додаткового рішення від 21.03.2013 р., позов задоволено повністю: стягнуто з відповідача на користь позивача збитки у розмірі 480 995,46 грн.; стягнуто з відповідача на користь Державного бюджету України 9 619,91 грн. судового збору.

Відповідач з рішенням господарського суду першої інстанції не погодився, подав до Харківського апеляційного господарського суду апеляційну скаргу, в якій, посилаючись на недоведеність обставин, що мають значення для справи, які суд визнав встановленими та порушення норм процесуального права, просить рішення місцевого господарського суду скасувати та прийняти нове рішення, яким в позові відмовити.

Одночасно відповідач звернувся до Харківського апеляційного господарського суду з клопотанням про відновлення пропущеного строку подання апеляційної скарги, так як, на його думку, строк було пропущено з поважних причин: відповідач не отримував жодної інформації про судові засідання місцевого господарського суду у даній справі і про оскаржуване рішення дізнався лише після здійснення державними виконавцями в рамках даної справи виконавчих дій.

Ухвалою Харківського апеляційного господарського суду від 12.09.2013 р. (колегія суддів у складі: головуючий суддя Сіверін В.І., суддя Терещенко О.І., суддя Медуниця О.Є.) було задоволено клопотання відповідача про відновлення пропущеного строку апеляційного оскарження рішення місцевого господарського суду: вказаний строк відновлено; апеляційну скаргу відповідача прийнято до провадження та призначено її до розгляду на 19.09.2013 р. на 10:00 год.

У судовому засіданні 19.09.2013 року оголошувалась перерва до 11:00 год. 24.09.2013 року у зв"язку із необхідністю дослідження наданих прокурором та позивачем у судовому засіданні відзивів на апеляційну скаргу.

У судовому засіданні 24.09.2013 року оголошувалась перерва до 11:00 год. 02.10.2013 року у зв"язку із необхідністю дослідження наданих прокурором та позивачем у судовому засіданні додаткових пояснень по справі.

У судовому засіданні 02.10.2013 року оголошувалась перерва до 12:45 год. 09.10.2013 року у зв"язку із необхідністю дослідження наданих прокурором, позивачем та відповідачем у судовому засіданні додаткових пояснень по справі.

Представник відповідача у судових засіданнях 19.09.2013 року, 24.09.2013 року, 02.10.2013 року та 09.10.2013 року підтримав апеляційну скаргу.

Позивач у відзиві на апеляційну скаргу та його представник у судових засіданнях 19.09.2013 року, 24.09.2013 року, 02.10.2013 року та 09.10.2013 року проти її доводів заперечує, вважає оскаржуване рішення законним та обгрунтованим, просить залишити його без змін, а апеляційну скаргу - без задоволення.

Прокурор у відзиві на апеляційну скаргу та у судових засіданнях 19.09.2013 року, 24.09.2013 року, 02.10.2013 року та 09.10.2013 року проти її доводів також заперечує, вважає оскаржуване рішення законним та обгрунтованим, просить залишити його без змін, а апеляційну скаргу - без задоволення.

Заслухавши усні пояснення представника відповідача, прокурора, а також позивача ознайомившись з доводами апеляційної скарги, дослідивши обставини і матеріали справи, в тому числі наявні у ній докази, відповідність викладених в рішенні висновків цим обставинам і доказам, а також перевіривши додержання та правильність застосування судом першої інстанції норм матеріального та процесуального права, колегія суддів дійшла висновку, що апеляційна скарга задоволенню не підлягає, а рішення господарського суду першої інстанції слід залишити без змін, виходячи з наступного.

Як свідчать матеріали справи та було вірно встановлено місцевим господарським судом, земельна ділянка по вул. Єнакіївська, 19, загальною площею 0,3035 га. використовується відповідачем для обслуговування та експлуатації одноповерхової нежитлової будівлі літ «ЬІ-1» (складське приміщення).

Вказана нежитлова будівля належить ТОВ фірмі «Шафран» ЛТД на праві власності на підставі рішення Фрунзенського районного суду м. Харкова від 28.09.2010 за справою №2-2755/10.

Відповідно до приписів ст. 123 ЗК України, ст. 16 Закону України «Про оренду землі» особа, яка бажає отримати земельну ділянку в оренду із земель державної або комунальної власності, подає до відповідного органу виконавчої влади чи органу місцевого самоврядування за місцем розташування земельної ділянки заяву (клопотання).

04.02.2011 р. відповідач звернувся до Харківської міської ради із заявою про надання згоди на розробку проекту відведення земельної ділянки по вул. Єнакіївській, 19, у м. Харкові загальною площею 0,3760 га для експлуатації та обслуговування нежитлової будівлі літ. «Ы-1» з подальшим наданням цієї ділянки в оренду.

Управлінням земельних відносин Харківської міської ради до відповідача направлено листа від 16.02.2011 р. № 1459/0/84-11, в якому роз'яснювалося, що для надання дозволу на розробку проекту відведення земельної ділянки, відповідно до ст. 123 Земельного кодексу України та діючого законодавства необхідно надати документи (перелік наведений у листі). Але на зазначений лист Харківської міської ради відповідачем не було надано необхідного переліку документів для прийняття рішення про надання дозволу на розробку проекту відведення земельної ділянки.

08.06.2011 р. відповідач повторно звернувся до Харківської міської ради із заявою про надання згоди на розробку проекту відведення земельної ділянки по вул. Єнакіївській, 19, у м. Харкові. На цю заяву управлінням земельних відносин Харківської міської ради йому надана відповідь від 21.06.2011 р. № 5736/0/84-11, в якій повторно роз'яснювалося відповідачу, що необхідно надати документи для прийняття рішення про надання дозволу на розробку проекту відведення земельної ділянки.

Отже, Харківською міською радою було двічі запропоновано відповідачу надати перелік документів, необхідний для прийняття рішення щодо надання дозволу на розробку проекту відведення земельної ділянки (листи від 16.02.2011 № 1459/0/84-11 та від 21.06.2011 № 5736/0/84-11). Але тільки після листа від 21.06.2011 № 5736/0/84-11 відповідачем надано витребувані у нього документи, для прийняття міською радою рішення про надання дозволу на розробку проекту відведення земельної ділянки.

Рішення Харківської міської ради від 06.07.2011 за № 339/11 «Про надання дозволу на розробку проектів відведення земельних ділянок юридичним та фізичним особам для експлуатації та обслуговування будівель і споруд», яким ТОВ фірмі «Шафран» ЛТД надано дозвіл на розробку проекту відведення земельної ділянки по вул. Єнакіївській, 19, (Фрунзенський район), орієнтовною площею 0,3320 га, для експлуатації та обслуговування нежитлової будівлі літ. «Ы-1» (складське приміщення № 11).

На підставі ст. 144 Конституції України органи місцевого самоврядування в межах повноважень, визначених законом, приймають рішення, які є обов'язковими до виконання на відповідній території.

Пунктом 2.1 цього рішення встановлено, що відповідач після прийняття цього рішення зобов'язаний виконати проект відведення земельної ділянки для експлуатації та обслуговування нежитлової будівлі літ «Ы-1» та подати його на затвердження у встановленому порядку.

Пунктом 2.2. даного рішення встановлено обов'язок відповідача на етапі розробки проекту відведення земельної ділянки виконати виконавчу зйомку земельної ділянки М 1:500 та передати її до управління містобудування та архітектури для занесення до єдиного топографічного плану.

Пунктом 2.3. вказаного рішення встановлено, що земельні ділянки для експлуатації та обслуговування зазначених у додатку до цього рішення об'єктів буде надано їм у користування окремими рішеннями після надання проектів відведення земельних ділянок, погоджених у встановленому порядку.

Умови і строки розроблення проектів землеустрою щодо відведення земельних ділянок визначаються договором, укладеним замовником з виконавцем цих робіт відповідно до типового договору.

Типовий договір на розроблення проекту землеустрою щодо відведення земельної ділянки затверджується Кабінетом Міністрів України.

Закон України «Про землеустрій» визначає правові та організаційні основи діяльності у сфері землеустрою і спрямований на регулювання відносин, які виникають між органами державної влади, органами місцевого самоврядування, юридичними та фізичними особами із забезпечення сталого розвитку землекористування.

Відповідно до ст. 27 Закону України «Про землеустрій» замовники документації із землеустрою мають право, зокрема, визначати строк виконання робіт і порядок розгляду документації із землеустрою.

На підставі ст. 28 цього Закону розробники документації із землеустрою мають право, зокрема, погоджувати із замовником строк виконання робіт, їх вартість та порядок оплати.

Пунктом г) ст. 27 Закону України «Про землеустрій» передбачено, що розробники документації із землеустрою зобов'язані, зокрема, виконувати роботи із складання документації із землеустрою у строк, передбачений договором. Максимальний строк складання документації із землеустрою не повинен перевищувати шести місяців з моменту укладення договору.

Згідно ч. 4 ст. 123 ЗК України проект землеустрою щодо відведення земельної ділянки погоджується в порядку, встановленому статтею 186-1 цього Кодексу.

Частиною 6 ст. 123 цього Кодексу передбачено, що відповідний орган виконавчої влади або орган місцевого самоврядування у двотижневий строк з дня отримання проекту землеустрою щодо відведення земельної ділянки, а в разі необхідності здійснення обов'язкової державної експертизи землевпорядної документації згідно із законом - після отримання позитивного висновку такої експертизи приймає рішення про надання земельної ділянки у користування.

Відповідно до ч. 10 ст. 123 ЗК України рішенням про надання земельної ділянки у користування за проектом землеустрою щодо її відведення здійснюються затвердженням проекту землеустрою щодо відведення земельної ділянки.

Відповідно до інформації управління Держкомзему у місті Харків від 27.09.2012 № 5936/08 правовстановлюючі документи на право власності або користування землею за ТОВ фірмою «Шафран» ЛТД та за будь-якою фізичною та юридичною особою за адресою: вул. Єнакіївська, 19 в управлінні не обліковуються.

Як встановлено, на теперішній час відповідачем право оренди земельної ділянки у відповідності до положень діючого земельного законодавства не оформлено, у зв'язку з чим земельна ділянка використовується без правовстановлюючих документів, що підтверджують право користування земельною ділянкою, що є порушенням вимог ст.ст. 125, 126 Земельного кодексу України (надалі - ЗК України).

Вказане підтверджується результатами перевірки, яка проведена Управлінням земельних відносин Харківської міської ради на підставі ст. 189 Земельного кодексу України в порядку здійснення самоврядного контролю за використанням та охороною земель.

За результатами проведеної перевірки складено акт обстеження, визначення меж, площі та конфігурації земельної ділянки по вул. Єнакіївській, 19 у м. Харкові № 3148/12, відповідно до якого встановлено, що станом на 01.10.2012 вказана земельна ділянка загальною площею 0,3035 га використовується ТОВ фірмою «Шафран» ЛТД без правовстановлюючих документів, що є порушенням положень ст.ст. 125, 126 ЗК України.

Згідно Акту про визначення збитків № 292 від 17.10.2012, затвердженого рішенням виконавчого комітету Харківської міської ради від 17.10.2012 № 634 неодержаний міською радою дохід за використання ТОВ фірмою «Шафран» ЛТД земельної ділянки площею 0,3035 га за адресою: м. Харків, вул. Єнакіївська, 19, за період з 21.12.2010 р. по 01.10.2012 р. складає 480995,46 грн. (чотириста вісімдесят тисяч дев'ятсот дев'яносто п'ять гривень сорок шість копійок).

З метою врегулювання даного спору в досудовому порядку листом - повідомленням від 14.11.2012 № 13412/0/84-12, управлінням земельних відносин Харківської міської ради було запропоновано відповідачу розглянути акт про визначення збитків власнику землі та вирішити питання про добровільну сплату вказаної суми. Управління земельних відносин Харківської міської ради відповіді на вказаний лист не отримало.

Станом на теперішній час угоди про добровільне відшкодування між Харківською міською радою та ТОВ фірмою «Шафран» ЛТД не укладено.

Таким чином, Харківською міською радою вжито вичерпних заходів щодо належного оформлення договору оренди землі з відповідачем шляхом надання дозволу на розробку проекту відведення спірної земельної ділянки за вказаною адресою, проте, в порушення вимог діючого земельного законодавства відповідачем не вжито відповідних заходів щодо оформлення права користування земельної ділянки, що є грубим порушенням вимог земельного законодавства, у зв'язку з чим Харківській міській раді нанесені збитки за використання земельної ділянки з порушенням вимог земельного законодавства.

Таким чином, інтереси Харківської міської ради як власника даної земельної ділянки по вул. Єнакіївській, 19 у м. Харкові порушено відносно володіння, користування та розпорядження цією земельною ділянкою.

Тому, рішенням Харківської міської ради від 25.09.2013 № 1250/13 «Про визнання рішень Харківської міської ради такими, що втратили чинність» у зв'язку з невиконанням вимог п. 2 рішення Харківської міської ради від 06.07.2011 року № 339/11 в частині необхідності у встановленому порядку виконати проект відведення земельної ділянки для експлуатації та обслуговування нежитлової будівлі по вул. Єнакіївській, 19 у м. Харкові та подати його на затвердження у встановленому порядку, визнано таким, що втратило чинність.

Відповідно до ст. 12 ЗК України, до повноважень сільських, селищних, міських рад у галузі земельних відносин на території сіл, селищ, міст належить, зокрема, розпорядження землями територіальних громад; надання земельних ділянок у користування із земель комунальної власності; здійснення контролю за використанням та охороною земель комунальної власності, додержанням земельного та екологічною законодавства; вирішення інших питань у галузі земельних відносин відповідно до закону.

Згідно з пунктом б) ст. 80 ЗК України суб'єктами права власності на землю є територіальні громади, які реалізують це право безпосередньо або через органи місцевого самоврядування, - на землі комунальної власності.

Землі, які належать на праві власності територіальним громадам сіл, селищ, міст, є комунальною власністю ( ч. 1 ст. 83 ЗК України).

У комунальній власності перебувають усі землі в межах населених пунктів, крім земель приватної та державної власності, а також земельні ділянки за їх межами, на яких розташовані об'єкти комунальної власності (ч. 2 ст. 83 ЗК України).

Однією з форм місцевого самоврядування є представництво спільних інтересів територіальних громад сіл, селищ, міст через сільські, селищні, міські ради та їх виконавчі органи (ч. 2 ст. 2 Закону України «Про місцеве самоврядування в Україні»).

Органи державної влади та органи місцевого самоврядування, їх посадові особи зобов'язані діяти лише на підставі, в межах повноважень та у спосіб, що передбачені Конституцією та законами України (ч. 2 ст. 19 Конституції України, ч. З ст. 24 Закону України «Про місцеве самоврядування в Україні»).

Згідно з п. 34 ст. 26 Закону України «Про місцеве самоврядування в Україні» до виключної компетенції міських рад відноситься регулювання земельних відносин.

Відповідно до п. б) п.п. 1) ч. 1 ст. 33 Закону України «Про місцеве самоврядування в Україні» до відання виконавчих органів сільських, селищних, міських рад належать, зокрема, здійснення контролю за додержанням земельного та природоохоронного законодавства, використанням та охороною земель.

Матеріальною і фінансовою основою місцевого самоврядування є рухоме і нерухоме майно, доходи місцевих бюджетів, інші кошти, землі, природні ресурси, що є у власності територіальних громад сіл, селищ, міст, районів у містах, а також об'єкти їхньої спільної власності, що перебувають в управлінні районних і обласних рад (ч. 1 ст. 142 Конституції України, ч. З ст. 16 Закону України «Про місцеве самоврядування в Україні»).

Таким чином, органи місцевого самоврядування в особі міських рад та їх виконавчих органів поєднують в собі охоронні (контрольні) функції та функції суб'єкта права власності з усіма притаманними йому повноваженнями щодо володіння, користування та розпорядження об'єктом права власності.

Відповідно до ст. 125 ЗК України право власності та право постійного користування на земельну ділянку виникає після одержання власником або користувачем документа, що посвідчує право власності чи право постійного користування земельною ділянкою та його державної реєстрації. Право на оренду земельної ділянки виникає після укладення договору оренди і його державної реєстрації. Приступати до використання земельної ділянки до встановлення її меж в натурі (на місцевості), одержання документа, що посвідчує право на неї, та державної реєстрації забороняється.

Згідно ст. 289 Податкового кодексу України (надалі - ПК України) для визначення розміру орендної плати використовується нормативна грошова оцінка землі.

Відповідно до вимог ст. 2 Закону України "Про плату за землю", який був чинним до 31.12.2010 та вимог ст. 96 ЗК України, використання землі в Україні є платним. Землекористувачі повинні своєчасно сплачувати земельний податок або орендну плату.

Загальні підстави та порядок відшкодування збитків власникам землі та землекористувачам встановлений ст.ст. 156, 157 ЗК України, згідно з якими відшкодування збитків власникам землі та землекористувачам здійснюють органи виконавчої влади, органи місцевого самоврядування, громадяни та юридичні особи, які використовують земельні ділянки, а також органи виконавчої влади, органи місцевого самоврядування, громадяни та юридичні особи, діяльність яких обмежує права власників і землекористувачів.

Порядок визначення розміру збитків, заподіяних тимчасовим зайняттям земельних ділянок, регулюється постановою Кабінету Міністрів України від 19.04.1993 № 284 "Про порядок визначення та відшкодування збитків власникам землі та землекористувачам".

Згідно з п.п. 2, 4 зазначеного Порядку розміри збитків визначаються комісіями, створеними Київською та Севастопольськими міськими, районними державними адміністраціями, виконавчими комітетами міських (міст обласного значення) рад. Результати роботи комісій оформлюються відповідними актами, що затверджуються органами, які створили ці комісії. Розміри збитків визначаються в повному обсязі відповідно до реальної вартості майна на момент заподіяння збитків, проведених витрат на поліпшення якості земель (з урахуванням ринкової або відновної вартості).

На підставі Земельного кодексу України, Закону України «Про плату за землю», ст. 59 Закону України «Про місцеве самоврядування в Україні», постанови Кабінету Міністрів України від 19.04.1993 № 284 «Про порядок визначення та відшкодування збитків власникам землі та землекористувачам», рішенням Харківської міської ради від 24.06.2009 №130/09 затверджено та введено в дію «Порядок визначення та відшкодування Харківській міській раді збитків, заподіяних внаслідок невикористання земельних ділянок, самовільного зайняття земельних ділянок та використання земельних ділянок з порушенням законодавства про плату за землю» (далі - Порядок).

Даний Порядок є нормативним актом органу місцевого самоврядування та відповідно до ст. 73 Закону України «Про місцеве самоврядування в Україні», ст. 144 Конституції України є обов'язковим для виконання всіма розташованими на відповідній території органами виконавчої влади, об'єднаннями громадян, підприємствами, установами та організаціями, посадовими особами, а також громадянами, які постійно або тимчасово проживають на відповідній території.

Відповідно до ст. 144 Конституції України органи місцевого самоврядування в межах повноважень, визначених законом, приймають рішення, які є обов'язковими до виконання на відповідній території.

Пунктом 5.1 Порядку про відшкодування збитків у разі використання земельної ділянки без документів, що підтверджують право користування, збитки визначаються за фактичний період користування земельною ділянкою.

Згідно з п. 6.1 даного Порядку, визначення сум збитків покладається на комісію по визначенню збитків власникам землі та землекористувачам.

Відповідно до положень ст. 22 Цивільного кодексу України (надалі - ЦК України), особа, якій завдано збитків у результаті порушення її цивільного права, має право на їх відшкодування. Збитками є зокрема, доходи, які особа могла б реально одержати за звичайних обставин, якби її право не було порушене (упущена вигода).

Загальні підстави відповідальності за завдану шкоду визначені ст. 1166 ЦК України, відповідно до якої майнова шкода завдана неправомірними рішеннями, діями чи бездіяльністю особистим правом фізичної або юридичної особи, відшкодовується в повному обсязі особою, яка її завдала.

Цивільно-правова відповідальність за завдання майнової шкоди наступає за наявності цивільного правопорушення, яке складається з наступних елементів: наявність майнової шкоди, протиправна поведінка (дія чи бездіяльність) заподіювача; причинний зв'язок між протиправною поведінкою та майновою шкодою, вина.

Факт протиправної поведінки з боку відповідача в ході проведення перевірки знайшов своє об'єктивне підтвердження, матеріалами перевірки Управління земельних відносин Харківської міської ради.

У випадку своєчасного оформлення відповідачем документу, що підтверджує право користування земельною ділянкою, Харківська міська рада одержала б дохід у розмірі 480995,46 грн.

Одним із способів захисту прав територіальної громади у сфері земельних відносин є відшкодування заподіяних збитків.

Згідно зі ст. 145 Конституції України права місцевого самоврядування захищаються в судовому порядку.

Відповідно до ст. 4 Закону України «Про місцеве самоврядування в Україні» одним з основних принципів місцевого самоврядування є судовий захист прав місцевого самоврядування.

Згідно зі статтею 16 ЦК України одним із способів захисту цивільних прав є відшкодування збитків та інші способи відшкодування шкоди.

Статтею 22 ЦК України встановлено, що особа, якій завдано збитків в результаті порушення її цивільного права, має право на їх відшкодування. Збитками є: втрати, яких особа зазнала у зв'язку зі знищенням або пошкодженням речі, а також витрати, які особа зробила або мусить зробити для відновлення свого порушеного права (реальні збитки); доходи, які особа могла б реально одержати за звичайних обставин, якби її право не було порушене (упущена вигода).

Згідно ст. 152 ЗК України держава забезпечує громадянам та юридичним особам рівні умови захисту прав власності на землю. Власник земельної ділянки або землекористувач може вимагати усунення будь-яких порушень його прав на землю, навіть якщо ці порушення не пов'язані з позбавленням права володіння земельною ділянкою, і відшкодування завданих збитків. Захист прав громадян та юридичних осіб на земельні ділянки здійснюється шляхом, визнання прав; відновлення стану земельної ділянки, який існував до порушення прав, і запобігання вчиненню дій, що порушують права або створюють небезпеку порушення прав; визнання угоди недійсною; визнання недійсними рішень органів виконавчої влади або органів місцевого самоврядування; відшкодування заподіяних збитків; застосування інших, передбачених законом, способів.

Статтею 156 ЗК України власникам землі та землекористувачам відшкодовуються збитки, заподіяні внаслідок, зокрема неодержання доходів за час тимчасового невикористання земельної ділянки.

Відповідно до ст. 157 ЗК України відшкодування збитків власникам землі та землекористувачам здійснюють органи виконавчої влади, органи місцевого самоврядування, громадяни та юридичні особи, які використовують земельні ділянки, а також органи виконавчої влади, органи місцевого самоврядування, громадяни та юридичні особи, діяльність яких обмежує права власників і землекористувачів або погіршує якість земель, розташованих у зоні їх впливу, в тому числі внаслідок хімічного і радіоактивного забруднення території, засмічення промисловими, побутовими та іншими відходами і стічними водами.

Відповідно до ст. 1166 ЦК України майнова шкода, завдана неправомірними рішеннями, діями чи бездіяльністю особистим немайновим правам фізичної або юридичної особи, а також завдана майну фізичної або юридичної особи, відшкодовується в повному обсязі особою, яка її завдала.

Відповідно до вимог ст. 32 Господарського процесуального кодексу України (надалі ГПК України): доказами у справі є будь-які фактичні дані, на підставі яких господарський суд у визначеному законом порядку встановлює наявність чи відсутність обставин, на яких ґрунтуються вимоги і заперечення сторін, а також інші обставини, які мають значення для правильного вирішення господарського спору.

Відповідно до ст. 33 ГПК України, кожна сторона повинна довести ті обставини, на які вона посилається як на підставу своїх вимог і заперечень.

Згідно ч. 1 ст. 43 ГПК України господарський суд оцінює докази за своїм внутрішнім переконанням, що ґрунтується на всебічному, повному та об'єктивному розгляді в судовому процесі всіх обставин справи в їх сукупності, керуючись законом.

Отже, як вірно встановив місцевий господарський суд, Харківська міська рада була позбавлена можливості використовувати земельну ділянку (надати в користування іншій особі) та на отримання відповідних доходів (орендної плати за землю), які вона могла б реально одержати за звичайних обставин, якби її право не було порушене.

Отже, відповідачем у зв'язку із зайняттям земельною ділянкою без правовстановлюючих документів на земельну ділянку, яка розташована по вул. Єнакіївській, 19 у м. Харкові, площею 0,3035 га завдано збитки територіальній громаді м. Харкова в особі Харківської міської ради, у вигляді неодержаних доходів (орендної плати за землю) в розмірі 480995,46 грн., які б Харківська міська рада могла отримати при належному виконанні відповідачем вимог закону та рішень органів місцевого самоврядування.

Таким чином, колегія суддів зазначає, що місцевий господарський суд, приймаючи оскаржуване рішення, повністю дослідив обставини, які мають значення для справи, правильно застосував норми матеріального та процесуального права, а тому підстави для скасування або зміни вказаного рішення відсутні.

Враховуючи викладене та керуючись статтями 33, 43, 99, 101, пунктом 1 статті 103, статтею 105 Господарського процесуального кодексу України, колегія суддів,-

ПОСТАНОВИЛА:

Апеляційну скаргу залишити без задоволення.

Рішення господарського суду Харківської області від 15.03.2013 р. та додаткове рішення господарського суду Харківської області від 21.03.2013 р у справі № 922/602/13-г залишити без змін.

Дана постанова набирає законної сили з дня її прийняття і може бути оскаржена протягом двадцяти днів до Вищого господарського суду України.

Повний текст постанови складено 14.10.2013 року.

Головуючий суддя Сіверін В. І.

Суддя Терещенко О.І.

Суддя Медуниця О.Є.