Постанова № 34139701, 15.10.2013, Одеський апеляційний господарський суд

ОДЕСЬКИЙ АПЕЛЯЦІЙНИЙ ГОСПОДАРСЬКИЙ СУД

__________________

П О С Т А Н О В А

ІМЕНЕМ УКРАЇНИ

"15" жовтня 2013 р.Справа № 916/693/13Колегія суддів Одеського апеляційного господарського суду у складі:

Головуючого судді: Головея В.М.,

суддів: Мирошниченко М.А., Шевченко В.В.,

при секретарі судового засідання: Ляшенко М.І.,

за участю представників сторін:

від позивача - Чурай Г.В. (за довіреністю),

від відповідача 1 - Іванова І.О. (за довіреністю),

від відповідача 2 - не з'явився,

розглянувши у відкритому судовому засіданні апеляційну скаргу Державного підприємства „Херсонський морський торговельний порт"

на рішення господарського суду Одеської області від 15.07.2013р.

у справі № 916/693/13

за позовом Державного підприємства „Херсонський морський торговельний порт"

до відповідачів:

1. Одеської регіональної служби державного ветеринарно-санітарного контролю та нагляду на державному кордоні та транспорті

2. Головного управління Державної казначейської служби України в Одеській області

про стягнення 917,20 грн.

Сторони належним чином повідомлені про час і місце засідання суду.

В судовому засіданні 15.10.2013р. відповідно до ст. 85 Господарського процесуального кодексу України проголошено вступну та резолютивну частини постанови.

В С Т А Н О В И Л А:

У березні 2013р. Державне підприємство „Херсонський морський торговельний порт" (далі - ДП „Херсонський морський торговельний порт", позивач) звернулось до господарського суду Одеської області з позовом до Одеської регіональної служби державного ветеринарно-санітарного контролю та нагляду на державному кордоні та транспорті (далі - Служба, відповідач 1) про стягнення заборгованості в розмірі 943, 84 грн.

Позов вмотивовано з посиланням на договір № 13 АД від 28.12.2009р. за умовами якого, відповідач 1 зобов'язався не пізніше 10 числа місяця, наступного за звітнім місяцем, вносити плату на рахунок позивача за витрати на утримання, у тому числі земельний податок та амортизацію. Рахунки, пов'язані з обслуговуванням Будівлі, надаються додатково на узгодження відповідачу відповідно діючих тарифів на дату проведення розрахунку. На відшкодування витрат на утримання орендованих приміщень та прибудинкових територій за 2010-2012рр. позивачем відповідачу 1 був виставлений рахунок №7068 від 11.09.2012р. на суму 738,55 грн. На відшкодування земельного податку - були виставлені рахунки №37028 від 31.08.2012р., № 7042 від 31.08.2012р., №7011 від 31.08.2012р., № 8076 від 30.09.2012р., № 8694 від 31.10.2012р., №9791 від 06.12.2012р. на загальну суму 158, 11 грн. До рахунків надані акти здачі-приймання робіт. Проте, в порушення вимог ч. 2 ст. 530 ЦК України, п. 2.2.3 договору Служба зазначені рахунки не сплатила.

29.04.2013р. від позивача до господарського суду надійшла заява про уточнення позовних вимог, у зв'язку із частковою оплатою відповідачем 1 заборгованості під час розгляду справи, ДП „Херсонський морський торговельний порт" зменшило позовні вимоги та просило суд, стягнуто з Служби 917, 20 грн. заборгованості, з яких : 870,02 грн. - основного боргу та 47, 18 грн. - пені.

Не погоджуючись з позовом, Служба надала до господарського суду письмові заперечення в яких зазначила, що відповідач 1 є бюджетною установою та повністю утримується за рахунок місцевого бюджету. Рахунки за витратами на утримання орендованих нежитлових приміщень за договором та відшкодуванням земельного податку в період з 01.01.2010р. по 31.12.2010р. та в період з 01.01.2011р. по 31.12.2011р. позивачем відповідачу 1 протягом 2010 - 2011рр. не виставлялись, зазначені зобов'язання не були зареєстровані Службою в органах Державного казначейства, не зазначені в фінансовій звітності відповідача 1 як заборгованість за бюджетними коштами та відповідно до п.46 Порядку складання, розгляду, затвердження та основні вимоги до виконання кошторисів бюджетних установ, п.2.14. Порядку реєстрації та обліку бюджетних зобов'язань розпорядників бюджетних коштів та одержувачів бюджетних коштів в органах ДКСУ, не можуть бути оплачені відповідачем 1. Однак, Служба сплатила виставлені позивачем рахунки щодо земельного податку №9791 від 06.12.2012р. на суму 13,32 грн., №10160 від 20.12.2012р. на суму 13,32 грн., №7599 від 06.12.2012р. на суму 13,32грн., що підтверджується платіжними дорученнями №№125, 126, 127 від 31.01.2013р. Також, відповідач 1 зазначив, що вимоги позивача про стягнення витрат на утримання орендованих відповідачем приміщень та прибудинкових територій, відшкодування податку на землю за 2010-2012р.р. не підлягають задоволенню, оскільки дані вимоги заявлені з пропуском строку позовної давності.

Ухвалою господарського суду від 15.05.2013р. залучено до участі у справі Головне управління Державної казначейської служби України в Одеській області в якості іншого відповідача (далі - ГУ ДКСУ в Одеський області, відповідач 2).

03.06.2013р. відповідач 2 надав до господарського суду письмові пояснення та 10.06.2013р. відзив на позовну заяву, в яких зазначив, що Службі відкрито рахунок у ГУ ДКСУ в Одеській області. Однак, будь-які зобов'язання, взяті фізичними або юридичними особами за коштами Державного бюджету України без відповідних бюджетних асигнувань або ж з перевищенням повноважень, встановлених БКУ та законом про державний бюджет, не вважаються бюджетними зобов'язаннями. У зв'язку з тим, що договір від 28.12.2009р. №13АД не зареєстрований в Головному управлінні, як це передбачено бюджетним законодавством України, витрати державного бюджету на покриття таких зобов'язань не можуть здійснюватись та, як наслідок, такі зобов'язання не вважаються бюджетними. Також, відповідач 2 є самостійною юридичною особою та не відповідає за зобов'язаннями відповідача 1, однак ГУ ДКСУ в Одеський області просило суд відмовити позивачу у задоволенні позовних вимог.

Рішенням господарського суду Одеської області від 15.07.2013р. (суддя Малярчук І.А.) позов ДП „Херсонський морський торговельний порт" задоволено частково, стягнуто з відповідача на користь позивача 109, 15 грн. заборгованості, 6, 81 грн. - пені , 1 720,50 грн. судового збору. В решті позовних вимог відмовлено.

Задовольняючи позовні вимоги ДП „Херсонський морський торговельний порт" в частині стягнення з відповідача 109, 15 грн. заборгованості по відшкодуванню земельного податку та 6,81 грн. пені, господарський суд вважає, що дані суми є обґрунтованими та відповідають матеріалам справи. Відмовляючи у задоволенні позовних вимог в частині відшкодування витрат на утримання орендованих приміщень та прибудинкових територій суд зазначив, що позивачем не надано доказів на підтвердження фактично понесених витрат на обслуговування, експлуатацію, утримання приміщення.

Не погоджуючись з зазначеним рішенням, ДП „Херсонський морський торговельний порт" звернулось до Одеського апеляційного господарського суду з апеляційної скаргою, в якій просило рішення скасувати в частині відмови в задоволенні позовних вимог про стягнення 738, 55 грн. відшкодування витрат на утримання орендованих приміщень та прибудинкових територій та 40,37 грн. - пені, ухвалити нове, яким позовні вимоги задовольнити повністю.

Позивач вважає рішення в частині відмови в задоволенні позовних вимог безпідставним, необґрунтованим, винесеним без повного з'ясування обставин, що мають значення у справі з порушенням норм матеріального права.

Відзив на апеляційну скаргу до Одеського апеляційного господарського суду не надходив.

14.10.2013р. до апеляційного суду від скаржника надійшов супровідний лист в якому останній просить залучити до матеріалів справи додаткові документи, зокрема: копія договору №10 (№169 Р) від 16.06.2010р. на технічне обслуговування пристроїв пожежної сигналізації; копія договору № 144Р від 25.04.2012р.; копія договору №27-П/12/48Р від 23.01.2012р. про надання послуг з видання побутових відходів; копія договору №1/33Р від 31.01.2012р. про надання послуг; копія договору № 1(№5Р) від 28.12.2009р. на виконання профдеззаходів по дератизації, дезінсекції та профілактичної дезінсекції; копія договору №18П-10 (№6Р) від 01.01.2010р. про надання послуг на приймання та розміщення відходів; копія картки рахунку: 631 "Кліенти гривні РИМЗ" за 2011р.; копія картки рахунку: 631 "Контрагенти "РИМЗ ТОВ" за 2012р.; копія картки рахунку: 631 "Клієнти гривневі Портова санепідстанція" за 2010р.; копія картки рахунку: 631 "Клієнти гривневі Портова санепідстанція" за 2011р.;копія картки рахунку: 631 "Клієнти гривні Портова санепідстанція" за 2012р.; копія картки рахунку: 631 "Клієнти гривневі "Аліна-А" за 2010р.; копія картки рахунку: 631 "Клієнти гривневі "Аліна-А" за 2011р.; копія картки рахунку: 631 "Контрагенти "Аліна-А ПП ВКФ" за 2012р.; копія картки рахунку: 631 "Клієнти гривневі "Херсонавтокомунсервіс-плюс" за 2010р.; копія картки рахунку: 631 "Клієнти гривневі "Херсонавтокомунсервіс-плюс" за 2011р.; розрахункові листи за 2010, 2011, 2012 рр. прибиральника службових приміщень Левченко М.О.; розрахункові листи за 2010, 2011, 2012 рр. прибиральниці Дяченко Д.С.; розрахункові листи за 2010, 2011, 2012 рр. прибиральниці Берникової Н.М.; розрахункові листи за 2010, 2011, 2012 рр. робітника з благоустрою Погорлецької Л.М.; відомості амортизації ОЗ за 2012р.; оборотно-сальдова відомість по рахунку: 131 за 2011р.; оборотно-сальдова відомість по рахунку: 131 за 2010р.; калькуляція собівартості витрат на утримання орендованих нежитлових приміщень та прибудинкової території у службово-побутовому корпусі порту за 2010р.; калькуляція вартості витрат на утримання орендованих нежилих приміщень та прибудинкової території у 2010р.; калькуляція собівартості витрат на утримання орендованих нежитлових приміщень та прибудинкової території у службово-побутовому корпусі порту за 2011р.; калькуляція вартості витрат на утримання орендованих нежитлових приміщень та прибудинкової території у 2011р.; калькуляція собівартості витрат на утримання орендованих нежитлових приміщень та прибудинкової території у службово-побутовому корпусі порту за 2012р.; оборотно-сальдова відомість по рахунку: 23 "Гідротехнічні споруди" за 2010р.; оборотно-сальдова відомість по рахунку: 23 "Навантажувально розрахунковий комплекс" за 2010р.; відомості витрат ТМЦ за 2010р.; оборотно-сальдова відомість по рахунку: 23 "Гідротехнічні споруди" за 2011р.; оборотно-сальдова відомість по рахунку: 23 "Навантажувально розвантажувальний комплекс" за 2011р.; відомості витрат ТМЦ за 2011р.

В судовому засіданні представником позивача заявлено клопотання про залучення цих додаткових доказів до матеріалів справи.

Вказане клопотання визнано колегією суддів необґрунтованим та відхилено з огляду на наступне.

Згідно ч. 1 ст. 101 ГПК України додаткові докази приймаються апеляційним судом, якщо заявник обґрунтував неможливість їх подання суду першої інстанції з причин, що не залежали від нього.

При викладених обставинах колегія суддів вважає, що вищезазначені додаткові документи не були подані скаржником до суду першої інстанції не з причин, що не залежали від нього, а внаслідок особистої недбалості.

В судовому засіданні 15.10.2013р. представник позивача доводи апеляційної скарги підтримав.

Представник відповідача 1 в судовому засіданні 15.10.2013р. надав усні пояснення, проти апеляційної скарги заперечує, просить рішення залишити без змін, а апеляційну скаргу без задоволення.

ГУ ДКСУ в Одеський області належним чином повідомлене про час, дату та місце розгляду апеляційної скарги, про що свідчить повідомлення про вручення поштового відправлення від 22.08.2013р., проте його представник в судове засідання не з'явився, про поважні причини неявки не повідомив та правами, наданими ст. 22 Господарського процесуального кодексу України, не скористався.

Обговоривши доводи апеляційної скарги, заслухавши пояснення представників позивача та відповідача 1, перевіривши юридичну оцінку обставин справи та повноту їх встановлення, дослідивши правильність застосування судом першої інстанції норм матеріального і процесуального права при прийнятті оскаржуваного рішення, колегія суддів вважає, що апеляційна скарга необґрунтована та не підлягає задоволенню з наступних підстав.

Яв вбачається з матеріалів справи, 10.12.2009р. між Регіональним відділенням Фонду державного майна України по Херсонській області (орендодавець) та Одеською регіональною службою державного ветеринарно-санітарного контролю та нагляду на державному кордоні та транспорті (орендар) було укладено договір оренди №749-29-065, за умовами якого орендодавець передав, а орендар прийняв в строкове платне користування державне майно - нежитлові приміщення площею 28,96кв.м., розташовані на другому поверсі чотириповерхової будівлі службово-побутового корпусу, яка знаходиться на балансі ДП „Херсонський морський торговельний порт" за адресою: м. Херсон, пр. Ушакова, 4. Майно передається в оренду з метою: розміщення інспекції. Цей договір діє до 10.10.2015р. (п.п.1.1., 1.2., 10.1. договору, п.5 додаткового договору №1 від 07.11.2012р.).

Приміщення зазначене в договорі №749-29-065 від 10.12.2009р. передано за актом приймання-передачі державного майна від 10.12.2009р.

Довідкою ДП „Херсонський морський торговельний порт" №30-01/1/229 від 23.04.2013р. підтверджується, що орендоване відповідачем 1 майно знаходиться на балансі позивача.

28.12.2009 р. між ДП „Херсонський морський торговельний порт" (виконавець) та Одеською регіональною службою державного ветеринарно-санітарного контролю та нагляду на державному кордоні та транспорті (споживач) було укладено договір №13АД про відшкодування витрат на утримання орендованого нерухомого майна та надання комунальних послуг, відповідно до якого виконавець забезпечує обслуговування, експлуатацію, витрати на утримання (електропостачання, теплопостачання, водопостачання, земельний податок, амортизація) приміщення, що знаходиться за адресою: м. Херсон, пр.Ушакова,4 (будівля службово-побутового корпусу порту), загальною площею 28,96 кв.м. Споживач користується приміщенням, яке складається з двох кімнат, загальною площею 28,96 кв.м., розміщеним на 3 поверсі будівлі. Приміщення споживачем використовується під офіс (п.п.1.1 - 1.3 договору).

Підпунктами 2.1.1., 2.1.2. останнього договору передбачено, що виконавець - балансоутримувач будівлі зобов'язується забезпечити виконання всього комплексу робіт, пов'язаних з обслуговуванням та утриманням будівлі, та створення необхідних умов для здійснення господарської діяльності, у т.ч. споживачу і його співробітникам згідно з вимогами чинного законодавства про користування будівлею. Перелік таких робіт та послуг, порядок та умови їх оплати встановлюються цим договором. Розмір плати за обслуговування і ремонт будівлі, прибудинкової території, утримання допоміжних приміщень будівлі залежить від складу робіт і послуг, які надаються виконавцем і визначаються розрахунком щомісячних платежів (кошторисом витрат) за обслуговування та ремонт будівлі, комунальні послуги. Також виконавець зобов'язується забезпечити надання споживачу комунальних послуг за діючими розцінками і тарифами.

Відповідно до п. 2.2.3. договору №13АД від 28.12.2009р. споживач зобов'язується не пізніше 10 числа місяця, наступного за звітним місяцем, вносити плату на рахунок виконавця будівлі за витрати на утримання, у т.ч. земельний податок та амортизацію. Розрахунки, пов'язані з обслуговуванням будівлі, надаються додатково на узгодження Споживачу згідно діючих тарифів на дату проведення розрахунку. При несвоєчасному внесенні плати, сплачувати пеню із розрахунку подвійної облікової ставки НБУ, що діяла у період за який сплачується пеня, від несплаченої суми наданих послуг (виконаних робіт) за кожен день прострочення (з урахуванням зміненого абз. 2 п. 2.2.3 Додатковою угодою №3 від 30.12.2011р. до договору № 13АД від 28.12.2009р.).

Додатковою угодою №6 від 31.10.2012р. дію договору №13АД від 28.12.2009р. продовжено до 10.10.2015р. включно.

Позивач надіслав відповідачу 1 рекомендованими листами №5968 від 24.09.2012р., №5748 від 13.09.2012р., №6438 від 19.10.2012р., №6995 від 13.11.2012р., №7643 від 11.12.2012р. рахунки на відшкодування земельного податку. Також, позивач виставив відповідачу 1 рахунки №7011 від 31.08.2012р. на суму 53,28 грн., №7028 від 31.08.2012р. на суму 22,32 грн., №7042 від 31.08.2012р. на суму 55,87 грн., №8076 від 30.09.2012р. на суму 6,66грн., №8694 від 31.10.2012р. на суму 6,66грн., №9791 від 06.12.2012р. на суму 13,32 грн., за відшкодування витрат на утримання орендованих приміщень.

Загальна суму заборгованості відповідача 1 перед позивачем за відшкодування земельного податку становить 158,11 грн..

31.01.2013р. відповідно до платіжних доручень, які наявні в матеріалах справи №№125 - 127, відповідач 1 частково сплатив відшкодування податку на землю.

У відповідності до ч. 2 ст. 509 ЦК України зобов'язання виникають з підстав, встановлених ст. 11 цього Кодексу, у тому числі із договорів.

Статтею 626 ЦК України встановлено, що договором є домовленість двох або більше сторін, спрямована на встановлення, зміну або припинення цивільних прав та обов'язків.

Приписами ч.1 ст. 628 ЦК України вбачається, що зміст договору становлять умови (пункти), визначені на розсуд сторін і погоджені ними, та умови, які є обов'язковими відповідно до актів цивільного законодавства.

Згідно із ст. 629 ЦК України договір є обов'язковим для виконання сторонами.

Як вбачається зі змісту договору №13АД від 28.12.2009р., вказаний договір за своєю юридичною природою є договором про надання послуг.

За ст. 901 ЦК України за договором про надання послуг одна сторона (виконавець) зобов'язується за завданням другої сторони (замовника) надати послугу, яка споживається в процесі вчинення певної дії або здійснення певної діяльності, а замовник зобов'язується оплатити виконавцеві зазначену послугу, якщо інше не встановлено договором.

За умовами ст. 903 ЦК України якщо договором передбачено надання послуг за плату, замовник зобов'язаний оплатити надану йому послугу в розмірі, у строки та в порядку, що встановлені договором.

Відповідно до вимог ч.1, ч.7 ст. 193 ГК України, які кореспондуються з вимогами ст. 526 ЦК України, суб'єкти господарювання та інші учасники господарських відносин повинні виконувати господарські зобов'язання належним чином відповідно до закону, інших правових актів, договору, а за відсутності конкретних вимог щодо виконання зобов'язання - відповідно до вимог, що у певних умовах звичайно ставляться. Не допускаються одностороння відмова від виконання зобов'язань, крім випадків, передбачених законом, а також відмова від виконання або відстрочка виконання з мотиву, що зобов'язання другої сторони за іншим договором не було виконано належним чином.

Згідно з ст. 610, ч.2 ст. 615 ЦК України порушенням зобов'язання є його невиконання або виконання з порушенням умов, визначених змістом зобов'язання (неналежне виконання). Одностороння відмова від зобов'язання не звільняє винну сторону від відповідальності за порушення зобов'язання.

Статтею 530 ЦК України встановлено, що якщо у зобов'язанні встановлений строк (термін) його виконання, то воно підлягає виконанню у цей строк (термін). Якщо строк (термін) виконання боржником обов'язку не встановлений або визначений моментом пред'явлення вимоги, кредитор має право вимагати його виконання у будь-який час. Боржник повинен виконати такий обов'язок у семиденний строк від дня пред'явлення вимоги, якщо обов'язок негайного виконання не випливає із договору або актів цивільного законодавства.

Приймаючи до уваги первинні документи, які наявні в матеріалах справи, судова колегія вважає, що вимога позивача про стягнення з відповідача 131,47 грн. відшкодування земельного податку за 2010 р., 2011р., січень-серпень 2012р., є правомірною. Однак, відповідачем в письмових запереченнях на позов наданих до господарського суду від 29.04.2013р. було заявлено клопотання про застосування до вказаної позовної вимоги строку позовної давності. У зв'язку з тим, що позивачем не подано відповідного клопотання про відновлення строку позовної давності та не наведено жодного обґрунтування поважності причин пропуску такого строку, суд першої інстанції цілком правомірно відмовив позивачу в частині задоволення заявлених позовних вимог на суму відшкодування податку на землю за 2010р. на суму 22,32 грн. та стягнув з відповідача 1 на користь позивача 109,15 грн. податку на землю за 2011 р., січень-серпень 2012р. З даним висновком суду першої інстанції, також погоджується позивач в апеляційній скарзі.

Відповідно ст.ст. 256, 257 ЦК України позовна давності - це строк, у межах якого особа може звернутися до суду з вимогою про захист свого цивільного права або інтересу. Загальна позовна давність встановлюється тривалістю у три роки.

Згідно із ст. 267 ЦК України заява про захист цивільного права або інтересу має бути прийнята судом до розгляду незалежно від спливу позовної давності. Позовна давність застосовується судом лише за заявою сторони у спорі, зробленою до винесення ним рішення. Сплив позовної давності, про застосування якої заявлено стороною у спорі, є підставою для відмови у позові.

З огляду на вкладене колегія судді вважає, що місцевий суд враховуючи заяву відповідача 1, вірно застосував позовну давність щодо відшкодування податку на землю за 2010р. на суму 22,32 грн. та обґрунтовано задовольнив позовні вимоги позивача в частині стягнення 109,15 грн. податку на землю за 2011 р., січень-серпень 2012р.

Щодо уточнених позовних вимог ДП „Херсонський морський торговельний порт" в частині стягнення з відповідача пені в період з 01.10.2012р. по 31.01.2013р. в розмірі 6,81 грн. (загальний розмір пені складає 47,18 грн. = 40,37 грн. пеня по заборгованості по відшкодуванню витрат на утримання прибудинкових територій + 6,81 грн. пеня по заборгованості із відшкодування податку на землю), апеляційний господарський суд зазначає наступне.

За умовами ст. 549 ЦК України неустойкою (штрафом, пенею) є грошова сума або інше майно, які боржник повинен передати кредиторові у разі порушення боржником зобов'язання. Штрафом є неустойка, що обчислюється у відсотках від суми невиконаного або неналежно виконаного зобов'язання. Пенею є неустойка, що обчислюється у відсотках від суми несвоєчасно виконаного грошового зобов'язання за кожен день прострочення виконання.

За ст. 230 ГК України штрафними санкціями у цьому Кодексі визнаються господарські санкції у вигляді грошової суми (неустойка, штраф, пеня), яку учасник господарських відносин зобов'язаний сплатити у разі порушення ним правил здійснення господарської діяльності, невиконання або неналежного виконання господарського зобов'язання. Суб'єктами права застосування штрафних санкцій є учасники відносин у сфері господарювання, зазначені у статті 2 цього Кодексу.

Стаття 1,3 Закону України "Про відповідальність за несвоєчасне виконання грошових зобов'язань" передбачає, що платники грошових коштів сплачують на користь одержувачів цих коштів за прострочу платежу пеню в розмірі, що встановлюється за згодою сторін, розмір пені обчислюється від суми простроченого платежу та не може перевищувати подвійної облікової ставки Національного банку України, що діяла у період, за який сплачується пеня.

Перевіривши розрахунки пені та штрафу, колегія суддів вважає, що суд першої інстанції підставно стягнув з Служби на користь позивача пеню у розмірі 6,81 грн., розрахованої відповідно до Закону України "Про відповідальність за несвоєчасне виконання грошових зобов'язань" (№543/96-ВР від 22.11.1996 р.), обчисленого від суми простроченого платежу, та не перевищує подвійної облікової ставки Національного банку України, що діяла у період, за який нарахована пеня, що відповідає вимогам ст.549, ч.2 ст.551 ЦК України, ч.6 с.232 ГК України.

Стосовно позовної вимоги ДП „Херсонський морський торговельний порт" щодо стягнення з відповідача 1 відшкодування витрат на утримання орендованих приміщень та прибудинкових територій в розмірі 738, 55 грн.. судова колегія зазначає наступне.

Дійсно матеріали справи містять копію рахунку на оплату відшкодування витрат на утримання орендованих приміщень та прибудинкових територій згідно Договору № 13АД від 28.12.2009р. за 2010р., 2011р. та 2013р. № 7068 від 11.09.2012р. на суму 738, 55 грн., копію акту приймання-передачі робіт за надані послуги № 5486 від 11.09.2012р. (даний акт з боку відповідача не підписаний) та копії калькуляцій собівартості витрат на утримання орендованих нежитлових приміщень та прибудинкової території за 2010р., 2011р., 2013р., але дані документи не можуть бути прийняті судом до уваги як належні та допустимі доказами в розумінні ст. 34 ГПК України, оскільки за умовами договору № 13АД від 28.12.2009р. позивач зобов'язаний виконувати весь комплекс робіт, пов'язаних з обслуговуванням та утриманням будівлі (приміщення, що знаходиться за адресою: м. Херсон, пр.Ушакова,4 (будівля службово-побутового корпусу порту), загальною площею 28,96 кв.м. та створювати необхідні умов для здійснення господарської діяльності відповідачем 1 і його співробітниками.

Розмір плати за обслуговування і ремонт будівлі, прибудинкової території, утримання допоміжних приміщень будівлі залежить від складу робіт і послуг, які надаються позивачем і визначається розрахунком щомісячних платежів (кошторисом витрат) за обслуговування та ремонт будівлі, комунальні послуги, однак в матеріалах справи відсутні докази розрахунку щомісячних платежів позивачем щодо витрат пов'язаних з утриманням орендованих відповідачем 1 приміщень та прибудинкової території.

Крім цього, відповідно до договору 13АД від 28.12.2009р. розрахунки , пов'язані з обслуговуванням будівлі, надаються додатково на узгодження відповідачу 1 згідно діючих тарифів на дату проведення розрахунку, однак в матеріалах справи відсутні належні докази, щодо виконання позивачем даних умов договору.

Отже, приймаючи до уваги вищевикладене, колегія суддів вважає, що господарським судом було правомірно та обґрунтовано відмовлено у задоволенні позовної вимоги щодо стягнення з відповідача 1 заборгованості в розмірі 738,55 грн. за відшкодування витрат на утримання орендованого нерухомого майна та надання комунальних послуг, оскільки на підтвердження фактично понесених будь-яких витрат на обслуговування, експлуатацію, утримання приміщення, що знаходиться за адресою: м. Херсон, пр. Ушакова 4, жодного доказу позивач не надав та не довів. У зв'язку з цим, суд першої інстанції цілком правомірно відмов позивачу і в стягненні пені в розмірі 40, 37 грн., що була нарахована на суму заборгованості 738,55 грн.

Також, судова колегія зазначає, що матеріали справи містять копію екземпляру договору про відшкодування витрат на утримання орендованого нерухомого майна та надання комунальних послуг №13 АД датований 28.12.2010р., який за змістом є ідентичним екземпляру договору №13АД від 28.12.2009р.

Сторони не заперечують, що це є один і той же договір.

На екземплярі договору від 28.12.2010р. міститься штамп ГУДКСУ в Одеській області, який підтверджує його реєстрацію у казначействі, що є підтвердженням взяття відповідачем бюджетного зобов'язання, а відтак і обов'язку відповідача 1 щодо виконання такого зобов'язання, оскільки згідно з п.п.1, 11 Положення про Одеську регіональну службу державного ветеринарно-санітарного контролю та нагляду на державному кордоні та транспорті, затвердженого наказом Голови Держветфітослужби №34 від 06.02.2012р. відповідач 1 є державним органом ветеринарної медицини, що належить до сфери управління Державної ветеринарної та фітосанітарної служби, здійснює державний ветеринарно-санітарний контроль та нагляд при імпорті, експорті, транзитному та внутрішньому перевезенні об'єктів державного ветеринарно-санітарного контролю та нагляду всіма видами транспорту на відповідній території. Фінансування та матеріально-технічне забезпечення відповідача 1 здійснюється за рахунок коштів державного бюджету.

Відповідно до ст. 43 ГПК України господарський суд оцінює докази за своїм внутрішнім переконанням, що ґрунтується на всебічному, повному і об'єктивному розгляді в судовому процесі всіх обставин справи в їх сукупності, керуючись законом.

Враховуючи вищевикладене, апеляційний господарський суд приходить до висновку, що господарським судом першої інстанції обґрунтовано та на законних підставах було частково задоволено позовні вимоги ДП „Херсонський морський торговельний порт".

Наведені скаржником у апеляційній скарзі та поясненнях доводи, не спростовують висновків місцевого суду та не доводять їх помилковість, а тому не можуть бути підставою для скасування судового рішення.

Перевіряючи згідно приписів ст.101 ГПК України законність і обґрунтованість рішення місцевого суду в повному обсягу, тобто не тільки на підставах викладених у апеляційній скарзі, судова колегія не встановила будь-яких порушень норм матеріального і процесуального права з боку місцевого суду і вважає, що зроблені судом висновки відповідають фактичним обставинам справи, наявним в ній доказам та приписам чинного законодавства.

Керуючись ст.ст. 99, 101-105 ГПК України, колегія суддів -

ПОСТАНОВИЛА:

Рішення господарського суду Одеської області від 15.07.2013р. по справі №916/693/13 залишити без змін, апеляційну скаргу - без задоволення.

Постанова в порядку ст. 105 ГПК України набирає законної сили з дня її прийняття та може бути оскаржена в касаційному порядку до Вищого господарського суду України.

Повний текст постанови виготовлено та підписано 16.10.2013 року.

Головуючий суддя Головей В.М.

Судді Мирошниченко М.А.

Шевченко В.В.