Рішення № 34139565, 15.10.2013, Господарський суд Донецької області

ГОСПОДАРСЬКИЙ СУД ДОНЕЦЬКОЇ ОБЛАСТІ

83048, м.Донецьк, вул.Артема, 157, тел.381-88-46

Р І Ш Е Н Н Я

іменем України

15.10.2013 Справа № 905/5878/13

Господарський суд Донецької області у складі головуючого судді Чернової О.В., при секретарі судового засідання Лагодіні Д.С., розглянувши у відкритому судовому засіданні справу

за позовом: Товариства з додатковою відповідальністю "АГРО-СЕРВІС", м. Маріуполь Донецької області

до відповідача Фізичної особи-підприємця ОСОБА_2, м. Маріуполь Донецької області

про розірвання договору оренди нежитлового приміщення №15 від 12.11.2012р., зобов'язання звільнити займане нежитлове приміщення та стягнення суми боргу з орендної плати в розмірі 44 891,58грн.,-

За участю представників сторін:

від позивача: не з'явився

від відповідача: не з'явився

Товариство з додатковою відповідальністю "АГРО-СЕРВІС", м. Маріуполь Донецької області (далі-Позивач) звернулось до господарського суду Донецької області з позовом до Фізичної особи-підприємця ОСОБА_2, м. Маріуполь Донецької області (далі-Відповідач) про розірвання договору оренди нежитлового приміщення №15 від 12.11.2012р., зобов'язання звільнити займане нежитлове приміщення та стягнення суми боргу з орендної плати в розмірі 44 891,58грн.

В обґрунтування позовних вимог Позивач посилається на неналежне виконання Відповідачем грошових зобов'язань за договором оренди приміщення №15 від 12.11.2012р., протипожежних норм та користування майном всупереч умовам договору.

Нормативно свої вимоги Позивач обґрунтовує ст.ст.526, 610, 611, 783, 785 Цивільного кодексу України, ст.ст. 175, 193 Господарського кодексу України.

У судове засідання 15.10.2013р. Позивач не з'явився, проте у минулих у судових засіданнях позовні вимоги підтримав в повному обсязі.

Відповідач у судове засідання не з'явився, відзив на позовну заяву не надав, хоча повідомлявся про судове засідання належним чином шляхом своєчасного надсилання ухвали за адресою місцезнаходження, встановленою за відомостями Єдиного державного реєстру юридичних осіб та фізичних осіб -підприємців (а.с.15).

На адресу суду надійшли поштові повернення, надіслані на адресу Відповідача, з відміткою органу поштового зв'язку «адресат вибув». До повноважень господарських судів не віднесено установлення фактичного місцезнаходження юридичних осіб або місця проживання фізичних осіб - учасників судового процесу на час вчинення тих чи інших процесуальних дій. Тому відповідні процесуальні документи надсилаються господарським судом згідно з поштовими реквізитами учасників судового процесу, наявними в матеріалах справи.

Суд вважає за можливе розглянути спір в порядку ст. 75 Господарського процесуального кодексу України за наявними в справі матеріалами, оскільки їх цілком достатньо для правильної юридичної кваліфікації спірних правовідносин, а неявка належним чином повідомленого Відповідача і ненадання ним витребуваних документів у світлі достатності наданого судом часу для реалізації процесуальних прав останнім у світлі приписів ст.ст. 4-3, 22 33 Господарського процесуального кодексу України істотним чином не впливають на таку кваліфікацію.

Заслухавши у судовому засіданні представника Позивача, дослідивши матеріали справи та оцінивши надані суду сторонами докази в порядку ст. 43 Господарського процесуального кодексу України, суд,-

ВСТАНОВИВ:

12 листопада 2012р. між Товариством з додатковою відповідальністю "Агро-сервіс" (Орендодавець) та Фізичною особою-підприємцем ОСОБА_2 (Орендар) укладений договір оренди приміщення №15 (далі-Договір), за умовами якого Орендодавець передав, а Орендар прийняв у тимчасове орендне користування нежитлове приміщення, площею 316кв.м., що знаходиться за адресою: АДРЕСА_1.

Відповідно до п.1.2. договору майно передається в оренду, для організації роздрібної торгівлі та громадського харчування.

За приписами п.2.1. Орендар вступає в платне тимчасове користування майном з дати підписання сторонами акту приймання-передачі майна.

Згідно вимог п.3.1. договору Орендар, з моменту підписання акту приймання-передачі майна, щомісячно сплачує за оренду приміщення 4000,00грн., з урахуванням ПДВ. Орендна плата за кожний наступний місяць визначається шляхом коригування суми орендної плати за попередній місяць на індекс інфляції за поточний місяць(п.3.2. договору).

Пунктом 3.3. договору встановлено, що плата за користування електроенергією, теплопостачанням, водою та інші експлуатаційні витрати нараховуються по фактичним показникам приладів обліку, які підтверджуються рахунками сторонніх організацій.

Орендна плата та плата за комунальні послуги здійснюються шляхом безготівкового перерахування грошових коштів на банківський рахунок Орендодавця або вноситься до каси підприємства не пізніше 5-го числа поточного місяця. (п. 3.4. договору.)

Відповідно до п.3.6 Договору зобов'язання Орендодавця по сплаті орендної плати гарантується авансовою сплатою в розмірі середньомісячної орендної плати, включаючи комунальні послуги. Ця авансова переплата зберігається протягом всього періоду дії договору, а після розірвання договору закривається шляхом погашення орендної плати та експлуатаційних послуг за попередній місяць оренди.

Згідно п.3.7 Орендар вносить Орендодавцю передплату за електроенергію у кількості заявлених обсягів споживання згідно договору між Орендодавцем та Постачальником електроенергії та п.6.6 Правил користування електроенергією.

Згідно умов п.4.1. договору Орендар зобов'язався своєчасно та в повному обсязі вносити орендну плату, компенсувати експлуатаційні витрати та забезпечувати справність та схоронність орендованого приміщення, попереджувати його пошкодження та порчу, здійснювати заходи протипожежної безпеки, дотримуватися протипожежних норм.

Даний договір вважається укладеним з моменту його підписання обома сторонами та набирає чинності з моменту підписання акту приймання-передачі. Договір діє до 01.11.2015р, а в частині взаєморозрахунків - до повного їх виконання(п.6.1. договору).

В разі термінового або дострокового розірвання дії договору сторони зобов'язані попередити іншу сторону письмово за один місяць до дати розірвання договору (п.6.2).

За ініціативою однією із сторін договір може бути розірваний у господарських судах у випадках, передбачених законодавством (п.6.3).

Пунктом 4.4. Договору передбачено право орендодавця достроково розірвати договір в разі, якщо навмисно або через халатність Орендаря сталося погіршення стану орендованого майна; орендар використовує орендоване приміщення не за призначенням; Орендар вносить орендну плату несвоєчасно.

Відповідно до приписів п.5.4 Договору сторони мають право виступати з ініціативою відносно внесення змін до договору оренди або його розірвання внаслідок невиконання умов договору однією із сторін.

Договір підписаний обома сторонами.

До укладеного договору 03.12.2012р. між сторонами складений та підписаний акт приймання-передачі нежитлового приміщення, відповідно до якого Орендодавець передав, а Орендар прийняв приміщення, загальною площею 316кв.м., за адресою: АДРЕСА_1. Крім того, між сторонами були підписані акти приймання-передачі обладнання та інвентарю.

Листом №11 від 06.02.2013р. позивач повідомив відповідача про розірвання договору оренди, у зв'язку із його систематичним порушення та зобов'язав повернути об'єкт оренди.

У відповідь на зазначений лист Відповідач вказав на необґрунтованість вимоги про розірвання договору.

Листом №24 від 28.02.13р. Позивач остаточно підтвердив вимоги про звільнення займаного приміщення до 06.03.2013р.

Листом №83 від 07.06.13р. Позивач звернувся до Відповідача з забороною користуватися не орендованими приміщеннями.

Посилаючись на неналежне виконання Відповідачем грошових зобов'язань за договором оренди приміщення №15 від 12.11.2012р., протипожежних норм та користування майном всупереч умовам договору, Позивач звернувся до суду з розглядуваним позовом.

Виходячи з принципу повного, всебічного та об'єктивного розгляду всіх обставин справи, суд вважає вимоги Позивача такими, що підлягають задоволенню частково, враховуючи наступне:

Суд розглядає справу в контексті всіх вимог, викладених у позовній заяві позивача, оскільки їх одночасне висування цілком відповідає приписам ст. 58 Господарського процесуального кодексу України - вимоги пов'язані наданими доказами та підставами виникнення (порушення зобов'язань за договором оренди), їх сумісний розгляд не утруднює вирішення справи, а, навпаки, сприяє дотриманню принципу процесуальної економії.

При цьому, позиції щодо можливості висування в межах однієї позовної заяви вимог про розірвання договору та повернення об'єкту оренди дотримується і Вищий господарський суд України, що вбачається із змісту п. 17 Інформаційного листа від 13.08.2008р. № 01-8/482.

Як вбачається із матеріалів справи, сутність розглядуваного позову полягає у примусовому спонуканні Відповідача до виконання грошових зобов'язань за договором оренди та застосування наслідків такого невиконання у вигляді розірвання договору та повернення орендованого майна.

Враховуючи статус сторін та об'єкту оренди, характер правовідносин між учасниками договору, останні регулюються, насамперед, відповідними положеннями Господарського і Цивільного кодексів України, та умовами договору оренди приміщення №15 від 12.11.2012р.

Згідно ст.ст. 11, 509 Цивільного кодексу України зобов'язання виникають зокрема з договорів. Аналогічні положення встановлені і в ст.ст. 173-175 Господарського кодексу України.

Як встановлено ч. 1 ст. 283, ч. 3 ст.285 Господарського кодексу України та ст.ст.759, 762 Цивільного кодексу України за користування майном на умовах оренди орендар (наймач) має сплачувати орендну плату.

Отже, в контексті зазначених норм укладений між Позивачем та Відповідачем договором оренди приміщення №15 від 12.11.2012р. є належною підставою для виникнення у останнього грошових зобов'язань, визначених його умовами.

Відповідно до ч. 1 ст. 193 Господарського кодексу України та ст. 526 Цивільного кодексу України зобов'язання мають виконуватися належним чином відповідно до умов закону, інших правових актів, договору, а за відсутністю таких умов та вимог - відповідно до звичаїв ділового обороту або інших вимог, що звичайно ставляться.

Згідно ч. 1 ст. 530 Цивільного кодексу України якщо у зобов'язанні встановлений строк (термін) його виконання, то воно підлягає виконанню у цей строк (термін).

При цьому, приписи ч.7 ст. 193 Господарського кодексу України та ст. 525 Цивільного кодексу України встановлюють загальне правило щодо заборони односторонньої відмови від зобов'язання або односторонньої зміни його умов, що кореспондується із вимогами ст. 629 Цивільного кодексу України щодо обов'язковості договору для виконання сторонами.

Згідно ч. 1 ст. 286 Господарського кодексу України орендна плата вноситься орендарем незалежно від наслідків господарської діяльності.

Отже, Відповідач не мав жодних підстав ухилення в межах визначеного Позивачем періоду від виконання обов'язку із щомісячної сплати орендної плати - 4000,00грн. не пізніше 5 числа поточного місяця відповідно до умов розділу 3 договору оренди №15 від 12.11.2012р., а також з компенсації комунальних платежів та експлуатаційних витрат.

Відповідно до ст. 202 Господарського кодексу України та ст.598 Цивільного кодексу України зобов'язання припиняються виконанням, проведеним належним чином.

Між тим, як вбачається із матеріалів справи, і Відповідачем всупереч ст.ст. 4-3, 33 Господарського процесуального кодексу України належних у розумінні ст. 34 цього Кодексу доказів іншого до матеріалів справи не надав, внаслідок невиконання грошових зобов'язань за період з червня по серпень 2013р. включно утворилась та має місце заборгованість за договором оренди приміщення №15 від 12.11.2012р. з орендної плати в сумі 12 060,12грн. та з комунальних платежів в сумі 20531,46грн. за квітень - липень 2013р.

Крім того, Відповідач не мав жодних підстав ухилення від виконання обов'язку зі здійснення передплати в розмірі місячної орендної плати (4 000,00грн.) відповідно до п.3.6 Договору, яка наразі залишилась несплаченою, доказів на спростування чого Відповідачем не надано.

Таке невиконання грошових зобов'язань кваліфікується судом як їх порушення зобов'язання у розумінні ст. 610 Цивільного кодексу України.

За змістом ст. 625 Цивільного кодексу України боржник не звільняється від відповідальності за неможливість виконання ним грошового зобов'язання та на вимогу кредитора має сплатити суму боргу.

Щодо вимог Позивача про стягнення передплати за комунальні послуги в сумі 4 100,00грн. та електроенергію в розмірі 4200,00грн. на підставі п.3.6-3.7 Договору суд зазначає наступне.

Як вбачається з матеріалів справи, передбачена умовами Договору передплата є сумою, яка вносяться в рахунок наступних платежів, а саме за останній місяць оренди.

Між тим, судом встановлено, що механізм нарахування відповідачу передплати з комунальних платежів та електроенергії не підтверджений належним чином, оскільки п. 3.3. договору встановлено, що плата за користування електроенергією, теплопостачанням, водою та інші експлуатаційні витрати нараховуються по фактичним показникам приладів обліку, які підтверджуються рахунками сторонніх організацій.

З огляду на вищевикладене, у суду відсутні підстави для стягнення суми передплати з комунальних платежів та електроенергії саме у визначеному Позивачем розмірі, що зумовлює висновок суду про відмову у задоволенні позовних вимог в цій частині.

Враховуючи вищевикладене, перевіривши правильність розрахунку заявлених позовних вимог про стягнення заборгованості, суд дійшов висновку, що позов в цій частині підлягає задоволенню частково - в сумі 36 591,58грн.

Що стосується вимог Позивача про розірвання спірного договору та повернення об'єкту оренди суд зазначає наступне.

Відповідно до ч. 3 ст. 291 Господарського кодексу України договір оренди може бути достроково розірваний з підстав, передбачених Цивільним кодексом України для розірвання договору найму, в порядку, встановленому ст. 188 цього Кодексу.

Відповідно до ст.188 Господарського кодексу України зміна та розірвання господарських договорів в односторонньому порядку не допускаються, якщо інше не передбачено законом або договором.

Сторона договору, яка вважає за необхідне змінити або розірвати договір, повинна надіслати пропозиції про це другій стороні за договором.

Сторона договору, яка одержала пропозицію про зміну чи розірвання договору, у двадцятиденний строк після одержання пропозиції повідомляє другу сторону про результати її розгляду.

У разі якщо сторони не досягли згоди щодо зміни (розірвання) договору або у разі неодержання відповіді у встановлений строк з урахуванням часу поштового обігу, заінтересована сторона має право передати спір на вирішення суду.

Загальні вимоги до виконання зобов'язання сформульовані в ст. 526 Цивільного кодексу України та ч. 1 ст. 193 Господарського кодексу України.

За змістом ч. 2 ст. 651 Цивільного кодексу України договір може бути розірвано на вимогу однієї із сторін у разі істотного порушення договору другою стороною та в інших випадках, встановлених договором або законом.

У світлі приписів ч.1 ст. 284, ч. 3 ст. 285 Господарського кодексу України умова про сплату орендної плати відноситься до істотних умов договору оренди у розумінні ч. 1 ст. 180 Господарського кодексу України та ч. 1 ст. 638 Цивільного кодексу України.

Як вбачається із матеріалів справи, зазначена вимога спірного договору, що формулює істотну умову, Відповідачем належним чином не виконана, внаслідок чого утворилась заборгованість, щодо якої суд дійшов висновку, зазначеному вище, про її стягнення.

Крім того, пунктом 4.4. Договору передбачено право орендодавця достроково розірвати договір в разі, якщо Орендар вносить орендну плату несвоєчасно.

Як вбачається з матеріалів справи, згоди щодо розірвання договору у позасудовому порядку сторони не досягли.

Викладене, за висновком суду, вказує на наявність достатньої у розумінні ч. 3 ст. 291 Господарського кодексу України підстави для дострокового розірвання спірного договору оренди, оскільки саме із можливості своєчасного отримання орендних платежів виходив Позивач, укладаючи такий договір.

Крім того, згідно ст. 783 Цивільного кодексу України Наймодавець має право вимагати розірвання договору найму, якщо

- наймач користується річчю всупереч договору або призначенню речі.

- наймач без дозволу наймодавця передав річ у користування іншій особі.

- наймач своєю недбалою поведінкою створює загрозу пошкодження речі.

Як вбачається з матеріалів справи, в порушення умов п.4.1 Договору Відповідачем не додержані вимоги протипожежних норм, що підтверджується оцінкою протипожежного стану приміщення, яке виконане 04.03.2013р. ТОВ «ВТФ «Азовпроммонтаж», якою виявлені численні порушення Відповідачем вимог протипожежних норм та правил, які викладені в експертній оцінці ( небезпечне встановлення мангалу всередині приміщення, несправна пожежна сигналізація та інші) та створюють загрозу пошкодження та знищення приміщення та обладнання, а також підтверджено службовою запискою від 10.05.2013р. керуючого магазина «Ева» та листом №113 від 10.07.2013р. директора ТОВ «Руш», відповідно до яких орендарем ОСОБА_2 заблокований пожежний вихід з приміщення та відмовлено в його звільненні.

Порушення Відповідачем протипожежних норм створює загрозу пошкодження приміщення, що є самостійною підставою для розірвання договору оренди на вимогу Орендодавця.

Таким чином, вимоги Позивача про розірвання спірного договору також підлягають задоволенню.

Разом з тим, доводи позивача про факт зайняття площі, яка перевищує надану в оренду не є користуванням майном всупереч умов договору та не може бути підставою для розірвання договору оренди.

Згідно ч. 2 ст. 202 Господарського кодексу України та ч. 2 ст. 653 Цивільного кодексу України у разі розірвання договору зобов'язання сторін припиняються.

Виходячи з положень, наведених в ст.173 Господарського кодексу України, ст.ст. 11, 509 Цивільного кодексу України, згідно яких зобов'язання як правовідношення сторін є підставою для існування відповідних прав та обов'язків його учасників, припинення зобов'язання зумовлює і припинення існування підстави для відповідного права, зокрема - для подальшого перебування у Відповідача майна, отриманого за спірним договором.

Пунктом 2.3. спірного договору оренди встановлений обов'язок Орендаря у разі припинення договору повернути об'єкт оренди в стані, не гіршим, ніж на момент прийняття в оренду, з урахування фізичного зносу.

Аналогічні положення щодо обов'язку повернення із вказівкою на негайність його здійснення закріплені і в ч. 1 ст. 785 Цивільного кодексу України.

Враховуючи вищевказані приписи, суд дійшов висновку, що вимоги Позивача про зобов'язання звільнити займане нежитлове приміщення є тотожними з вимогами про зобов'язання повернути нежитлове приміщення Позивачу.

Отже, позовні вимоги про зобов'язання Відповідача повернути орендоване майно також підлягають задоволенню у повному обсягу.

Відповідно до ст. 84 Господарського процесуального кодексу України у рішенні за результатами розгляду позову про зобов'язання виконати певну дію (в розглядуваному випадку -повернути об'єкт оренди) суд має вказати строк вчинення відповідної дії. Враховуючи, що такий строк умовами договору не визначений, суд, задля забезпечення належних умов для звільнення Орендарем об'єкту від власних речей, дійшов висновку про необхідність встановлення строку вчинення відповідних дій тривіальністю 10 календарних днів з моменту набрання рішенням законної сили.

Відповідно до ст. 49 Господарського процесуального кодексу України судові витрати пропорційно сумі задоволених вимог підлягають стягненню з Відповідача на користь Позивача.

На підставі викладеного, керуючись ст.ст.4, 4-2 - 4-6, 22, 33, 34, 43, 49, 75, 82-85 Господарського процесуального кодексу України, суд -

ВИРІШИВ:

Позовні вимоги Товариства з додатковою відповідальністю "АГРО-СЕРВІС", м. Маріуполь Донецької області до відповідача Фізичної особи-підприємця ОСОБА_2, м. Маріуполь Донецької області про розірвання договору оренди нежитлового приміщення №15 від 12.11.2012р., зобов'язання звільнити займане нежитлове приміщення та стягнення суми боргу з орендної плати в розмірі 44 891,58грн. задовольнити частково.

Розірвати договір оренди приміщення №15 від 12.11.2012р. укладений між Товариством з додатковою відповідальністю "АГРО-СЕРВІС", м. Маріуполь Донецької області (код ЄДРПОУ 20319695) та Фізичною особою-підприємцем ОСОБА_2, м. Маріуполь Донецької (ІНН НОМЕР_1).

Зобов'язати Фізичну особу-підприємцем ОСОБА_2, м. Маріуполь Донецької області (АДРЕСА_2, ІНН НОМЕР_1) повернути Товариству з додатковою відповідальністю "АГРО-СЕРВІС", м. Маріуполь Донецької області (87515, м. Маріуполь, Донецької області, вул. Фонтанна, б. 68, код ЄДРПОУ 20319695) протягом 10 календарних днів з моменту набрання рішенням законної сили нежитлове приміщення, площею 316кв.м., розташоване за адресою: АДРЕСА_1 та обладнання, яке надано згідно договору оренди нежитлового приміщення №15 від 12.11.2012р.

Видати наказ після набрання рішенням законної сили.

Стягнути з Фізичної особи-підприємця ОСОБА_2, м. Маріуполь Донецької області (АДРЕСА_2, ІНН НОМЕР_1) на користь Товариства з додатковою відповідальністю "АГРО-СЕРВІС", м. Маріуполь Донецької області (87515, м. Маріуполь, Донецької області, вул. Фонтанна, б.68, код ЄДРПОУ 20319695) заборгованість в розмірі 35 591,58грн.

Видати наказ після набрання рішенням законної сили.

У задоволенні решти позовних вимог відмовити.

Стягнути з Фізичної особи-підприємця ОСОБА_2, м. Маріуполь Донецької області (АДРЕСА_2, ІНН НОМЕР_1) на користь Товариства з додатковою відповідальністю "АГРО-СЕРВІС", м. Маріуполь Донецької області (87515, м. Маріуполь, Донецької області, вул. Фонтанна, б.68, код ЄДРПОУ 20319695) витрати по сплаті судового збору в розмірі 3696,40 грн.

Видати наказ після набрання рішенням законної сили.

Рішення набирає законної сили після закінчення строку подання апеляційної скарги, якщо апеляційну скаргу не було подано, а у разі подання апеляційної скарги - після розгляду справи апеляційним господарським судом, якщо рішення не буде скасовано.

Суддя О.В. Чернова

Повний текст рішення складено та підписано 16.10.2013р.