Рішення № 34139544, 09.10.2013, Господарський суд Тернопільської області

ІМЕНЕМ УКРАЇНИ

РІШЕННЯ

"09" жовтня 2013 р.Справа № 921/887/13-г/1Господарський суд Тернопільської області

у складі судді Чопко Ю.О.

Розглянув справу

за позовом Публічного акціонерного товариства комерційний банк "ПриватБанк", вул. Набережна Перемоги, 50, м. Дніпропетровськ

до Фізичної особи-підприємця ОСОБА_1, АДРЕСА_1

про стягнення 42 594 грн.17 коп..

За участю представників сторін:

Позивача: Шацька Світлана Ігорівна, провідний юрисконсульт, довіреність № 3014-О від 17.09.13р.;

Відповідача: не з'явився.

В судовому засіданні учаснику судового процесу роз'яснено його процесуальні права та обов'язки, передбачені статтями 20, 22, 81-1 ГПК України.

За відсутності відповідного клопотання технічна фіксація судового засідання не здійснювалась.

Суть справи:

Публічне акціонерне товариство комерційний банк "ПриватБанк", вул. Набережна Перемоги, 50, м. Дніпропетровськ, звернулось до господарського суду Тернопільської області із позовом про стягнення з Фізичної особи-підприємця ОСОБА_1 АДРЕСА_1 - 42594 грн.17 коп., з яких 9532 грн. 81 коп. заборгованості за кредитом,16082 грн.76 коп. заборгованості по процентам за користування кредитом та 16978 грн.60 коп. пені за несвоєчасне виконання зобов'язань за договором.

Ухвалою господарського суду Тернопільської області від 30 серпня 2013р. порушено провадження у даній справі, та призначено її розгляд на 16 вересня 2013 року на 15 год. 30хв., який було, відповідно до ст. 77 ГПК України, відкладено на 07 жовтня 2013 року на 15 год. 00 хв. з підстав, зазначених у відповідній ухвалі.

Представник позивача в судовому засіданні повністю підтримала викладені в позовній заяві вимоги.

Відповідач явку повноважного представника в жодне судове засідання не забезпечив. Про час та місце розгляду справи був повідомлений належним чином відповідно до вимог статті 64 Господарського процесуального кодексу України за змістом якої ухвала про порушення провадження у справі надсилається сторонам за повідомленою ними господарському суду поштовою адресою, а у разі ненадання такої інформації - за адресою їх місцезнаходження, зазначеною в Єдиному державному реєстрі юридичних осіб та фізичних осіб-підприємців. У разі відсутності осіб за такою адресою, вважається, що ухвала про порушення провадження вручена їм належним чином.

Відповідно до роз'яснень Вищого господарського суду України, вкладених в інформаційному листі № 01-8/482 від 13.08.2008 року, до повноважень господарських судів не віднесено з'ясування фактичного місцезнаходження юридичних осіб або місця проживання фізичних осіб-учасників судового процесу на час вчинення тих чи інших процесуальних дій. Тому відповідні процесуальні документи надсилаються господарським судом згідно з поштовими реквізитами учасників судового процесу, наявними в матеріалах справи.

За змістом підпункту 3.9.1. п. 3.9. постанови пленуму Вищого господарського суду України від 26.12.2011 року № 18 (із змін. і доп.) "Про деякі питання практики застосування Господарського процесуального кодексу України судами першої інстанції" особи, які беруть участь у справі, вважаються повідомленими про час і місце розгляду судом справи у разі виконання останнім вимог частини першої статті 64 та статті 87 ГПК. У разі якщо ухвалу про порушення провадження у справі було надіслано за належною адресою (тобто повідомленою суду стороною, в разі ненадання суду відповідної інформації - адресою, зазначеною в Єдиному державному реєстрі юридичних осіб та фізичних осіб - підприємців), і не повернуто підприємством зв'язку або повернуто з посиланням на відсутність (вибуття) адресата, відмову від одержання, закінчення строку зберігання поштового відправлення тощо, то вважається, що адресат повідомлений про час і місце розгляду справи судом.

За таких обставин, а також беручи до уваги, що відповідно до статті 33 Господарського процесуального кодексу України обов'язок доказування і подання доказів покладено на сторони, суд згідно зі статтею 75 Господарського процесуального кодексу України розглядає справу за відсутності відповідача за наявними матеріалами.

Розглянувши матеріали справи, заслухавши пояснення та доводи учасника судового процесу, суд встановив наступне:

Згідно ст. 1 ГПК України право на звернення до господарського суду за захистом своїх порушених, оспорюваних прав і охоронюваних законом інтересів мають підприємства, установи, організації, інші юридичні особи (у тому числі іноземні), громадяни, які здійснюють підприємницьку діяльність і в установленому порядку набули статусу суб'єкта підприємницької діяльності. Майново - господарські зобов'язання, які виникають між суб'єктами господарювання або між суб'єктами господарювання і негосподарюючими суб'єктами - юридичними особами на підставі господарських договорів, є господарсько - договірними зобов'язаннями (ч. 1 ст. 179 ГК України).

В силу ст. 11 ЦК України цивільні права і обов'язки виникають із дій осіб, що передбачені актами цивільного законодавства, а також із дій осіб, що не передбачені цими актами, але за аналогією породжують цивільні права та обов'язки.

Згідно ст. 345 Господарського кодексу України кредитні відносини здійснюються на підставі кредитного договору, що укладається між кредитором і позичальником у письмовій формі. У кредитному договорі передбачаються мета, сума і строк кредиту, умови і порядок його видачі та погашення, види забезпечення зобов'язань позичальника, відсоткові ставки, порядок плати за кредит, обов'язки, права і відповідальність сторін щодо видачі та погашення кредиту. Кредити надаються банком під відсоток, ставка якого, як правило, не може бути нижчою від відсоткової ставки за кредитами, які бере сам банк, і відсоткової ставки, що виплачується ним по депозитах.

Відповідно до положень ст. ст. 638, 639 ЦК України договір є укладеним, якщо сторони в належній формі досягли згоди з усіх істотних умов договору. Договір може укладатися у будь-якій формі, якщо вимоги щодо форми договору не встановлені законом. Якщо сторони домовилися укласти договір у певній формі, він вважається укладеним з моменту надання йому цієї форми, навіть якщо законом ця форма для даного виду договору не вимагалася.

Відповідно до ст. 629 ЦК України договір є обов'язковим для виконання сторонами.

Як вбачається з матеріалів справи, 01 листопада 2005 року між Фізичною особою-підприємцем ОСОБА_1, АДРЕСА_1 (далі - Клієнт, відповідач) і Публічним акціонерним товариством Комерційний Банк "ПРИВАТБАНК" (далі - Банк, позивач) укладено договір банківського рахунку № ТЕ 0VZV (далі - договір), у відповідності до п. 1.1. якого, Банк відкриває Клієнту поточний рахунок у національній та іноземній валюті (у тому числі картковий та інші рахунки зі спеціальним режимом використання) та здійснює його розрахункове та касове обслуговування відповідно до чинного законодавства України, нормативних актів Національного банку України та умов цього договору.

За договором банківського рахунку Банк зобов'язується приймати і зараховувати на рахунок, відкритий Клієнту, грошові кошти, що йому надходять, виконувати розпорядження Клієнта про перерахування і видачу відповідних сум з рахунку та здійснювати інші операції за рахунком у порядку та на умовах, передбачених цим договором (п. 1.2. договору).

Банк має право використовувати грошові кошти на рахунку Клієнта, гарантуючи його право безперешкодно розпоряджатися цими коштами. Нарахування відсотків на залишки вільних коштів на рахунку Клієнта (розміри, порядок оплати та строки) здійснюються згідно з тарифами Банку, зазначеними у додатку № 1, який є невід'ємною частиною цього договору (п. 1.3. договору).

Пунктом 6.1. договору встановлено, що договір укладений на невизначений строк, набуває чинності з дня його підписання обома сторонами і припиняє свою дію відповідно до умов цього договору та чинного законодавства.

01 листопада 2006 року сторонами підписано додаток № 7 "Про регламент надання мінімального бланкового овердрафтового кредиту на картковий рахунок" до договору № ТЕ 0VZV банківського рахунка від 01.11.2005 року (далі - Додаток № 7), у відповідності до п. 1.1. якого, Банк за наявності вільних грошових ресурсів зобов'язується здійснювати овердрафтове обслуговування Клієнта на підставі анкети-заяви на встановлення овердрафтового кредиту на картковий рахунок (додаток 8 до цього договору), що полягає в проведенні платежів, здійснених довіреними особами Клієнта з використанням корпоративних платіжних карток, понад залишок коштів на картковому рахунку Клієнта НОМЕР_1, відкритому в Банку (далі - картрахунок), за рахунок кредитних коштів у межах ліміту, встановленого відповідно до п. 1.3 цього додатка, шляхом дебетування картрахунку. При цьому утворюється дебетове сальдо.

Відповідно до п. 1.2. кредитного договору, кредит надається в обмін на зобов'язання Клієнта з повернення кредиту, дебіторської заборгованості, сплати відсотків та винагороди в обговорені цим додатком до договору терміни. У разі надходження в Банк:

- розрахункових документів на примусове списання коштів з карткового рахунку;

- рішення (розпорядження) про припинення видаткових операцій за картковим рахунком від органу, що має відповідні повноваження для прийняття цього рішення (розпорядження);

- накладення арешту на картковий рахунок Банк припиняє здійснювати обслуговування на цілі, визначені п. 4.2 додатка 6 до цього договору. Зобов'язання Банку за овердрафтовим обслуговуванням Клієнта за картковим рахунком і наданням кредиту відновлюються після виконання Банком у кожному із зазначених вище випадків функцій, покладених на нього чинним законодавством України, що регулює здійснення розрахунків у національній та іноземній валютах. Подальші взаємини сторін регулюються додатково.

Проведення платежів Клієнта у порядку, встановленому цими Додатками до договору здійснюється Банком у термін до 30.10.2007 року (пункт 1.3 Додатку № 7 до договору).

Відповідно до пунктів 1.4, 1.6 Додатків № 7 до договору Клієнт здійснює погашення кредиту, отриманого в межах ліміту, не пізніше терміну закінчення безперервного користування кредитом (не більше 30 днів).

Пунктом 1.5. кредитного договору встановлено, що клієнт сплачує відсотки за весь час фактичного користування кредитом згідно п.п. 3.1, 3.2., 3.3. цього додатка до договору.

За користування кредитом у період з дати виникнення дебетового сальдо на картковому рахунку Клієнта після закриття банківського дня Клієнт сплачує відсотки, виходячи з диференційованої процентної ставки, розмір якої залежить від терміну користування кредитом і встановлений у розділі 4 цього додатка до договору (п. 3.1. договору).

Відповідно до ст. 212 Цивільного кодексу України у разі порушення Клієнтом будь-якого із зобов'язань з погашення кредиту, передбачених цим додатком до договору, Клієнт сплачує Банку відсотки за користування кредитом у розмірі подвійної ставки річних інтервалу "16-30 днів" від суми залишку непогашеної заборгованості (п. 3.2. договору).

Пунктом 3.3. кредитного договору передбачено, що сплата відсотків за користування кредитом, розрахованих згідна з пп. 3,1, 3.2 цього додатка до договору, здійснюється в порядку, визначеному в пп. 1.11, 2.3 цього додатка до договору. Відсотки, не сплачені після закінчення періоду безперервного користування кредитом, вважаються простроченими. Сплата відсотків може бути здійснена Клієнтом також з інших належних йому рахунків у встановленому законом порядку.

Згідно п. 3.10. договору, нарахування відсотків за користування кредитом здійснюється щодня, починаючи з дати утворення на картковому рахунку дебетового сальдо на момент закриття банківського дня, за кількість днів користування кредитними коштами, виходячи з фактичної кількості календарних днів у році. Нарахування відсотків здійснюється до повного погашення заборгованості за кредитом на суму залишку заборгованості за кредитом. День повернення кредиту в часовий інтервал розрахунку відсотків не включається.

У випадку, якщо дата погашення кредиту і/чи сплати відсотків за користування кредитом, винагороди, неустойки згідно із цим додатком до договору припадає на вихідний чи святковий день, зазначені платежі повинні бути виконані в банківський день, що передує вихідному чи святковому дню (п. 3.11. договору).

З матеріалів справи вбачається, що згідно договору № ТЕ 0VZV банківського рахунка від 01.11.2005 року та додатку № 7 до нього, відповідач отримав кредитний ліміт у розмірі 10 000,00 грн.

Позивач зазначає, що зобов'язання за вказаним кредитним договором перед відповідачем виконав в повному обсязі, а саме надав кредитний ліміт у розмірі 10 000,00 грн.

Причиною спору є невиконання відповідачем прийнятих на себе зобов'язань за Додаткам № 7 до договору № ТЕ 0VZV банківського рахунка від 01.11.2005 року у частині повернення суми кредиту, процентів за користування кредитом, пені за прострочення платежів.

Як вбачається з матеріалів справи, між сторонами у справі виникли зобов'язання за договором кредиту, згідно якого, та в силу ст. 1054 Цивільного кодексу України, за кредитним договором банк або інша фінансова установа (кредитодавець) зобов'язується надати грошові кошти (кредит) позичальникові у розмірі та на умовах, встановлених договором, а позичальник зобов'язується повернути кредит та сплатити проценти.

Відповідно до статті 526 Цивільного Кодексу України зобов'язання має виконуватися належним чином відповідно до умов договору, інших актів цивільного законодавства, а за відсутності таких умов та вимог - відповідно до звичаїв ділового обороту або інших вимог, що звичайно ставляться. Одностороння відмова від зобов'язання або одностороння зміна його умов не допускається, якщо інше не встановлено законом або договором (стаття 525 Цивільного Кодексу України).

Якщо у зобов'язанні встановлений строк його виконання, то воно підлягає виконанню у цей строк (стаття 530 Цивільного кодексу України).

З урахуванням пунктів 1.4, 1.6 Додатку № 7 до договору строк повернення кредиту вважається таким, що настав.

Доказів погашення заборгованості за кредитом у сумі яких 9532 грн. 81 коп. Фізичною особою - підприємцем ОСОБА_1, АДРЕСА_1, суду не надано, відтак позов в цій частині підлягає до задоволення як обґрунтовано заявлений.

За користування кредитом встановлена диференційована процентна ставка: протягом 1-3 днів - 12%; протягом 4-7 днів - 13%; протягом 8-15 днів - 17%; протягом 16-30 днів - 19% (пункт 4.1.1 Додатку № 7 до договору).

У випадку непогашення кредиту після закінчення 30 днів з дати початку періоду безперервного користування кредитом, починаючи з 31-го дня встановлюється подвоєна процентна ставка у розмірі подвійної ставки річних інтервалу "16-30 днів" від суми залишку непогашеної заборгованості (пункти 3.2, 4.2.5 Додатку № 7 до договору).

З огляду на положення вищезазначених пунктів Додатку № 7 до договору є правомірною вимога позивача про стягнення заборгованості за процентами за користування кредитом у сумі 16082 грн. 76 коп.

Згідно з частиною 1 статті 199 Господарського кодексу України виконання господарських зобов'язань забезпечується заходами захисту прав та відповідальності учасників господарських відносин, передбаченими цим Кодексом та іншими законами. До відносин щодо забезпечення виконання зобов'язань учасників господарських відносин застосовуються відповідні положення Цивільного кодексу України.

Порушенням зобов'язання, відповідно до статті 610 Цивільного кодексу України, є його невиконання або виконання з порушенням умов, визначених змістом зобов'язання (неналежне виконання).

Виконання зобов'язання (основного зобов'язання) забезпечується, якщо це встановлено договором або законом (стаття 548 Цивільного кодексу України). Виконання зобов'язань може забезпечуватись згідно договору неустойкою (штрафом, пенею). Пенею є неустойка, що обчислюється у відсотках від суми не своєчасно виконаного грошового зобов'язання за кожен день прострочення виконання (стаття 549 Цивільного кодексу України).

Відповідно до пункту 5.1 Додатку № 7 від 06.11.2006р. до договору у разі порушення Клієнтом будь-якого із зобов'язань зі сплати відсотків за користування кредитом, передбачених пунктами 1.5, 1.9, 1.12.1, 3.1, 3.2, 3.3 цього Додатка до договору, термінів повернення кредиту й інших витрат, передбачених пунктами 1.3, 1.4, 1.6, 1.7, 1.8, 1.9, 1.12.2, 1.12.14 цього Додатку до договору, винагороди, передбаченої пунктами 1.10, 3.4, 3.5, 3.6 цього Додатка до договору Клієнт сплачує Банку за кожен випадок порушення пеню в розмірі 0,2% від суми простроченого платежу за кожен день прострочення платежу, але не більше подвійної облікової ставки Національного банку України, що діяла у період за який виплачується пеня.

Відповідно до п. 5.3. Додатку 7 "Регламент надання мінімального бланкового овердрафтного кредиту на картковий рахунок" від 06.11.2006 до договору "нарахування неустойки за кожен випадок порушення зобов'язань, передбаченої пп. 5.1., 5.2., здійснюється протягом 3 (трьох) років з дня, коли відповідне зобов'язання мало бути виконане Клієнтом". Як видно з доданого до позовної заяви "Розрахунку заборгованості за договором No TEOVZV від 06-11-2006, укладеного між ПриватБанком та клієнтом ФОП ОСОБА_1, станом на 20-03-2013р." порушення зобов'язання Клієнтом відбулося 19.07.2007р. (19.07.2007р. сума заборгованості - 9532,81 грн. перенесена з розділу "Сальдо поточне" в розділ "Сальдо прострочене". Отже, позивач правомірно нараховував пеню починаючи з 19.07.2007р.

Відповідно до вищезгаданого п. 5.3. нарахування пені повинно було припинитися через три роки, отже, 19.07.2010р. У той же час, як випливає з " Розрахунку заборгованості за договором No TEOVZV від 06-11-2006, укладеного між ПриватБанком та клієнтом ФОП ОСОБА_1, станом на 20-03-2013р.", до суми позову включена сума пені, розрахована по 20.03.2013р., з чим не можна погодитись.

За порушення строків виконання платежів позивач мав право нарахувати відповідачу пеню за період з 19.07.2007р. по 19.07.2010р., що складає 9 438 грн. 44 коп.

У задоволенні позовних вимог в частині стягнення 7540 грн. 16 коп. пені за період з 20.07.2010р. по 20.03.2013р. слід відмовити за необґрунтованістю.

У відповідності до ч. 2 ст. 193 ГК України, кожна сторона повинна вжити усіх заходів, необхідних для належного виконання нею зобов'язання, враховуючи інтереси другої сторони та забезпечення загальногосподарського інтересу.

12.03.13р. позивач направив відповідачу претензію № 61106ТЕН0О208, в якій просить погасити прострочену заборгованість в повному обсязі за реквізитами, встановленими умовами Кредитного договору.

Вимога позивача, що була пред'явлена відповідачу щодо виконання зобов'язання, залишена без відповіді та задоволення.

Як слідує з матеріалів справи та що підтверджує в судовому засіданні позивач, на день розгляду справи будь-яких доказів, які б свідчили про повне погашення відповідачем заборгованості по відсотках і пені суду не надано.

При таких обставинах та відповідно до вимог ст.ст.509, 525, 526, 530 Цивільного кодексу України та ст.ст. 33, 34 ГПК України позовні вимоги позивача підлягають до задоволення частково, а саме 42594 грн. 17 коп., з яких 9532 грн. 81 коп. заборгованості за кредитом, 16082 грн.76 коп. заборгованості по процентам за користування кредитом та 9438 грн. 44 коп. пені за несвоєчасне виконання зобов'язань за договором, як обґрунтовано заявлені позивачем та не оспорені відповідачем.

Судовий збір, у відповідності до ст. 49 ГПК України та п. 4.1. Постанови Пленуму Вищого господарського суду України від 21.02.2013р. № 7, покладається на сторони пропорційно задоволених позовних вимог.

Враховуючи викладене та керуючись ст.ст. 22, 33, 34, 43, 49, 82, 84, 85 ГПК України, господарський суд -

ВИРІШИВ:

1.Позов задовольнити частково.

2.Стягнути з Фізичної особи-підприємця ОСОБА_1, АДРЕСА_1 (ідентифікаційний код НОМЕР_2) на користь Публічного акціонерного товариства комерційний банк "ПриватБанк", вул. Набережна Перемоги, 50, м. Дніпропетровськ (код 14360570) - 35 054 грн.01 коп., з яких 9532 (дев'ять тисяч п'ятсот тридцять дві) грн. 81 коп. заборгованості за кредитом, 16082 (шістнадцять тисяч вісімдесят дві) грн. 76 коп. заборгованості по процентам за користування кредитом, 9 438 (дев'ять тисяч чотириста тридцять вісім) грн. 44 коп. пені за несвоєчасне виконання зобов'язань за договором та 1 415 (одну тисячу чотириста п'ятнадцять) грн. 93 коп. в повернення сплаченого

В решті позову відмовити.

Наказ видати після набрання рішенням законної сили.

Протягом десяти днів з дня складення повного тексту цього рішення сторони мають право подати апеляційну скаргу до Львівського апеляційного господарського суду через цей суд.

Повний текст рішення виготовлено 11 жовтня 2013р.

Суддя Ю.О. Чопко