Рішення № 34139304, 01.10.2013, Господарський суд Київської області

ГОСПОДАРСЬКИЙ СУД

Київської області

01032, м. Київ - 32, вул. С.Петлюри, 16тел. 239-72-81

Р І Ш Е Н Н Я

ІМЕНЕМ УКРАЇНИ

"01" жовтня 2013 р. Справа № 911/2947/13

Господарський суд Київської області у складі судді Черногуза А.Ф., розглянувши у відкритому судовому засіданні справу за позовом Публічного акціонерного товариства «Київобленерго», до Підприємства комунального господарства при Гореницькій сільській раді про стягнення суми,

за участю представників сторін:

позивача: Гулевич В.Г. (дов. №85 від 17.05.2013);

відповідача: не з'явились.

ОБСТАВИНИ СПРАВИ:

У провадженні господарського суду Київської області знаходиться справа за позовом Публічного акціонерного товариства «Київобленерго», до Підприємства комунального господарства при Гореницькій сільській раді про стягнення суми.

Позовні вимоги обґрунтовані неналежним виконанням відповідачем своїх зобов'язань за договором на користування електричною енергією № 747від 15.01.2001.

Ухвалою господарського суду Київської області від 30.07.2013 порушено провадження у справі та призначено її до розгляду на 13.08.2013.

Ухвалою від 13.08.2013 розгляд справи було відкладено на 27.08.2013.

В судовому засіданні 27.08.2013 було оголошено перерву до 10.09.2013.

10.09.2013 від позивача надійшло клопотання про продовження строку розгляду справи на 15 днів в порядку ст. 69 Господарського процесуального кодексу України.

Ухвалою від 10.09.2013 строк розгляду справи було продовжено на 15 днів.

В судовому засіданні 10.09.2013 було оголошено перерву до 01.10.2013.

В судовому засіданні 01.10.2013 суд заслухав пояснення представника позивача, він підтримав позовні вимоги в повному обсязі. Відповідач в судове засідання не з'явився.

Особи, які беруть участь у справі, вважаються повідомленими про час і місце розгляду судом справи у разі виконання останнім вимог частини першої ст. 64 та ст. 87 Господарського процесуального кодексу України. За змістом цієї норми, зокрема, в разі якщо ухвалу про порушення провадження у справі було надіслано за належною адресою (тобто повідомленою суду стороною, а в разі ненадання суду відповідної інформації - адресою, зазначеною в Єдиному державному реєстрі юридичних осіб та фізичних осіб - підприємців), і не повернуто підприємством зв'язку або повернуто з посиланням на відсутність (вибуття) адресата, відмову від одержання, закінчення строку зберігання поштового відправлення тощо, то вважається, що адресат повідомлений про час і місце розгляду справи судом. У випадку нез'явлення в засідання господарського суду представників обох сторін або однієї з них справа може бути розглянута без їх участі, якщо неявка таких представників не перешкоджає вирішенню спору (Аналогічна правова позиція викладена в п.п. 3.9.1, 3.9.2 Постанови Пленуму Вищого господарського суду України № 18 від 26.12.2011 «Про деякі питання практики застосування Господарського процесуального кодексу України судами першої інстанції»).

Таким чином, сторони вважаються належним чином повідомленими про час та місце судового засідання.

Враховуючи, що сторони були належним чином повідомленими про судове засідання та те, що норми ст. 38 Господарського процесуального кодексу України, щодо обов`язку господарського суду витребувати у сторін документи і матеріали, необхідні для вирішення спору, кореспондуються з диспозитивним правом сторін подавати докази, та враховуючи, що п. 4 ч. 3 статті 129 Конституції України визначає одним з принципів судочинства свободу в наданні сторонами суду своїх доказів і у доведенні перед судом їх переконливості, господарський суд вважає, що судом в межах наданих ним повноважень створені належні умови для надання сторонами доказів та вважає за можливе розглядати справу за наявними у справі документами.

Розглянувши матеріали справи, заслухавши пояснення представника позивача, дослідивши докази та оцінивши їх в сукупності, суд

УСТАНОВИВ:

15.01.2000 між Акціонерною енергопостачальною компанією «Київобленерго» (постачальник) та Підприємством комунального господарства при Гореницькій сільській раді (споживач) було укладено договір на користування електричною енергією. Відповідно до п. 1 договору електропостачальник зобов'язується постачати електричну енергію у відповідності з умовами договору, а споживач своєчасно проводити оплату за електричну енергію та виконувати інші умови, визначені даним договором.

Згідно п.п. 4, 4.2. договору відповідач взяв на себе зобов'язання своєчасно сплачувати поточну плату за електроенергію банківськими коштами, а також вносити всі інші платежі за розрахунковий період згідно з діючими в цей період тарифами, індексом цін та умовами цього договору. З метою визначення величини електричної енергії відповідач зобов'язується знімати та представляти за установленою формою до елетропостачальної організації показання розрахункових електролічильників та електролічильників субспоживачів (перелік визначено в додатку).

Розрахунки за електричну енергію та інші платежі за розрахунковий період (місяць) здійснюються за діючими тарифами відповідно до тарифних груп та класів напруги кожного приєднання. Щомісячно 15 числа згідно з додатком № 4 до договору на користування електроенергією направляється представник споживача у відділ збута для подання звіту про використану електроенергію, за розрахунковий період (місяць), документів, що підтверджують оплату за розрахунковий період та одержання платіжних вимог-доручень для поточної сплати електроенергії, що споживається в наступному розрахунковому періоді та інших платіжних документів (п.п. 6, 6.1. договору).

Споживачу були встановлені відповідні лічильники, проводились їх перевірки. Постачальник належним чином виконував свої зобов'язання за договором, що підтверджується сплатою споживача наданих послуг, а також відсутністю скарг або заперечень за весь період дії договору.

Відповідно до ст. 173 Господарського кодексу України та ст. 509 Цивільного кодексу України, зобов'язанням є правовідношення, в якому одна сторона (боржник) зобов'язана вчинити на користь другої сторони (кредитора) певну дію (передати майно, виконати роботу, надати послугу, сплатити гроші тощо) або утриматися від певної дії, а кредитор має право вимагати від боржника виконання його обов'язку.

Статтями 174 Господарського кодексу України та 11, 509 Цивільного кодексу України визначено, що господарські зобов'язання можуть виникати безпосередньо із закону або іншого нормативно-правового акта, що регулює господарську діяльність, а також з господарського договору та інших угод, передбачених законом, а також з угод, не передбачених законом, але таких, які йому не суперечать.

Згідно положень ст. 626 Цивільного кодексу України, договором є домовленість двох або більше сторін, спрямована на встановлення, зміну або припинення цивільних прав та обов'язків.

Згідно із ст. 193 Господарського кодексу України суб'єкти господарювання та інші учасники господарських відносин повинні виконувати господарські зобов'язання належним чином відповідно до закону, інших правових актів, договору, а за відсутності конкретних вимог щодо виконання зобов'язання відповідно до вимог, що у певних умовах звичайно ставляться. До виконання господарських договорів застосовуються відповідні положення Цивільного кодексу України з урахуванням особливостей, передбачених цим Кодексом. Не допускаються одностороння відмова від виконання зобов'язань, крім випадків, передбачених законом, а також відмова від виконання або відстрочка виконання з мотиву, що зобов'язання другої сторони за іншим договором не було виконано належним чином.

На виконання умов договору відповідачем подавалися позивачу звіти за квітень та травень 2013 року з показниками по лічильникам згідно переліку, відповідачем відповідно до останніх виставлялися рахунки на оплату. Згідно наданого позивачем помісячного розрахунку та банківської виписки, заборгованість відповідача становить 135559,39 грн. Копії вказаних документів містяться в матеріалах справи.

Отже, судом встановлено, що відповідач неналежним чином виконував свої договірні зобов'язання щодо сплати отриманої енергії, а відтак у відповідача виникло зобов'язання сплатити грошові кошти за отримані ним послуги.

Крім того, 01.10.2013 через канцелярію господарського суду Київської області надійшла заява відповідача, в якій він визнав заявлені позовні вимоги в повному обсязі.

Відповідно до ст. 525 Цивільного кодексу України одностороння відмова від зобов'язання або одностороння зміна його умов не допускається, якщо інше не встановлено договором або законом.

Відповідно до ч. 1 ст. 625 Цивільного кодексу України боржник не звільняється від відповідальності за неможливість виконання ним грошового зобов'язання.

За таких обставин, суд вважає вимогу позивача про стягнення з відповідача суми боргу у розмірі 135559,39 грн обґрунтованою, підтвердженою належними та допустимими доказами, відповідачем належним чином не спростованою, а відтак такою, що підлягає задоволенню.

Крім того, у позовній заяві позивач просить стягнути з відповідача 7045,55 грн пені, 323,07 грн втрат від інфляції, 1422,87 грн 3% річних.

Відповідно до п. 6.3. договору при відсутності оплати за електроенергію, яка спожита за розрахунковий період обумовлений договором, нараховується пеня в розмірі подвійної облікової ставки НБУ, що діє на дату виникнення боргу.

Приписами ст. 230 Господарського кодексу України встановлено, що штрафними санкціями у цьому Кодексі визнаються господарські санкції у вигляді грошової суми (неустойка, штраф, пеня), яку учасник господарських відносин зобов'язаний сплатити у разі порушення ним правил здійснення господарської діяльності, невиконання або неналежного виконання господарського зобов'язання.

Відповідно до ч. 3 ст. 549 Цивільного кодексу України пенею є неустойка, що обчислюється у відсотках від суми несвоєчасно виконаного грошового зобов'язання за кожен день прострочення виконання.

Частиною 6 ст. 232 Господарського кодексу України встановлено, що нарахування штрафних санкцій за прострочення виконання зобов'язання, якщо інше не встановлено законом або договором, припиняється через шість місяців від дня, коли зобов'язання мало бути виконано.

Відповідно до ст. 625 Цивільного кодексу України боржник не звільняється від відповідальності за неможливість виконання ним грошового зобов'язання. Боржник, який прострочив виконання грошового зобов'язання, на вимогу кредитора зобов'язаний сплатити суму боргу з урахуванням встановленого індексу інфляції за весь час прострочення, а також три проценти річних від простроченої суми, якщо інший розмір процентів не встановлений договором або законом.

Перевіривши розрахунок, наданий суду позивачем, суд дійшов висновку, що останній є арифметично вірним.

Крім того відповідачем не надавалося заперечень з приводу останнього та він визнав заявлені вимоги повністю.

Оскільки наданий позивачем розрахунок є арифметично вірним, складеним відповідно до вимог чинного законодавства, суд вважає, що вимоги позивача про стягнення з відповідача 7045,55 грн пені, 323,07 грн втрат від інфляції, 1422,87 грн 3% річних підлягають задоволенню.

Відповідно до ст. 33 Господарського процесуального кодексу України кожна сторона повинна довести ті обставини, на які вона посилається як на підставу своїх вимог і заперечень.

Відтак, сторони звертаючись до суду повинні враховувати те, що визначення та наповнення доказової бази переданого на розгляд суду спору покладаються саме на сторони, а не на суд. Суд вирішує спір на підставі поданих та витребуваних в порядку ст. 38 Господарського процесуального кодексу України сторонами доказів.

Витрати по сплаті судового збору, відповідно до ст. 49 Господарського процесуального кодексу України, покладаються судом на відповідача .

Враховуючи викладене, керуючись ст.ст. 49, 82-85 Господарського процесуального кодексу України, суд

В И Р І Ш И В:

1. Позов задовольнити повністю.

2. Стягнути з Підприємства комунального господарства при Гореницькій сільській раді (код ЄДРПОУ 23242220) на користь Публічного акціонерного товариства «Київобленерго» (код ЄДРПОУ 23243188) 135559,39 грн боргу, 7045,55 грн пені, 323,07 грн втрат від інфляції, 1422,87 грн 3% річних, а також 2887,02 грн судового збору.

3. Видати наказ.

Суддя А.Ф. Черногуз