Рішення № 34139273, 15.10.2013, Господарський суд Луганської області

ГОСПОДАРСЬКИЙ СУД ЛУГАНСЬКОЇ ОБЛАСТІ 91016, м. Луганськ, пл. Героїв ВВВ, 3а. Тел./факс 55-17-32, inbox@lg.arbitr.gov.ua ___________________________ ДОДАТКОВЕ РІШЕННЯ

15 жовтня 2013 року Справа № 913/2265/13

Провадження №31пн/913/2265/13

За позовом Прокурора Білокуракинського району в інтересах держави в особі Білокуракинської районної державної адміністрації, смт. Білокуракине Луганської області

до відповідача Товариства з обмеженою відповідальністю "Весна", м. Луганськ

про зобов'язання повернути земельну ділянку

та за зустрічним позовом Товариства з обмеженою відповідальністю "Весна", м. Луганськ

до відповідача Прокурора Білокуракинського району Луганської області в інтересах держави в особі Білокуракинської районної державної адміністрації, смт. Білокуракине Луганської області

про внесення змін до договору оренди земель водного фонду від 12.02.2010 року, державна реєстрація від 22.03.2010 № 041041500028.

Суддя Марченко Ю.І.

Без виклику представників сторін.

ВСТАНОВИВ:

Суть спору: Прокурор звернувся до суду з позовом до Товариства з обмеженою відповідальністю "Весна" в якому просить повернути Білокуракинській районній державній адміністрації земельну ділянку водного фонду загальною площею 92,0403 га, кадастровий номер 4420986600:13:001:0046, яка розташована на землях державної власності на території природно-заповідного фонду (ландшафтний заповідник місцевого значення "Самсонівська заводь") у стані не гіршому порівняно з тим, у якому воно її одержало.

Ухвалою суду від 28.08.2013 було порушено провадження у справі та призначено її до розгляду на 24.09.2013.

03.10.2013 року до господарського суду Луганської області надійшов зустрічний позов Товариства з обмеженою відповідальністю "Весна" про внесення змін до договору оренди земель водного фонду від 12.02.2010 року, державна реєстрація від 22.03.2010 № 041041500028.

Ухвалою господарського суду Луганської області по справі № 913/2265/13 від 03.10.2013 прийнято зустрічний позов до розгляду спільно з первісним.

Розгляд справи відкладався з причин та підстав, зазначених в ухвалах суду по даній справі.

10.10.2013 господарським судом Луганської області у даній справі прийнято рішення, яким у первісному позові відмовлено повністю, у зустрічному позові відмовлено повністю.

Судом встановлено, що рішенням суду по даній справі від 10.10.2013 не вирішено питання про розподіл судових витрат.

Так, в мотивувальній частині рішення зазначено, що на підставі ст.49 Господарського процесуального кодексу України, судові витрати у справі за первісним позовом слід покласти на позивача за первісним позовом, судові витрати за зустрічним позовом слід покласти на позивача за зустрічним позовом.

Проте, в резолютивній частині рішення не зазначено щодо розподілу судових витрат, відтак, не вирішено питання щодо розподілу судових витрат.

Позивачем за зустрічним позовом сплачено судовий збір.

Проте, позивачем за первісним позовом судовий збір не сплачено, оскільки позов заявлено прокурором.

Як зазначено у п.4.6 Постанови Пленуму Вищого господарського суду України № 7 від 21.02.2013 «Про деякі питання практики застосування розділу VI Господарського процесуального кодексу України», 4.6 приймаючи рішення зі справи, провадження в якій порушено за заявою прокурора, господарський суд у разі повної або часткової відмови в позові судовий збір стягується з визначеного прокурором позивача (так само повністю або пропорційно задоволеним вимогам), за винятком випадків, коли останнього звільнено від сплати судового збору, та коли позивачем у справі є сам прокурор; стягнення відповідних сум судового збору здійснюється в доход державного бюджету України.

При цьому суд враховує, що позивач за первісним позовом, Білокуракинська районна державна адміністрація, не звільнений від сплати судового збору при поданні позову із зазначеним предметом та у зазначеному випадку.

Суд також зазначає, що вимога у первісному позові є вимогою немайнового характеру, відтак, з врахуванням вимог п.п.1 п.2 ч.2 ст.4 Закону України «Про судовий збір» до стягнення підлягає 1 147,00 грн.

Відповідно до ч.1 ст.88 ГПК України, господарський суд має право за заявою сторони, прокурора, який брав участь в судовому процесі, або за своєю ініціативою прийняти додаткове рішення, ухвалу, якщо не вирішено питання про розподіл господарських витрат.

Вказані вище обставини є підставою для прийняття додаткового рішення у справі у частині розподілу господарських витрат.

Керуючись ст.ст. 49, 84, 88 Господарського процесуального кодексу України, суд,

ВИРІШИВ:

1. Прийняти додаткове рішення у справі № 913/2265/13.

2. Стягнути з Білокуракинської районної державної адміністрації, 92200, Луганська область, смт. Білокуракине, пл. Горького, 6, ідентифікаційний код 04052034 в доход Державного бюджету України на поточний рахунок 31214206783006, МФО 804013, код отримувача 37991503, одержувач - УДКСУ у м. Луганську, банк - ГУ ДКСУ в Луганській області, код бюджетної класифікації 22030001, символ 206, судовий збір у сумі 1147,00 грн., наказ видати.

Додаткове рішення набирає законної сили після закінчення строку на його оскарження.

Додаткове рішення може бути оскаржене в апеляційному та касаційному порядку.

Повний текст додаткового рішення складено 15.10.2013.

Суддя Ю.І. Марченко