Рішення № 34139132, 10.10.2013, Господарський суд Запорізької області

номер провадження справи 14/17/13

ГОСПОДАРСЬКИЙ СУД ЗАПОРІЗЬКОЇ ОБЛАСТІ

РІШЕННЯ

ІМЕНЕМ УКРАЇНИ

10.10.2013 р. Справа № 908/2819/13

За позовом Концерну «Міські теплові мережі» в особі Філії Концерну «Міські теплові мережі» Ленінського району, юридична адреса - 69091 м. Запоріжжя, бул. Гвардійський, 137; фактична адреса - 69065 м. Запоріжжя, вул. Щаслива, 2А

до відповідача Житлово-будівельного кооперативу-308 «Перетворювач-7», 69121 м. Запоріжжя, вул. Товариська, 56 кв. 25

про стягнення 175 948,85 грн.

Суддя Сушко Л.М.

За участю уповноважених представників сторін:

від позивача: Гринь А.А., довіреність №4090/27 від 18.06.2013р.

від відповідача: не з'явився

Суть спору:

Розглянуто позовну заяву Концерну «Міські теплові мережі» в особі Філії Концерну «Міські теплові мережі» Ленінського району (далі за текстом Концерн «МТМ») до відповідача Житлово-будівельного кооперативу-308 «Перетворювач-7» (далі за текстом ЖБК-308 «Перетворювач-7») про стягнення 175 948,85 грн.

Ухвалою господарського суду Запорізької області від 21.08.2013р. позовну заяву прийнято до розгляду і порушено провадження у справі № 908/2819/13, розгляд заяви призначено у судовому засіданні на 12.09.2013р., при цьому витребувано від сторін документи, необхідні для вирішення спору. Розгляд справи неодноразово відкладався у зв'язку з неявкою відповідача.

В судовому засіданні 10.10.2013р. оголошено вступну та резолютивну частини рішення.

Позовні вимоги обґрунтовані тим, що між Концерном «МТМ» та ЖБК-308 «Перетворювач-7» укладено Договір №738 «Про постачання теплової енергії в гарячій воді» від 01.08.2002р. В порушення положень діючого Законодавства України та умов Договору Відповідач не здійснював оплат за спожиту теплову енергію за період з жовтня 2012 року по квітень 2013 року, у зв'язку з чим утворилася заборгованість яка складає 175 948,85 грн. З урахуванням зазначених обставин позивач просить стягнути з ЖБК-308 «Перетворювач-7» на користь Концерну «МТМ» основний борг в сумі 175948,85 грн. та судовий збір у розмірі 3518,97 грн.

Відповідач в судові засідання не з'являвся, про причини неявки суд не повідомляв, відзив та витребувані судом документи не надав. Відповідно до п. 3.9.1. Постанови Пленуму Вищого господарського суду України № 18 від 26.12.2011р., особи, які беруть участь у справі, вважаються повідомленими про час і місце розгляду судом справи у разі виконання останнім вимог частини першої статті 64 та статті 87 ГПК. За змістом зазначеної статті 64 ГПК України, зокрема, в разі якщо ухвалу про порушення провадження у справі було надіслано за належною адресою (тобто повідомленою суду стороною, а в разі ненадання суду відповідної інформації - адресою, зазначеною в Єдиному державному реєстрі юридичних осіб та фізичних осіб - підприємців), і не повернуто підприємством зв'язку або повернуто з посиланням на відсутність (вибуття) адресата, відмову від одержання, закінчення строку зберігання поштового відправлення тощо, то вважається, що адресат повідомлений про час і місце розгляду справи судом. Відповідні процесуальні документи надіслані згідно з поштовими реквізитами учасників процесу.

Згідно до ст. 75 ГПК України справу розглянуто за наявними матеріалами, які суд визнав достатніми для вирішення спору по суті.

За клопотанням представника позивача розгляд справи здійснювався без застосування технічних засобів фіксування судового процесу.

Вивчивши матеріали справи, заслухавши пояснення представника позивача суд встановив наступне.

Концерн «Міські теплові мережі» - енергопостачальна організація та Житлово-будівельний кооператив - 308 «Перетворювач-7» - споживач 01.08.2002 р. уклали Договір № 738 «Про постачання теплової енергії в гарячій воді» (далі за текстом Договір).

За умовами Договору енергопостачальна організація взяла на себе зобов'язання постачати споживачеві теплову енергію в гарячій воді в потрібних йому обсягах, згідно з п. 1.3., а споживач зобов'язався оплачувати одержану теплову енергію разом з втратами теплової енергії на теплотрасі, що перебуває на балансі споживача за встановленими тарифами (цінами) в терміни, передбачені цим договором.

Відповідно до п. 3.2.2. Договору споживач зобов'язаний виконувати умови та порядок оплати спожитої теплової енергії в обсягах і в терміни, які передбачені договором.

Пунктом 6.2. Договору сторони узгодили, що розрахунковим періодом є календарний місяць.

Згідно з п. 6.3. Договору енергопостачальна організація після 7-го числа місяця, наступного за розрахунковим, надає споживачу рахунок та фактично спожиту теплову енергію, акт надання послуг і податкову накладну. Споживач зобов'язаний оформити акт надання послуг і до 25 числа місяця, наступного за розрахунковим, повернути його енергопостачальній організації.

Підставою для розрахунків споживача з енергопостачальною організацією є Акт надання послуг, підписаний обома сторонами. (п. 6.4.)

Пунктом 6.6. Договору передбачено, що споживач зобов'язаний до 20 числа поточного місяця перерахувати на розрахунковий рахунок енергопостачальної організації суму заборгованості за фактично спожиту теплову енергію.

Згідно із п. 10.1. Договору, цей договір набуває чинності після підписання його обома сторонами та діє з 01.08.2002 р. по 31.07.2003 р. Договір вважається пролонгований на кожний наступний рік, окрім досягнення взаємної згоди сторін про його розірвання.

Як свідчать матеріали справи, Концерн «МТМ» відпустив ЖБК-308 «Перетворювач-7» у період з жовтня 2012 року по квітень 2013 року теплову енергію на загальну суму 175 948,85 грн., що підтверджується Актами приймання передачі теплової енергії та щомісячними рахунками. Відправка позивачем зазначених актів та рахунків відповідачу підтверджується реєстрами відправки кореспонденції, які містяться у матеріалах справи.

Проте, відповідач договірних зобов'язань належним чином не виконав, оплату за отриману теплову енергію у встановлений Договором строк в повному обсязі не здійснив, чим порушив умови Договору.

У зв'язку з неналежним виконанням відповідачем умов Договору, заборгованість ЖБК-308 «Перетворювач-7» за фактично спожиту теплову енергію за період з жовтня 2012 року по квітень 2013 року склала 175 948,85 грн.

Відповідно до ст. 173 Господарського кодексу України, господарським визнається зобов'язання, що виникає між суб'єктом господарювання та іншим учасником (учасниками) відносин у сфері господарювання з підстав, передбачених цим Кодексом, у силу якого один суб'єкт (зобов'язана сторона, у тому числі боржник) зобов'язаний вчинити певну дію господарського чи управлінсько-господарського характеру на користь іншого суб'єкта (виконати роботу, передати майно, сплатити гроші, надати інформацію тощо) або утриматися від певних дій, а інший суб'єкт (управнена сторона, у тому числі кредитор) має право вимагати від зобов'язаної сторони виконання її обов'язку.

Відповідно до вимог ст. 193 Господарського кодексу України та 526 Цивільного кодексу України зобов'язання має виконуватись належним чином відповідно до умов договору та вимог цього Кодексу, інших актів цивільного законодавства, а за відсутності таких умов та вимог - відповідно до звичаїв ділового обороту або інших вимог, що звичайно ставляться.

Одностороння відмова від зобов'язання або одностороння зміна його умов не допускається, якщо інше не встановлено договором або законом, ст. 525 Цивільного кодексу України.

Відповідно до ст. 629 Цивільного кодексу України, договір є обов'язковим для виконання сторонами.

Відповідно до ст. 530 Цивільного кодексу України, якщо у зобов'язанні встановлений строк (термін) його виконання, то воно підлягає виконанню у цей строк (термін).

Зобов'язання, строк (термін) виконання якого визначений вказівкою на подію, яка неминуче має настати, підлягає виконанню з настанням цієї події.

Якщо строк (термін) виконання боржником обов'язку не встановлений або визначений моментом пред'явлення вимоги, кредитор має право вимагати його виконання у будь-який час. Боржник повинен виконати такий обов'язок у семиденний строк від дня пред'явлення вимоги, якщо обов'язок негайного виконання не випливає із договору або актів цивільного законодавства.

Крім того, відповідно до ч. 1 ст. 222 Господарського кодексу України, учасники господарських відносин, що порушили майнові права або законні інтереси інших суб'єктів, зобов'язані поновити їх, не чекаючи пред'явлення їм претензії чи звернення до суду.

Статтею 33 ГПК України встановлено, що кожна сторона повинна довести ті обставини, на які вона посилається як на підставу своїх вимог і заперечень.

Відповідач правом участі в судовому засіданні не скористався, відзиву та витребуваних судом документів не надав.

Враховуючи викладене, суд вважає, що Концерном «МТМ» надано всі докази на підтвердження своїх позовних вимог, а відтак вимога Концерну «МТМ» про стягнення з відповідача заборгованості у сумі 175 948,85 грн. підлягає задоволенню.

Згідно ст. 49 ГПК України, судові витрати покладаються на відповідача.

Керуючись ст. ст. 49, 75, п. 1-1 ст. 80, ст.ст. 82-84 Господарського процесуального кодексу України, суд

ВИРІШИВ:

1. Позов Концерну «Міські теплові мережі» в особі Філії Концерну «Міські теплові мережі» Ленінського району до відповідача Житлово-будівельного кооперативу-308 «Перетворювач-7» про стягнення 175 948,85 грн. задовольнити.

2. Стягнути з Житлово-будівельного кооперативу-308 «Перетворювач-7» (69121 м. Запоріжжя, вул. Товариська, 56 кв. 25, код ЄДРПОУ 20512529) на користь Концерну «Міські теплові мережі» в особі Філії Концерну «Міські теплові мережі» Ленінського району (юридична адреса: 69091, м. Запоріжжя, бул. Гвардійський, 137; фактична адреса: 69097, м. Запоріжжя, вул. Щаслива, 2 а, код ЄДРПОУ 32121458) 175 948 (сто сімдесят п'ять тисяч дев'ятсот сорок вісім) грн. 85 коп. заборгованості, 3 518 (три тисячі п'ятсот вісімнадцять) грн. 97 коп. судового збору. Видати наказ.

Суддя Л.М. Сушко

Рішення оформлено та підписано відповідно до вимог ст. 84 Господарського процесуального кодексу України 15.10.2013р.