Ухвала суду № 34138594, 09.10.2013, Апеляційний суд Хмельницької області

КОПІЯ

УКРАЇНА

АПЕЛЯЦІЙНИЙ СУД ХМЕЛЬНИЦЬКОЇ ОБЛАСТІ

______________

Справа № 684/357/13-ц

Провадження № 22-ц/792/1755/13

УХВАЛА

ІМЕНЕМ УКРАЇНИ

09 жовтня 2013 року м. Хмельницький

Колегія суддів судової палати у цивільних справах

Апеляційного суду Хмельницької області

в складі : головуючого - судді Харчука В.М.

суддів: Переверзєвої Н.І., Спірідонової Т.В.

при секретарі Чебан О.М.

з участю: представників ОСОБА_1, дочірнього підприємства Хмельницької облспоживспілки „Хмельницька міжрайбаза облспоживспілки"

розглянула у відкритому судовому засіданні цивільну справу за апеляційною скаргою ОСОБА_1 на рішення Старосинявського районного суду від 25 червня 2013 року по справі за позовом дочірнього підприємства Хмельницької облспоживспілки „Хмельницька міжрайбаза облспоживспілки" до ОСОБА_1 про стягнення заборгованості

Заслухавши доповідача, пояснення учасників процесу, перевіривши матеріали справи та доводи апеляційної скарги, колегія суддів

в с т а н о в и л а:

В травні 2013 року позивач звернувся до суду і просив стягнути з відповідачки заборгованість в сумі 7385,35 грн.

Рішенням Старосинявського районного суду від 25 червня 2013 року позов задоволено.

Постановлено стягнути з ОСОБА_1 на користь дочірнього підприємства Хмельницької облспоживспілки - Хмельницької міжрайбази облспоживспілки заборгованість по непогашеній нестачі в сумі 7389,45 грн. та судовий збір в сумі 238 грн., а всього 7627,45 грн.

В своїй апеляційній скарзі ОСОБА_1 означене рішення вважає незаконним, просить його скасувати і постановити нове рішення, яким в задоволенні позовних вимог відмовити в повному об"ємі. Посилається на ігнорування судом її заперечень щодо правомірності укладання між нею та відповідачем договору про повну матеріальну відповідальність і відсутності правових підстав для покладення на неї повної, а не обмеженої матеріальної відповідальності. Звертає увагу на те, що її посада - продавець продовольчого магазину не належить до переліку посад і робіт, з якими можна укладати договір про повну індивідуальну матеріальну відповідальність, крім того при прийнятті роботу вона не була ознайомлена із посадовою Інструкцією, оскільки такої не існувало взагалі. На її думку, за відсутності доказів спричинення нею позивачеві прямої дійсної шкоди, причинного зв"язку між шкодою і ______________

Головуючий у першій інстанції - Віговський В.О. Провадження № 22ц/792/1755/13

Доповідач - Переверзєва Н.І. Категорія 30.34

порушенням нею трудових обов"язків, а також наявності її вини у цьому, будь-які вимоги щодо компенсації задоволенню не підлягають. Просить врахувати, що після підписання договору про повну індивідуальну матеріальну відповідальність вона жодних

матеріальних цінностей не приймала і тому не повинна відповідати за їх збереження. Невірно, на думку апелянта, судом визначений розмір заподіяної шкоди, бо в матеріалах справи відсутні докази завдання нею прямої дійсної шкоди організації і не врахована вина самого відповідача у псуванні продуктів та виникненні нестачі цінностей. Вважає, що керівництво підприємства не створило їй належних умов для збереження товарно-матеріальних цінностей, не проводило їх щомісячну інвентаризацію, невчасно, тобто вже після її звільнення склало акт порчі товару, який до того ж вмінений їй як нестача, а до кола її обов"язків не входило стеження за збереженням пошкодженого майна.

Апеляційна скарга підлягає відхиленню із наступних підстав.

Згідно вимог ч.1 ст. 308 ЦПК України апеляційний суд відхиляє апеляційну скаргу і залишає рішення без змін, якщо визнає, що суд першої інстанції ухвалив рішення з додержанням норм матеріального та процесуального права.

Відповідно до вимог ч. 3 ст. 10, ч. 1 ст. 60 ЦПК України кожна сторона зобов"язана довести ті обставини, на які вона посилається як на підставу своїх вимог і заперечень, крім випадків встановлених законом.

Згідно ст. 130 КЗпП України працівники несуть матеріальну відповідальність за шкоду, заподіяну підприємству, установі, організації внаслідок порушення покладених на них трудових обов"язків.

При покладенні матеріальної відповідальності права і законні інтереси працівників гарантуються шляхом встановлення відповідальності тільки за дійсну пряму шкоду, лише в межах і порядку, передбачених законодавством, і за умови коли така шкода заподіяна підприємству, установі, організації винними протиправними діями ( бездіяльністю ) працівника. Ця відповідальність, як правило, обмежується певною частиною заробітку працівника і не повинна перевищувати повного розміру заподіяної шкоди, за винятком випадків, передбачених законодавством.

Статтею 134 цього Кодексу визначено випадки повної матеріальної відповідальності працівників, заподіяної з їх вини підприємству, установі, організації, в тому числі у випадку, коли між працівником і підприємством , установою, організацією відповідно до ст. 135-1 КЗпП України укладено письмовий договір про взяття на себе працівником повної матеріальної відповідальності за незабезпечення цілісності майна та інших цінностей, переданих йому для зберігання або для інших цілей (п.1 ч.1).

Відповідно до вимог ст. 135-1 КЗпП України письмові договори про повну матеріальну відповідальність може бути укладено підприємством , установою, організацією з працівниками ( що досягли вісімнадцятирічного віку), які займають посади або виконують роботи, безпосередньо зв"язані із зберіганням, обробкою, продажем (відпуском) перевезенням або застосуванням у процесі виробництва переданих їм цінностей. Перелік таких посад і робіт, а також типовий договір про повну індивідуальну матеріальну відповідальність затверджується в порядку, який визначається Кабінетом Міністрів України.

Із матеріалів справи слідує, що 05 жовтня 2009 року між дочірнім підприємством „Хмельницької облспоживспілки" - „Хмельницькою міжрайбазою облспоживспілки" та продавцем магазину с.Лисанівці Старосинявського району Хмельницької області ОСОБА_1 укладено договір про повну матеріальну відповідальність. Відповідно до п. п. 1, 2,3,5

цього договору вбачається, що ОСОБА_1 приймає на себе повну матеріальну відповідальність за всі передані їй під звіт ДП Хмельницької ОСС „Хмельницька міжрайбаза" товарно - матеріальні цінності та кошти, згідно з інвентаризаційним описом на день підписання договору, так і за всі ті, що будуть надходити їй під звіт протягом всього терміну дії договору; зобов"язується дбайливо ставитись до переданих їй на збереження ( або інших цілей) матеріальних цінностей, вживати заходи для попередження збитків, вести облік та у встановленому порядку і в установлені терміни згідно з затвердженими формами подавати звітність про рух товарно-матеріальних цінностей і коштів, переданих їй під звіт.

У випадку виявлення недостачі переданих ОСОБА_1 під звіт товарно-матеріальних цінностей або коштів більш, ніж встановлено нормами, зниження якості або псування з її вини товарів, вона зобов"язується відшкодувати нестачу коштів та вартість відсутніх або зіпсованих з її вини товарів. Вартість товарів, яких не вистачає, стягується за цінами, що

склалися на день виявлення недостачі або псування цінностей.

Списання з-під звіту ОСОБА_1 вартості псування, пошкодження та інших втрат товарів, що мали місце можливе лише за умови, що ці втрати сталися не з вини ОСОБА_1 і тільки якщо вони оформлені актом в установленому порядку і в установлений термін

В цей же день під розписку до її відома була доведена робоча інструкція продавця непродовольчих та продовольчих товарів магазину „Маркет" с. Лисанівці.

В зв"язку із звільненням ОСОБА_1 з роботи, спеціально призначеною комісією 05 лютого 2013 року в магазині с. Лисанівці була проведена інвентаризація , внаслідок якої в магазині виявлена нестача на загальну суму 8800,35 грн., яка складається із нестачі цінностей на 1428,83 грн., а також протермінованих товарів на суму 7371,52 грн. На погашення означеної нестачі від ОСОБА_1 Хмельницькою міжрайбазою облспоживспілки 11,12,28 лютого 2013 року прийнято кошти на загальну суму 1411 грн., а 08 квітня 2013 року на її адресу направлена вимога про погашення решти суми нестачі, однак відповіді від неї, а також коштів не надійшло.

Заперечуючи проти погашення суми, яка сталась внаслідок псування товарів, ОСОБА_1 посилалась на те, що це сталось не з її вини, оскільки вона приймала продукцію, що мала малий термін споживання, а роботодавець не створював їй належних умов для її зберігання. Крім того, жодного разу не списував протермінований товар, а включав його вартість у суму нестачі при інвентаризації. При цьому вона не подала жодних об"єктивних доказів, які б свідчили про відсутність її вини у цьому та виконання нею п. 3.10 посадової Інструкції та п. 5 договору про повну матеріальну відповідальність щодо складання актів, здійснення дієвих заходів щодо належного зберігання матеріальних цінностей, запобігання їх псуванню, а також не створення їй адміністрацією належних виробничих умов, про відсутність яких вона доводила до відома останньої.

Давши належну оцінку цим обставинам, іншим наявним у справі доказам, суд прийшов до обгрунтованого висновку про доведеність позовних вимог і необхідність їх задоволення в повному об"ємі, оскільки .

Доводи апелянтки про неотримання нею під звіт будь-яких товарів, в тому числі і описаних при інвентаризації; завезення їх у магазин менеджером, який сам визначав асортимент і кількість нічим об"єктивно не підтверджені і суперечать, як її показам в засіданні суду першої інстанції, так і її діям про часткове погашення нестачі в добровільному порядку, а також іншим наявним у справі доказам.

Не заслуговують на увагу її посилання на неправомірність укладення із нею договору про повну матеріальну відповідальність, оскільки його дійсність, як і дійсність підписаної нею робочої інструкції продавця у встановленому законом порядку не оспорена.

Інші доводи апеляційної скарги містять посилання на обставини, які з достатньою повнотою досліджені і оцінені судом першої інстанції. Вони не спростовують висновків суду і не впливають на законність рішення, яке постановлено з дотриманням норм матеріального та процесуального права, що регулюють спірні правовідносини.

Керуючись ст. ст. 307, 308, 313, 315, 317, 319 ЦПК України, колегія суддів

у х в а л и л а:

Апеляційну скаргу ОСОБА_1 відхилити.

Рішення Старосинявського районного суду від 25 червня 2013 року залишити без змін.

Ухвала набирає законної сили з моменту її проголошення, однак може бути оскаржена в касаційному порядку до Вищого спеціалізованого суду України з розгляду цивільних і кримінальних справ протягом двадцяти днів з дня набрання нею законної сили.

Головуючий: /підпис/

Судді: /підписи/

З оригіналом згідно: суддя апеляційного суду Н.І.Переверзєва