Постанова № 34132612, 30.09.2013, Закарпатський окружний адміністративний суд

ЗАКАРПАТСЬКИЙ ОКРУЖНИЙ АДМІНІСТРАТИВНИЙ СУД

П О С Т А Н О В А

І М Е Н Е М У К Р А Ї Н И

30 вересня 2013 рокум. Ужгород№ 807/2972/13-а

Закарпатський окружний адміністративний суд у складі:

головуючого судді Маєцька Н.Д.

при секретарі: Сологуб Д.Я.,

за участю сторін:

представник позивача: не з'явився ,

представника відповідача: не з'явився,

розглянувши у відкритому судовому засіданні адміністративну справу за позовною заявою Управління Пенсійного фонду України у Свалявському районі до приватного підприємця ОСОБА_1 про стягнення заборгованості, -

В С Т А Н О В И В:

Управління Пенсійного фонду України у Свалявському районі звернулося до Закарпатського окружного адміністративного суду з позовом до приватного підприємця ОСОБА_1, яким просить: стягнути з приватного підприємця ОСОБА_1 на користь управління Пенсійного фонду України у Свалявському районі заборгованість в сумі 7065,17 грн.

30.09.2013 року представником позивача до суду направлено заяву про розгляд справи за його відсутності, на підставі наявних матеріалів у справі. У відповідності до ст. 122 КАС України, розгляд проведено за відсутності представника позивача, на підставі наявних у матеріалах справи доказів.

Відповідач письмове заперечення проти позову з належними доказами не подав, в судове засідання не з'явився, хоча про час та місце розгляду справи повідомлений належним чином.

Відповідно до ч.4 ст. 128 КАС України у разі неприбуття відповідача, належним чином повідомленого про дату, час і місце судового розгляду, без поважних причин розгляд справи може не відкладатися і справу може бути вирішено на підставі наявних у ній доказів. Судом вжито достатніх заходів щодо належного повідомлення відповідача про відкриття провадження, про дату, час і місце судового розгляду даної адміністративної справи. Таким чином справа розглядається за відсутності представника відповідача на підставі наявних в матеріалах справи доказів.

Сторони в судове засідання не з'явилися, хоча про час та місце розгляду справи повідомлялися належним чином, а відтак у відповідності до ч. 1 ст. 41 КАС України фіксація судового процесу технічними засобами не здійснюється.

Дослідивши матеріали справи, всебічно і повно з'ясувавши всі фактичні обставини, на яких ґрунтуються позовні вимоги, об'єктивно оцінивши докази, які мають юридичне значення для розгляду справи і вирішення спору по суті, суд приходить до висновку про задоволення адміністративного позову в повному обсязі, виходячи з наступного.

Судом встановлено, що приватний підприємець ОСОБА_1 зареєстрований в управлінні ПФУ у Свалявському районі як платник страхових внесків відповідно до ст. 15 Закону України «Про загальнообов'язкове державне пенсійне страхування» № 1058 від 09.07.2003 року, а з 01.01.2011 року, як платник єдиного внеску на загальнообов'язкове державне соціальне страхування, визначений ст. 4 Закону України «Про збір та облік єдиного внеску на загальнообов'язкове державне соціальне страхування» №2464 від 08.07.2010 року.

Відповідно до п. 4 ч. 1 ст. 4 Закону України "Про збір та облік єдиного внеску на загальнообов'язкове державне соціальне страхування" платниками єдиного внеску є: фізичні особи - підприємці, в тому числі ті, які обрали спрощену систему оподаткування, та члени сімей цих осіб, які беруть участь у провадженні ними підприємницької діяльності.

Відповідно п.11 ст. 8 Закону України "Про збір та облік єдиного внеску на загальнообов'язкове державне соціальне страхування" та п.п. 3.3 ч.3 Інструкції про порядок нарахування і сплати єдиного внеску на загальнообов'язкове державне соціальне страхування від 27.09.2010 року №21-5 для платників єдиного внеску на загальнообов'язкове державне соціальне страхування визначених п.4 та 5 ч.1 ст.4 цього Закону (а саме фізичні особи - підприємці, в тому числі ті, які обрали спрощену систему оподаткування, та члени сімей цих осіб, які беруть участь у провадженні ними підприємницької діяльності) встановлюється ставки єдиного соціального внеску відповідно до класів професійного ризику виробництва, у розмірі 34,7 відсотка від об'єкта оподаткування визначеного п.2 п. 3 ч.1 ст.7 цього Закону на суми, що визначаються такими платниками самостійно для себе та членів сім'ї, які беруть участь у провадженні ними підприємницької діяльності, але не більше максимальної величини бази нарахування єдиного внеску, встановленої цим Законом. При цьому сума єдиного внеску не може бути меншою за розмір мінімального страхового внеску за кожну особу.

Відповідно до п. 8 ст. 9 Закону України "Про збір та облік єдиного внеску на загальнообов'язкове державне соціальне страхування" платники єдиного внеску зобов'язані сплачувати єдиний внесок, нарахований за відповідний базовий звітний період, не пізніше 20 числа місяця, що настає за базовим звітним періодом.

Однак, приватний підприємець ОСОБА_1 не сплатив єдиний внесок за квітень-грудень 2011 року, 2012 рік та І квартал 2013 року в сумі 7065,17 грн., що підтверджується матеріалами справи.

Відповідно до ч. 4 ст. 25 Закону України "Про збір та облік єдиного внеску" територіальний орган Пенсійного фонду у порядку, за формою і в строки, встановлені Пенсійним фондом за погодженням з центральним органом виконавчої влади у сфері праці та соціальної політики, надсилає платникам єдиного внеску, які мають недоїмку, вимогу про їх сплату.

Як вбачається з матеріалів справи УПФУ в Свалявському районі відповідачу було надіслано вимогу про сплату боргу № Ф-546 від 10.05.2013 року, однак відповідач не вжив заходів спрямованих на погашення заборгованості. Таким чином, за відповідачем рахується несплачена заборгованість в сумі 7065,17 грн.

Відповідно до статті 6 частини 2 пункту 1 Закону України «Про збір та облік єдиного внеску на загальнообов'язкове державне соціальне страхування» платник єдиного внеску зобов'язаний своєчасно та в повному обсязі нараховувати, обчислювати і сплачувати єдиний внесок.

На час розгляду даної адміністративної справи відповідач заборгованість не сплатив.

Ненадходження вказаної суми до бюджету Пенсійного фонду України перешкоджає виконанню одного з основних завдань Фонду - забезпечення збирання та акумулювання коштів, призначених для повного та своєчасного фінансування виплати пенсій.

За наведених обставин, позовні вимоги підтверджені належними та допустимими доказами і підлягають до задоволення повністю.

Керуючись ст. ст. 6, 9-11, 60, 70, 71, 94, 158-163, 167, 254 Кодексу адміністративного судочинства України суд, -

П О С Т А Н О В И В:

1. Позов Управління Пенсійного фонду України в Свалявському районі до приватного підприємця ОСОБА_1 про стягнення заборгованості - задовольнити повністю.

2. Стягнути з приватного підприємця ОСОБА_1 на користь управління Пенсійного фонду України в Свалявському районі заборгованість в сумі 7065,17 грн (сім тисяч шістдесят п'ять гривень 17 коп).

3. Постанова суду першої інстанції набирає законної сили після закінчення строку подання апеляційної скарги, якщо таку скаргу не було подано. Постанова може бути оскаржена до Львівського апеляційного адміністративного суду через Закарпатський окружний адміністративний суд, який ухвалив постанову. Копія апеляційної скарги одночасно надсилається особою, яка її подає, до суду апеляційної інстанції. Апеляційна скарга на постанову суду першої інстанції подається протягом десяти днів з дня її проголошення. У разі застосування судом частини третьої статті 160 КАС України, а також прийняття постанови у письмовому провадженні апеляційна скарга подається протягом десяти днів з дня отримання копії постанови.

Суддя Н.Д. Маєцька