Рішення № 34126941, 09.10.2013, Люботинський міський суд Харківської області

Справа № 630/376/13-ц

Провадження № 2/630/241/2013

Р І Ш Е Н Н Я

І М Е Н Е М У К Р А Ї Н И

09 жовтня 2013 року м. Люботин

Люботинський міський суд Харківської області у складі:

головуючого судді Дем'яненко І.В.,

за участю: секретаря Нескоромної Ю.О.,

розглянувши у відкритому судовому засіданні в залі суду м. Люботин Харківської області цивільну справу за позовною заявою ОСОБА_1, яка діє в своїх інтересах та інтересах своєї малолітньої доньки ОСОБА_2, в інтересах яких діють ОСОБА_3, ОСОБА_4, до ОСОБА_5, в інтересах якого діє ОСОБА_6, третьої особи: служби у справах дітей Харківської районної державної адміністрації, про стягнення заборгованості за договором займу та моральної шкоди,

В С Т А Н О В И В:

ОСОБА_1, яка діє в своїх інтересах та інтересах своєї малолітньої доньки ОСОБА_2, звернулася до Люботинського міського суду Харківської області з позовом до ОСОБА_5, третьої особи: служби у справах дітей Харківської районної державної адміністрації, про стягнення заборгованості за договором займу та моральної шкоди.

В своїй позовній заяві ОСОБА_1 просить стягнути з ОСОБА_5 на її користь заборгованість в сумі 80000 тис. гривень та 3 % річних від простроченої суми боргу - в сумі 5600 гривень, стягнути з відповідача 5000 грн. моральної шкоди, та судовий збір, сплачений при зверненні з позовом до суду, в сумі 800,00 грн.

Сторони про дату, час, місце розгляду справи повідомлені належним чином та своєчасно.

Позивачка ОСОБА_1 в судове засідання не з'явилася, надавши ОСОБА_3 та ОСОБА_4 повноваження представляти її інтереси в судовому засіданні на підставі нотаріально посвідченої довіреності. Представники позивача ОСОБА_3 та ОСОБА_4 в судовому засіданні позовні вимоги ОСОБА_1 підтримали, просили їх задовольнити.

Відповідач ОСОБА_5 в судове засідання не з'явився, надавши ОСОБА_6 повноваження представляти його інтереси. Представник відповідача - адвокат ОСОБА_6 позовні вимоги ОСОБА_1 визнав частково в частині стягнення заборгованості за розпискою в сумі 48000 грн. та 3 відсотки річних з часу отримання вимоги, в іншій частині позовних вимог просив відмовити.

Від представника третьої особи - служби у справах дітей Харківської районної державної адміністрації надійшов лист про розгляд справи у відсутності їх представника, за наявними у справі документами.

Суд, вислухавши представників позивача та відповідача, дослідивши матеріали справи, оцінивши надані позивачем по справі докази, вважає позовні вимоги обґрунтованими та такими, що підлягають частковому задоволенню, при цьому суд виходить з наступного.

Судом встановлені такі факти, що підтверджуються наявними у справі доказами, та не оспорюються сторонами по справі, та відповідні їм правовідносини.

ОСОБА_5 18 травня 2011 року отримав від ОСОБА_7 грошові кошти в сумі 80000 грн., що підтверджується письмовою розпискою, складеною 18 травня 2011 року особисто відповідачем при фактичному одержанні коштів. Згідно з зазначеною розпискою ОСОБА_5 зобов'язується повернути отримані ним гроші в сумі 80000 гривень за першою вимогою (а.с.50).

ОСОБА_7 помер ІНФОРМАЦІЯ_4, що підтверджується копією свідоцтва про смерть, виданого 09 серпня 2011 року відділом державної реєстрації актів цивільного стану по м. Харкову Харківського міського управління юстиції, актовий запис № 10567 (а.с.21). Після смерті ОСОБА_7 його дружина - позивачка ОСОБА_1, яка діяла від свого імені та від імені своєї малолітньої доньки - ОСОБА_2, 21 березня 2002 року, звернулася з заявою про прийняття спадщини до нотаріальної контори. Інших спадкоємців, які прийняли спадщину немає: батько спадкодавця - ОСОБА_8 помер ІНФОРМАЦІЯ_5, донька спадкодавця - ОСОБА_9 та мати ОСОБА_10 відмовилися від прийняття спадщини на користь ОСОБА_1 та ОСОБА_2.

Наведені вище обставини сторони не заперечували та не оспорювали, тому оскільки, зазначені обставини визнані сторонами та іншими особами, які беруть участь у справі, суд відповідно до вимог ст. 61 ЦПК України вважає їх встановленими та такими, що не підлягають доказуванню.

На підставі ст. 610 ЦК України порушенням зобов'язання є його невиконання або виконання з порушенням умов, визначених змістом зобов'язання (неналежне виконання).

Згідно з вимогами ст. 1046 ЦК України за договором позики одна сторона (позикодавець) передає у власність другій стороні (позичальникові) грошові кошти, а позичальник зобов'язується повернути позикодавцеві таку ж суму грошових коштів (суму позики). Договір позики є укладеним з моменту передання грошей.

На підставі ст. 1047 ЦК України договір позики укладається у письмовій формі, якщо його сума не менш як у десять разів перевищує встановлений законом розмір неоподатковуваного мінімуму доходів громадян. На підтвердження укладення договору позики та його умов може бути представлена розписка позичальника або інший документ, який посвідчує передання йому позикодавцем визначеної грошової суми.

Відповідно до вимог ст. 1049 ЦК України позичальник зобов'язаний повернути позикодавцеві позику (грошові кошти у такій самій сумі, що були передані йому позикодавцем у строк та в порядку, що встановлені договором.

В судовому засіданні представник відповідача ОСОБА_6 визнав наявність заборгованості за розпискою в сумі 48000 грн. та наполягав на тому, що починаючи з 2012 року ОСОБА_5 повертав борг частинами: 16000 грн. передав особисто донці позикодавця - ОСОБА_9, а 16000 грн. повернув шляхом здійснення переказів на ім'я ОСОБА_1 в сумі 4000 грн., 8000 грн. 2000 грн. та 2000 грн. через відділення ПАТ «Приват Банк». Представник відповідача ОСОБА_6 стверджував, що ОСОБА_5 повернув грошові кошти в сумі 32000 грн., однак доказів на підтвердження своїх заперечень не надав.

В судових засіданнях представник відповідача плутався в поясненнях щодо механізму повернення боргу, зазначаючи, що ОСОБА_5 повертав борг передаючи позивачці техніку. Після чого змінив свої пояснення, стверджуючи, що кошти поверталися шляхом переказу через відділення «Приват Банк» на ім'я позивачки - ОСОБА_1 та через доньку ОСОБА_9

Відповідно до вимог ст.10, 60 ЦПК України кожна сторона повинна довести ті обставини, на які вона посилається як на підставу своїх вимог або заперечень, крім випадків, встановлених ЦПК України.

В якості доказу представник відповідача ОСОБА_6 надав лише квитанцію від 08 серпня 2012 року про переказ коштів в сумі 4000 грн. від ОСОБА_5 на ім'я ОСОБА_9.

Проаналізувавши надану відповідачем квитанцію від 08 серпня 2012 року про переказ коштів, суд дійшов висновку, що зазначена квитанція не є належним доказом, оскільки вона лише підтверджує той факт, що ОСОБА_5 переказав кошти в сумі 4000 грн. ОСОБА_9 Разом з тим, вказана квитанція не свідчить про погашення заборгованості за розпискою від 18 травня 2011 року, згідно з якою ОСОБА_5 взяв в борг 80000 грн. у ОСОБА_7

Допитана в судовому засіданні, в якості свідка, ОСОБА_9 зазначила, що коштів від ОСОБА_5 вона не отримувала ані в відділенні «Приват Банк», ані особисто від ОСОБА_5 Також, свідок пояснила, що вона не користується послугами ПАТ «Приват Банк» та не має рахунку в зазначеному банку.

Крім того, суд бере до уваги, що ОСОБА_9 спадщину після смерті ОСОБА_7 не прийняла, тому вона не має права вимоги за розпискою від 18 травня 2011 року. В судовому засіданні також встановлено, що спадкоємці, які прийняли спадщину після смерті ОСОБА_7, не надавали ОСОБА_9 повноважень на отримання грошових коштів від ОСОБА_5 Тобто, суд дійшов висновку, що переказ коштів на ім'я ОСОБА_9 не стосується предмету спору, а саме, погашення заборгованості за розпискою від 18 травня 2011 року.

Тому на підставі наведеного суд вважає, що будь-яких належних та допустимих доказів того, що ОСОБА_5 повернув грошові кошти частково в сумі 32000 грн., крім пояснень, ані відповідач, ані його представник суду не надали.

Проаналізувавши надані суду докази та умови договору позики, суд приходить до висновку, що відповідач свої зобов'язання не виконав, оскільки він позику в сумі 80000 грн. позикодавцю не повернув, що підтверджується розпискою, яка до моменту звернення до суду знаходилася у ОСОБА_1, яка прийняла спадщину після смерті позикодавця - ОСОБА_7 (а.с.50).

Відповідно до ст. 526 ЦК України зобов'язання має виконуватися належним чином відповідно до умов договору та вимог Цивільного Кодексу, інших актів цивільного законодавства, а за відсутності таких умов та вимог - відповідно до звичаїв ділового обороту або інших вимог, що звичайно ставляться.

Розписка позичальника - ОСОБА_5 є документом, що підтверджує безспірність заборгованості позичальника та встановлює прострочення виконання зобов'язання. Оскільки ОСОБА_5 до моменту звернення позивача до суду - 16 квітня 2013 року борг не повернув, то суд, виходячи з вище вказаних вимог закону та обставин по справі, обґрунтовано вважає необхідним стягнути суму боргу за договором позики з відповідача.

Відповідно до ст. 1050 ЦК України якщо позичальник своєчасно не повернув суму позики, він зобов'язаний сплатити грошову суму відповідно до ст. 625 ЦК України. Згідно з вимогами ст. 625 ЦК України боржник, який прострочив виконання грошового зобов'язання, на вимогу кредитора зобов'язаний сплатити суму боргу з урахуванням встановленого індексу інфляції за весь час прострочення, а також три проценти річних від простроченої суми, якщо інший розмір процентів не встановлений договором або законом.

Позивачка просила стягнути суму боргу з урахуванням 3% річних від простроченої суми за весь час прострочення в сумі - 5600 грн. Для розрахунку 3% річних позивачка визначила період заборгованості з 18 травня 2011 року по вересень 2013 року. З даним твердження суд не погоджується, оскільки згідно з розпискою ОСОБА_5 зобов'язується повернути отримані ним гроші в сумі 80000 гривень за першою вимогою. З матеріалів справи вбачається, що вимога про повернення коштів направлена відповідачу ОСОБА_5 22 березня 2013 року перед зверненням ОСОБА_1 до суду. Зазначені обставини представником відповідача ОСОБА_5 - ОСОБА_6 не оспорюються. Також, представник відповідача підтвердив, що відповідач зазначену вимогу отримав, але дату отримання вимоги відповідач не пам'ятає.

На підставі наведеного та з урахуванням часу поштового відправлення суд визначає, 01 квітня 2013 року початком періоду для розрахунку 3 % річних від простроченої суми. Тобто, на день ухвалення рішення строк прострочення складає 192 дні. Сума 3% річних від простроченої суми за 192 дні (з 01 квітня 2013 року по 09 жовтня 2013 року включно) складає 1262,47 грн. (0,03/365*192*80000,00 = 1262,47).

Згідно з ст. 23 ЦК України особа має право на відшкодування моральної шкоди, завданої внаслідок порушення її прав. Моральна шкода полягає у душевних стражданнях, яких фізична особа зазнала у зв'язку з протиправною поведінкою щодо неї самої, членів її сім'ї чи близьких родичів.

Що стосується вимог ОСОБА_1 про стягнення на її користь з відповідача моральної шкоди в сумі 5000 гривень, то в зв'язку з ненаданням позивачкою доказів того, що порушення відповідачем її прав, а саме невчасне повернення грошових коштів, призвели до душевних страждань, втрати нормальних життєвих зв'язків і вимагають від неї додаткових зусиль для організації свого життя, вимоги про стягнення моральної шкоди не підлягають задоволенню.

Згідно зі ст.ст. 10, 11 ЦПК України цивільне судочинство здійснюється на засадах змагальності сторін, при цьому суд розглядає цивільні справи не інакше як в межах заявлених вимог і на підставі наданих сторонами доказів.

Відповідно до ч. 3 ст. 10, ст. 60 ЦПК України кожна сторона повинна довести ті обставини, на які вона посилається як на підставу своїх вимог і заперечень, крім випадків, встановлених ст. 61 ЦПК. Докази подаються сторонами та іншими особами, які беруть участь у справі. Доказуванню підлягають обставини, які мають значення для ухвалення рішення у справі і щодо яких у сторін та інших осіб, які беруть участь у справі, виникає спір. Доказування не може ґрунтуватися на припущеннях.

На підставі наведеного, проаналізувавши зібрані по справі докази, суд вважає за необхідне позовні вимоги ОСОБА_1, яка діє в своїх інтересах та інтересах своєї малолітньої доньки ОСОБА_2, задовольнити частково.

Відповідно до ч. 1 ст.88 ЦПК України, стороні, на користь якої ухвалено рішення, суд присуджує з другої сторони понесені нею і документально підтверджені судові витрати. Отже, на підставі ч. 1 ст. 88 ЦПК України суд стягує з відповідача - ОСОБА_5 на користь позивачки - ОСОБА_1 судові збір, сплачений останнім при зверненні з позовом до суду, в розмірі 800,00 грн.

Також, суд стягує з ОСОБА_5 на користь держави не сплачений позивачем при зверненні з позовом до суду судовий збір в розмірі 12,62 гривень (дванадцять гривень, 62 копійки).

Керуючись ст. ст. 10, 11, 60, 61, 79, 88, 209, 212, 213, 214, 215, 218, 223 ЦПК України, ст.ст. 23, 526, 610 ст. 625, 1046, 1047, 1049, 1050 ЦК України (в редакції 2003 року), суд

В И Р І Ш И В :

Позовні вимоги ОСОБА_1, яка діє в своїх інтересах та інтересах своєї малолітньої доньки ОСОБА_2 - задовольнити частково.

Стягнути з ОСОБА_5, ІНФОРМАЦІЯ_1, уродженця м. Гвардійськ, Калінінградської області, Російської Федерації, який зареєстрований та мешкає за адресою АДРЕСА_1, (паспорт НОМЕР_2, виданий Люботинським МВ ГУМВС України в Харківській області 20 січня 2000 року), на користь ОСОБА_1, ІНФОРМАЦІЯ_3, яка діє в своїх інтересах та інтересах своєї малолітньої доньки ОСОБА_2, яка зареєстрована та мешкає за адресою АДРЕСА_2 ідентифікаційний код НОМЕР_1, суму боргу за розпискою в розмірі 80000 грн. (вісімдесят тисяч гривень) та три відсотки річних від простроченої суми за весь час прострочення в сумі - 1262,47 грн. (одна тисяча двісті шістдесят дві гривні, 47 копійки), а всього загальну суму 81262,47 грн. (вісімдесят одна тисяча двісті шістдесят дві гривні, 47 копійки).

Стягнути з ОСОБА_5, ІНФОРМАЦІЯ_1, уродженця м. Гвардійськ, Калінінградської області, Російської Федерації, який зареєстрований та мешкає за адресою АДРЕСА_1, (паспорт НОМЕР_2, виданий Люботинським МВ ГУМВС України в Харківській області 20 січня 2000 року), на користь ОСОБА_1, ІНФОРМАЦІЯ_3, яка діє в своїх інтересах та інтересах своєї малолітньої доньки ОСОБА_2, яка зареєстрована та мешкає за адресою АДРЕСА_2 ідентифікаційний код НОМЕР_1, судовий збір у розмірі 800,00 грн. (вісімсот гривень).

В іншій частині позивних вимог відмовити.

Стягнути з ОСОБА_5, ІНФОРМАЦІЯ_1, уродженця м. Гвардійськ, Калінінградської області, Російської Федерації, який зареєстрований та мешкає за адресою АДРЕСА_1, (паспорт НОМЕР_2, виданий Люботинським МВ ГУМВС України в Харківській області 20 січня 2000 року), на користь держави (одержувач: УДК у м. Люботин, МФО: 851011, код отримувача коштів:38008949, код класифікації доходів бюджету:22030001, Р/р: 31216206700018, банк: ГУДКУ у Харківській області, призначення платежу: судовий збір) судовий збір в сумі 12,62 грн. (дванадцять гривень, 62 копійки).

Рішення може бути оскаржене в апеляційному порядку до апеляційного суду Харківської області через Люботинський міський суд Харківської області в десятиденний строк з дня проголошення рішення. Особи, які брали участь у справі, але не були присутні в судовому засіданні під час проголошення судового рішення, можуть подати апеляційну скаргу протягом десяти днів з дня отримання копії цього рішення. Рішення суду набирає законної сили після закінчення строку для подання апеляційної скарги, якщо апеляційну скаргу не було подано.

Суддя І. В. Дем`яненко

Повний текст рішення виготовлено 14 жовтня 2013 року