Рішення № 34126493, 01.10.2013, Амвросіївський районний суд Донецької області

Справа № 218/2183/13-ц

№ провадження 2/218/622/13

РІШЕННЯ

ім'ям України

01 жовтня 2013 року Амвросіївський районний суд Донецької області

в складі: головуючого - судді Федченко В.М.,

при секретарі Демко В.О.,

за участю: позивача ОСОБА_1,

представника

відповідача Ганул А.Т.

розглянувши у відкритому судовому засіданні в залі суду м.Амвросіївка Донецької області справу за позовом ОСОБА_1 до Товариства з обмеженою відповідальністю Фірма «Промбудремонт» про стягнення невиплаченої заробітної плати, середнього заробітку за час затримки та відшкодування моральної шкоди,

В С Т А Н О В И В:

Позивач ОСОБА_1 звернувся до суду з позовом до відповідача в особі ТОВ „Промбудремонт" про стягнення невиплаченої заробітної плати в сумі 3346,01 грн., середнього заробітку за час затримки та відшкодування моральної шкоди у розмірі 2000,0 грн.. Свої вимоги мотивує тим, що йому та іншим робочим у лютому 2012 року було запропоновано відповідачем виконання ремонтних робіт на обертальної печі на цементному заводі у сел.Новоамвросіївське з оплатою у погодинному розмірі 25 гривень за одну годину. Працювали без укладання трудових договорів. Доказом його праці у відповідача є тимчасовий пропуск за №2733 на період з 01.07.2010 року по 31.12.2012 року та з 01.02.2012 по 31.12.2012, в якому визначено місце його роботи - ТОВ «Промбудремонт». У зв'язку з невиплатою заробітної плати у лютому, березні та квітні 2012 року позивач з 13.04.2012 року перестав виходити на роботу. Позивач зазначає, що відповідач відмовив йому у видачі довідки про заборгованість із заробітної плати. Але з урахуванням почасової оплати і відповідно до табелю виходів на роботу загальна заборгованість із заробітної плати за розрахунками позивача вважає складає 3346,01 грн., в тому числі за лютий - 1273,14 грн., за березень - 1626,79 грн., та за квітень - 446,08 грн.. Тому позивач просить суд стягнути з відповідача на його користь заборгованість із заробітної плати в сумі 3346,01 грн., середній заробіток за весь час затримки по день фактичного розрахунку, а також відшкодування моральної шкоди в сумі 2000 грн..

В судовому засіданні позивач підтримав заявлені ним вимоги. Разом із тим при розгляді питання щодо стягнення з відповідача на його користь суми заборгованості із заробітної плати вийшов за межі заявлених ним позовних вимог. Просив суд стягнути з відповідача на його користь заборгованість із заробітної плати у тому розмірі, в якому відповідач обіцяв нараховувати заробітну плату, а саме у погодинному розмірі з розрахунку 25 гривень за одну годину.

Представник відповідача позов визнав частково, лише у розмірі заявленої позивачем заборгованості із заробітної плати в сумі суми 3346,01 грн.. У задоволенні решти заявлених позовних вимог просив суд відмовити через їхню необгрунтованість.

Вислухавши пояснення позивача, представника відповідача, вивчивши та дослідивши матеріали справи, суд вважає, що позовні вимоги підлягають частковому задоволенню з наступних підстав.

З пояснень позивача та наданого ним тимчасового пропуску №2733 вбачається, що ОСОБА_1 був фактично допущений до роботи в цех випалки ТОВ "Промбудремонт".

На неодноразові вимоги суду надати відповідачем довідку про заборгованість з заробітної плати, табель обліку робочого часу, відомості про оплату праці, представник відповідача підтвердив лише наявність заборгованості в розмірі мінімальної заробітної плати та факт роботи позивача згідно табелю обліку робочого часу .

Відповідно до ст.21 КЗпП України трудовий договір є угода між працівником і власником підприємства або уповноваженим ним органом, за якою працівник зобов'язується виконувати роботу , визначену цією угодою, з підляганням внутрішньому трудовому розпорядку , а власник підприємства або уповноваженого ним органу зобов'язується виплачувати працівникові заробітну плату і забезпечувати умови праці , необхідні для виконання роботи , передбачені законодавством про працю.

Згідно ч. 4 ст.24 КЗпП України, трудовий договір вважається укладеним і тоді, коли наказ чи розпорядження не були видані, але працівника фактично було допущено до роботи.

Згідно пояснень позивача та наданого ним пропуску, пояснень представника відповідача Ганул А.Т. та наданих ним табелю обліку робочого часу та довідки про наявність заборгованості, підтверджується факт допуску до роботи позивача. За таких обставин суд вважає фактично укладеним трудовий договір між позивачем та відповідачем.

Частиною першою статті 94 КЗпП України встановлено, що заробітна плата - це винагорода, обчислена, як правило, у грошовому виразі, яку власник або уповноважений ним орган виплачує працівникові за виконану ним роботу.

Згідно ст. 115 КЗпП України, заробітна плата виплачується працівникам регулярно в робочі дні у строки, встановлені колективним договором або нормативним актом роботодавця, погодженим з виборним органом первинної профспілкової організації чи іншим уповноваженим на представництво трудовим колективом органом (а в разі відсутності таких органів - представниками, обраними і уповноваженими трудовим колективом), але не рідше двох разів на місяць через проміжок часу, що не перевищує шістнадцяти календарних днів, та не пізніше семи днів після закінчення періоду, за який здійснюється виплата.

У разі коли день виплати заробітної плати збігається з вихідним, святковим або неробочим днем, заробітна плата виплачується напередодні.

В судовому засіданні встановлено, що в порушення цієї норми закону відповідач не виплатив заробітну плату позивачеві за кілька місяців.

Відповідно до ст. 116 КЗпП України, при звільненні працівника виплата всіх сум, що належать йому від підприємства, установи, організації, провадиться в день звільнення. Якщо працівник в день звільнення не працював, то зазначені суми мають бути виплачені не пізніше наступного дня після пред'явлення звільненим працівником вимоги про розрахунок. Про нараховані суми, належні працівникові при звільненні, власник або уповноважений ним орган повинен письмово повідомити працівника перед виплатою зазначених сум.

В разі спору про розмір сум, належних працівникові при звільненні, власник або уповноважений ним орган в усякому випадку повинен в зазначений у цій статті строк виплатити не оспорювану суму.

Згідно ст.10 ЦПК України цивільне судочинство здійснюється на засадах змагальності сторін. Сторони мають рівні права щодо подання доказів. Кожна сторона повинна довести ті обставини, на які вона посилається як на підставу своїх вимог або заперечень. За правилами ст.11 ЦПК України суд розглядає справу не інакше як на підставі наданих сторонами доказів. Тобто, при вирішенні цивільних справ суд не може за власною ініціативою збирати докази, що підтверджують обставини, на які посилаються сторони.

Позивач в порушення вказаних вимог процесуального закону не надав суду жодних доказів нарахування йому заробітної плати в розрахунку 25 грн. за годину роботи. Всі працівники лише фактично були допущені до роботи і до цього часу відповідачем заробітна плата їм не нарахована. Можливість отримання будь-яких доказів нарахування заробітної плати саме в розмірі вказаному позивачем є вичерпаною.

Тому суд частково задовольняє першу вимогу позивача та стягує з відповідача на його користь заборгованість по заробітній платі , виходячи з розрахунку мінімальної заробітної плати за годину роботи в загальній сумі 3346 грн. 01 коп. Дана сума нарахована за 451 годину роботи за лютий-березень 2012 року та 68 годин роботи за квітень 2012 року. За лютий мінімальна почасовая оплата 6,43х198 (кількість відпрацьованих годин) = 1273,14грн., за березень мінімальна почасовая оплата 6,43х253 (кількість відпрацьованих годин) = 1626,79 грн., за квітень мінімальна почасовая оплата 6,56х68 (кількість відпрацьованих годин) = 446,08 грн. Загальна сума заборгованості по заробітній платі, виходячи із мінімальної почасової заробітної плати, передбаченої ст.13 ЗУ "Про Державний бюджет України на 2012 рік, що підлягає стягненню з відповідача на користь позивача, складає 3346 гр. 01 коп.

Статтею 117 КЗпП України визначено, що в разі невиплати з вини власника або уповноваженого ним органу належних звільненому працівникові сум у строки, зазначені в статті 116 цього Кодексу, при відсутності спору про їх розмір підприємство, установа, організація повинні виплатити працівникові його середній заробіток за весь час затримки по день фактичного розрахунку.

Друга вимога щодо стягнення середнього заробітку за час затримки розрахунку при звільненні - не підлягає задоволенню як не обгрунтована, оскільки до теперішнього часу відповідач, в особі ТОВ Фірма « ПРОМБУДРЕМОНТ», через об'єктивні причини, не отримав грошові кошти від замовника в особі Амвросіївської філії ПАТ "ХайдельбергЦемент Україна" за неналежно виконані позивачем роботи, на підставі договору підряду . Розрахунок за вищезазначені роботи можливий лише після прийняття замовником виконаної роботи.

Відповідно до вимог ст.237-1 КЗпП України відшкодування власником або уповноваженим ним органом моральної шкоди працівнику проводиться у разі , якщо порушення його законних прав призвели до моральних страждань, втрати нормальних життевих зв'язків і вимагають від нього додаткових зусиль для організації свого життя.

Позивачем заявлена моральна шкода у розмірі 2000 грн., яку він обґрунтує тим, що відповідач залишив його без засобів існування, він був вимушений позичати кошти для забезпечення своєї сім'ї. Все це його морально пригнічувало.

Виходячи з положень п.9 Постанови Пленуму Верховного Суду України від 31.03.1995 року «Про судову практику в справах про відшкодування моральної (немайнової) шкоди «розмір відшкодування моральної(немайнової) шкоди суд визначає в межах заявлених вимог залежно від обсягу заподіяних позивачеві моральних і фізичних страждань, з урахуванням в даному конкретному випадку ступеня вини відповідача та інших обставин. Зокрема з'ясовується характер і тривалість страждань,стан здоров,я потерпілого, істотність вимушених у нього життєвих і виробничих стосунків, конкретних обставин у справі, характер моральних страждань і наслідків, що настали.

Як вбачається зі змісту позовної заяви, позивач отримав моральні страждання, оскільки не мав можливості забезпечити свою сім'ю. Однак, як слідує з матеріалів справи, ОСОБА_1 звільнився з підприємства за власним бажанням, тому його скарги на відсутність заробітної плати для придбання необхідних продуктів зарчування та одягу є хибними. Також в судовому засіданні позивач посилався на наявність у нього боргів, які нібито виникли у нього у зв'язку із затримкою розрахунку. Однак, ніякіх доказів про наявність у нього боргів позивачем не надано. Не надано також і матеріалів на підтвердження його моральних страждань, звернень до лікаря, тощо.

З оглядом на викладене суд вважає , що позивач не довів обставини, якими обґрунтовував моральну шкоду, завдану йому відповідачем. Не надав докази наслідків, що настали, істотність вимушених змін у його життєвих стосунках. Тому вимога щодо стягнення моральної шкоди у розмірі 2000 грн. не підлягає задоволенню як не обґрунтована.

З оглядом на викладене суд частково задовольняє заявлені позовні вимоги та стягує з відповідача на користь позивача лише заборгованість по заробітній платі , виходячи з розрахунку мінімальної заробітної плати за годину роботи ,в загальній сумі 3346 грн. 01 коп.

Також у відповідності із ст.ст.79, 88 ЦПК України суд стягує з відповідача на користь держави судовий збір у сумі 229,40 грн

На підставі викладеного, керуючись ст.254 ч.5 ЦК України, ст.ст.21, 50, 96, 97, 233 КЗпП України, ст.ст.10, 11, 60, 88, 208, 209 ч.3, 210, 212-215, 294, 367 ЦПК України, суд,

В И Р І Ш И В :

Позовні вимоги ОСОБА_1 до Товариства з обмеженою відповідальністю Фірма «Промбудремонт» про стягнення невиплаченої заробітної плати, середнього заробітку за час затримки та відшкодування моральної шкоди - задовольнити частково.

Стягнути з ТОВ Фірма «Промбудремонт» (код ЄДРПОУ № 31738990, р/р 260034136 в ДОД ПАТ «Райффайзен банк Аваль», МФО 335076) на користь ОСОБА_1 заборгованість із заробітної плати в розмірі 3346 (три тисячі триста сорок шість) гривень 01 копійку.

Допустити негайне виконання рішення в частині стягнення заборгованості із заробітної плати за один місяць.

В задоволенні решти позовних вимог ОСОБА_1 відмовити.

Стягнути з ТОВ Фірма «Промбудремонт» (код ЄДРПОУ № 31738990, р/р 260034136 в ДОД ПАТ «Райффайзен банк Аваль», МФО 335076) на користь держави судовий збір в розмірі 229 (двісті двадцять дев'ять) гривень 40 копійок.

Повний текст рішення виготовлено 04 жовтня 2013 року.

На рішення може бути подано апеляційну скаргу до Апеляційного суду Донецької області через Амвросіївський районний суд протягом десяти днів з дня проголошення рішення.

Суддя:В.М. Федченко