Справа № 739/1367/13-ц
Номер провадження 2/739/334/13
Р І Ш Е Н Н Я
ІМЕНЕМ УКРАЇНИ
14 жовтня 2013 року м.Новгород-Сіверський
Новгород-Сіверський районний суд Чернігівської області в складі:
головуючого судді - Іващенка А.І.,
секретаря - Шевкун О.Є.,
за участю:
відповідача ОСОБА_1 розглянувши у відкритому судовому засіданні в м. Новгород-Сіверський справу за позовом Дніпропетровського державного університету внутрішніх справ до ОСОБА_1, третьої особи Головного Управління Міністерства внутрішніх справ України в Чернігівській області про відшкодування витрат, пов'язаних з навчанням,-
В С Т А Н О В И В :
У серпні 2013 року Дніпропетровський державний університет внутрішніх справ звернувся до суду з позовом до ОСОБА_1 про стягнення витрат, пов'язаних з навчанням. Позов мотивований тим, що ОСОБА_1 проходив службу в органах внутрішніх справ, наказом ДДУВС № 304 від 06.08.2007 року ОСОБА_1 було зараховано до складу курсантів, 01.09.2007 року та 31.08.2010 року з ним укладено Договори про підготовку фахівця. Згідно наказу ректора №41ос від 17.06.2011 року ОСОБА_1 отримав диплом спеціаліста та був відряджений в практичний підрозділ органу внутрішніх справ для подальшого проходження служби. Відповідно до наказу УМВС України в Чернігівській області №121о/с від 25.06.2011 року ОСОБА_1 призначений на посаду слідчим слідчого відділення Новгород-Сіверського РВ УМВС. Наказом УМВС України в Чернігівській області №58о/с від 15.03. 2013 року ОСОБА_1 звільнений з посади слідчого відділення Новгород-Сіверського РВ УМВС, відповідно до Положення про проходження служби рядовим і начальницьким складом ОВС України в запас Збройних сил України за ст..64 п. «ж» (за власним бажанням.) Звільнення з органів внутрішніх справ після закінчення навчання до встановленого трирічного терміну - є однією з підстав відшкодування особами витрат, пов'язаних з їх утриманням у вищому навчальному закладі МВС України, тому позивач просить стягнути з ОСОБА_1 31862,39 грн. фактичних витрат, пов'язаних з навчанням, та судові витрати. Представники позивача та третьої особи у судове засідання не з'явились, надали до суду заяви з проханням розглянути справу за їх відсутності, позовні вимоги підтримують у повному обсязі. Відповідач у судовому засіданні позовні вимоги не визнав та зазначив, що дійсно навчався у Дніпропетровському державному університеті внутрішніх справ, після закінчення якого працював слідчим. Відповідач просив відмовити у позові, оскільки контракт підписував будучи неповнолітнім та позивач порушував умови контракту, а саме щорічно не інформував його про розмір фактичних витрат пов'язаних з навчанням та порушував інші вимоги законодавства. Заслухавши відповідача, дослідивши матеріали справи, суд прийшов до висновку, що позов підлягає задоволенню з наступних підстав. Порядок відшкодування особами витрат, пов'язаних з їх утриманням у вищих навчальних закладах Міністерства внутрішніх справ України затверджено постановою Кабінету Міністрів України №313 від 1 березня 2007 року «Про затвердження порядку відшкодування особами витрат, пов'язаних з їх утриманням у вищих навчальних закладах Міністерства внутрішніх справ України» (надалі Порядок). Відповідно до ст. 1 Порядку визначено механізм відшкодування особами, навчання яких за державним замовленням у вищих навчальних закладах Міністерства внутрішніх справ України прирівнюється до проходження військової служби, витрат, пов'язаних з їх утриманням у таких закладах, у разі: дострокового розірвання договору про підготовку фахівця у вищому навчальному закладі Міністерства внутрішніх справ України у зв'язку з небажанням особи продовжувати навчання або порушенням нею дисципліни; відмови від подальшого проходження служби на посадах начальницького складу в органах внутрішніх справ протягом перших трьох років після закінчення навчання. Згідно зі ст. 3 Порядку витрати відшкодовуються згідно з договором про підготовку фахівця в навчальному закладі, який укладається між навчальним закладом, головним управлінням або управлінням Міністерства внутрішніх справ України та особою. Відповідно до ч. 1 ст. 6 Порядку у разі відмови особи добровільно відшкодувати витрати стягнення їх здійснюється в судовому порядку. У п. 7 Порядку передбачено, що сума відшкодованих витрат зараховується до державного бюджету. З матеріалів справи вбачається, що наказом ректора Дніпропетровського державного університету внутрішніх справ №304 від 06.08.2007 року ОСОБА_1 зарахований з 06 серпня 2007 року курсантом першого курсу Дніпропетровського державного університету внутрішніх справ з присвоєнням спеціального звання «рядовий міліції» (а. с. 18). 01.09.2007 року та 31.08.2010 року Дніпропетровський державний університет внутрішніх справ та ОСОБА_1 уклали договори про підготовку фахівця у Дніпропетровському державному університеті внутрішніх справ (а.с. 7,8). Пунктом 2.3.6. цих договорів передбачено, що у разі відрахування з навчального закладу чи звільнення з органів внутрішніх справ по закінченні навчання до встановленого трирічного терміну перебування на службі за підставами, передбаченими пунктом 3 цього договору, особа, яка проходила навчання, зобов'язана відшкодувати фактичні витрати, пов'язані з утриманням у навчальному закладі згідно із затвердженим розрахунком. Підставами відшкодування особою, яка навчалась, є відмова від подальшого проходження служби на посадах начальницького складу в органах внутрішніх справ та звільнення з ОВС протягом перших трьох років після закінчення навчання, про що зазначено у п. 3.2 договору (а. с. 7,8). Наказом начальника УМВС України в Чернігівській області №121 о/с від 25.06.2011 року лейтенанта міліції ОСОБА_1 призначено слідчим слідчого відділення Новгород-Сіверського РВ УМВС (а. с.16). Наказом начальника УМВС України в Чернігівській області № 58о/с від 15.03.2013 року ОСОБА_1 звільнено у запас Збройних Сил України (з постановкою на військовий облік) за п. 64 «ж» Положення про проходження служби рядовим і начальницьким складом органів внутрішніх справ (за власним бажанням) (а.с.17). Згідно з ч. 1 п. 2 ст.11 ЦПК України підставами виникнення цивільних прав та обов'язків, зокрема, є договори та інші правочини, інші юридичні факти. Відповідно до ч.6 ст.18 Закону «Про міліцію» курсанти вищих навчальних закладів Міністерства внутрішніх справ України у разі дострокового розірвання договору через небажання продовжувати навчання або через недисциплінованість чи в разі відмови від подальшого проходження служби на посадах начальницького складу органів внутрішніх справ після закінчення вищого навчального закладу, а також особи начальницького складу органів внутрішніх справ, які звільняються із служби протягом трьох років після закінчення вищого навчального закладу Міністерства внутрішніх справ України за власним бажанням, через службову невідповідність або за порушення дисципліни, відшкодовують Міністерству внутрішніх справ України витрати, пов'язані з їх утриманням у вищому навчальному закладі, в порядку, установленому Кабінетом Міністрів України. У разі відмови від добровільного відшкодування витрат таке відшкодування здійснюється в судовому порядку. Аналогічні підстави відшкодування витрат, пов'язаних з утриманням осіб, навчання яких здійснювалось за державним замовленням, зазначені і в п.3 Типового договору про підготовку фахівців у вищому навчальному закладі МВС України, затвердженому наказом МВС України № 150 від 14 травня 2007 року. Згідно з п. п. 8, 14 постанови Кабінету Міністрів України від22 серпня 1996 р. N 992 «Про порядок працевлаштування випускників вищих навчальних закладів, підготовка яких здійснювалась за державним замовленням» випускники, які уклали угоду з вищим навчальним закладом після зарахування на навчання, повинні відпрацювати за місцем призначення не менше трьох років. У разі неприбуття молодого фахівця за направленням або відмови без поважної причини приступити до роботи за призначенням, звільнення його з ініціативи адміністрації за порушення трудової дисципліни, звільнення за власним бажанням протягом трьох років випускник зобов'язаний відшкодувати у встановленому порядку до державного бюджету вартість навчання та компенсувати замовникові всі витрати. Витрати відшкодовуються згідно з контрактом про проходження військової служби (навчання) курсантами у вищому навчальному закладі, який укладається між навчальним закладом та особою (курсантом). Порядок розрахунку витрат установлюється Міноборони разом з Мінфіном, МВС, Адміністрацією Держприкордонслужби, Управлінням державної охорони, СБУ, Службою зовнішньої розвідки, Держспецтрансслужбою. Відповідно до п. 2.1.2 наказу МВС України № 150 «Про затвердження Типового договору про підготовку фахівця у вищому навчальному закладі Міністерства внутрішніх справ України» виконавець зобов'язаний забезпечити особу харчуванням, речовим майном, та грошовим утриманням за нормами, затвердженими нормативно-правовими актами МВС України. Згідно до п. 3.1. вищезазначеного наказу підставою для відшкодування фактичних витрат на підготовку є дострокове розірвання договору про підготовку продовжувати навчання або порушенням нею дисципліни. Відповідно до п. 4.1., 4.2 вищезазначеного наказу, відшкодування здійснюється в розмірі фактичних витрат, пов'язаних з грошовим, продовольчим та речовим забезпеченням; перевезення до місця, проведення щорічної основної і канікулярної відпустки та у зворотному напрямку, за направленням до місця служби після закінчення навчального закладу; оплатою комунальних послуг і вартості спожитих енергоносіїв. У разі дострокового розірвання договору здійснюється розрахунок фактичних витрат за відповідними видами забезпечення згідно з нормами утримання на день, який зазначено в наказі про відрахування з навчального закладу та звільнення з органів внутрішніх справ. Згідно з ст. 69 Закону України «Про вищу освіту» в редакції, що діяла на час виникнення спірних правовідносин, особи, винні у порушенні законодавства про вищу освіту, несуть відповідальність відповідно до закону. Відповідно до ст.60 ЦПК України, кожна сторона повинна довести ті обставини, на які вона посилається як на підставу своїх вимог і заперечень. Згідно з ст.526 ЦК України зобов'язання має виконуватися належним чином відповідно до умов договору та вимог Цивільного Кодексу України. У відповідності зі ст.ст. 525 ЦК України одностороння відмова від зобов'язання, або одностороння зміна його умов не допускається, якщо інше не встановлено договором, або законом. Суд вважає, безпідставними твердження відповідача , що він на момент підписання договору був неповнолітнім , договір ним було підписано 31 серпня 2010 року, коли йому виповнилось 20 років, те що йому не надсилалось письмова вимога з проханням добровільно відшкодувати витрати за навчання, позивачем неналежно виконувались зобов'язання за договором і таке інше, оскільки вони протирічать матеріалам справи та дослідженим в судовому засіданні доказам. З матеріалів справи вбачається, що відповідач після закінчення навчального закладу, отримання вищої освіти і до закінчення трирічного терміну обов'язкового перебування на службі в органах внутрішніх справ, обумовлених Угодою , звільнився за власним бажанням. Виходячи з вище викладеного суд вважає, що відповідач зобов'язаний відшкодувати позивачеві витрати на своє утримання за весь час навчання, тому позовні вимоги Дніпропетровського державного університету внутрішніх справ підлягають задоволенню в повному обсязі. На підставі ст.ст.525, 526 ЦК України, Закону України «Про міліцію», Закону України «Про вищу освіту», Постанови Кабінету Міністрів України від 01.03.2007 року №313 «Про затвердження Порядку відшкодування особами витрат пов'язаних з їх утриманням у вищих навчальних закладах Міністерства внутрішніх справ», ст.ст.3,10,11,60,88, 209, 213-215, 218,294 ЦПК України, суд -
В И Р І Ш И В:
Позовні вимоги Дніпропетровського державного університету внутрішніх справ до ОСОБА_1 про стягнення грошових коштів, пов'язаних з навчанням - задовольнити.
Стягнути з ОСОБА_1, 1985 року народження , (ідентифікаційний номер НОМЕР_1) на користь Державного бюджету ( на рахунок ГУДКСУ у Дніпропетровській області, м. Дніпропетровськ, МФО 805012, ЄДРПОУ 08571446, р/р 31257272210008) витрати, пов'язані з навчанням у Дніпропетровському державному університеті внутрішніх справ в розмірі 31862 (тридцять одна тисяча вісімсот шістдесят дві) гривень 39 копійки та судові витрати в розмірі 315 грн. 46 коп.
Рішення може бути оскаржене в апеляційному порядку до апеляційного суду Чернігівської області через суд першої інстанції шляхом подачі в десятиденний строк з дня проголошення рішення апеляційної скарги.
Особи, які брали участь у справі, але не були присутні у судовому засіданні під час проголошення судового рішення, можуть подати апеляційну скаргу протягом десяти днів з дня отримання копії цього рішення.
Головуючий: Іващенко А.І.
Судове рішення № 34124525, Новгород-Сіверський районний суд Чернігівської області було прийнято 14.10.2013. Форма судочинства - Цивільне, форма рішення - Рішення. На цій сторінці ви зможете знайти корисні відомості про це судове рішення. Ми надаємо зручний та швидкий доступ до поточних судових рішень, щоб ви могли бути в курсі недавніх судових прецедентів. Наша база даних охоплює повний спектр необхідної інформації, дозволяючи вам зручно знаходити корисні відомості.
Це рішення відноситься до справи № 739/1367/13-ц. Фірми, які зазначені в тексті цього судового документа: