Рішення № 34123960, 16.10.2013, Апеляційний суд Київської області

Справа № 370/645/13-ц Головуючий у І інстанції Оберемко В.О. Провадження № 22-ц/780/4856/13 Доповідач у 2 інстанції СержанюкКатегорія 36 16.10.2013

РІШЕННЯ

Іменем України

14 жовтня 2013 року колегія суддів судової палати у цивільних справах Апеляційного суду Київської області у складі головуючого - судді Сержанюка А.С., членів колегії - суддів Білоконь О.В., Кулішенка Ю.М., із участю секретаря Антіпова Я.А., розглянувши у відкритому судовому засіданні у місті Києві матеріали цивільної справи за апеляційною скаргою ОСОБА_1 на заочне рішення Макарівського районного суду Київської області від 28 травня 2013 року у справі за позовом ОСОБА_1 до Мотижинської сільської ради Макарівського району Київської області, треті особи: ОСОБА_2, Реєстраційна служба Макарівського районного управління юстиції Київської області про визнання права власності на спадкове нерухоме майно,

В С Т А Н О В И Л А :

21 березня 2013 року ОСОБА_1 звернувся до суду із позовом, де просив визнати за ним право власності на спадкове майно, що залишилося після смерті ОСОБА_3, а саме: домоволодіння, розташоване по АДРЕСА_1, жилий будинок ( А ), загальною площею 63,5 кв.м., житловою - 20,3 кв.м., з господарськими спорудами та будівлями відповідно до технічного паспорту на житловий будинок, зокрема, веранда а , сарай Б , погріб В , колодязь №1, огорожа №2-5.

Свої вимоги обґрунтовував тим, що за життя його мати склала заповіт, яким все своє майно заповіла позивачу по справі та третій особі.

Проте, оформити право власності на спадкове майно він не має можливості, оскільки відсутні правовстановлюючі документи.

Рішенням Макарівського районного суду Київської області від 28 травня 2013 року у задоволенні позову відмовлено.

На обґрунтування ухваленого рішення зазначено, що позивач не надав документів щодо права користування або права власності на земельну ділянку, на якій розташований житловий будинок, висновку БТІ або сертифікату відповідності, виписки з погосподарської книги сільської ради щодо належності будинку, а також наявних рішень про видачу спадкодавцю свідоцтва про власності на будинок, яке вона не отримала.

При цьому, вказано, що позивач під час розгляду справи клопотань про витребування таких доказів у порядку ст.ст. 133, 137 ЦПК України не заявляв.

Також відзначено, що, відповідно до ч. 4 ст. 25 ЦК України, цивільна правоздатність фізичної особи припиняється у момент її смерті, отже на час розгляду справи неможливо здійснити первинну реєстрацію права власності на спірний будинок за померлою ОСОБА_3, а тому рішення виконкому Мотижинської сільської ради від 06.03.2012 року за №19 про оформлення права приватної власності на домоволодіння за ОСОБА_3 та видачею Макарівським БТІ свідоцтва на право приватної власності на домоволодіння є неправомірним, а визнання відповідачем позову суперечить закону.

Не погоджуючись із вказаним рішенням, ОСОБА_1 подав апеляційну скаргу, посилаючись на його незаконність та необґрунтованість, неповне з'ясування обставин, що мають значення для справи, а також порушення норм матеріального та процесуального права при його ухваленні.

Просить рішення Макарівського районного суду Київської області від 28 травня 2013 року скасувати та ухвалити нове рішення про задоволення позовних вимог.

Суд, з'ясувавши обставини і перевіривши їх доказами у межах доводів апеляційної скарги та вимог, заявлених у суді першої інстанції, вислухавши учасників процесу у судових дебатах, вважає за необхідне апеляційну скаргу задовольнити, керуючись наступним.

Відповідно до ст. 213 ЦПК України, рішення суду повинно бути законним і обґрунтованим. Законним є рішення, яким суд, виконавши всі вимоги цивільного судочинства, вирішив справу згідно із законом.

Обґрунтованим є рішення, ухвалене на основі повно і всебічно з'ясованих обставин, на які сторони посилаються як на підставу своїх вимог і заперечень, підтвердженими тими доказами, які були досліджені в судовому засіданні.

Як встановлено судом, що підтверджується матеріалами справи, 25 січня 2011 року ОСОБА_3 склала заповіт, яким все своє майно, де б воно не було і з чого б воно не складалося, а також усе те, що буде належати їй на день смерті і на що вона матиме право за законом заповіла своїм синам: ОСОБА_1 та ОСОБА_2 ( а.с. 7 ).

ІНФОРМАЦІЯ_2 ОСОБА_3 померла ( а.с. 6 ).

Відповідно до записів у погосподарській книзі за 1974-1976 р.р., 1977-1979 р.р., 1980-1984 р.р., 1986-1990 р.р., домоволодіння, розташоване за адресою: АДРЕСА_1 числилося за ОСОБА_3 ( а.с. 52-55 ).

Рішенням Макарівського районного суду Київської області від 22 лютого 2013 року визначено ОСОБА_1 додатковий двохмісячний строк з дня набрання рішенням законної сили для прийняття спадщини після смерті ОСОБА_3, яка померла ІНФОРМАЦІЯ_2 ( а.с. 12 ).

В подальшому, ОСОБА_1 звернувся до Макарівської районної державної нотаріальної контори із заявою щодо порядку оформлення спадщини та можливості видачі свідоцтва про право на спадщину ( а.с. 13 ).

Проте, при перевірці документів, поданих нотаріусу для оформлення спадщини, з'ясувалось, що правовстановлюючий документ, що посвідчує право власності ОСОБА_3, яка померла ІНФОРМАЦІЯ_2, на житловий будинок АДРЕСА_1 відсутній ( там же ).

У зв'язку із вищезазначеним, право позивача на спадщину не оформлено та не видано відповідного свідоцтва.

Рішенням №19 виконкому Мотижинської сільської ради Макарівського району Київської області від 06 березня 2012 року право приватної власності на спірне домоволодіння оформлено на ОСОБА_3 ( а.с. 9 ).

Згідно технічного паспорту на житловий будинок АДРЕСА_1, його загальна площа складає 63,5 кв.м., зокрема, веранда - 6,9 кв.м., коридор - 7,7 кв.м., кладова - 7,9 кв.м., кухня - 12,7 кв.м., жила - 20,3 кв.м. ( а.с. 10-11 ).

Наявні також господарські будівлі та споруди - веранда а, сарай Б, погріб В, колодязь №1, огорожа №2-5 ( там же ).

А тому, на переконання апеляційного суду, до спадкової маси відноситься і спірний будинок, виходячи із наступного.

Відповідно до п. 62 «Інструкції про порядок вчинення нотаріальних дій державними нотаріальними конторами Української РСР», затвердженої наказом №45/5 Міністерства юстиції Української РСР від 31 жовтня 1975 року, п. 45 «Інструкції про порядок вчинення нотаріальних дій виконавчими комітетами міських, селищних, сільських Рад депутатів трудящих», затвердженої наказом №1/5 Міністерства юстиції Української РСР від 19 січня 1976 року, підтвердженням належності будинку може служити відповідна довідка виконавчого комітету сільської Ради депутатів трудящих, в якій, крім підтвердження належності жилого будинку ( частини будинку ) відчужувачу на підставі запису в погосподарській книзі, повинно бути також зазначено: дані про склад будинку; розмір загальної жилої площі і розмір земельної ділянки.

Виходячи з наведеного, підтвердженням належності жилого будинку ( його частини ) певній особі є запис в погосподарських книгах, ведення яких на той час передбачалось наказами Центрального статистичного управління СРСР і було обов'язковим.

Викладені положення обґрунтовані також листом №753/0/4-13 Вищого спеціалізованого суду України з розгляду цивільних і кримінальних справ «Про судову практику розгляду цивільних справ про спадкування» від 16 травня 2013 року.

ОСОБА_2 спадщину не прийняв, а в судовому засіланні відмовився від її прийняття на користь позивача.

За таких обставин, суд першої інстанції, неповно з'ясувавши обставини, що мають значення для справи, без додержання норм матеріального і процесуального права, зокрема, ст.ст. 1216, 1233, 1268, 1269 ЦК України, ст.ст. 10, 11, 58, 60, 212-215, ЦПК України, ухвалив незаконне і необґрунтоване рішення про відмову у задоволенні позову.

А тому, доводи апелянта про незаконність та необґрунтованість рішення, неповне з'ясування обставин, що мають значення для справи, а також порушення норм матеріального та процесуального права при його ухваленні, знайшли своє підтвердження при розгляді справи у суді другої інстанції.

Відтак, на переконання апеляційного суду, необхідно визнати за ОСОБА_1 право власності в порядку спадкування за заповітом на житловий будинок АДРЕСА_1 у відповідності до положень ст. 309 ЦПК України та на підставі ст.ст. 15, 16, 1216, 1218, 1220, 1261, 1267-1270 ЦК України, ст.ст. 10, 11, 58, 60, 212-215, ЦПК України.

Враховуючи наведене та керуючись ст.ст. 304, 307, 309, 313-314, 316, 317, 319 ЦПК України, колегія суддів,

В И Р І Ш И Л А :

Апеляційну скаргу ОСОБА_1 задовольнити. Заочне рішення Макарівського районного суду Київської області від 28 травня 2013 року у справі за позовом ОСОБА_1 до Мотижинської сільської ради Макарівського району Київської області, треті особи: ОСОБА_2, Реєстраційна служба Макарівського районного управління юстиції Київської області про визнання права власності на спадкове нерухоме майно, скасувати та ухвалити нове про задоволення позову.

Визнати за ОСОБА_1 право власності у порядку спадкування за заповітом на житловий будинок №169, загальною площею 63,5 кв.м., житловою - 20,3 кв.м., з господарськими будівлями та спорудами - веранда а, сарай Б, погріб В, колодязь №1, огорожа №2-5, що по АДРЕСА_1.

Рішення апеляційного суду набирає законної сили з моменту його проголошення і може бути оскаржено у касаційному порядку до Вищого спеціалізованого суду України з розгляду цивільних і кримінальних справ протягом двадцяти днів з дня набрання законної сили рішенням апеляційного суду.

Головуючий А.С. Сержанюк

Судді: О.В. Білоконь

Ю.М. Кулішенко