Постанова № 34122961, 30.09.2013, Київський окружний адміністративний суд

КИЇВСЬКИЙ ОКРУЖНИЙ АДМІНІСТРАТИВНИЙ СУД

П О С Т А Н О В А

І М Е Н Е М У К Р А Ї Н И

30 вересня 2013 року 810/4552/13-а

Київський окружний адміністративний суд у складі головуючого судді Василенко Г.Ю., розглянувши у порядку письмового провадження адміністративну справу за позовом Товариства з обмеженою відповідальністю «Вимпел Плюс М» до Броварської об'єднаної державної податкової інспекції Головного управління Міндоходів у Київській області про скасування податкових повідомлень-рішень,

в с т а н о в и в:

Товариство з обмеженою відповідальністю «Вимпел Плюс М» (надалі - позивач, підприємство) звернулося до Київського окружного адміністративного суду з позовом до Броварської об'єднаної державної податкової інспекції Київської області Державної податкової служби, правонаступником якої являється Броварська об'єднана державна податкова інспекція Головного управління Міндоходів у Київській області, (надалі - відповідач, податковий орган) про скасування податкових повідомлень-рішень від 27 лютого 2013 року № 0000132202 та № 0000102202.

Позовні вимоги обґрунтовані правомірністю віднесення підприємством сум з податку на додану вартість та податку на прибуток, які виникли внаслідок оплати за роботи, придбані у ТОВ «Форсаж-Медіамаркет».

Представник відповідача в письмових запереченнях проти позову заперечив, зазначивши, що позивачем були неправомірно віднесені до складу податкового кредиту та валових витрат суми, сплачені контрагенту позивача - ТОВ «Форсаж-Медіамаркет» за роботи згідно з податковими накладними, виданими зазначеним контрагентом, тому що такі накладні не можуть вважатися первинними документами, які підтверджують правомірність віднесення визначених в них сум з ПДВ за податку на прибуток, оскільки, господарські операції між вказаними підприємствами не спрямовані на настання реальних наслідків та мають ознаки фіктивних.

Представники сторін подали клопотання про розгляд справи в письмовому провадженні.

Дослідивши матеріали справи, суд дійшов висновку, що позовні вимоги підлягають задоволенню з наступних підстав.

Так, судом встановлено, що в період з 05 по 07 лютого 2013 року Броварською об'єднаною державною податковою інспекцією Київської області Державної податкової служби проведено позапланову невиїзну документальну перевірку Товариства з обмеженою відповідальністю «Вимпел Плюс М» з питань дотримання вимог податкового законодавства при взаємовідносинах з Товариством з обмеженою відповідальністю «Форсаж-Медіамаркет» (код ЄДРПОУ 33498731) за період з вересня 2011 року по березень 2012 року, за результатами якої складено Акт від 11 лютого 2013 року за №94/222/36433064

Відповідно до висновків акту перевірки, відповідачем встановлено порушення позивачем вимог підпункту 139.1 пункту 139.1 статті 139, пункту 198.1, 198.3, статті 198, підпункту 201.1 пункту 201.4 статті 201 Податкового кодексу України, що призвело до заниження податку на прибуток на загальну суму 28 282 грн. 00 коп. та податку на додану вартість у розмірі 28 282 грн. 00 коп.

Підставою для такого висновку стали матеріали отриманого від Державної податкової інспекції у Печерському районі м. Києва ДПС акту від 12 листопада 2012 року за №4780/22-4/33498731 про неможливість проведення зустрічної звірки ТОВ «Форсаж-Медіамаркет», згідно з яким контрагент позивача має ознаки фіктивного підприємства та належить до так званого конвертаційного центру, про що вказали особи, які підозрюються у створенні такого центру.

На підставі висновків акту перевірки відповідачем прийняті податкові повідомлення-рішення:

- від 27 лютого 2013 року №0000132202, яким позивачу визначено суму грошового зобов'язання з податку на прибуток у розмірі 29 729 грн. 25 коп., з яких 28 282 грн. 00 коп. за основним платежем та 1 447 грн. 25 коп. штрафних санкцій;

- від 27 лютого 2013 року №0000102202, відповідно до якого позивачу визначено суму грошового зобов'язання з податку на додану вартість у розмірі 35 352 грн. 50 коп., з яких 28 282 грн. 00 коп. за основним платежем та 7 070 грн.50 коп. штрафних санкцій.

Проте, суд не може погодитися із правомірністю дій податкового органу щодо нарахування Товариству додаткових податкових зобов'язань з ПДВ та податку на прибуток, з огляду на наступне.

Як вбачається з матеріалів справи, 02 вересня 2011 року між позивачем та Товариством з обмеженою відповідальністю «Форсаж-Медіамаркет» укладено Договір № 4, відповідно до якого останнє зобов'язувалось надати позивачу послуги щодо проведення консультаційного обслуговування з питань по організації безпеки, пов'язаних з діяльністю позивача, а позивач мав прийняти та оплатити надані послуги.

30 вересня 2011 року на виконання умов вищевказаного Договору сторонами було підписано Акт здачі - прийняття робіт (надання послуг) №ОУ- 0000001 на суму 48 444 грн.00 коп., а ТОВ «Форсаж-Медіамаркет» надано позивачу податкову накладну №1 від 30 вересня 2011 року.

Також, 03 жовтня 2011 року між позивачем та Товариством з обмеженою відповідальністю «Форсаж-Медіамаркет» укладено Договір №5, згідно з яким останнє зобов'язувалось надати позивачу послуги з контролю за якістю охоронних послуг та їх відповідності до вимог нормативно - технічної документації, а позивач мав прийняти та оплатити надані послуги.

30 листопада 2011 року та 31 березня 2012 року між позивачем та ТОВ «Форсаж-Медіамаркет» підписано Акти здачі - прийняття робіт (надання послуг) № ОУ - 0000029 на суму 86 514 грн.06 коп. та №ОУ-0000389 на суму 34 734 грн.00 коп., а ТОВ «Форсаж-Медіамаркет» видано позивачу податкові накладні №34 від 30 листопада 2011 року та № 417 від 31 березня 2012 року.

Вищезазначені послуги оплачені позивачем ТОВ «Форсаж- Медіамаркет» в повному обсязі, що підтверджується банківськими виписками.

Також, на підтвердженні реальності здійснених господарських операцій представником позивача, з поміж інших документів, надано до суду звіти щодо наданих послуг, які безпосередньо відображують ті роботи, які були виконані.

Відповідно до пп. 14.1.181 п. 14.1 ст. 14 ПК України податковий кредит - сума, на яку платник податку на додану вартість має право зменшити податкове зобов'язання звітного (податкового) періоду, визначена згідно з розділом V цього Кодексу.

Згідно з п. 198.3 ст. 198 ПК України податковий кредит звітного періоду визначається виходячи з договірної (контрактної) вартості товарів/послуг, але не вище рівня звичайних цін, визначених відповідно до статті 39 цього Кодексу, та складається з сум податків, нарахованих (сплачених) платником податку за ставкою, встановленою пунктом 193.1 статті 193 цього Кодексу, протягом такого звітного періоду у зв'язку з: придбанням або виготовленням товарів (у тому числі при їх імпорті) та послуг з метою їх подальшого використання в оподатковуваних операціях у межах господарської діяльності платника податку; придбанням (будівництвом, спорудженням) основних фондів (основних засобів, у тому числі інших необоротних матеріальних активів та незавершених капітальних інвестицій у необоротні капітальні активи), у тому числі при їх імпорті, з метою подальшого використання в оподатковуваних операціях у межах господарської діяльності платника податку.

Відповідно до п. 198.6 ст. 198 ПК України не відносяться до податкового кредиту суми податку, сплаченого (нарахованого) у зв'язку з придбанням товарів/послуг, не підтверджені податковими накладними (або підтверджені податковими накладними, оформленими з порушенням вимог статті 201 цього Кодексу) чи не підтверджені митними деклараціями, іншими документами, передбаченими пунктом 201.11 статті 201 цього Кодексу.

При цьому в п. 187.1 ст. 187 ПК України передбачено, що датою виникнення податкових зобов'язань з постачання товарів/послуг вважається дата, яка припадає на податковий період, протягом якого відбувається будь-яка з подій, що сталася раніше: а) дата зарахування коштів від покупця/замовника на банківський рахунок платника податку як оплата товарів/послуг, що підлягають постачанню, а в разі постачання товарів/послуг за готівку - дата оприбуткування коштів у касі платника податку, а в разі відсутності такої - дата інкасації готівки у банківській установі, що обслуговує платника податку; б) дата відвантаження товарів, а в разі експорту товарів - дата оформлення митної декларації, що засвідчує факт перетинання митного кордону України, оформлена відповідно до вимог митного законодавства, а для послуг - дата оформлення документа, що засвідчує факт постачання послуг платником податку.

Аналіз наведених норм дає підстави зробити висновок, що у ПК України передбачено підставу для формування податкового кредиту, а саме наявність у платника податку - покупця належним чином оформленої податкової накладної або митної декларації.

Судом досліджено податкові накладні, виписані ТОВ «Форсаж-Медіамаркет», на підставі яких позивачем було сформовано податковий кредит у перевіряємий період, внаслідок чого судом встановлено, що зазначені документи містять усі необхідні підписи уповноважених осіб, скріплені відповідною печаткою та відповідають встановленій законодавством формі.

Відповідно до змісту п.п. 201.4. та 201.8 ст. 201 ПК України податкова накладна виписується у двох примірниках у день виникнення податкових зобов'язань продавця. Право на нарахування податку та складання податкових накладних надається виключно особам, зареєстрованим як платники податку в порядку, передбаченому статтею 183 цього Кодексу.

Згідно з п. 184.1 ст. 184 ПК України реєстрація діє до дати анулювання реєстрації платника податку, яка проводиться шляхом виключення з реєстру платників податку.

Відповідно до п. 2 Порядку заповнення податкової накладної податкову накладну складає особа, яка зареєстрована як платник податку в податковому органі та якій присвоєно індивідуальний податковий номер платника податку на додану вартість.

Судом встановлено, а відповідачем не заперечується, що на час виписки податкових накладних ТОВ «Форсаж-Медіамаркет» було зареєстрованим платником податку на додану вартість та мало свідоцтво платника такого податку.

Отже, сума податку на додану вартість, віднесена позивачем до податкового кредиту на підставі господарських операцій з ТОВ «Форсаж-Медіамаркет» підтверджується податковими накладними, оформленими відповідно до вимог ст. 201 ПК України та Порядку заповнення податкової накладної.

Відповідно до п. 133.1 Податкового кодексу України платниками податку на прибуток підприємств з числа резидентів є суб'єкти господарювання - юридичні особи, які провадять господарську діяльність як на території України, так і за її межами.

Згідно з п. 134.1.1 п. 134.1 ст. 134 вказаного Кодексу об'єктом оподаткування є прибуток із джерелом походження з України та за її межами, який визначається шляхом зменшення суми доходів звітного періоду, визначених згідно зі статтями 135 - 137 цього Кодексу, на собівартість реалізованих товарів, виконаних робіт, наданих послуг та суму інших витрат звітного податкового періоду, визначених згідно зі статтями 138 - 143 цього Кодексу, з урахуванням правил, встановлених статтею 152 цього Кодексу.

Підпунктом 138.1.1 п. 138.1 ст. 138 Податкового кодексу України витрати операційної діяльності включають собівартість реалізованих товарів, виконаних робіт, наданих послуг та інші витрати беруться для визначення об'єкта оподаткування з урахуванням пунктів 138.2, 138.11 цієї статті, пунктів 140.2 - 140.5 статті 140, статей 142 і 143 та інших статей цього Кодексу, які прямо визначають особливості формування витрат платника податку.

Відповідно до п. 138.2 ст. 138 ПК України витрати, які враховуються для визначення об'єкта оподаткування, визнаються на підставі первинних документів, що підтверджують здійснення платником податку витрат, обов'язковість ведення і зберігання яких передбачено правилами ведення бухгалтерського обліку, та інших документів, встановлених розділом II цього Кодексу.

Відповідно до ст. 1 Закону України "Про бухгалтерський облік та фінансову звітність в Україні" первинний документ - це документ, який містить відомості про господарську операцію та підтверджує її здійснення. Первинні документи складаються під час здійснення господарської операції, а якщо це неможливо - безпосередньо після її закінчення.

Так, в матеріалах справи наявні договори, податкові накладні акти приймання-передачі, звіти про надані послуги, які містять відомості про господарські операції позивача з ТОВ «Форсаж-Медіамаркет» та оформлені належним чином.

Судом встановлено, що перелічені вище документи оформлені відповідно до вимог законодавства.

Таким чином, у позивача наявна необхідна документація, яка дає підстави для включення витрат до складу валових за відповідний період, що виникли у зв'язку з оплатою за роботи контрагента на виконання зобов'язань по укладених договорах.

Приймаючи до уваги те, що в матеріалах справи наявні вищевказані документи, а також те, що видані позивачу податкові накладні належно оформлені контрагентом, який знаходиться в Єдиному державному реєстрі, був зареєстрованим платником податку на додану вартість, суд вважає помилковими доводи відповідача про не підтвердження позивачем права на податковий кредит та валові витрати.

Суд звертає увагу, що доводи податкового органу щодо безтоварності господарських операцій базуються лише на інформації з акту про неможливість проведення зустрічної звірки, відповідно до якої певні особи, які підозрюються у вчиненні економічних злочинів, вказують на причетність ТОВ «Форсаж-Медіамаркет» до підприємств з ознаками фіктивності. На думку суду, джерело такої інформації, а також сама інформація не дають підстави стверджувати про фіктивність контрагента позивача; вказані податковим органом обставини самі по собі не є достатніми для можливості стверджувати про безтоварність господарських взаємовідносин між позивачем та його контрагентом.

За наведених норм та обставин суд приходить до висновку про правомірність віднесення позивачем сум податкового кредиту та валових витрат, що виникли за господарськими операціями з ТОВ «Форсаж-Медіамаркет» в перевіряємий період.

Згідно із частиною 1 ст. 11 КАС України, розгляд і вирішення справ в адміністративних судах здійснюються на засадах змагальності сторін та свободи в наданні ними суду своїх доказів і у доведенні перед судом їх переконливості.

Відповідно до ч. 2 ст. 71 КАС України, в адміністративних справах про протиправність рішень, дій чи бездіяльності суб'єкта владних повноважень обов'язок щодо доказування правомірності свого рішення, дії чи бездіяльності покладається на відповідача, якщо він заперечує проти адміністративного позову.

Відповідач не виконав покладений на нього обов'язок КАС України, не надав жодних доказів в підтвердження обґрунтованості своїх дій, не навів жодних доводів в підтвердження правомірності спірних рішень.

Позивач надав суду всі докази для спростування висновків, викладених у акті перевірки та повністю довів правомірність власної позиції.

За таких обставин, суд, проаналізувавши сукупність зібраних доказів та матеріалів справи, встановивши, що висновки відповідача стосовно завищення позивачем сум податкового кредиту з ПДВ та заниження податкових зобов'язань з податку на прибуток, є необґрунтованими, не підтвердженими, та не відповідають фактичним обставинам справи, а податкові повідомлення-рішення рішень від 27 лютого 2013 року № 0000132202 та № 0000102202 є протиправними та підлягають скасуванню.

Керуючись ст.ст. 69-71, 94, 158-163, 254 Кодексу адміністративного судочинства України, Київський окружний адміністративний суд -

п о с т а н о в и в:

Адміністративний позов задовольнити.

Визнати протиправними та скасувати податкові повідомлення-рішення Броварської об'єднаної державної податкової інспекції Київської області Державної податкової служби від 27 лютого 2013 року № 0000132202 та № 0000102202.

Постанова набирає законної сили після закінчення строку подання апеляційної скарги, якщо скаргу не було подано в установлені строки. У разі подання апеляційної скарги постанова, якщо її не скасовано, набирає законної сили після повернення апеляційної скарги, відмови у відкритті апеляційного провадження або набрання законної сили рішенням за наслідками апеляційного провадження.

Апеляційна скарга на постанову суду подається до Київського апеляційного адміністративного суду через Київський окружний адміністративний суд протягом десяти днів з дня отримання копії постанови.

Суддя Василенко Г.Ю.